Мйольнір давньоскан Mjǫllnir дослівно Той що розбиває у молот Тора бога грому та блискавки Цей молот війни виготовлений

Мйольнір (давньоскан. Mjǫllnir, дослівно «Той, що розбиває») — у молот Тора, бога грому та блискавки. Цей молот війни, виготовлений братами-дверґами () Ейтрі та Брокком (Брокк надував ковальські міхи), мав велетенський руйнівний потенціал та асоціювався із блискавкою. Мйольнір має властивість повертатися в руку власника після того, як його кинули й він уразив ціль. Тільки Тор та його син Маґні могли підняти Мйольнір. Про те, як Мйольнір потрапив до рук Тора, розповідається в поемі XX ст. (Torsdråpa).

Слово Mjǫllnir вважають спорідненим з прасл. *mъlni- («блискавка»), від якого пішли староцерк.-слов. млънии, дав.-рус. мълнии, біл. молоння, болг. мълния, рос. молния та західноукраїнське мовня (зустрічається в Івана Франка).

Культура

Копії молота були популярними в Скандинавії та вживались у священних церемоніях, таких як шлюб та жертвоприношення альвам. У Ґотланді молот ще підкладали в ліжко молодятам (щоб ті мали багато дітей). У часі хрещення Скандинавських країн, молот був дуже популярним оберегом, та до певної міри конкурував із християнським хрестом, часами їх навіть носили разом.

Сьогодні копії молота є популярною темою в ювелірних прикрасах. Також молот використовується в націоналістичній символіці.

Грім

Така страшна зброя, як Мйольнір, вимагала особливої обережності й навіть Тор потребував спеціальних рукавиць, щоб мати змогу доторкнутись до молота, та спеціального пояса, що подвоював силу власника. Удар Мйольніра викликав грім, тому в більшості германських мов «грім» походить від імені Тора.

Міф

За допомогою молота Тор тішив себе своїм улюбленим хобі: вбивством йотунів. Те, що більшість міфів, які дійшли до нас, розповідають про подвиги Тора, дозволяє припустити, що Тор був найпопулярнішим божеством древньої Скандинавії.

Інші варіанти вимови

Данською та норвезькою мовами: Mjølner
Ісландською та німецькою мовами: Mjölnir
Шведською: Mjölner

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Archaeological record of Mjöllnir

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мйольнір

Turville-Petre, E.O.G. Myth and Religion of the North: The Religion of Ancient Scandinavia. London: Weidenfeld and Nicolson, 1964.
Старшая Эдда. Песнь о Трюме. Перевод А.Корсуна. М.: «Художественная Литература», 1975.
Гуревич А. Я. Избранные труды. Т. 1. Древние германцы. Викинги. — М.-СПб.: «Университетская книга», 1999.
Х. Гербер. Мифы Северной Европы. — М.: «Центрполиграф», 2008.

Примітки

Jackson Crawford (12 квітня 2018). . youtube.com (англ.) . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
. nordicnames.de (англ.) . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 20 листопада 2020.
. onp.ku.dk (англ.) . Копенгагенський університет. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 20 листопада 2020.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
. Архів оригіналу за 30 вересня 2015.

Це незавершена стаття з .
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Jackson Crawford (12 квітня 2018). . youtube.com (англ.) . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.

[2] . nordicnames.de (англ.) . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 20 листопада 2020.

[3] . onp.ku.dk (англ.) . Копенгагенський університет. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 20 листопада 2020.

[4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .

[5] . Архів оригіналу за 30 вересня 2015.