Одун-базар капуси (із крим. брама дров'яного базару) — частина міста-фортеці Гезльов (сучасної Євпаторії). Перша згадка про існування брами припадає на 1666 рік. Брама неодноразово перебудовувалася та остаточно була зруйнована в 1959 році. 2007 року об'єкт був відновлений на кошти підприємців із числа кримських татар. Розташована на перетині вулиць Караїмської та .
Одун-базар капуси | |
---|---|
45°11′54″ пн. ш. 33°22′48″ сх. д. / 45.1983333333611057° пн. ш. 33.38000000002777767° сх. д.Координати: 45°11′54″ пн. ш. 33°22′48″ сх. д. / 45.1983333333611057° пн. ш. 33.38000000002777767° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Євпаторія |
Тип | пам'ятка і вежа |
Перша згадка | 1666 рік |
Одун-базар капуси Одун-базар капуси (Автономна Республіка Крим) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Будівництво кріпосних мурів навколо Гезлева (сучасної Євпаторії) було розпочато наприкінці XV століття і закінчено до середини XVI століття. Османський мандрівник Евлія Челебі, який відвідав місто в 1666 році, згадував про 24 вежі, покритих черепицею, і 5 брам. Брама дров'яного базару перебувала у східній частині фортеці, розташовуючись навколо ділянки торговельно-ремісничого кластера міста. Ширина брами становила 11,87 метрів, а довжина проїзду 12,5 метрів.
Брама і прилеглі мури постраждали від пожежі, яка могла відноситься до набігу козаків 1633 року або захоплення міста в 1736 році російськими військами під час війни з Османською імперією.
Вірменський мандрівник , який відвідав фортецю в 1820-і роки залишив такі спогади: «Одун Базар Капуси (Деревянные базарные ворота), что до сих пор стоит посреди рынка; у них имеется башня и маленькая дверь, называемая Тешик, на которой высечены двойные груди в качестве эмблемы». Краєзнавець Василь Кондаракі напркінці XIX століття назвав браму як Хіз-кулесі (фортеця діви), кажучи про наявність на ній емблеми із зображенням жіночого обличчя.
Указом Катерини II від 10 лютого 1784 року було розпочато роботи з відновлення укріплень Євпаторії. До цього часу відносяться значна перебудова брами. Внутрішній простір брами було розділено на сім частин: шість приміщеннями з циліндричними склепіннями і проїзд (посилений арками і переритими циліндричним склепінням). Через перебудову простору всередині брами вже було неможливо розміщувати гармати, тим не менш, отвір для бійниць зберігся. В результаті перетворень у брами з'явилася ще одна назва — «Кемер-капу» (Аркова брама).
До початку XVII століття фортечні мури навколо міста прийшли в занепад і були розібрані. Аварійний стан брами змусив місцеву владу провести ремонтні роботи, які тривали з 1837 по 1841 рік. У своєму рапорті від 1837 року помічник Таврійського губернського архітектора Хімотченко повідомляє, що «в передней части ворот, в своде оных по всей арке сделалась столь значительная трещина, что передняя часть ворот отклонилась от своей оси и впоследствии угрожала падением». Ремонтні роботи проводив інженер-поручик М. Коршунов. На той час висота східного муру брами становила 8,54 метра, а ширина — 9,43 метра.
Наприкінці XIX століття на брамі була встановлена мармурова дошка з продряпаним хрестом.
Занепад і руйнування
У ХХ столітті пам'ятка занепадає. До брами починають прибудовувати капітальні будівлі, замість дерев'яних овочевих крамниць, що містилися там. Ще в XIX столітті поруч із брамою була побудована кав'ярня, а наступного століття вона була замінена на двоповерховий будинок. У 1920-ті роки відбулося розбирання верхніх рядів брами, через що висота Одун-базару зменшилася на півтора метра. 1935 року поруч із брамою був збудований хлібозавод.
Згідно з висновком про стан пам'яток архітектури Євпаторії від 1937 року, складеним міським інженером Т. М. Братчиковим, інженером Євпаторійської контори Кримдержпроєкту С. М. Михайловим, архітектором П. І. Голландським та директором Євпаторійського музею Я. Г. Благодарним, брама мала безліч дефектів і тріщин. 1951 року старший інженер інспекції Держархбудконтролю В. Ш. Цибулевськой і директор Євпаторійського музею Б. А. Єрмак склали акт технічного огляду об'єкту, де був зроблений висновок про його аварійний стан.
Попри наявні проблеми об'єкту, Управління у справах архітектури Євпаторії в 1947 році взяло пам'ятку на облік. 1950 року був виконаний макет брами, виконаний на замовлення Євпаторійського краєзнавчого музею. До 1957 року висота брами була зменшена до 4,8 метрів.
Рішенням Євпаторійського міського виконкому від 1959 року брама була знесена через те, що пам'ятка, на думку влади, перешкоджала руху автотранспорту. Разом зі знесенням пам'ятки був знищений культурний шар під ним, що надалі не дозволило визначити точну дату її спорудження.
Подальша доля
У 1979 році працівники Євпаторійського музею О. С. Бірюков, В. В. Марченко, С. В. Приднев виконали пробний шурф у південній половині брами для встановлення дати спорудження об'єкту та пошуку підземного ходу. Пізніше, у 1990 і 2000 роках, фундамент воріт постраждав від прокладки траншей телефонного кабелю і газопроводу. Бетонний каналізаційний колектор, установлений в 1990 році, був виконаний із помилкою і за призначенням ніколи не працював.
Підготовка до реставрації брами була розпочата в 1990 році інститутом «Укрпроєктреставрація» під керівництвом архітектора Юрія Лосицького, проте через нестачу коштів не була завершена навіть підготовка документації.
Розпорядженням Держкомітету з охорони і використання пам'яток історії та культури Республіки Крим від 27 червня 1994 року пам'ятка була включена до «Переліку знову виявлених об'єктів — будівель і споруд, що являють історико-культурну цінність і підлягають державному обліку та охороні в м. Євпаторії» під назвою «Руїни і фундаменти кріпосної брами „Одун базар Капусу“ м. Гезлева».
Відновлення
У 2003 році влада Євпаторії запропонувала низці кримськотатарських підприємців відновити браму у первісному вигляді в рамках святкування 2500-річчя Євпаторії. У підсумку проєкт фінансувався членами Меджлісу кримськотатарського народу Ділявером Мамбетовим та Зейнурою Якубовою, підприємцями Русланом Куртієвим та Ділярою Якубовою, а також за сприяння концерну «РДР».
Улітку 2003 року на території брами стартували археологічні роботи, що проводилися Кримською філією Інституту археології НАН України під керівництвом Сергія Пріднева. Спонсором робіт виступив підприємець Ділявер Мамбетов, директор підприємства «Берекет».
Відновлення брами почалося після завершення археологічних досліджень. Проєкт нової вежі був розроблений В. С. Марголіним із «Кримагропроєкту», який не був узгоджений із кримським комітетом з охорони і використання пам'яток історії та інститутом археології. Деталі проєкту ґрунтувалися на архівних фотоматеріалах і кресленнях. Новий об'єкт був зсунутий, щодо початкового для запобігання руйнування історичного фундаменту. Однією з головних проблем під час спорудження будівлі стала наявність підземних комунікацій, які довелося пересунути. Будівництво об'єкту тривало чотири роки та обійшлося в 175 тисяч доларів. Відкриття відновленої брами відбулося в серпні 2007 року, за присутності керівників Меджлісу Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова.
Після завершення будівництва брами, була музеєфікована оригінальний мур брами (площа 500 м²) та залишки північної половини брами (33 м²). Для обслуговування нового об'єкту була створена туристична фірма «Ельке». На другому поверсі брами розташувався кримськотатарський ресторан, а на третьому — музей «Брама Гезлева», де міститься макет середньовічної Євпаторії розміром 5 на 9 метрів, виконаний фахівцями з Харкова.
Література
- Аджиева Л. С., Хорошко П. Г. Евпатория - Экскурсионные Ворота Крыма // Актуальный проблемы гуманитарных наук: Труды II научно-практической конференции. — 2016. — 19 июля. — С. 4–7.
- Музеи Крыма: справочник-путеводитель / Зубарев А. В., Пушкарев С. Н. — Симферополь : Симферопольская городская типография, 2009. — С. 89—91. — .
Примітки
- Приднев Сергей Викторович. Исследование остатков фундамента крепостных ворот "Одун Базар Капусу" г. Гезлева (Евпатории) в 2003 году // История И Археология Крыма. — 2015. — Вып. 2 (19 июля).
- Привольнева С. А. Культурно-этнографический центр "Одун-базар къапусы" в Евпатории как образец возрождения и использования крымскотатарского культурного наследия // Теорія та практика дизайну. — 2015. — Вип. 7 (19 липня). — С. 210–217. — ISSN 2415-8151. — DOI: .
- В Евпатории восстановлены «Ворота Кезлева». tatar-inform.ru (рос.). 23 серпня 2007. Процитовано 17 березня 2021.
- Абдулаева Гульнара (23 квітня 2009). Возрожденные Одун-Базар къапусы 2007. avdet.org (рос.). Процитовано 17 березня 2021.
Посилання
- Кезлев. Одун-Базар Къапусы. Crimeantatars.club (рос.). 20 квітня 2016. Процитовано 17 березня 2021.
- Рудакова Анастасия (21 квітня 2016). «Восточная» Евпатория. Санкт-Петербургские ведомости (рос.).
- Османова Фатіма, Халілов Ельдар (26 липня 2019). Давня Євпаторія: ворота Одун-базар к'апуси. krymr.com (укр.). Процитовано 17 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odun bazar kapusi iz krim brama drov yanogo bazaru chastina mista forteci Gezlov suchasnoyi Yevpatoriyi Persha zgadka pro isnuvannya brami pripadaye na 1666 rik Brama neodnorazovo perebudovuvalasya ta ostatochno bula zrujnovana v 1959 roci 2007 roku ob yekt buv vidnovlenij na koshti pidpriyemciv iz chisla krimskih tatar Roztashovana na peretini vulic Karayimskoyi ta Odun bazar kapusi45 11 54 pn sh 33 22 48 sh d 45 1983333333611057 pn sh 33 38000000002777767 sh d 45 1983333333611057 33 38000000002777767 Koordinati 45 11 54 pn sh 33 22 48 sh d 45 1983333333611057 pn sh 33 38000000002777767 sh d 45 1983333333611057 33 38000000002777767Krayina UkrayinaRoztashuvannyaYevpatoriyaTippam yatka i vezhaPersha zgadka1666 rikOdun bazar kapusiOdun bazar kapusi Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u VikishovishiIstoriyaBrama v 1890 roci Budivnictvo kriposnih muriv navkolo Gezleva suchasnoyi Yevpatoriyi bulo rozpochato naprikinci XV stolittya i zakincheno do seredini XVI stolittya Osmanskij mandrivnik Evliya Chelebi yakij vidvidav misto v 1666 roci zgaduvav pro 24 vezhi pokritih cherepiceyu i 5 bram Brama drov yanogo bazaru perebuvala u shidnij chastini forteci roztashovuyuchis navkolo dilyanki torgovelno remisnichogo klastera mista Shirina brami stanovila 11 87 metriv a dovzhina proyizdu 12 5 metriv Brama i prilegli muri postrazhdali vid pozhezhi yaka mogla vidnositsya do nabigu kozakiv 1633 roku abo zahoplennya mista v 1736 roci rosijskimi vijskami pid chas vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Virmenskij mandrivnik yakij vidvidav fortecyu v 1820 i roki zalishiv taki spogadi Odun Bazar Kapusi Derevyannye bazarnye vorota chto do sih por stoit posredi rynka u nih imeetsya bashnya i malenkaya dver nazyvaemaya Teshik na kotoroj vysecheny dvojnye grudi v kachestve emblemy Krayeznavec Vasil Kondaraki naprkinci XIX stolittya nazvav bramu yak Hiz kulesi fortecya divi kazhuchi pro nayavnist na nij emblemi iz zobrazhennyam zhinochogo oblichchya 1912 rik Ukazom Katerini II vid 10 lyutogo 1784 roku bulo rozpochato roboti z vidnovlennya ukriplen Yevpatoriyi Do cogo chasu vidnosyatsya znachna perebudova brami Vnutrishnij prostir brami bulo rozdileno na sim chastin shist primishennyami z cilindrichnimi sklepinnyami i proyizd posilenij arkami i pereritimi cilindrichnim sklepinnyam Cherez perebudovu prostoru vseredini brami vzhe bulo nemozhlivo rozmishuvati garmati tim ne mensh otvir dlya bijnic zberigsya V rezultati peretvoren u brami z yavilasya she odna nazva Kemer kapu Arkova brama Do pochatku XVII stolittya fortechni muri navkolo mista prijshli v zanepad i buli rozibrani Avarijnij stan brami zmusiv miscevu vladu provesti remontni roboti yaki trivali z 1837 po 1841 rik U svoyemu raporti vid 1837 roku pomichnik Tavrijskogo gubernskogo arhitektora Himotchenko povidomlyaye sho v perednej chasti vorot v svode onyh po vsej arke sdelalas stol znachitelnaya treshina chto perednyaya chast vorot otklonilas ot svoej osi i vposledstvii ugrozhala padeniem Remontni roboti provodiv inzhener poruchik M Korshunov Na toj chas visota shidnogo muru brami stanovila 8 54 metra a shirina 9 43 metra Naprikinci XIX stolittya na brami bula vstanovlena marmurova doshka z prodryapanim hrestom Zanepad i rujnuvannya 1916 rik 1920 rik U HH stolitti pam yatka zanepadaye Do brami pochinayut pribudovuvati kapitalni budivli zamist derev yanih ovochevih kramnic sho mistilisya tam She v XIX stolitti poruch iz bramoyu bula pobudovana kav yarnya a nastupnogo stolittya vona bula zaminena na dvopoverhovij budinok U 1920 ti roki vidbulosya rozbirannya verhnih ryadiv brami cherez sho visota Odun bazaru zmenshilasya na pivtora metra 1935 roku poruch iz bramoyu buv zbudovanij hlibozavod Zgidno z visnovkom pro stan pam yatok arhitekturi Yevpatoriyi vid 1937 roku skladenim miskim inzhenerom T M Bratchikovim inzhenerom Yevpatorijskoyi kontori Krimderzhproyektu S M Mihajlovim arhitektorom P I Gollandskim ta direktorom Yevpatorijskogo muzeyu Ya G Blagodarnim brama mala bezlich defektiv i trishin 1951 roku starshij inzhener inspekciyi Derzharhbudkontrolyu V Sh Cibulevskoj i direktor Yevpatorijskogo muzeyu B A Yermak sklali akt tehnichnogo oglyadu ob yektu de buv zroblenij visnovok pro jogo avarijnij stan Popri nayavni problemi ob yektu Upravlinnya u spravah arhitekturi Yevpatoriyi v 1947 roci vzyalo pam yatku na oblik 1950 roku buv vikonanij maket brami vikonanij na zamovlennya Yevpatorijskogo krayeznavchogo muzeyu Do 1957 roku visota brami bula zmenshena do 4 8 metriv Rishennyam Yevpatorijskogo miskogo vikonkomu vid 1959 roku brama bula znesena cherez te sho pam yatka na dumku vladi pereshkodzhala ruhu avtotransportu Razom zi znesennyam pam yatki buv znishenij kulturnij shar pid nim sho nadali ne dozvolilo viznachiti tochnu datu yiyi sporudzhennya Podalsha dolya U 1979 roci pracivniki Yevpatorijskogo muzeyu O S Biryukov V V Marchenko S V Pridnev vikonali probnij shurf u pivdennij polovini brami dlya vstanovlennya dati sporudzhennya ob yektu ta poshuku pidzemnogo hodu Piznishe u 1990 i 2000 rokah fundament vorit postrazhdav vid prokladki transhej telefonnogo kabelyu i gazoprovodu Betonnij kanalizacijnij kolektor ustanovlenij v 1990 roci buv vikonanij iz pomilkoyu i za priznachennyam nikoli ne pracyuvav Pidgotovka do restavraciyi brami bula rozpochata v 1990 roci institutom Ukrproyektrestavraciya pid kerivnictvom arhitektora Yuriya Losickogo prote cherez nestachu koshtiv ne bula zavershena navit pidgotovka dokumentaciyi Rozporyadzhennyam Derzhkomitetu z ohoroni i vikoristannya pam yatok istoriyi ta kulturi Respubliki Krim vid 27 chervnya 1994 roku pam yatka bula vklyuchena do Pereliku znovu viyavlenih ob yektiv budivel i sporud sho yavlyayut istoriko kulturnu cinnist i pidlyagayut derzhavnomu obliku ta ohoroni v m Yevpatoriyi pid nazvoyu Ruyini i fundamenti kriposnoyi brami Odun bazar Kapusu m Gezleva Vidnovlennya 2014 U 2003 roci vlada Yevpatoriyi zaproponuvala nizci krimskotatarskih pidpriyemciv vidnoviti bramu u pervisnomu viglyadi v ramkah svyatkuvannya 2500 richchya Yevpatoriyi U pidsumku proyekt finansuvavsya chlenami Medzhlisu krimskotatarskogo narodu Dilyaverom Mambetovim ta Zejnuroyu Yakubovoyu pidpriyemcyami Ruslanom Kurtiyevim ta Dilyaroyu Yakubovoyu a takozh za spriyannya koncernu RDR Ulitku 2003 roku na teritoriyi brami startuvali arheologichni roboti sho provodilisya Krimskoyu filiyeyu Institutu arheologiyi NAN Ukrayini pid kerivnictvom Sergiya Pridneva Sponsorom robit vistupiv pidpriyemec Dilyaver Mambetov direktor pidpriyemstva Bereket 2015 rik Vidnovlennya brami pochalosya pislya zavershennya arheologichnih doslidzhen Proyekt novoyi vezhi buv rozroblenij V S Margolinim iz Krimagroproyektu yakij ne buv uzgodzhenij iz krimskim komitetom z ohoroni i vikoristannya pam yatok istoriyi ta institutom arheologiyi Detali proyektu gruntuvalisya na arhivnih fotomaterialah i kreslennyah Novij ob yekt buv zsunutij shodo pochatkovogo dlya zapobigannya rujnuvannya istorichnogo fundamentu Odniyeyu z golovnih problem pid chas sporudzhennya budivli stala nayavnist pidzemnih komunikacij yaki dovelosya peresunuti Budivnictvo ob yektu trivalo chotiri roki ta obijshlosya v 175 tisyach dolariv Vidkrittya vidnovlenoyi brami vidbulosya v serpni 2007 roku za prisutnosti kerivnikiv Medzhlisu Mustafi Dzhemilyeva ta Refata Chubarova Pislya zavershennya budivnictva brami bula muzeyefikovana originalnij mur brami plosha 500 m ta zalishki pivnichnoyi polovini brami 33 m Dlya obslugovuvannya novogo ob yektu bula stvorena turistichna firma Elke Na drugomu poversi brami roztashuvavsya krimskotatarskij restoran a na tretomu muzej Brama Gezleva de mistitsya maket serednovichnoyi Yevpatoriyi rozmirom 5 na 9 metriv vikonanij fahivcyami z Harkova LiteraturaAdzhieva L S Horoshko P G Evpatoriya Ekskursionnye Vorota Kryma Aktualnyj problemy gumanitarnyh nauk Trudy II nauchno prakticheskoj konferencii 2016 19 iyulya S 4 7 Muzei Kryma spravochnik putevoditel Zubarev A V Pushkarev S N Simferopol Simferopolskaya gorodskaya tipografiya 2009 S 89 91 ISBN 978 966 174 085 2 PrimitkiPridnev Sergej Viktorovich Issledovanie ostatkov fundamenta krepostnyh vorot Odun Bazar Kapusu g Gezleva Evpatorii v 2003 godu Istoriya I Arheologiya Kryma 2015 Vyp 2 19 iyulya Privolneva S A Kulturno etnograficheskij centr Odun bazar kapusy v Evpatorii kak obrazec vozrozhdeniya i ispolzovaniya krymskotatarskogo kulturnogo naslediya Teoriya ta praktika dizajnu 2015 Vip 7 19 lipnya S 210 217 ISSN 2415 8151 DOI 10 18372 2415 8151 7 10254 V Evpatorii vosstanovleny Vorota Kezleva tatar inform ru ros 23 serpnya 2007 Procitovano 17 bereznya 2021 Abdulaeva Gulnara 23 kvitnya 2009 Vozrozhdennye Odun Bazar kapusy 2007 avdet org ros Procitovano 17 bereznya 2021 PosilannyaKezlev Odun Bazar Kapusy Crimeantatars club ros 20 kvitnya 2016 Procitovano 17 bereznya 2021 Rudakova Anastasiya 21 kvitnya 2016 Vostochnaya Evpatoriya Sankt Peterburgskie vedomosti ros Osmanova Fatima Halilov Eldar 26 lipnya 2019 Davnya Yevpatoriya vorota Odun bazar k apusi krymr com ukr Procitovano 17 bereznya 2021