Вір Гордон Чайлд (англ. Vere Gordon Childe, 1892 — 1957) — англо-австралійський археолог і філолог, дослідник давньої історії Європи. Член Британської академії (з 1940), академік Единбурзького університету, директор Інституту археології Лондонського університету (1946—1956).
Вір Гордон Чайлд | |
---|---|
англ. Vere Gordon Childe | |
Гордон Чайлд, 1930-ті рр. | |
Народився | 14 квітня 1892 Сідней, Австралія |
Помер | 19 жовтня 1957 (65 років) , Новий Південний Уельс, Австралія |
Країна | Велика Британія |
Національність | австралієць |
Діяльність | класичний філолог, дослідник доісторичної епохи, викладач університету, профспілковий діяч, бібліотекар |
Alma mater | Сіднейський університет, Кембриджський університет |
Галузь | археологія |
Заклад | Лондонський університет |
Посада | директор |
Вчене звання | академік |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Академія наук НДР Нідерландська королівська академія наук |
Партія | Лейбористська партія |
Відомий завдяки: | термін «неолітична революція», дослідження давньої історії Європи |
Нагороди | d |
Гордон Чайлд у Вікісховищі |
Життєпис
Навчався у Королівському коледжі Оксфордського університету, у Кембриджському університеті, у Сіднейському університеті.
Був прихильником марксизму, запропонував матеріалістичне обґрунтування історичних процесів. Чайлд виступав проти , що пояснювала зміни культури переселеннями народів, висуваючи тезу про самостійність культурного розвитку.
Досліджував виникнення і розвиток землеробства. Є автором терміну «неолітична революція» і засновником антропологічного .
Після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з'їзді КПРС та відвідин СРСР у 1956 році, Гордон Чайлд дуже розчарувався в радянських реаліях та стані науки СРСР. Повернувшись до Лондона, він написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість . Після цього добровільно склав повноваження директора Інституту археології і повернувся до Австралії. Внаслідок глибокого розчарування в марксистських догмах, які він сповідував упродовж свого життя, вчений покінчив життя самогубством, скинувшись з 70-метрової скелі.
Праці
Найбільш відомі праці Гордона Чайлда, які є класикою європейської археології і давньої історії:
- «Розквіт європейської цивілізації» (The Dawn of European Civilization; 1925)
- «Дунай в доісторичні часи» (The Danube in Prehistory; 1929)
- «Доісторія європейського суспільства» (Prehistory of European Society; 1957)
В працях «Розквіт європейської цивілізації» і «Арійці: дослідження індоєвропейських коренів» (The Aryans: A Study of Indo-European Origins, 1926) Чайлд визначає прабатьківщиною індоєвропеців степи сучасної України та південної Росії.
Чайлд також є автором науково-популярних книг, що призначені для широко кола читачів:
- «Людина створює себе» (Man Makes Himself, 1936), яка є комплексною картиною паралельної еволюції суспільства і технології.
- «Що сталося в історії» (What Happened in History, 1942) — вступ до давньої історії і доісторичної археології.
Примітки
- «Перша господарська революція» // Журнал «Український тиждень» 24-30 травня 2013 № 20, стор. 42
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 17 червня 2011.
Джерела
- Монгайт А. Л., Чайлд Г. // «Радянська археологія», 1958 № 3.
- Перша господарська революція // Журнал «Український тиждень» 24-30 травня 2013 № 20 — С.42.
Посилання
- Чайлд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Лыиша В. А. // Журнал «Этнографическое обозрение», 2001, ЭО, № 5.(рос.)
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vir Gordon Chajld angl Vere Gordon Childe 1892 1957 anglo avstralijskij arheolog i filolog doslidnik davnoyi istoriyi Yevropi Chlen Britanskoyi akademiyi z 1940 akademik Edinburzkogo universitetu direktor Institutu arheologiyi Londonskogo universitetu 1946 1956 Vir Gordon Chajldangl Vere Gordon ChildeGordon Chajld 1930 ti rr Gordon Chajld 1930 ti rr Narodivsya14 kvitnya 1892 1892 04 14 Sidnej AvstraliyaPomer19 zhovtnya 1957 1957 10 19 65 rokiv Novij Pivdennij Uels AvstraliyaKrayina Velika BritaniyaNacionalnistavstraliyecDiyalnistklasichnij filolog doslidnik doistorichnoyi epohi vikladach universitetu profspilkovij diyach bibliotekarAlma materSidnejskij universitet Kembridzhskij universitetGaluzarheologiyaZakladLondonskij universitetPosadadirektorVchene zvannyaakademikAspiranti doktorantidChlenstvoAkademiya nauk NDR Niderlandska korolivska akademiya naukPartiyaLejboristska partiyaVidomij zavdyaki termin neolitichna revolyuciya doslidzhennya davnoyi istoriyi YevropiNagorodid Gordon Chajld u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chajld ZhittyepisNavchavsya u Korolivskomu koledzhi Oksfordskogo universitetu u Kembridzhskomu universiteti u Sidnejskomu universiteti Buv prihilnikom marksizmu zaproponuvav materialistichne obgruntuvannya istorichnih procesiv Chajld vistupav proti sho poyasnyuvala zmini kulturi pereselennyami narodiv visuvayuchi tezu pro samostijnist kulturnogo rozvitku Doslidzhuvav viniknennya i rozvitok zemlerobstva Ye avtorom terminu neolitichna revolyuciya i zasnovnikom antropologichnogo Pislya vikrivalnoyi dopovidi Mikiti Hrushova na HH z yizdi KPRS ta vidvidin SRSR u 1956 roci Gordon Chajld duzhe rozcharuvavsya v radyanskih realiyah ta stani nauki SRSR Povernuvshis do Londona vin napisav providnim arheologam SRSR girkogo lista pro beznadijnu vidstalist i politichnu zaangazhovanist Pislya cogo dobrovilno sklav povnovazhennya direktora Institutu arheologiyi i povernuvsya do Avstraliyi Vnaslidok glibokogo rozcharuvannya v marksistskih dogmah yaki vin spoviduvav uprodovzh svogo zhittya vchenij pokinchiv zhittya samogubstvom skinuvshis z 70 metrovoyi skeli PraciNajbilsh vidomi praci Gordona Chajlda yaki ye klasikoyu yevropejskoyi arheologiyi i davnoyi istoriyi Rozkvit yevropejskoyi civilizaciyi The Dawn of European Civilization 1925 Dunaj v doistorichni chasi The Danube in Prehistory 1929 Doistoriya yevropejskogo suspilstva Prehistory of European Society 1957 V pracyah Rozkvit yevropejskoyi civilizaciyi i Arijci doslidzhennya indoyevropejskih koreniv The Aryans A Study of Indo European Origins 1926 Chajld viznachaye prabatkivshinoyu indoyevropeciv stepi suchasnoyi Ukrayini ta pivdennoyi Rosiyi Chajld takozh ye avtorom naukovo populyarnih knig sho priznacheni dlya shiroko kola chitachiv Lyudina stvoryuye sebe Man Makes Himself 1936 yaka ye kompleksnoyu kartinoyu paralelnoyi evolyuciyi suspilstva i tehnologiyi Sho stalosya v istoriyi What Happened in History 1942 vstup do davnoyi istoriyi i doistorichnoyi arheologiyi Primitki Persha gospodarska revolyuciya Zhurnal Ukrayinskij tizhden 24 30 travnya 2013 20 stor 42 Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 17 chervnya 2011 DzherelaMongajt A L Chajld G Radyanska arheologiya 1958 3 Persha gospodarska revolyuciya Zhurnal Ukrayinskij tizhden 24 30 travnya 2013 20 S 42 PosilannyaChajld Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Lyisha V A Zhurnal Etnograficheskoe obozrenie 2001 EO 5 ros Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi