Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Підлужа нська во лость також Косто пільська во лость адміністративно територіальна одиниця Рівненського повіту Волинсько

Підлужанська волость

Підлужанська волость

Підлужа́нська во́лость, також Косто́пільська во́лость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Підлужне.

Підлужанська волость
Центр Підлужне → Костопіль
Площа 41 417 (1885)
Населення 9598 осіб (1885)
Густота 21.2 осіб / км²
Наступники ґміна Костополь

Станом на 1885 рік складалася з 22 поселень, 16 сільських громад. Населення — 9598 осіб (4717 чоловічої статі та 4881 — жіночої), 670 дворових господарства.

На межі ХІХ-ХХ століть центр волості було перенесено у містечко Костопіль, при цьому назву волості змінено на Костопільську. Також поселення Злазне та Ставок відійшли до Дераженської волості, натомість до Костопільської волості відійшло село Печалівка.

Основні поселення волості

  • Підлужне — колишнє власницьке село за 45 верст від повітового міста, 816 осіб, 74 двори; волосне правління; католицька каплиця, школа, постоялий будинок, 2 водяні млини, пивоварний завод. За 8 верст — смолоскипидарний завод. За 8 верст — колонія Старий Берестовець із молитовним будинком. За 8 верст — колонія Пісків із лютеранським молитовним будинком. За 12 верст — колонія Вулька-Головинська (Марцеліндорф) із лютеранським молитовним будинком. За 12 верст — колонія Костопільська з лютеранським молитовним будинком. За 15 верст — колонія Маща (Марцелінгоф) із лютеранським молитовним будинком.
  • Головин — колишнє власницьке село, 713 осіб, 81 двір, 2 православні церкви, постоялий будинок.
  • Злазна — колишнє власницьке село при річці Горинь, 1037 осіб, 102 двори, постоялий будинок.
  • Космачів — колишнє власницьке село, 375 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяні млини.
  • Костопіль — колишнє власницьке містечко, 375 осіб, 47 дворів, єврейський молитовний будинок, 2 лавки, 2 водяні млини.
  • Любаша — колишнє власницьке село, 400 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок, чавуноливарний та залізоробний заводи.
  • Перемінка — колишнє власницьке село, 100 осіб, 16 дворів, постоялий будинок, лісопильний та чавуноливарний заводи.
  • Пісків — колишнє власницьке село, 466 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Ставок — колишнє власницьке село, 361 особа, 41 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Янкевичі — колишнє власницьке село, 249 осіб, 31 двір, православна церква, постоялий будинок.

Польський період

Гміна Костополь
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Рівненський, Костопільський
Адмінцентр гміни Березне
Тип гміни Сільська
Громади 43

Костопільська волость отримала назву гміна Костополь і входила до Рівненського повіту Волинського воєводства.

31 грудня 1924 р. приєднані до Костопільської гміни вилучені з Тучинської гміни села Мале Сідлище, Юзефувка, Мала Любашка і Борщівка та колонії Груди, Анноваль, Крухи, Долганєц, Янішувка, Колбанє, Руденка і Майдан Руденський, а з Кустинської ґміни — колонії Дерманка і Хотинка та фільварок Хотинка.

1 січня 1925 року гміну вилучено з Рівненського повіту і включено до Костопільського.

Польською окупаційною владою на території гміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік гміна складалася з 43 громад:

  1. Олександрівка — колонія: Олександрівка;
  2. Анноваль — колонії: Анноваль, Янишівка і Ковбаня;
  3. Берестовець — село: Берестовець та колонія: Котівщина;
  4. Берестовець — колонія: Берестовець та фільварок: Софіївка;
  5. Борщівка — село: Борщівка, колонія: Борщівка та урочище: Зелена;
  6. Брюшків — село: Брюшків;
  7. Хмизопіль — колонія: Хмизопіль;
  8. Хотенка — колонія: Хотенка;
  9. Дерманка — колонія: Дерманка;
  10. Довганець — колонія: Довганець;
  11. Данчиміст — село: Данчиміст та хутір: Болдин;
  12. Груди — колонія: Груди;
  13. Головин — село: Головин, колонія: Вілька-Головинська та селище: Янова Долина;
  14. Іполитівка — колонія: Іполитівка;
  15. Янкевичі — село: Янкевичі;
  16. Яснобір — колонія: Яснобір;
  17. Юзефівка — село: Юзефівка;
  18. Корчів'я — село: Корчів'я;
  19. Космачів — село: Космачів;
  20. Кургани — колонія: Кургани;
  21. Крухи — колонія: Крухи;
  22. Лісопіль — колонія: Лісопіль;
  23. Липники — колонія: Липники;
  24. Мала Любашка — село: Мала Любашка та фільварок: Мала Любашка;
  25. Велика Любаша — село: Велика Любаша та урочище: Ощиха;
  26. Мар'янівка — село: Мар'янівка;
  27. Маща — колонія: Маща;
  28. Пепків — село: Пепків, колонія: Броди та фільварок: Уланівка;
  29. Пісків — село: Пісків;
  30. Пісків — хутір: Пісків;
  31. Пісків — колонія: Пісків;
  32. Пілсудщина — селище: Пілсудщина;
  33. Підлужне — хутір: Підлужне;
  34. Пічоловка — село: Пічоловка, хутори: Пічоловка, Чортів і Довге та залізнична станція: Моквин;
  35. Перемінка — село: Перемінка;
  36. Плотечно — колонія: Плотечно;
  37. Підлужжя — село: Підлужжя;
  38. Рокитне — село: Рокитне;
  39. Руденка — колонії: Руденка і Руденський Майдан;
  40. Руда Підлужанська — село: Руда Підлужанська;
  41. Малі Сідлищі — селище: Малі Сідлищі;
  42. Малі Сідлищі — село: Малі Сідлищі;
  43. Трубиця — колонія: Трубиця.

Після радянської анексії західноукраїнських земель гміна ліквідована у зв'язку з утворенням Костопільського району.

Джерела

  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. у першоджерелі помилково вказано Марцингоф
  3. у першоджерелі помилково вказано Марцеліндорф
  4. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 20-21 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)


image Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pidluzha nska vo lost takozh Kosto pilska vo lost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr selo Pidluzhne Pidluzhanska volostCentr Pidluzhne KostopilPlosha 41 417 1885 Naselennya 9598 osib 1885 Gustota 21 2 osib km Nastupniki gmina Kostopol Stanom na 1885 rik skladalasya z 22 poselen 16 silskih gromad Naselennya 9598 osib 4717 cholovichoyi stati ta 4881 zhinochoyi 670 dvorovih gospodarstva Na mezhi HIH HH stolit centr volosti bulo pereneseno u mistechko Kostopil pri comu nazvu volosti zmineno na Kostopilsku Takozh poselennya Zlazne ta Stavok vidijshli do Derazhenskoyi volosti natomist do Kostopilskoyi volosti vidijshlo selo Pechalivka Osnovni poselennya volostiPidluzhne kolishnye vlasnicke selo za 45 verst vid povitovogo mista 816 osib 74 dvori volosne pravlinnya katolicka kaplicya shkola postoyalij budinok 2 vodyani mlini pivovarnij zavod Za 8 verst smoloskipidarnij zavod Za 8 verst koloniya Starij Berestovec iz molitovnim budinkom Za 8 verst koloniya Piskiv iz lyuteranskim molitovnim budinkom Za 12 verst koloniya Vulka Golovinska Marcelindorf iz lyuteranskim molitovnim budinkom Za 12 verst koloniya Kostopilska z lyuteranskim molitovnim budinkom Za 15 verst koloniya Masha Marcelingof iz lyuteranskim molitovnim budinkom Golovin kolishnye vlasnicke selo 713 osib 81 dvir 2 pravoslavni cerkvi postoyalij budinok Zlazna kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 1037 osib 102 dvori postoyalij budinok Kosmachiv kolishnye vlasnicke selo 375 osib 36 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok 2 vodyani mlini Kostopil kolishnye vlasnicke mistechko 375 osib 47 dvoriv yevrejskij molitovnij budinok 2 lavki 2 vodyani mlini Lyubasha kolishnye vlasnicke selo 400 osib 43 dvori pravoslavna cerkva postoyalij budinok chavunolivarnij ta zalizorobnij zavodi Pereminka kolishnye vlasnicke selo 100 osib 16 dvoriv postoyalij budinok lisopilnij ta chavunolivarnij zavodi Piskiv kolishnye vlasnicke selo 466 osib 49 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Stavok kolishnye vlasnicke selo 361 osoba 41 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Yankevichi kolishnye vlasnicke selo 249 osib 31 dvir pravoslavna cerkva postoyalij budinok Polskij periodGmina Kostopol 1921 1939 Voyevodstvo VolinskePovit Rivnenskij KostopilskijAdmincentr gmini BerezneTip gmini SilskaGromadi 43 Kostopilska volost otrimala nazvu gmina Kostopol i vhodila do Rivnenskogo povitu Volinskogo voyevodstva 31 grudnya 1924 r priyednani do Kostopilskoyi gmini vilucheni z Tuchinskoyi gmini sela Male Sidlishe Yuzefuvka Mala Lyubashka i Borshivka ta koloniyi Grudi Annoval Kruhi Dolganyec Yanishuvka Kolbanye Rudenka i Majdan Rudenskij a z Kustinskoyi gmini koloniyi Dermanka i Hotinka ta filvarok Hotinka 1 sichnya 1925 roku gminu vilucheno z Rivnenskogo povitu i vklyucheno do Kostopilskogo Polskoyu okupacijnoyu vladoyu na teritoriyi gmini intensivno velasya derzhavna programa budivnictva polskih kolonij i zaselennya polyakami Na 1936 rik gmina skladalasya z 43 gromad Oleksandrivka koloniya Oleksandrivka Annoval koloniyi Annoval Yanishivka i Kovbanya Berestovec selo Berestovec ta koloniya Kotivshina Berestovec koloniya Berestovec ta filvarok Sofiyivka Borshivka selo Borshivka koloniya Borshivka ta urochishe Zelena Bryushkiv selo Bryushkiv Hmizopil koloniya Hmizopil Hotenka koloniya Hotenka Dermanka koloniya Dermanka Dovganec koloniya Dovganec Danchimist selo Danchimist ta hutir Boldin Grudi koloniya Grudi Golovin selo Golovin koloniya Vilka Golovinska ta selishe Yanova Dolina Ipolitivka koloniya Ipolitivka Yankevichi selo Yankevichi Yasnobir koloniya Yasnobir Yuzefivka selo Yuzefivka Korchiv ya selo Korchiv ya Kosmachiv selo Kosmachiv Kurgani koloniya Kurgani Kruhi koloniya Kruhi Lisopil koloniya Lisopil Lipniki koloniya Lipniki Mala Lyubashka selo Mala Lyubashka ta filvarok Mala Lyubashka Velika Lyubasha selo Velika Lyubasha ta urochishe Oshiha Mar yanivka selo Mar yanivka Masha koloniya Masha Pepkiv selo Pepkiv koloniya Brodi ta filvarok Ulanivka Piskiv selo Piskiv Piskiv hutir Piskiv Piskiv koloniya Piskiv Pilsudshina selishe Pilsudshina Pidluzhne hutir Pidluzhne Picholovka selo Picholovka hutori Picholovka Chortiv i Dovge ta zaliznichna stanciya Mokvin Pereminka selo Pereminka Plotechno koloniya Plotechno Pidluzhzhya selo Pidluzhzhya Rokitne selo Rokitne Rudenka koloniyi Rudenka i Rudenskij Majdan Ruda Pidluzhanska selo Ruda Pidluzhanska Mali Sidlishi selishe Mali Sidlishi Mali Sidlishi selo Mali Sidlishi Trubicya koloniya Trubicya Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel gmina likvidovana u zv yazku z utvorennyam Kostopilskogo rajonu DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref u pershodzhereli pomilkovo vkazano Marcingof u pershodzhereli pomilkovo vkazano Marcelindorf Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 29 veresnya 2016 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 lipca 1924 r w sprawie podzialu powiatu rowienskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudziez regulacji granic powiatow rowienskiego dubnowskiego luckiego ostrogskiego krzemienieckiego i horochowskiego 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Wolynski Dziennik Wojewodzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku s 20 21 4 travnya 2017 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ