У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воронін Степа н Мики тович Воро нін нар 1915 пом 1944 радянський війсь

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воронін.

Степа́н Мики́тович Воро́нін (нар. 1915 — пом. 1944) — радянський військовий часів Другої світової війни, командир артилерійської батареї 759-го стрілецького полку (163-тя стрілецька дивізія, 40-ва армія), капітан, Герой Радянського Союзу (1944).

Воронін Степан Микитович

Народження

1915
с. Яблоновець, , Орловська область

Смерть

18 березня 1944
район м. Тульчин Вінницької області

Поховання

с. Крищинці Тульчинський район

Країна

Приналежність

Роки служби

1941—1944

Звання

Капітан

Формування

759-й стрілецький полк

Командування

40-ва армія

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Життепис

Народився в 1915 році у с. Яблоновець Орловської області в селянській родині. Росіянин. Закінчив 4 класи. Жив у с. Троїцьке Лопасненського району (нині Чеховський район) Московської області. Працював у сільській лікарні. До армії призваний Лопасненським районним військкоматом. Закінчив курси молодших лейтенантів.

Друга світова війна

В діючій армії з 22 червня 1941 року у Ленінгадському військовому окрузі. До січня 1942 року брав участь у оборонних боях в районі Дем'янська. З 7 січня до 20 травня 1942 року брав участь у першій Дем'янській наступальній операції, за що отримав свою першу бойову нагороду — Орден Червоної Зірки. Після закінчення цієї операції в складі дивізії брав участь в боях під Дем'янськом до залишення міста ворожими військами в березні 1943 року.

З 3 по 30 серпня 1943 року брав участь у Белгородсько-Харківській наступальній операції. Його дивізія брала участь у прориві оборони супротивника в районі Руської Березівки (Бєлгородська область) та наступі в напрямку Грайворон — Охтирка. За відвагу у цих боях був нагороджений Орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медаллю «За відвагу». Брав участь у Чернігівсько-Полтавській, Житомирсько-Бердичівській та Умансько-Ботошанській наступальних операціях.

З початку жовтня 1943 року в складі 38-ї армії брав участь в форсуванні Дніпра та захопленні та утриманні плацдарму на острові Жуков.

В березні 1944 року першим під обстрілом ворога переправив батарею на правий берег річки Південний Буг в районі с. Ладижин, вогнем своєї батареї забезпечив переправу головних сил полку. Батарея брала участь у знищенні угрупування ворога в районі м. Тульчин. Під час бою 18 березня, коли зі строю вийшов весь розрахунок гармати, став на місце навідника та особисто відкрив вогонь по ворогу. В цьому бою загинув. За виявлений героїзм при визволенні Вінниччини нагороджений званням Герой Радянського Союзу (посмертно). Похований у с. Крищинці Тульчинського району.

Див. також

Джерела

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1987 (рос.);

Примітки

Воронін Степан Микитович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 29 березня 2016 року.
Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.
Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.
Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.
Наказ про присвоєння звання Герой Радянського Союзу. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.

[1] Воронін Степан Микитович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 29 березня 2016 року.

[2] Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.

[3] Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.

[4] Нагородний лист. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.

[5] Наказ про присвоєння звання Герой Радянського Союзу. http://podvignaroda.mil.ru/. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 березня 2016 року.