Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національні військові формування РККА — національні формування (з'єднання, частини та підрозділи) Робітничо-селянської Червоної армії (РККА) Радянської Росії та Союзу РСР, сформовані в Громадянську війну в Росії, до і в роки Радянсько-німецької війни за національною ознакою їхнього особового складу.
| Національні військові формування РСЧА |
За наказом голови Революційної військової ради РРФСР Лева Троцького від 7 жовтня 1919 року в Петрограді на базі військових частин, що прибули зі Східного та Південного фронтів, була сформована , створена на основі . Командувачем групи був призначений Х. Алішев.
На початку у складі групи перебували:
- 3-й Башкирський кавалерійський полк (360 багнетів, 240 шашок);
- 3-й батальйон 3-го Башкирського стрілецького полку (575 багнетів);
- Башкирський окремий артилерійський дивізіон (3 батареї).
Наприкінці жовтня 1919 року до складу групи увійшли 2-й батальйон 3-го Башкирського стрілецького полку, з 3 листопада 1919 року — 1-й батальйон того ж полку. Після входження у жовтні 1919 року до складу групи башкирських частин з Південного фронту та новоприбулих частин з Башкирської АРСР було оновлено її склад — увійшли і .
Крім національних частин та з'єднань представники всіх національностей Союзу РСР служили і у звичайних військових частинах та з'єднаннях, що не поділяються за національними чи іншими ознаками. Починаючи з перших днів свого існування РСЧА мала традицію формування національних військових частин та з'єднань (що продовжила тенденції, що існували і до революції). Вони формувалися або відкрито (створювалася частина з «національним» найменуванням, що комплектується переважно представниками однієї національності), або методом «концентрації», при якому призовники однієї національності прямували в одну сполуку або частину. Національні формування були різного виду — від взводу та ескадрону до полку та дивізії. Для підготовки командних кадрів для національних частин та з'єднань створювалися спеціальні військові навчальні заклади. Як правило, національні формування служили в тих місцевостях, де були сформовані, тобто за місцем проживання призовників (військовозобов'язаних). Частка військовослужбовців РСЧА, які служили у національних військових формуваннях, завжди була невелика. На початку 1938 року у національних формуваннях служило менше 2 % червоноармійців. 1934 року було розформовано білоруські та українські національні частини. У 1938 році спеціальною постановою ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про національні частини та формування РСЧА» було скасовано всі національні найменування формувань, запроваджено єдиний загальнонаціональний порядок проходження військової служби (причому поза місцем проживання призовника) для представників усіх національностей держави.
Однак важка ситуація початку Німецько-радянської війни змусила Радянський уряд відмовитись від цього принципу. Формування національних частин РСЧА знову почалося у серпні 1941 року за рішенням № 383 Державного Комітету Оборони. Першою такою частиною стала на 90 % сформована з жителів Латвійської РСР і більш ніж наполовину що складалася з латишів.
За роки війни національні формування були сформовані у 11 союзних республіках. Загалом у РСЧА було сформовано 66 національних військових з'єднань — 26 стрілецьких та гірничострільних дивізій, 22 кавалерійські дивізії та 18 стрілецьких бригад. З цього числа 37 національних військових з'єднань брали участь у бойових діях на фронтах Німецько-радянської війни.
Багато військових формувань за час свого існування змінювали свою нумерацію та найменування, а в ряді випадків втрачали і свою національну приналежність.
Значення національних військових формувань у ході бойових дій настільки зросло, що 1 лютого 1944 року Верховною Радою СРСР було прийнято закон, що дозволяє кожній союзній республіці мати свої військові формування. На республіки у своїй було покладено відповідальність за укомплектованість їх особовим складом, транспортом, кіньми тощо. Розміщення та матеріальне забезпечення національних частин та з'єднань до повного формування та передачі до складу Збройних Сил проводилися також за рахунок ресурсів республік та автономних областей.
У післявоєнний період національні військові формування проіснували до середини 1950-х років, потім було ухвалено рішення знову повернутися до екстериторіального принципу комплектування військ.
Історія
В период возникали партизанские части, сформированные по национальному признаку. 10 мая 1920 года вышло Постановление Совета труда и обороны за подписью «О призыве в ряды Красной Армии граждан не русской национальности Сибири, Туркестана и других окраин». Это Постановление предусматривало, что представители местных народов подлежат призыву в РККА наравне с русскими, но при этом допускало возможность освобождения от призыва представителей некоторых национальностей. Впрочем была сохранена на некоторый период сложившаяся в дореволюционных период практика непризыва представителей некоторых национальностей. В постановлении Совнаркома от 6 сентября 1922 г. о призыве граждан, родившихся в 1901 года, отмечалось:
Граждан, кои по своим национальным, бытовым и экономическим условиям не призывались в ряды армии при ранее бывших призывах, от призыва, согласно настоящего постановления освободить
Граждан, кои по своим национальным, бытовым и экономическим условиям не призывались в ряды армии при ранее бывших призывах, от призыва, согласно настоящего постановления освободить
Коренізація в РСЧА виявилася у створенні військових частин, укомплектованих за національною ознакою, у використанні національних мов на військовій службі, у створенні національних військово-навчальних закладів та квотуванні місць у військових навчальних закладах для осіб певних національностей. Ідеологом виступив Михайло Фрунзе, який вважав неросійські контингенти «джерелом додаткової могутності» Червоної Армії. Вже до кінця 1924 року національні частини та з'єднання існували в деяких республіках — у Грузинській, Вірменській, Азербайджанській, Білоруській, Бухарській та Українській РСР, Кримській, Якутській та Дагестанській АРСР. Для створення національних частин використовувалася також так звана «концентрація» — представників одного етносу зосереджували в одній територіальній військовій частині, яка формально національної не вважалася. Вже в заклик 1926 року 75 % призовників з числа «націоналів» було охоплено «концентрацією». Разом з тим на початок 1925 року 90 % чисельності Червоної Армії становили слов'яни (росіяни — 64 %, українці — 22 %, білоруси — 4 %), а решта національностей — 10 %.
Скасування національних військових частин розпочалося 1934 року. У другій половині 1934 року українські та білоруські частини були перетворені на звичайні формування. Також було проведено укрупнення національних формувань. На початку 1938 року в національних частинах було в СРСР лише 27239 осіб, 69 % яких (18 695 осіб) були представниками титульних національностей. Це було менше 2 % чисельності РСЧА. На 1938 в РККА було 1448,0 тис. осіб. 7 березня 1938 року спільна постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про національні частини та формування РСЧА» наказувала:
- Переформувати всі національні частини РККА на «загальносоюзні з екстериторіальним комплектуванням, змінивши відповідно дислокацію частин та з'єднань»;
- «Громадян національних республік та областей» закликатиме на військову службу на спільних з іншими громадянами СРСР підставах.
До літа 1938 всі національні формування РСЧА були розформовані.
Влітку 1942 року з ініціативи Пантелеймона Пономаренка розглядалося питання одразу двох національних білоруських армій з-поміж білорусів та уродженців Білоруської РСР чисельністю 154 000 осіб. Але після перелому в Сталінградській битві від його реалізації Йосип Сталін відмовився.
Список національних сполук у складі РСЧА
Азербайджанська РСР
- 27-а гірничострілецька дивізія
- 77-а гірничо-стрілецька Червонопрапорна дивізія імені Серго Орджонікідзе (до 25 травня 1942 — 77-а азербайджанська гірсько-стрілкова дивізія)
- 151-а Жмеринсько-Будапештська Червонопрапорна стрілецька дивізія
- 217-а стрілецька дивізія
- 223-а стрілецька дивізія. Директивою НКО від 3.02.1942 перетворено на азербайджанську національну дивізію.
- 227-а стрілецька Темрюкська Червонопрапорна дивізія
- 271-а стрілецька Горлівська Червонопрапорна дивізія (фактичне друге формування)
- 396-а стрілецька дивізія
- 402-а стрілецька дивізія
- 416-а стрілецька Таганрозька Червонопрапорна ордена Суворова дивізія
Вірменська РСР
- 76-а гірничо-стрілецька Червонопрапорна дивізія імені К. Є. Ворошилова — до 1940 року 76-а вірменська гірсько-стрілецька дивізія
- 76-а стрілецька дивізія (1-го формування)
- 320-а стрілецька дивізія — укомплектована переважно вірменами
- 388-а стрілецька дивізія
- 390-а стрілецька дивізія
- 408-а стрілецька дивізія
- 409-а стрілецька дивізія
- 89-а стрілецька дивізія
- 261-а стрілецька дивізія (2-го формування, 6 жовтня 1942 року)
- 17-а гірничо-кавалерійська дивізія до 22.07.1941 дислокувалася в Вірменській РСР. Брала участь у поході на Іран. З 16.11.1941 — участь у бойових діях на радянсько-німецькому фронті.
Грузинська РСР
- 9-а гірничострілецька дивізія імені ЦВК Грузії до 2.1943. З 2.1943 — 9-а пластунська гірничострілецька добровольча дивізія
- 47-а гірничо-стрілецька Червонопрапорна дивізія імені товариша Сталіна — до 16.07.1940 47-а грузинська гірсько-стрілецька дивізія
- 63-а гірничо-стрілецька ордена Червоної Зірки дивізія імені М. В. Фрунзе, до 5.05.1938 — 63-я грузинська гірсько-стрілецька дивізія
- 276-а Темрюкська Червонопрапорна стрілецька дивізія
- 296-а стрілецька дивізія
- 349-а стрілецька дивізія
- 392-а стрілецька дивізія
- 406-а стрілецька дивізія
- 414-а Анапська ордена Червоного Прапора стрілецька дивізія
Таджицька РСР
- 17-а гвардійська кавалерійська Мозирська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова та Кутузова дивізія. Початкова назва — 20-а Таджицька Червонопрапорна ордена Леніна гірничо-кавалерійська дивізія
- 98-а стрілецька бригада.
- 99-а стрілецька бригада
- 104 кавалерійська дивізія.
Туркменська РСР
- 18-а гірничо-кавалерійська дивізія
- 62-а Туркестанська стрілецька дивізія. Початкове найменування — 2-а Туркестанська дивізія
- 68-а Туркестанська Червонопрапорна гірничострілецька дивізія. Початкове найменування — 5-а Туркестанська стрілецька дивізія
- 72-а гірничострілецька дивізія
- 97-а кавалерійська дивізія
- 98-а кавалерійська дивізія
- 87-а окрема стрілецька бригада.
- 88-а окрема стрілецька бригада.
- 128-а гвардійська гірничострілецька Туркестанська Червонопрапорна дивізія. Початкове найменування — 1-а Туркестанська гірсько-стрілецька дивізія, 83-а Туркестанська гірсько-стрілецька дивізія
Узбецька РСР
- 19-а гірничо-кавалерійська дивізія
- 89-а окрема стрілецька бригада
- 90-та окрема стрілецька бригада
- 91-а окрема стрілецька бригада
- 92-а окрема стрілецька бригада
- 93-а окрема стрілецька бригада
- 94-а окрема стрілецька бригада
- 95-а окрема стрілецька бригада
- 96-а окрема стрілецька бригада
- 97-а окрема стрілецька бригада
- 99-а кавалерійська дивізія
- 100 кавалерійська дивізія
- 101 кавалерійська дивізія
- 102 кавалерійська дивізія
- 103 кавалерійська дивізія
Казахська РСР
- 100-а стрілецька бригада
- 101-а окрема стрілецька бригада
- 102-а окрема стрілецька бригада
- 151-а окрема стрілецька бригада (переформована на 150-ту стрілецьку дивізію)
- 105-а кавалерійська дивізія
- 106-а кавалерійська дивізія. З грудня 1941 по березень 1942 р. формувалася як казахська національна кавалерійська дивізія
- 196-а стрілецька дивізія
а також 312-а стрілецька дивізія (Актюбінськ) і 316-а (8-а гвардійська) стрілецька дивізія, обидві захищали Москву.
Киргизька РСР
- 107 кавалерійська дивізія
- 108 кавалерійська дивізія
- 109 кавалерійська дивізія
Естонська РСР
- 41-й гвардійський стрілецький Естонський Таллінський корпус, раніше — 8-й стрілецький корпус
- 118-а гвардійська Естонська стрілецька Таллінська Червонопрапорна дивізія, раніше — 7-ма стрілецька дивізія
- 122-а гвардійська стрілецька Естонська Червонопрапорна дивізія, раніше — 249-а стрілецька дивізія
Литовська РСР
- 16-та Литовська Клайпедська Червонопрапорна стрілецька дивізія
Латвійська РСР
- 76-й Латиський особливий стрілецький полк
- 1-й латиський нічний легкобомбардувальний авіаційний Режицький полк
- 201-а Латиська стрілецька дивізія
- 43-та гвардійська Латиська стрілецька дивізія
- 308-а стрілецька Латиська Червонопрапорна дивізія
- 130-й орден Суворова стрілецький корпус (був створений з громадян Латвії та латишів, які проживали в інших союзних республіках; відомий з перемог над латиськими частинами СС)
Калмицька АРСР
- 110-а кавалерійська дивізія
- 111-а кавалерійська дивізія
Бурят-Монгольської та Якутської АРСР
- 321-а стрілецька дивізія (2-го формування)
Башкирська АРСР
- 16-а гвардійська кавалерійська дивізія — до 14.02.1943 112-а Башкирська кавалерійська дивізія
- 113 кавалерійська дивізія
Чечено-Інгушська АРСР
Кабардино-Балкарська АРСР
- 115-а кавалерійська дивізія — 115-а Кабардино-Балкарська кавалерійська дивізія
Китайський та корейський особовий склад
- 88-а окрема стрілецька бригада — 1-й — 3-й батальйони з китайців, 4-й — з корейців, 5-й — 8-й з корейців, китайців і народностей Середньої Азії — громадян СРСР
Посиланя
- Подсчитано по списку соединений ниже
- Смотрите ниже по списку соединений
- Народная война - Национальные воинские формирования РККА. www.voina.com.ru. оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 31 травня 2021.
- Безугольный А. Ю. Призывное законодательство и комплектование Рабоче-Крестьянской Красной армии представителями нерусских национальностей в 1920-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2013. — № 3. — С. 102.
- Безугольный А. Ю. Призывное законодательство и комплектование Рабоче-Крестьянской Красной армии представителями нерусских национальностей в 1920-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2013. — № 3. — С. 103.
- Безугольный А. Ю. Призывное законодательство и комплектование Рабоче-Крестьянской Красной армии представителями нерусских национальностей в 1920-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2013. — № 3. — С. 104.
- Безугольный А. Ю. Призывное законодательство и комплектование Рабоче-Крестьянской Красной армии представителями нерусских национальностей в 1920-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2013. — № 3. — С. 105.
- Безугольный А. Ю. Призывное законодательство и комплектование Рабоче-Крестьянской Красной армии представителями нерусских национальностей в 1920-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2013. — № 3. — С. 106.
- Гражданская война, 1918—1921: в трех томах / под общ ред. А. С. Бубнова, С. С. Каменева и Р. П. Эйдемана. — Москва: Военный вестник, 1928—1930. — 27 см. Т. 2: Военное искусство Красной армии. — 1928. — 418, 2 с. : ил., табл., факс.
- Безугольный А. Ю. Национальные формирования РККА в 1930-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2016. — Т. 27. — № 5 (27). — С. 62.
- Безугольный А. Ю. Национальные формирования РККА в 1930-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2016. — Т. 27. — № 5 (27). — С. 64.
- Безугольный А. Ю. Национальные формирования РККА в 1930-е гг. // Вестник Калмыцкого института гуманитарных исследований РАН. — 2016. — Т. 27. — № 5 (27). — С. 67.
- Крапивин С. Армия БССР. Нереализованный проект. // . — 2013. — № 7. — С.152—159.
- Дважды погибшая, 271-я стрелковая дивизия. оригіналу за 8 травня 2011. Процитовано 5 травня 2011.
- САВАШ - Военно-исторический сайт. оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 27 червня 2008.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- Отчет о боевых действиях 17 кавдивизии за период с 16.11.1941 г. — ЦАМО, ф. 208, оп. 2511, ед. хр. 35, номер записи в бд — 60163031. оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 18 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2008. Процитовано 27 червня 2008.
- 63-я горнострелковая дивизия. оригіналу за 15 липня 2008. Процитовано 1 липня 2008.
- 62-я Туркестанская стрелковая дивизия. оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 1 липня 2008.
- 68-я Туркестанская Краснознаменная горнострелковая дивизия. оригіналу за 15 липня 2008. Процитовано 1 липня 2008.
- 128-я Туркестанская Краснознаменная гвардейская стрелковая дивизия. оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 1 липня 2008.
- 1-й латышский ночной легкобомбардировочный авиационный Режицкий полк. оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 27 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2008. Процитовано 27 червня 2008.
- Ким Ир Сен. оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 22 січня 2012.
- Легендарная восемьдесят восьмая бригада. Аргументы времени — военно-патриотическое издание. 3.02.2016
Література
- Перечень объединений и соединений Советских Вооруженных Сил, входивших в состав действующей армии в период Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. — М.: Воениздат, 1993.
- Безугольный А. «Источник дополнительной мощи Красной Армии…» Национальный вопрос в военном строительстве СССР. 1922—1945. — М.: Политическая энциклопедия, 2016. — 271 с.
- Кирсанов Н. А. Национальные формирования Красной Армии в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. // Отечественная история. — 1995. — № 4.
- Градосельский В. В. Национальные воинские формирования в Красной Армии (1918—1938 гг.) // Военно-исторический журнал. — 2001. — № 10.
Онлайн-посилання
- Сто друзів російського народу
- Про формування у Червоній Армії, які були складені за національною ознакою
- Значення національних військових формувань у розвитку радянських Збройних Сил у 30-ті роки XX ст.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalni vijskovi formuvannya RKKA nacionalni formuvannya z yednannya chastini ta pidrozdili Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi RKKA Radyanskoyi Rosiyi ta Soyuzu RSR sformovani v Gromadyansku vijnu v Rosiyi do i v roki Radyansko nimeckoyi vijni za nacionalnoyu oznakoyu yihnogo osobovogo skladu Nacionalni vijskovi formuvannya RSChA Kim Ir Sen 88 a okrema strilecka brigada kapitan komandir bataljonu 1946 Za nakazom golovi Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RRFSR Leva Trockogo vid 7 zhovtnya 1919 roku v Petrogradi na bazi vijskovih chastin sho pribuli zi Shidnogo ta Pivdennogo frontiv bula sformovana stvorena na osnovi Komanduvachem grupi buv priznachenij H Alishev Na pochatku u skladi grupi perebuvali 3 j Bashkirskij kavalerijskij polk 360 bagnetiv 240 shashok 3 j bataljon 3 go Bashkirskogo strileckogo polku 575 bagnetiv Bashkirskij okremij artilerijskij divizion 3 batareyi Naprikinci zhovtnya 1919 roku do skladu grupi uvijshli 2 j bataljon 3 go Bashkirskogo strileckogo polku z 3 listopada 1919 roku 1 j bataljon togo zh polku Pislya vhodzhennya u zhovtni 1919 roku do skladu grupi bashkirskih chastin z Pivdennogo frontu ta novopribulih chastin z Bashkirskoyi ARSR bulo onovleno yiyi sklad uvijshli i Krim nacionalnih chastin ta z yednan predstavniki vsih nacionalnostej Soyuzu RSR sluzhili i u zvichajnih vijskovih chastinah ta z yednannyah sho ne podilyayutsya za nacionalnimi chi inshimi oznakami Pochinayuchi z pershih dniv svogo isnuvannya RSChA mala tradiciyu formuvannya nacionalnih vijskovih chastin ta z yednan sho prodovzhila tendenciyi sho isnuvali i do revolyuciyi Voni formuvalisya abo vidkrito stvoryuvalasya chastina z nacionalnim najmenuvannyam sho komplektuyetsya perevazhno predstavnikami odniyeyi nacionalnosti abo metodom koncentraciyi pri yakomu prizovniki odniyeyi nacionalnosti pryamuvali v odnu spoluku abo chastinu Nacionalni formuvannya buli riznogo vidu vid vzvodu ta eskadronu do polku ta diviziyi Dlya pidgotovki komandnih kadriv dlya nacionalnih chastin ta z yednan stvoryuvalisya specialni vijskovi navchalni zakladi Yak pravilo nacionalni formuvannya sluzhili v tih miscevostyah de buli sformovani tobto za miscem prozhivannya prizovnikiv vijskovozobov yazanih Chastka vijskovosluzhbovciv RSChA yaki sluzhili u nacionalnih vijskovih formuvannyah zavzhdi bula nevelika Na pochatku 1938 roku u nacionalnih formuvannyah sluzhilo menshe 2 chervonoarmijciv 1934 roku bulo rozformovano biloruski ta ukrayinski nacionalni chastini U 1938 roci specialnoyu postanovoyu CK VKP b i RNK SRSR Pro nacionalni chastini ta formuvannya RSChA bulo skasovano vsi nacionalni najmenuvannya formuvan zaprovadzheno yedinij zagalnonacionalnij poryadok prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi prichomu poza miscem prozhivannya prizovnika dlya predstavnikiv usih nacionalnostej derzhavi Odnak vazhka situaciya pochatku Nimecko radyanskoyi vijni zmusila Radyanskij uryad vidmovitis vid cogo principu Formuvannya nacionalnih chastin RSChA znovu pochalosya u serpni 1941 roku za rishennyam 383 Derzhavnogo Komitetu Oboroni Pershoyu takoyu chastinoyu stala na 90 sformovana z zhiteliv Latvijskoyi RSR i bilsh nizh napolovinu sho skladalasya z latishiv Za roki vijni nacionalni formuvannya buli sformovani u 11 soyuznih respublikah Zagalom u RSChA bulo sformovano 66 nacionalnih vijskovih z yednan 26 strileckih ta girnichostrilnih divizij 22 kavalerijski diviziyi ta 18 strileckih brigad Z cogo chisla 37 nacionalnih vijskovih z yednan brali uchast u bojovih diyah na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Bagato vijskovih formuvan za chas svogo isnuvannya zminyuvali svoyu numeraciyu ta najmenuvannya a v ryadi vipadkiv vtrachali i svoyu nacionalnu prinalezhnist Znachennya nacionalnih vijskovih formuvan u hodi bojovih dij nastilki zroslo sho 1 lyutogo 1944 roku Verhovnoyu Radoyu SRSR bulo prijnyato zakon sho dozvolyaye kozhnij soyuznij respublici mati svoyi vijskovi formuvannya Na respubliki u svoyij bulo pokladeno vidpovidalnist za ukomplektovanist yih osobovim skladom transportom kinmi tosho Rozmishennya ta materialne zabezpechennya nacionalnih chastin ta z yednan do povnogo formuvannya ta peredachi do skladu Zbrojnih Sil provodilisya takozh za rahunok resursiv respublik ta avtonomnih oblastej U pislyavoyennij period nacionalni vijskovi formuvannya proisnuvali do seredini 1950 h rokiv potim bulo uhvaleno rishennya znovu povernutisya do eksteritorialnogo principu komplektuvannya vijsk IstoriyaV period voznikali partizanskie chasti sformirovannye po nacionalnomu priznaku 10 maya 1920 goda vyshlo Postanovlenie Soveta truda i oborony za podpisyu O prizyve v ryady Krasnoj Armii grazhdan ne russkoj nacionalnosti Sibiri Turkestana i drugih okrain Eto Postanovlenie predusmatrivalo chto predstaviteli mestnyh narodov podlezhat prizyvu v RKKA naravne s russkimi no pri etom dopuskalo vozmozhnost osvobozhdeniya ot prizyva predstavitelej nekotoryh nacionalnostej Vprochem byla sohranena na nekotoryj period slozhivshayasya v dorevolyucionnyh period praktika neprizyva predstavitelej nekotoryh nacionalnostej V postanovlenii Sovnarkoma ot 6 sentyabrya 1922 g o prizyve grazhdan rodivshihsya v 1901 goda otmechalos Grazhdan koi po svoim nacionalnym bytovym i ekonomicheskim usloviyam ne prizyvalis v ryady armii pri ranee byvshih prizyvah ot prizyva soglasno nastoyashego postanovleniya osvobodit Grazhdan koi po svoim nacionalnym bytovym i ekonomicheskim usloviyam ne prizyvalis v ryady armii pri ranee byvshih prizyvah ot prizyva soglasno nastoyashego postanovleniya osvobodit Korenizaciya v RSChA viyavilasya u stvorenni vijskovih chastin ukomplektovanih za nacionalnoyu oznakoyu u vikoristanni nacionalnih mov na vijskovij sluzhbi u stvorenni nacionalnih vijskovo navchalnih zakladiv ta kvotuvanni misc u vijskovih navchalnih zakladah dlya osib pevnih nacionalnostej Ideologom vistupiv Mihajlo Frunze yakij vvazhav nerosijski kontingenti dzherelom dodatkovoyi mogutnosti Chervonoyi Armiyi Vzhe do kincya 1924 roku nacionalni chastini ta z yednannya isnuvali v deyakih respublikah u Gruzinskij Virmenskij Azerbajdzhanskij Biloruskij Buharskij ta Ukrayinskij RSR Krimskij Yakutskij ta Dagestanskij ARSR Dlya stvorennya nacionalnih chastin vikoristovuvalasya takozh tak zvana koncentraciya predstavnikiv odnogo etnosu zoseredzhuvali v odnij teritorialnij vijskovij chastini yaka formalno nacionalnoyi ne vvazhalasya Vzhe v zaklik 1926 roku 75 prizovnikiv z chisla nacionaliv bulo ohopleno koncentraciyeyu Razom z tim na pochatok 1925 roku 90 chiselnosti Chervonoyi Armiyi stanovili slov yani rosiyani 64 ukrayinci 22 bilorusi 4 a reshta nacionalnostej 10 Skasuvannya nacionalnih vijskovih chastin rozpochalosya 1934 roku U drugij polovini 1934 roku ukrayinski ta biloruski chastini buli peretvoreni na zvichajni formuvannya Takozh bulo provedeno ukrupnennya nacionalnih formuvan Na pochatku 1938 roku v nacionalnih chastinah bulo v SRSR lishe 27239 osib 69 yakih 18 695 osib buli predstavnikami titulnih nacionalnostej Ce bulo menshe 2 chiselnosti RSChA Na 1938 v RKKA bulo 1448 0 tis osib 7 bereznya 1938 roku spilna postanova CK VKP b i RNK SRSR Pro nacionalni chastini ta formuvannya RSChA nakazuvala Pereformuvati vsi nacionalni chastini RKKA na zagalnosoyuzni z eksteritorialnim komplektuvannyam zminivshi vidpovidno dislokaciyu chastin ta z yednan Gromadyan nacionalnih respublik ta oblastej zaklikatime na vijskovu sluzhbu na spilnih z inshimi gromadyanami SRSR pidstavah Do lita 1938 vsi nacionalni formuvannya RSChA buli rozformovani Vlitku 1942 roku z iniciativi Pantelejmona Ponomarenka rozglyadalosya pitannya odrazu dvoh nacionalnih biloruskih armij z pomizh bilorusiv ta urodzhenciv Biloruskoyi RSR chiselnistyu 154 000 osib Ale pislya perelomu v Stalingradskij bitvi vid jogo realizaciyi Josip Stalin vidmovivsya Spisok nacionalnih spoluk u skladi RSChAAzerbajdzhanska RSR 27 a girnichostrilecka diviziya 77 a girnicho strilecka Chervonopraporna diviziya imeni Sergo Ordzhonikidze do 25 travnya 1942 77 a azerbajdzhanska girsko strilkova diviziya 151 a Zhmerinsko Budapeshtska Chervonopraporna strilecka diviziya 217 a strilecka diviziya 223 a strilecka diviziya Direktivoyu NKO vid 3 02 1942 peretvoreno na azerbajdzhansku nacionalnu diviziyu 227 a strilecka Temryukska Chervonopraporna diviziya 271 a strilecka Gorlivska Chervonopraporna diviziya faktichne druge formuvannya 396 a strilecka diviziya 402 a strilecka diviziya 416 a strilecka Taganrozka Chervonopraporna ordena Suvorova diviziya Virmenska RSR 76 a girnicho strilecka Chervonopraporna diviziya imeni K Ye Voroshilova do 1940 roku 76 a virmenska girsko strilecka diviziya 76 a strilecka diviziya 1 go formuvannya 320 a strilecka diviziya ukomplektovana perevazhno virmenami 388 a strilecka diviziya 390 a strilecka diviziya 408 a strilecka diviziya 409 a strilecka diviziya 89 a strilecka diviziya 261 a strilecka diviziya 2 go formuvannya 6 zhovtnya 1942 roku 17 a girnicho kavalerijska diviziya do 22 07 1941 dislokuvalasya v Virmenskij RSR Brala uchast u pohodi na Iran Z 16 11 1941 uchast u bojovih diyah na radyansko nimeckomu fronti Gruzinska RSR 9 a girnichostrilecka diviziya imeni CVK Gruziyi do 2 1943 Z 2 1943 9 a plastunska girnichostrilecka dobrovolcha diviziya 47 a girnicho strilecka Chervonopraporna diviziya imeni tovarisha Stalina do 16 07 1940 47 a gruzinska girsko strilecka diviziya 63 a girnicho strilecka ordena Chervonoyi Zirki diviziya imeni M V Frunze do 5 05 1938 63 ya gruzinska girsko strilecka diviziya 276 a Temryukska Chervonopraporna strilecka diviziya 296 a strilecka diviziya 349 a strilecka diviziya 392 a strilecka diviziya 406 a strilecka diviziya 414 a Anapska ordena Chervonogo Prapora strilecka diviziya Tadzhicka RSR 17 a gvardijska kavalerijska Mozirska ordena Lenina Chervonopraporna ordeniv Suvorova ta Kutuzova diviziya Pochatkova nazva 20 a Tadzhicka Chervonopraporna ordena Lenina girnicho kavalerijska diviziya 98 a strilecka brigada 99 a strilecka brigada 104 kavalerijska diviziya Turkmenska RSR 18 a girnicho kavalerijska diviziya 62 a Turkestanska strilecka diviziya Pochatkove najmenuvannya 2 a Turkestanska diviziya 68 a Turkestanska Chervonopraporna girnichostrilecka diviziya Pochatkove najmenuvannya 5 a Turkestanska strilecka diviziya 72 a girnichostrilecka diviziya 97 a kavalerijska diviziya 98 a kavalerijska diviziya 87 a okrema strilecka brigada 88 a okrema strilecka brigada 128 a gvardijska girnichostrilecka Turkestanska Chervonopraporna diviziya Pochatkove najmenuvannya 1 a Turkestanska girsko strilecka diviziya 83 a Turkestanska girsko strilecka diviziya Uzbecka RSR 19 a girnicho kavalerijska diviziya 89 a okrema strilecka brigada 90 ta okrema strilecka brigada 91 a okrema strilecka brigada 92 a okrema strilecka brigada 93 a okrema strilecka brigada 94 a okrema strilecka brigada 95 a okrema strilecka brigada 96 a okrema strilecka brigada 97 a okrema strilecka brigada 99 a kavalerijska diviziya 100 kavalerijska diviziya 101 kavalerijska diviziya 102 kavalerijska diviziya 103 kavalerijska diviziya Kazahska RSR 100 a strilecka brigada 101 a okrema strilecka brigada 102 a okrema strilecka brigada 151 a okrema strilecka brigada pereformovana na 150 tu strilecku diviziyu 105 a kavalerijska diviziya 106 a kavalerijska diviziya Z grudnya 1941 po berezen 1942 r formuvalasya yak kazahska nacionalna kavalerijska diviziya 196 a strilecka diviziya a takozh 312 a strilecka diviziya Aktyubinsk i 316 a 8 a gvardijska strilecka diviziya obidvi zahishali Moskvu Kirgizka RSR 107 kavalerijska diviziya 108 kavalerijska diviziya 109 kavalerijska diviziya Estonska RSR 41 j gvardijskij strileckij Estonskij Tallinskij korpus ranishe 8 j strileckij korpus 118 a gvardijska Estonska strilecka Tallinska Chervonopraporna diviziya ranishe 7 ma strilecka diviziya 122 a gvardijska strilecka Estonska Chervonopraporna diviziya ranishe 249 a strilecka diviziya Litovska RSR 16 ta Litovska Klajpedska Chervonopraporna strilecka diviziya Latvijska RSR 76 j Latiskij osoblivij strileckij polk 1 j latiskij nichnij legkobombarduvalnij aviacijnij Rezhickij polk 201 a Latiska strilecka diviziya 43 ta gvardijska Latiska strilecka diviziya 308 a strilecka Latiska Chervonopraporna diviziya 130 j orden Suvorova strileckij korpus buv stvorenij z gromadyan Latviyi ta latishiv yaki prozhivali v inshih soyuznih respublikah vidomij z peremog nad latiskimi chastinami SS Kalmicka ARSR 110 a kavalerijska diviziya 111 a kavalerijska diviziya Buryat Mongolskoyi ta Yakutskoyi ARSR 321 a strilecka diviziya 2 go formuvannya Bashkirska ARSR 16 a gvardijska kavalerijska diviziya do 14 02 1943 112 a Bashkirska kavalerijska diviziya 113 kavalerijska diviziya Checheno Ingushska ARSR 114 a kavalerijska diviziya Kabardino Balkarska ARSR 115 a kavalerijska diviziya 115 a Kabardino Balkarska kavalerijska diviziya Kitajskij ta korejskij osobovij sklad 88 a okrema strilecka brigada 1 j 3 j bataljoni z kitajciv 4 j z korejciv 5 j 8 j z korejciv kitajciv i narodnostej Serednoyi Aziyi gromadyan SRSRPosilanyaPodschitano po spisku soedinenij nizhe Smotrite nizhe po spisku soedinenij Narodnaya vojna Nacionalnye voinskie formirovaniya RKKA www voina com ru originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 31 travnya 2021 Bezugolnyj A Yu Prizyvnoe zakonodatelstvo i komplektovanie Raboche Krestyanskoj Krasnoj armii predstavitelyami nerusskih nacionalnostej v 1920 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2013 3 S 102 Bezugolnyj A Yu Prizyvnoe zakonodatelstvo i komplektovanie Raboche Krestyanskoj Krasnoj armii predstavitelyami nerusskih nacionalnostej v 1920 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2013 3 S 103 Bezugolnyj A Yu Prizyvnoe zakonodatelstvo i komplektovanie Raboche Krestyanskoj Krasnoj armii predstavitelyami nerusskih nacionalnostej v 1920 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2013 3 S 104 Bezugolnyj A Yu Prizyvnoe zakonodatelstvo i komplektovanie Raboche Krestyanskoj Krasnoj armii predstavitelyami nerusskih nacionalnostej v 1920 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2013 3 S 105 Bezugolnyj A Yu Prizyvnoe zakonodatelstvo i komplektovanie Raboche Krestyanskoj Krasnoj armii predstavitelyami nerusskih nacionalnostej v 1920 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2013 3 S 106 Grazhdanskaya vojna 1918 1921 v treh tomah pod obsh red A S Bubnova S S Kameneva i R P Ejdemana Moskva Voennyj vestnik 1928 1930 27 sm T 2 Voennoe iskusstvo Krasnoj armii 1928 418 2 s il tabl faks Bezugolnyj A Yu Nacionalnye formirovaniya RKKA v 1930 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2016 T 27 5 27 S 62 Bezugolnyj A Yu Nacionalnye formirovaniya RKKA v 1930 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2016 T 27 5 27 S 64 Bezugolnyj A Yu Nacionalnye formirovaniya RKKA v 1930 e gg Vestnik Kalmyckogo instituta gumanitarnyh issledovanij RAN 2016 T 27 5 27 S 67 Krapivin S Armiya BSSR Nerealizovannyj proekt 2013 7 S 152 159 Dvazhdy pogibshaya 271 ya strelkovaya diviziya originalu za 8 travnya 2011 Procitovano 5 travnya 2011 SAVASh Voenno istoricheskij sajt originalu za 30 chervnya 2008 Procitovano 27 chervnya 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 19 lyutogo 2018 Procitovano 18 lipnya 2018 Otchet o boevyh dejstviyah 17 kavdivizii za period s 16 11 1941 g CAMO f 208 op 2511 ed hr 35 nomer zapisi v bd 60163031 originalu za 12 lyutogo 2012 Procitovano 18 lipnya 2018 Arhiv originalu za 1 lipnya 2008 Procitovano 27 chervnya 2008 63 ya gornostrelkovaya diviziya originalu za 15 lipnya 2008 Procitovano 1 lipnya 2008 62 ya Turkestanskaya strelkovaya diviziya originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 1 lipnya 2008 68 ya Turkestanskaya Krasnoznamennaya gornostrelkovaya diviziya originalu za 15 lipnya 2008 Procitovano 1 lipnya 2008 128 ya Turkestanskaya Krasnoznamennaya gvardejskaya strelkovaya diviziya originalu za 1 travnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2008 1 j latyshskij nochnoj legkobombardirovochnyj aviacionnyj Rezhickij polk originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 27 chervnya 2008 Arhiv originalu za 2 lipnya 2008 Procitovano 27 chervnya 2008 Kim Ir Sen originalu za 22 listopada 2012 Procitovano 22 sichnya 2012 Legendarnaya vosemdesyat vosmaya brigada Argumenty vremeni voenno patrioticheskoe izdanie 3 02 2016LiteraturaPerechen obedinenij i soedinenij Sovetskih Vooruzhennyh Sil vhodivshih v sostav dejstvuyushej armii v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg M Voenizdat 1993 Bezugolnyj A Istochnik dopolnitelnoj moshi Krasnoj Armii Nacionalnyj vopros v voennom stroitelstve SSSR 1922 1945 M Politicheskaya enciklopediya 2016 271 s Kirsanov N A Nacionalnye formirovaniya Krasnoj Armii v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Otechestvennaya istoriya 1995 4 Gradoselskij V V Nacionalnye voinskie formirovaniya v Krasnoj Armii 1918 1938 gg Voenno istoricheskij zhurnal 2001 10 Onlajn posilannyaSto druziv rosijskogo narodu Pro formuvannya u Chervonij Armiyi yaki buli skladeni za nacionalnoyu oznakoyu Znachennya nacionalnih vijskovih formuvan u rozvitku radyanskih Zbrojnih Sil u 30 ti roki XX st