Ochotona thibetana | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Ochotona thibetana (Milne-Edwards, 1871) | ||||||||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ochotona thibetana або пискуха тибетська — вид зайцеподібних гризунів родини Пискухові (Ochotonidae). Виділяють низку підвидів. Це численний вид гризунів, що мешкає в горах Китаю на схід від Тибетського плато в провінціях Ганьсу, Цінхай, Юньнань і Сичуань, а також окремими популяціями в Бутані, на півночі М'янми і в індійському штаті Сіккім.
Таксономія
Тибетська пискуха вперше була описана в 1871 році французьким теріологом і орнітологом Альфонсом Мілн-Едвардсом. За Mammal Species of the World, виділяють п'ять підвидів:
- O. t. nangquenica Zheng et al., 1980
- O. t. osgoodi Anthony, 1922
- O. t. sacraria Thomas, 1923
- O. t. sikimaria Thomas, 1922
- O. t. thibetana Milne-Edwards, 1871
Пискуха ганьсуйська (Ochotona cansus) і пискуха Форреста (Ochotona forresti) раніше також вважалися підвидами тибетської пискухи, однак були виділені як окремі види. Загалом класифікація пискух досить складна ще й тому, що часто декілька видів пискух співіснують на одній і тій самій території.
Опис
Це порівняно невелика піскуха, з довжиною тіла від 14 до 18 см і вагою від 72 до 136 г. Колір хутра різниться в залежності від підвиду. Вуха довжиною від 17 до 23 мм, довжина задніх лап від 24 до 32 мм, підошви покриті хутром.
Поширення
Ареал виду включає китайські гори на схід від Тибетського плато в провінціях Ганьсу, Цінхай, Юньнань і Сичуань, а також окремі популяції в Бутані, на півночі М'янми і в індійському штаті Сіккім. Може мешкати і в прилеглих районах Непалу і Бутану, однак поки не був там зафіксований.
Підвид O. t. thibetana мешкає на півдні провінції Цінхай, на заході Сичуаню, в південно-західному Тибеті і північно-західному Юньнані. O. t. nangquenica мешкає в Тибеті. O. t. sacraria мешкає на заході провінції Сичуань. O. t. osgoodi мешкає на північному заході М'янми. O. t. sikimaria мешкає в Сіккімі.
Екологія
Тибетська пискуха мешкає в скелястих районах, порослих рододендроновими і бамбуковими заростями на низькій висоті і в субальпійських луках на великій висоті. Хоча вид був зафіксований і на висоті всього 1800 м над рівнем моря, загалом він віддає перевагу висотам від 2400 до 4100 м.
Робить прості нори. Можуть вести як денний так і нічний спосіб життя. Як і інші види піскух, роблять "стіжки" з сіна. Розмножуються з квітня по липень. Народжують кілька разів на рук, по 1-5 дитинчат. Не утвроюють тривалих пар.
Збереження
МСОП вважає тибетську пискуху видом, що не потребує особлиного нагляду. Це численний вид і немає підстав вважати, що його чисельність скорочується. Однак виду загрожує знищення середовища існування через вирубку бамбукових і рододендронових лісів, а підвид, що мешкає окремою популяцією в Сіккімі може опинитися на межі зникнення.
Примітки
- Smith, A.T.; Liu, S. (2016). Ochotona thibetana. Т. 2016. с. e.T41271A45185018. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T41271A45185018.en.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - David, A. (1871). Rapport adressé a mm. les professeurs-administrateurs du Muséum d'histoire naturelle. Nouvelles archives du Muséum d'histoire naturelle de Paris (Bulletin) 7: 93. The full text [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Chapman та Flux, 1990, с. 52.
- Smith, Andrew T.; Xie, Yan; Hoffmann, Robert S.; Lunde, Darrin; MacKinnon, John; Wilson, Don E.; Wozencraft, W. Chris (2010). (англ.). Princeton University Press. с. 286. ISBN . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- MacDonald, David (10 вересня 2009). The Encyclopedia of Mammals. Oxford: Oxford University Press. с. 267.
- Boudet, C.H. (April 2010). . Mammals' Planet. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
Посилання
- Alves, Paulo C.; Ferrand, Nuno; Hackländer, Klaus, ред. (2007). Lagomorph Biology: Evolution, Ecology, and Conservation. Berlin New York: . с. 99. ISBN .
- Chapman, Joseph A.; Flux, John E.C., ред. (1990). (англ.). Gland, Switzerland: IUCN. с. 19, 52. ISBN . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 9 вересня 2017.
- Wrobel, Murray, ред. (2007). . Amsterdam Boston, MA: Elsevier. с. 355. ISBN . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
Джерела
- 黄文几,陈延熹,温业新, 中国啮齿类,上海:复旦大学出版社, 1995. (in Chinese)
- Orr, Robert Thomas (1977). The Little-known Pika (вид. illustrated). New York: Macmillan. ISBN .
- . Encyclopedia of Life. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 24 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ochotona thibetana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Zajcepodibni Lagomorpha Rodina Piskuhovi Ochotonidae Rid Piskuha Ochotona Vid O thibetana Binomialna nazva Ochotona thibetana Milne Edwards 1871 Mapa poshirennya vidu Pidvidi O t nangquenica Zheng et al 1980 O t osgoodi Anthony 1922 O t sacraria Thomas 1923 O t sikimaria Thomas 1922 O t thibetana Milne Edwards 1871 Posilannya Vikishovishe Ochotona thibetana Vikividi Ochotona thibetana EOL 122420 ITIS 625333 MSOP 41271 NCBI 130843 Ochotona thibetana abo piskuha tibetska vid zajcepodibnih grizuniv rodini Piskuhovi Ochotonidae Vidilyayut nizku pidvidiv Ce chislennij vid grizuniv sho meshkaye v gorah Kitayu na shid vid Tibetskogo plato v provinciyah Gansu Cinhaj Yunnan i Sichuan a takozh okremimi populyaciyami v Butani na pivnochi M yanmi i v indijskomu shtati Sikkim TaksonomiyaTibetska piskuha vpershe bula opisana v 1871 roci francuzkim teriologom i ornitologom Alfonsom Miln Edvardsom Za Mammal Species of the World vidilyayut p yat pidvidiv O t nangquenica Zheng et al 1980 O t osgoodi Anthony 1922 O t sacraria Thomas 1923 O t sikimaria Thomas 1922 O t thibetana Milne Edwards 1871 Piskuha gansujska Ochotona cansus i piskuha Forresta Ochotona forresti ranishe takozh vvazhalisya pidvidami tibetskoyi piskuhi odnak buli vidileni yak okremi vidi Zagalom klasifikaciya piskuh dosit skladna she j tomu sho chasto dekilka vidiv piskuh spivisnuyut na odnij i tij samij teritoriyi OpisCe porivnyano nevelika piskuha z dovzhinoyu tila vid 14 do 18 sm i vagoyu vid 72 do 136 g Kolir hutra riznitsya v zalezhnosti vid pidvidu Vuha dovzhinoyu vid 17 do 23 mm dovzhina zadnih lap vid 24 do 32 mm pidoshvi pokriti hutrom PoshirennyaAreal vidu vklyuchaye kitajski gori na shid vid Tibetskogo plato v provinciyah Gansu Cinhaj Yunnan i Sichuan a takozh okremi populyaciyi v Butani na pivnochi M yanmi i v indijskomu shtati Sikkim Mozhe meshkati i v prileglih rajonah Nepalu i Butanu odnak poki ne buv tam zafiksovanij Pidvid O t thibetana meshkaye na pivdni provinciyi Cinhaj na zahodi Sichuanyu v pivdenno zahidnomu Tibeti i pivnichno zahidnomu Yunnani O t nangquenica meshkaye v Tibeti O t sacraria meshkaye na zahodi provinciyi Sichuan O t osgoodi meshkaye na pivnichnomu zahodi M yanmi O t sikimaria meshkaye v Sikkimi EkologiyaTibetska piskuha meshkaye v skelyastih rajonah poroslih rododendronovimi i bambukovimi zarostyami na nizkij visoti i v subalpijskih lukah na velikij visoti Hocha vid buv zafiksovanij i na visoti vsogo 1800 m nad rivnem morya zagalom vin viddaye perevagu visotam vid 2400 do 4100 m Robit prosti nori Mozhut vesti yak dennij tak i nichnij sposib zhittya Yak i inshi vidi piskuh roblyat stizhki z sina Rozmnozhuyutsya z kvitnya po lipen Narodzhuyut kilka raziv na ruk po 1 5 ditinchat Ne utvroyuyut trivalih par ZberezhennyaMSOP vvazhaye tibetsku piskuhu vidom sho ne potrebuye osoblinogo naglyadu Ce chislennij vid i nemaye pidstav vvazhati sho jogo chiselnist skorochuyetsya Odnak vidu zagrozhuye znishennya seredovisha isnuvannya cherez virubku bambukovih i rododendronovih lisiv a pidvid sho meshkaye okremoyu populyaciyeyu v Sikkimi mozhe opinitisya na mezhi zniknennya PrimitkiSmith A T Liu S 2016 Ochotona thibetana T 2016 s e T41271A45185018 doi 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T41271A45185018 en a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka David A 1871 Rapport adresse a mm les professeurs administrateurs du Museum d histoire naturelle Nouvelles archives du Museum d histoire naturelle de Paris Bulletin 7 93 The full text 24 travnya 2021 u Wayback Machine Chapman ta Flux 1990 s 52 Smith Andrew T Xie Yan Hoffmann Robert S Lunde Darrin MacKinnon John Wilson Don E Wozencraft W Chris 2010 angl Princeton University Press s 286 ISBN 978 1400834112 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 MacDonald David 10 veresnya 2009 The Encyclopedia of Mammals Oxford Oxford University Press s 267 Boudet C H April 2010 Mammals Planet Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2017 PosilannyaAlves Paulo C Ferrand Nuno Hacklander Klaus red 2007 Lagomorph Biology Evolution Ecology and Conservation Berlin New York Springer Science amp Business Media s 99 ISBN 978 3 540 72446 9 Chapman Joseph A Flux John E C red 1990 angl Gland Switzerland IUCN s 19 52 ISBN 9782831700199 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2017 Wrobel Murray red 2007 Amsterdam Boston MA Elsevier s 355 ISBN 9780080488820 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Dzherela黄文几 陈延熹 温业新 中国啮齿类 上海 复旦大学出版社 1995 in Chinese Orr Robert Thomas 1977 The Little known Pika vid illustrated New York Macmillan ISBN 0025939602 Encyclopedia of Life Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 24 travnya 2021