Олександр Йосипович Мурдугов (нар. 2 серпня 1912, Святий Хрест — 2 квітня 2007, Київ) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945).
Олександр Йосипович Мурдугов | |
---|---|
Народження | 2 серпня 1912 Святий Хрест |
Смерть | 2 квітня 2007 (94 роки) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР Україна |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1934–1959 |
Партія | ВКП(б)[1] |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 2 серпня 1912 року в місті Святому Хресті (нині Будьонновськ Ставропольського краю), у селянській родині. Вірменин. Закінчив п'ять класів неповної середньої школи. Працював в артілі.
У 1934 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Тбіліське військово-політичне училище. Член ВКП (б) з 1939 року. У боях німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Був командиром артилерійського дивізіону 80-го артилерійського полку 76-ї стрілецької дивізії 47-ї армії 1-го Білоруського фронту.
В ході оточення берлінського угруповання противника майор О. І. Мурдугов вміло командував своїм дивізіоном, брав участь в оволодінні містом Шильдов, завдав ворогові великих втрат. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове командування артилерійським дивізіоном і проявлені при цьому особисту мужність і героїзм майору Олександру Йосиповичу Мурдугову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6434).
Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1953 році закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу. З 1959 року підполковник О. І. Мурдугов — в запасі. Жив у Києві. Помер 2 квітня 2007 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988;
- Их имена никогда не забудутся. Книга 2. Ставрополь, 1969;
- Книга о героях. Ереван, 1985.
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 98.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Josipovich Murdugov nar 2 serpnya 1912 19120802 Svyatij Hrest 2 kvitnya 2007 Kiyiv radyanskij oficer artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Oleksandr Josipovich MurdugovNarodzhennya2 serpnya 1912 1912 08 02 Svyatij HrestSmert2 kvitnya 2007 2007 04 02 94 roki KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1934 1959PartiyaVKP b 1 Zvannya PidpolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 2 serpnya 1912 roku v misti Svyatomu Hresti nini Budonnovsk Stavropolskogo krayu u selyanskij rodini Virmenin Zakinchiv p yat klasiv nepovnoyi serednoyi shkoli Pracyuvav v artili U 1934 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1938 roci zakinchiv Tbiliske vijskovo politichne uchilishe Chlen VKP b z 1939 roku U boyah nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1942 roku Buv komandirom artilerijskogo divizionu 80 go artilerijskogo polku 76 yi strileckoyi diviziyi 47 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu V hodi otochennya berlinskogo ugrupovannya protivnika major O I Murdugov vmilo komanduvav svoyim divizionom brav uchast v ovolodinni mistom Shildov zavdav vorogovi velikih vtrat Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku za zrazkove komanduvannya artilerijskim divizionom i proyavleni pri comu osobistu muzhnist i geroyizm majoru Oleksandru Josipovichu Murdugovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6434 Mogila Oleksandra Murdugova Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1953 roci zakinchiv Vishu oficersku artilerijsku shkolu Z 1959 roku pidpolkovnik O I Murdugov v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 2 kvitnya 2007 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenom Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Ih imena nikogda ne zabudutsya Kniga 2 Stavropol 1969 Kniga o geroyah Erevan 1985 Armenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 98 d Track Q2657718d Track Q124737635