Віталій Гуди́ма (03 лютого 1861 - 19 лютого 1929, м. Каліш, Польща) — генерал-хорунжий Армії УНР.
Віталій Гудима | ||||
---|---|---|---|---|
Полковник Генерал-хорунжий | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження | 3 лютого 1861 Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 19 лютого 1929 (68 років) м. Каліш, Польща | |||
Військова служба | ||||
Приналежність | УНР | |||
Рід військ | піхота | |||
Формування | Армія Української Народної Республіки | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Життєпис
Походив зі спадкових дворян Полтавської губернії. Закінчив 4-ту Московську військову прогімназію, Чугуївське піхотне юнкерське училище (1880), вийшов підпрапорщиком до 54-го піхотного Мінського полку. З 1881 служив у 63-му піхотному резервному батальйоні, з 30.08.1894 — капітан. З 26.02.1909 — підполковник, з 19.08.1910 до 27.12.1917 — черговий штаб-офіцер управління начальника Віленської місцевої бригади. З 06.10.1913 — полковник.
На українській військовій службі з 29.05.1918 — Ніжинський військовий начальник. Командував 4-им полком Сірої дивізії в боях з більшовицькими військами в обороні північних кордонів України під Конотопом і Бахмачем, а також за Житомир, Бердичів і Проскурів в 1919 р. та у наступі на Київ в 1920 р. З 21.08.1919 р. — Могилів-Подільський повітовий військовий начальник. З 20.10.1920 р. — начальник мобілізаційного управління Головної мобілізаційно-персональної управи військового міністерства УНР.
В еміграції отримав звання генерал-хорунжого. З 1923 р. жив на еміграції у Калішу, заробляв на прожиття малюванням ікон.
Нагороди
- Св. Станіслава 2-й ст. (1906)
- Св. Анни 2-й ст. (01.07.1915)
- Св. Володимира 4-й ст. (29.11.1915).
Джерела
- Гудима Віталій Овксентійович
- Гудима Виталий Авксентьевич [ 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6[недоступне посилання]
- Некролог. Гудима Віталій Оксентійович // Табор. — Варшава. — Ч. 10. — С. 100.
- Список полковникам по старшинству на 1909 г. С.-Петербург, 1909
- Русский Инвалид. №289, 1915/Информацию предоставил Юрий Веденеев
- Русский Инвалид. №150, 1915
- Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.03.1914. С-Петербург, 1914
- Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.08.1916. Петроград, 1916
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — . — С. 125.
- Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995
- Український інвалід. — м. Каліш. — 1929. — Ч. 14-18. — С. 78
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gudima Vitalij Gudi ma 03 lyutogo 1861 19 lyutogo 1929 m Kalish Polsha general horunzhij Armiyi UNR Vitalij Gudima Polkovnik General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya3 lyutogo 1861 1861 02 03 Poltava Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 lyutogo 1929 1929 02 19 68 rokiv m Kalish PolshaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskpihotaFormuvannyaArmiya Ukrayinskoyi Narodnoyi RespublikiNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaZhittyepisPohodiv zi spadkovih dvoryan Poltavskoyi guberniyi Zakinchiv 4 tu Moskovsku vijskovu progimnaziyu Chuguyivske pihotne yunkerske uchilishe 1880 vijshov pidpraporshikom do 54 go pihotnogo Minskogo polku Z 1881 sluzhiv u 63 mu pihotnomu rezervnomu bataljoni z 30 08 1894 kapitan Z 26 02 1909 pidpolkovnik z 19 08 1910 do 27 12 1917 chergovij shtab oficer upravlinnya nachalnika Vilenskoyi miscevoyi brigadi Z 06 10 1913 polkovnik Na ukrayinskij vijskovij sluzhbi z 29 05 1918 Nizhinskij vijskovij nachalnik Komanduvav 4 im polkom Siroyi diviziyi v boyah z bilshovickimi vijskami v oboroni pivnichnih kordoniv Ukrayini pid Konotopom i Bahmachem a takozh za Zhitomir Berdichiv i Proskuriv v 1919 r ta u nastupi na Kiyiv v 1920 r Z 21 08 1919 r Mogiliv Podilskij povitovij vijskovij nachalnik Z 20 10 1920 r nachalnik mobilizacijnogo upravlinnya Golovnoyi mobilizacijno personalnoyi upravi vijskovogo ministerstva UNR V emigraciyi otrimav zvannya general horunzhogo Z 1923 r zhiv na emigraciyi u Kalishu zaroblyav na prozhittya malyuvannyam ikon NagorodiSv Stanislava 2 j st 1906 Sv Anni 2 j st 01 07 1915 Sv Volodimira 4 j st 29 11 1915 DzherelaGudima Vitalij Ovksentijovich Gudima Vitalij Avksentevich 8 kvitnya 2019 u Wayback Machine Za derzhavnist Materiyali do istoriyi ukrayinskogo vijska zb 6 nedostupne posilannya Nekrolog Gudima Vitalij Oksentijovich Tabor Varshava Ch 10 S 100 Spisok polkovnikam po starshinstvu na 1909 g S Peterburg 1909 Russkij Invalid 289 1915 Informaciyu predostavil Yurij Vedeneev Russkij Invalid 150 1915 Spisok polkovnikam po starshinstvu Sostavlen po 01 03 1914 S Peterburg 1914 Spisok polkovnikam po starshinstvu Sostavlen po 01 08 1916 Petrograd 1916 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 S 125 Tinchenko Ya Ukrayinske oficerstvo shlyahi skorboti ta zabuttya 1917 1921 roki K 1995 Ukrayinskij invalid m Kalish 1929 Ch 14 18 S 78 Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Armiyi UNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij