Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
255-й окремий Чечено-Інгуський кавалерійський полк — військова частина РСЧА в роки Німецько-радянської війни (1942—1943 роки).
| 255-й окремий Чечено-Інгуський кавалерійський полк |
|---|
Формування
За рішенням Державного комітету оборони СРСР № 894 від 13 листопада 1941 року, у Грозному почалося формування 114-ї Чечено-Інгуської кавалерійської дивізії. Командиром дивізії був призначений полковник Хаджі-Умар Мамсуров, комісаром — політрук , начальником штабу — підполковник І. Баєв. У дивізію записалося на 614 осіб більше добровольців, ніж належало штату.
До дивізії входили 277-й, 296-й та 315-й кавалерійські полки, кінно-артилерійський дивізіон та інші частини. Озброєння до дивізії так і не надійшло, у командному складі був некомплект, було дезертирство (майже 500 осіб). Проведена на початку березня 1942 року перевірка комісією генерал-інспектора кавалерії РСЧА показала небоєздатність дивізії.
Завершити формування дивізії не вдалося. У березні 1942 року за ініціативою Лаврентія Берії було видано наказ, згідно з яким заклик чеченців та інгушів на військову службу було припинено. Мамсуров був відправлений на фронт, де став заступником командира 7-го кавалерійського корпусу Брянського фронту. Гайрбеков був відкликаний на посаду секретаря обкому з пропаганди та агітації.
З проханням до уряду набрати з-поміж мешканців Чечено-Інгушетії добровольців звернулася група чеченських та інгушських офіцерів. На базі дивізії було сформовано 255-й окремий Чечено-Інгуський кавалерійський полк. Командиром полку був призначений майор , начальником штабу — майор Мавлід Вісаїтов. Однак 13 травня 1942 замість Абадієва, який отримав на той час нове призначення, командиром полку був призначений Мавлід Вісаєтов.
Історик Тимур Музаєв звертає увагу на дива у формуванні полку. Після укомплектування штатів дивізії вона була зарахована на забезпечення Наркомату оборони. За чотири місяці ні республіканська влада, ні керівництво Північно-Кавказького військового округу не забезпечили нову дивізію кіньми, житлом, харчуванням та фуражем. Казарми не охоронялися, заняття із солдатами не проводилися, командири підрозділів були відсутні. Командири дивізії не затримувалися на цій посаді понад два тижні. Останнім командиром став начальник диверсійного управління Розвідуправління Генерального штабу полковник Мамсуров. Високопоставлений офіцер такого рангу міг довести дивізію до такого стану лише за наявності наказу, який забороняє створення дивізії.
Іншим примітним моментом є те, що в документах про формування національних частин на Північному Кавказі замість стандартних формулювань «наказ Ставки», «за рішенням ДКО» частіше вживаються слова «товариш Сталін наказав», «товариш Сталін дозволив». Це свідчить про особисту увагу глави держави до створення національних дивізій.
Крім того, у прийнятті рішень щодо національних частин простежується явна перевага політичних мотивів над потребами армії. Формування національних дивізій стало важливим елементом національної політики у регіоні. Оскільки одним із напрямів державної політики була підготовка депортації чеченців та інгушів, то рішення про розформування 114-ї Чечено-Інгуської дивізії випливає не з логіки потреб оборони, а з логіки підготовки депортації народів.
Цю версію підтверджує і той факт, що висновок комісії Північно-Кавказького військового округу під керівництвом полковника Волкова, на основі якого нібито було ухвалено рішення про розформування дивізії, датовано 5 березня 1942 року, а сам наказ Ставки Верховного головнокомандування за № 0043 про розформування дивізії двома днями раніше. Дивізію розформували ще до перевірки — причому це рішення було прийнято Ставкою, тобто найвищим керівництвом країни.
Водночас, у тому ж березні 1942 року було видано секретний наказ начальника Головного управління формування та укомплектування військ Наркомату оборони армійського комісара 1 рангу Щаденка, який наказує всіх військовослужбовців рядового та молодшого комскладу, за національністю чеченців та інгушів, звільнити у запас проживання з відміткою у військовому квитку «звільнений у запас до особливого розпорядження». Всі ці факти дозволяють стверджувати, що до цього часу керівництво країни ухвалило остаточне рішення про депортацію вайнахів.
Коли населенню стало відомо про розформування дивізії, влада через численні звернення добровольців була змушена розпочати формування 255 полку і в березні 1942 року його штати були укомплектовані на 105 %. Однак полк не зміг увібрати в себе всіх бажаючих, тому Військова Рада СКВО 26 березня 1942 вирішила сформувати Окремий запасний Чечено-Інгушський кавалерійський дивізіон (пізніше — Окремий Чечено-Інгушський кавалерійський дивізіон 4-го Кубанського козачого кавалерійського корпусу.
Проте цих формувань виявилося недостатньо. У доповіді командування 114-ї дивізії говорилося:
 | Багато хто з тих, хто залишився після сформування Окремого кавполку і кавдивізіону, не бажаючи залишатися в тилу, приходив до командування і вимагав включення їх до списку бійців перерахованих вище національних частин, що говорить про бажання чеченців та інгушів брати участь у Вітчизняній війні проти німецько-фашистських загарбників. |  |
Тому багато чеченців та інгушів були направлені в інші регулярні частини Червоної армії: 54-й, 57-й, 58-й, 60-й, 62-й кавалерійські полки, 146-й, 147-й і 148-й артилерійсько-мінометні. полки, 81-й окремий кавалерійський розвід дивізіон, 19-й окремий дивізіон ППО та інші формування. У складі цих частин вайнахи брали участь у Сталінградській, Курській та інших битвах Німецько-радянської війни.
Бойовий шлях
4 червня того ж року полк був переданий у розпорядження Особливого кавалерійського корпусу генерал-майора Погребова. До складу Особливого корпусу входили також 115-а Кабардино-Балкарська та 110-а Калмицька кавалерійська дивізії.
З початку Сталінградської битви полк брав у ній активну участь. Він був включений до оперативної групи генерала В. Чуйкова (у складі 64-ї армії під командуванням генерал-майора М. Шумілова), що діяла на далеких підступах до Сталінграда. 3 серпня 1942 року полк, що прикривав відхід радянських військ, був атакований частинами 78-го німецького танкового корпусу 4-ї танкової армії в районі станції Котельникове (Волгоградська область). У ході бою було підбито чотири танки та знищено десятки солдатів противника. Полк зазнав важких втрат в особовому складі, обозі та конях. Під натиском переважаючих сил противника, підтримуваного штурмовою авіацією, полк змушений був відступити.
Розформування
У ході подальших боїв під Сталінградом полк зазнав великих втрат. Оскільки противник просунувся далеко вглиб Північного Кавказу, то можливості поповнити його з Чечено-Інгушетії не було. Тому командуванням було прийнято рішення із залишків полку створити два розвідувальні кавалерійські дивізіони і влити їх у 4-й кавалерійський корпус під командуванням генерал-лейтенанта Т. Шапкіна.
Див. також
Примітки
- Музаев.
- Безугольный А. Ю. Опыт формирования и боевого применения горских кавалерийских частей в годы Великой Отечественной войны. // Военно-исторический журнал. — 2012. — № 2. — С.29-32.
- Ибрагимов Х. (11 січня 2017). Муслим Гайрбеков (1911-1971 гг.). ЖЗЛ. abrek.org. оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
- На защите южных рубежей… Уроженцы Ингушетии в Сталинградской битве и обороне Кавказа. оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
- Висаитов, 1966.
Література
- Аргазцева С. А., Болдырев Ю. Ф., Вагабов М. В. Я твой солдат, Сталинград. — Махачкала, 2003.
- Брикель П. П. Повесть о последнем рейде. — Грозний, 1984.
- Висаитов М. А. От Терека до Эльбы. Воспоминания бывшего командира гвардейского полка о боевом пути в годы Великой Отечественной войны. — Грозний : Чечено-Ингушское книжное издательство, 1966. — 128 с.
- Гакаев Х. А. И помнит мир спасенный: По велению октября / Герисханов И. А. — Грозний, 1987.
- Гроссман В. Сталинград. Сентябрь 1942 — январь 1943. — Москва, 1943.
- Джамбулатова З. К. Сыны Чечено-Ингушетии на фронтах Великой Отечественной войны 1941—1945 годов. — Москва : Известия Чечено-Ингушского научно-исследовательского института истории, языка и литературы, 1960. — Т. 2.
- Ибрагимов К. Х. Прошедшие войны: Роман. — Грозний : Грозненский рабочий, 2010. — 717 с. — 3000 прим. — .
- Ошаев Халид. Слово о полку чечено-ингушском. — Нальчик : ЭльФа, 2004. — 492 с.
- Филькин В. И. Партийная организация Чечено-Ингушетии в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. — Грозний : Грозненский рабочий.
Посилання
- Хаджи Мурат Ибрагимбейли. . eifgaz.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 2 квітня 2018.
- Тимур Музаев (30 травня 2015). «Пропавшая» дивизия. Завершение темы. vesti95.ru. Вести республики. Процитовано 4 червня 2017.
- Чечено-Ингушский кавалерийский полк под командованием М. Висаитова на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
255 j okremij Checheno Inguskij kavalerijskij polk vijskova chastina RSChA v roki Nimecko radyanskoyi vijni 1942 1943 roki 255 j okremij Checheno Inguskij kavalerijskij polkFormuvannyaZa rishennyam Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR 894 vid 13 listopada 1941 roku u Groznomu pochalosya formuvannya 114 yi Checheno Inguskoyi kavalerijskoyi diviziyi Komandirom diviziyi buv priznachenij polkovnik Hadzhi Umar Mamsurov komisarom politruk nachalnikom shtabu pidpolkovnik I Bayev U diviziyu zapisalosya na 614 osib bilshe dobrovolciv nizh nalezhalo shtatu Do diviziyi vhodili 277 j 296 j ta 315 j kavalerijski polki kinno artilerijskij divizion ta inshi chastini Ozbroyennya do diviziyi tak i ne nadijshlo u komandnomu skladi buv nekomplekt bulo dezertirstvo majzhe 500 osib Provedena na pochatku bereznya 1942 roku perevirka komisiyeyu general inspektora kavaleriyi RSChA pokazala neboyezdatnist diviziyi Zavershiti formuvannya diviziyi ne vdalosya U berezni 1942 roku za iniciativoyu Lavrentiya Beriyi bulo vidano nakaz zgidno z yakim zaklik chechenciv ta ingushiv na vijskovu sluzhbu bulo pripineno Mamsurov buv vidpravlenij na front de stav zastupnikom komandira 7 go kavalerijskogo korpusu Bryanskogo frontu Gajrbekov buv vidklikanij na posadu sekretarya obkomu z propagandi ta agitaciyi Z prohannyam do uryadu nabrati z pomizh meshkanciv Checheno Ingushetiyi dobrovolciv zvernulasya grupa chechenskih ta ingushskih oficeriv Na bazi diviziyi bulo sformovano 255 j okremij Checheno Inguskij kavalerijskij polk Komandirom polku buv priznachenij major nachalnikom shtabu major Mavlid Visayitov Odnak 13 travnya 1942 zamist Abadiyeva yakij otrimav na toj chas nove priznachennya komandirom polku buv priznachenij Mavlid Visayetov Istorik Timur Muzayev zvertaye uvagu na diva u formuvanni polku Pislya ukomplektuvannya shtativ diviziyi vona bula zarahovana na zabezpechennya Narkomatu oboroni Za chotiri misyaci ni respublikanska vlada ni kerivnictvo Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu ne zabezpechili novu diviziyu kinmi zhitlom harchuvannyam ta furazhem Kazarmi ne ohoronyalisya zanyattya iz soldatami ne provodilisya komandiri pidrozdiliv buli vidsutni Komandiri diviziyi ne zatrimuvalisya na cij posadi ponad dva tizhni Ostannim komandirom stav nachalnik diversijnogo upravlinnya Rozvidupravlinnya Generalnogo shtabu polkovnik Mamsurov Visokopostavlenij oficer takogo rangu mig dovesti diviziyu do takogo stanu lishe za nayavnosti nakazu yakij zaboronyaye stvorennya diviziyi Inshim primitnim momentom ye te sho v dokumentah pro formuvannya nacionalnih chastin na Pivnichnomu Kavkazi zamist standartnih formulyuvan nakaz Stavki za rishennyam DKO chastishe vzhivayutsya slova tovarish Stalin nakazav tovarish Stalin dozvoliv Ce svidchit pro osobistu uvagu glavi derzhavi do stvorennya nacionalnih divizij Krim togo u prijnyatti rishen shodo nacionalnih chastin prostezhuyetsya yavna perevaga politichnih motiviv nad potrebami armiyi Formuvannya nacionalnih divizij stalo vazhlivim elementom nacionalnoyi politiki u regioni Oskilki odnim iz napryamiv derzhavnoyi politiki bula pidgotovka deportaciyi chechenciv ta ingushiv to rishennya pro rozformuvannya 114 yi Checheno Inguskoyi diviziyi viplivaye ne z logiki potreb oboroni a z logiki pidgotovki deportaciyi narodiv Cyu versiyu pidtverdzhuye i toj fakt sho visnovok komisiyi Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu pid kerivnictvom polkovnika Volkova na osnovi yakogo nibito bulo uhvaleno rishennya pro rozformuvannya diviziyi datovano 5 bereznya 1942 roku a sam nakaz Stavki Verhovnogo golovnokomanduvannya za 0043 pro rozformuvannya diviziyi dvoma dnyami ranishe Diviziyu rozformuvali she do perevirki prichomu ce rishennya bulo prijnyato Stavkoyu tobto najvishim kerivnictvom krayini Vodnochas u tomu zh berezni 1942 roku bulo vidano sekretnij nakaz nachalnika Golovnogo upravlinnya formuvannya ta ukomplektuvannya vijsk Narkomatu oboroni armijskogo komisara 1 rangu Shadenka yakij nakazuye vsih vijskovosluzhbovciv ryadovogo ta molodshogo komskladu za nacionalnistyu chechenciv ta ingushiv zvilniti u zapas prozhivannya z vidmitkoyu u vijskovomu kvitku zvilnenij u zapas do osoblivogo rozporyadzhennya Vsi ci fakti dozvolyayut stverdzhuvati sho do cogo chasu kerivnictvo krayini uhvalilo ostatochne rishennya pro deportaciyu vajnahiv Koli naselennyu stalo vidomo pro rozformuvannya diviziyi vlada cherez chislenni zvernennya dobrovolciv bula zmushena rozpochati formuvannya 255 polku i v berezni 1942 roku jogo shtati buli ukomplektovani na 105 Odnak polk ne zmig uvibrati v sebe vsih bazhayuchih tomu Vijskova Rada SKVO 26 bereznya 1942 virishila sformuvati Okremij zapasnij Checheno Ingushskij kavalerijskij divizion piznishe Okremij Checheno Ingushskij kavalerijskij divizion 4 go Kubanskogo kozachogo kavalerijskogo korpusu Prote cih formuvan viyavilosya nedostatno U dopovidi komanduvannya 114 yi diviziyi govorilosya Bagato hto z tih hto zalishivsya pislya sformuvannya Okremogo kavpolku i kavdivizionu ne bazhayuchi zalishatisya v tilu prihodiv do komanduvannya i vimagav vklyuchennya yih do spisku bijciv pererahovanih vishe nacionalnih chastin sho govorit pro bazhannya chechenciv ta ingushiv brati uchast u Vitchiznyanij vijni proti nimecko fashistskih zagarbnikiv Tomu bagato chechenciv ta ingushiv buli napravleni v inshi regulyarni chastini Chervonoyi armiyi 54 j 57 j 58 j 60 j 62 j kavalerijski polki 146 j 147 j i 148 j artilerijsko minometni polki 81 j okremij kavalerijskij rozvid divizion 19 j okremij divizion PPO ta inshi formuvannya U skladi cih chastin vajnahi brali uchast u Stalingradskij Kurskij ta inshih bitvah Nimecko radyanskoyi vijni Bojovij shlyah4 chervnya togo zh roku polk buv peredanij u rozporyadzhennya Osoblivogo kavalerijskogo korpusu general majora Pogrebova Do skladu Osoblivogo korpusu vhodili takozh 115 a Kabardino Balkarska ta 110 a Kalmicka kavalerijska diviziyi Z pochatku Stalingradskoyi bitvi polk brav u nij aktivnu uchast Vin buv vklyuchenij do operativnoyi grupi generala V Chujkova u skladi 64 yi armiyi pid komanduvannyam general majora M Shumilova sho diyala na dalekih pidstupah do Stalingrada 3 serpnya 1942 roku polk sho prikrivav vidhid radyanskih vijsk buv atakovanij chastinami 78 go nimeckogo tankovogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi v rajoni stanciyi Kotelnikove Volgogradska oblast U hodi boyu bulo pidbito chotiri tanki ta znisheno desyatki soldativ protivnika Polk zaznav vazhkih vtrat v osobovomu skladi obozi ta konyah Pid natiskom perevazhayuchih sil protivnika pidtrimuvanogo shturmovoyu aviaciyeyu polk zmushenij buv vidstupiti RozformuvannyaU hodi podalshih boyiv pid Stalingradom polk zaznav velikih vtrat Oskilki protivnik prosunuvsya daleko vglib Pivnichnogo Kavkazu to mozhlivosti popovniti jogo z Checheno Ingushetiyi ne bulo Tomu komanduvannyam bulo prijnyato rishennya iz zalishkiv polku stvoriti dva rozviduvalni kavalerijski divizioni i vliti yih u 4 j kavalerijskij korpus pid komanduvannyam general lejtenanta T Shapkina Div takozhChechenskij kinnij polkPrimitkiMuzaev Bezugolnyj A Yu Opyt formirovaniya i boevogo primeneniya gorskih kavalerijskih chastej v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Voenno istoricheskij zhurnal 2012 2 S 29 32 Ibragimov H 11 sichnya 2017 Muslim Gajrbekov 1911 1971 gg ZhZL abrek org originalu za 2 kvitnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2018 Na zashite yuzhnyh rubezhej Urozhency Ingushetii v Stalingradskoj bitve i oborone Kavkaza originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2014 Visaitov 1966 LiteraturaArgazceva S A Boldyrev Yu F Vagabov M V Ya tvoj soldat Stalingrad Mahachkala 2003 Brikel P P Povest o poslednem rejde Groznij 1984 Visaitov M A Ot Tereka do Elby Vospominaniya byvshego komandira gvardejskogo polka o boevom puti v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Groznij Checheno Ingushskoe knizhnoe izdatelstvo 1966 128 s Gakaev H A I pomnit mir spasennyj Po veleniyu oktyabrya Gerishanov I A Groznij 1987 Grossman V Stalingrad Sentyabr 1942 yanvar 1943 Moskva 1943 Dzhambulatova Z K Syny Checheno Ingushetii na frontah Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 godov Moskva Izvestiya Checheno Ingushskogo nauchno issledovatelskogo instituta istorii yazyka i literatury 1960 T 2 Ibragimov K H Proshedshie vojny Roman Groznij Groznenskij rabochij 2010 717 s 3000 prim ISBN 9785900231853 Oshaev Halid Slovo o polku checheno ingushskom Nalchik ElFa 2004 492 s Filkin V I Partijnaya organizaciya Checheno Ingushetii v gody Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo Soyuza Groznij Groznenskij rabochij PosilannyaHadzhi Murat Ibragimbejli eifgaz ru Arhiv originalu za 9 lyutogo 2017 Procitovano 2 kvitnya 2018 Timur Muzaev 30 travnya 2015 Propavshaya diviziya Zavershenie temy vesti95 ru Vesti respubliki Procitovano 4 chervnya 2017 Checheno Ingushskij kavalerijskij polk pod komandovaniem M Visaitova na YouTube