Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альціон галатея великий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царс

Tanysiptera galatea

Tanysiptera galatea
Альціон-галатея великий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Альціон-галатея (Tanysiptera)
Вид: Альціон-галатея великий
Біноміальна назва
Tanysiptera galatea
Gray, 1859
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
image Вікісховище: Tanysiptera galatea
image Віківиди: Tanysiptera galatea
image ITIS: 554627
image МСОП: 22683577
image NCBI: 342387

Альціо́н-галатея великий (Tanysiptera galatea) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Виділяють низку підвидів.

Опис

image
Великі альціони-галатеї
image
Великий альціон-галатея

Довжина птаха становить 33-43 см, враховуючи довгий хвіст, вага 40-78 г. На верхній частині голови темно-бірюзова пляма з яскраво-лазуровими краями, щоки чорнуваті, верхня частина тіла синювато-чорна. Нижня частина тіла біла, нижні покривні пера крил синюваті. Хвіст білий, центральні стернові пера видовжені, біля основи сині. Дзьоб червоний.

Підвиди

Виділяють п'ятнадцять підвидів:

  • T. g. emiliae Sharpe, 1871 — острів [sv] (на захід від Моротай);
  • T. g. doris Wallace, 1862 — острів [en] (північні Молукки);
  • T. g. browningi Ripley, 1983 — острів Хальмахера (північні Молукки);
  • T. g. brunhildae Jany, 1955 — острів Доі (на північний захід від Хальмахери);
  • T. g. margarethae Heine, 1860 — острів Бачан (північні Молукки);
  • T. g. sabrina Gray, GR, 1861 — острів [en] (на захід від південної Хальмахери);
  • T. g. obiensis Salvadori, 1877 — острови [en] (північ центральних Молуккських островів);
  • T. g. acis Wallace, 1863 — острів Буру (захід центральних Молуккських островів);
  • T. g. boanensis Mees, 1964 — острів [en] (на північний захід від Серама);
  • T. g. nais Gray, GR, 1861 — острови Маніпа, Амбон, Серам і [en] (центральні Молукки);
  • T. g. galatea Gray, GR, 1859 — острови Раджа-Ампат і півострів Чендравасіх на північному заході Нової Гвінеї;
  • T. g. meyeri Salvadori, 1889 — північ Нової Гвінеї;
  • T. g. minor Salvadori & D'Albertis, 1875 — південь Нової Гвінеї;
  • T. g. vulcani Rothschild & Hartert, E, 1915 — острів [en] (на північ від Нової Гвінеї);
  • T. g. rosseliana Tristram, 1889 — острів [en] (архіпелаг Луїзіада).

Поширення і екологія

Великі альціони-галатеї мешкають на островах Молуккського архіпелагу, на Новій Гвінеї та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються переважно на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, зокрема дощовими червами, кониками, жуками, гусінню, багатоніжками і равликами. Великі альціони-галатеї чатують на здобич, сидячи на гілці, а коли побачать комаху, то пікірують до неї, після чого повертаються на сідало, вбивають здобич, ударяючи нею об гілку, а потім ковтають. Деяких комах вони шукають серед рослинності, а дощових червів вони шукають серед опалого листя.

Великі альціони-галатеї є переважно осілими, однак деякі популяції покидають мусонні тропічні ліси на час сухого сезону. Пара птахів займає територію площею 0,3-0,5 га. Гніздо розмущується в гнізді деревних термітів. Тунель діаметром 15 см веде до гніздової камери діаметром 13 см. Сезон розмноження триває з листопада по березень, в кладці 5 яєць. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
  2. Gray, George Robert (1859). . Proceedings of the Zoological Society of London. Part 27 (2): 153–159 [154]. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022.
  5. Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Common Paradise Kingfisher. Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 113—116. ISBN .

Джерела

  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, .
  • C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, .
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alcion galateya velikij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivorakshopodibni Coraciiformes Rodina Ribalochkovi Alcedinidae Rid Alcion galateya Tanysiptera Vid Alcion galateya velikij Binomialna nazva Tanysiptera galatea Gray 1859 Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Tanysiptera galatea Vikividi Tanysiptera galatea ITIS 554627 MSOP 22683577 NCBI 342387 Alcio n galateya velikij Tanysiptera galatea vid sivorakshopodibnih ptahiv rodini ribalochkovih Alcedinidae Meshkaye v Indoneziyi i Papua Novij Gvineyi Vidilyayut nizku pidvidiv OpisVeliki alcioni galateyi Velikij alcion galateya Dovzhina ptaha stanovit 33 43 sm vrahovuyuchi dovgij hvist vaga 40 78 g Na verhnij chastini golovi temno biryuzova plyama z yaskravo lazurovimi krayami shoki chornuvati verhnya chastina tila sinyuvato chorna Nizhnya chastina tila bila nizhni pokrivni pera kril sinyuvati Hvist bilij centralni sternovi pera vidovzheni bilya osnovi sini Dzob chervonij PidvidiVidilyayut p yatnadcyat pidvidiv T g emiliae Sharpe 1871 ostriv sv na zahid vid Morotaj T g doris Wallace 1862 ostriv en pivnichni Molukki T g browningi Ripley 1983 ostriv Halmahera pivnichni Molukki T g brunhildae Jany 1955 ostriv Doi na pivnichnij zahid vid Halmaheri T g margarethae Heine 1860 ostriv Bachan pivnichni Molukki T g sabrina Gray GR 1861 ostriv en na zahid vid pivdennoyi Halmaheri T g obiensis Salvadori 1877 ostrovi en pivnich centralnih Molukkskih ostroviv T g acis Wallace 1863 ostriv Buru zahid centralnih Molukkskih ostroviv T g boanensis Mees 1964 ostriv en na pivnichnij zahid vid Serama T g nais Gray GR 1861 ostrovi Manipa Ambon Seram i en centralni Molukki T g galatea Gray GR 1859 ostrovi Radzha Ampat i pivostriv Chendravasih na pivnichnomu zahodi Novoyi Gvineyi T g meyeri Salvadori 1889 pivnich Novoyi Gvineyi T g minor Salvadori amp D Albertis 1875 pivden Novoyi Gvineyi T g vulcani Rothschild amp Hartert E 1915 ostriv en na pivnich vid Novoyi Gvineyi T g rosseliana Tristram 1889 ostriv en arhipelag Luyiziada Poshirennya i ekologiyaVeliki alcioni galateyi meshkayut na ostrovah Molukkskogo arhipelagu na Novij Gvineyi ta na susidnih ostrovah Voni zhivut u vologih rivninnih tropichnih lisah v sadah i na plantaciyah Zustrichayutsya perevazhno na visoti do 300 m nad rivnem morya Zhivlyatsya bezhrebetnimi zokrema doshovimi chervami konikami zhukami gusinnyu bagatonizhkami i ravlikami Veliki alcioni galateyi chatuyut na zdobich sidyachi na gilci a koli pobachat komahu to pikiruyut do neyi pislya chogo povertayutsya na sidalo vbivayut zdobich udaryayuchi neyu ob gilku a potim kovtayut Deyakih komah voni shukayut sered roslinnosti a doshovih cherviv voni shukayut sered opalogo listya Veliki alcioni galateyi ye perevazhno osilimi odnak deyaki populyaciyi pokidayut musonni tropichni lisi na chas suhogo sezonu Para ptahiv zajmaye teritoriyu plosheyu 0 3 0 5 ga Gnizdo rozmushuyetsya v gnizdi derevnih termitiv Tunel diametrom 15 sm vede do gnizdovoyi kameri diametrom 13 sm Sezon rozmnozhennya trivaye z listopada po berezen v kladci 5 yayec Za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 17 travnya 2022 Gray George Robert 1859 Proceedings of the Zoological Society of London Part 27 2 153 159 154 Arhiv originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 17 travnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 17 travnya 2022 Fry C Hilary Fry Kathie Harris Alan 1992 Common Paradise Kingfisher Kingfishers Bee eaters and Rollers London Christopher Helm s 113 116 ISBN 978 0 7136 8028 7 DzherelaBruce M Beehler Thane K Pratt Birds of New Guinea Distribution Taxonomy and Systematics Princeton University Press Princeton 2016 ISBN 978 0 691 16424 3 C Hilary Fry Kathie Fry Kingfishers Bee Eaters amp Rollers Princeton New Jersey 1992 1999 ISBN 0 691 04879 7 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ