Франци́ск Ассі́зький, або Франци́ск Асси́зький (лат. Franciscus Assisiensis, італ. Francesco d'Assisi; 1181/1182 — 3 жовтня 1226) — італійський християнський чернець, місіонер, засновник Ордену францисканців. Родом з міста Ассізі, Сполетське герцогство, Священна Римська імперія. Світське ім'я — Джованні ді Бернардоне. Син ассізького купця П'єтро ді Бернардоне. В юності перебував на військовій службі. 1204 року мав видіння, після якого вирішив полишити світське життя. Під час паломництва до Риму приєднався до бідняків й дав обітницю жити в бідності. Повернувшись додому, проповідував в Ассізі й створив зі своїх послідовників чернечий орден, затверджений 1210 року Папою Римським Іннокентієм III. 1219 року вирушив до Єгипту, сподіваючись навернути тамтешнього султана і владнати конфлікт із хрестоносцями. 1223 року започаткував традицію встановлення шопки на Різдво. 1224 року отримав стигмати й став першою історичною особою, що мала на собі знаки страстей Христових.
Франциск Ассізький | |
---|---|
лат. Franciscus Assisiensis італ. Francesco d'Assisi | |
Ім'я при народженні | італ. Giovanni di Pietro di Bernardone[1] |
Народився | 24 червня 1182[2] Ассізі, Герцогство Сполетське, Священна Римська імперія[4] |
Помер | 3 жовтня 1226[2][3] (44 роки) d, Ассізі, Папська держава |
Поховання | Базиліка Сан-Франческо в Ассізі |
Національність | італійці[1] |
Діяльність | поет, католицький диякон, релігійний письменник, письменник, проповідник, місіонер, клерикальні ордени, римо-католицький священнослужитель, засновник, pilgrim, богослов, містик, founder of Catholic religious community |
Галузь | богослів'я[5], містицизм[5], d, поезія, молитва і підзаконний акт |
Відомі учні | d, Джованні Да Плано Карпіні і d |
Знання мов | італійська[6][5][…], латина[6][5] і французька[5] |
Посада | d, d і d |
Конфесія | католицька церква[1] і католицтво[1] |
Батько | d |
Мати | d |
|
Помер у рідному Ассізі, Папська держава.
Канонізований 16 липня 1228 року Римським Папою Григорієм IX. Вшановується як святий у римо-католицькій, греко-католицькій, англіканській, лютеранській та старокатолицькій церквах. Головна святиня — Базиліка святого Франциска Ассізького. День пам'яті — 4 жовтня. Вважається патроном францисканців, купців, бідняків, тварин і довкілля. Один із покровителів-захисників Італії поряд із Катериною Сієнською. Патрон міста Сан-Франциско (Каліфорнія). 1979 року проголошений патроном екологів. Один із найшанованіших релігійних діячів в історії людства. Також — Франциск із Асижу.
Історичний контекст
Старе чернецтво у своєму зреченні світу покладало на окремого ченця обітницю бідності, але це не заважало монастирям володіти великими земельними наділами, а абатам — змагатися в багатстві й розкоші з єпископами та князями. Франциск поглибив ідею бідності: з огидної ознаки зречення світу він створив з неї позитивний, життєвий ідеал, який випливав з ідеї слідування прикладу бідного Христа. Водночас Франциск змінив і саме призначення чернецтва, замінивши монаха-відлюдника апостолом-місіонером, який, внутрішньо зрікшись світу, залишається в ньому, щоб закликати людей до миру і покаяння.
Старе землевласницьке чернецтво відповідало аграрному періоду Західної Європи; але виникли міста, з густим населенням з багатих і бідних — і саме до них звернулися учні Франциска: одним проповідуючи «життя у бідності» задля напучування, іншим — на втіху, як ідеал «євангельської досконалості». Як проповідник «життя в бідності», Франциск мав попередників. Багатство кліру давно викликало протест — як з боку охоронців аскетичного ідеалу (Бернард Клервоський), так і з боку противників кліру (Арнольд Брешіанський). Особливу схожість з Франциском мав старший його сучасник, П'єр Вальдо з Ліона, від проповідей якого отримала початок, відпала згодом від католицизму, секта вальденсів.
Проте спроби істориків розшукати ниточки, що пов'язали б Франциска з його попередниками, призвели лише до слабо обґрунтованих гіпотез. Думка про добровільну бідність «за Євангелієм» легко могла самостійно зародитися як у багатого ліонського банкіра, так і в марнотратного сина заможного купця в провінційному італійському містечку; але проповідь того й іншого прийняла різне спрямування, що залежало як від середовища і обставин життя, так і від особистостей обох.
Життя святого
Син торговця тканинами, у юності вів безтурботне життя, але це змінила хвороба. Він почав доглядати за прокаженими, вів жебрацьке життя, відновлював зруйновані каплиці тощо. Прогнівив батька, продавши запаси тканин з доброчинною метою.
У 1209 році склав правила і норми поведінки для своїх прибічників, що зобов'язували їх як «менших братів» (міноритів, згодом францисканців) жити в нужді й каятті на службі людям і церкві.
Через навернення Клари Ассізької в 1212 році заснував жіночу гілку ордену.
Після редагування 1221 року і затвердження Папою Римським Гонорієм ІІІ правила і норми ордену стали його писаним статутом.
Сам Франциск 1219 року брав участь у п'ятому хрестовому поході, дійшов до Єгипту, де проповідував тамошньому султанові й відійшов від керівництва орденом.
Ставши напівсліпим через хворобу повік, яку дістав на Сході, повернувся додому, де в нього 1224 року відкрилися рани Христові. Він приховував стиґмати від оточення і намагався впливати на нього більше прикладом власного благочестя і складанням молитов.
Ставлення до природи
Святий бачив усю природу як відображення свого творця й іменував звірів, птахів, місяць, зірки, воду своїми «братами» і «сестрами». Тільки землю він називав сестрою-матір'ю. До всіх істот він звертався, як до своїх близьких родичів. Спорідненість цінна своїм зв'язком, але не менш цінний у ній елемент індивідуальності. Як слід поводитися з братом чи сестрою? — Їх не слід експлуатувати, їх треба любити і поважати через родинний зв'язок. Розширення цієї концепції до включення всього сущого і стало проявом геніальності святого. Його турбота про тварин привела його до того, що він не вбивав їх, хоча й суворим вегетаріанцем не був. Він виступав на захист звірів у неволі, дбав про них або звільняв. Святий врятував кілька диких голубів, яких несли на базар. Святий Франциск вигукував: «Якби я тільки міг постати перед імператором, я б благав його, заради любові до Бога і до мене видати указ, що забороняє ловити і позбавляти волі моїх сестер-жайворонків». Сокіл добровільно служив йому як будильник.
Він поважав і неживу природу: намагався не наступати на воду і почитав скелі. Він розширив концепцію співдружності до всіх природних створінь. Він змусив людей годувати вовка, взявши з нього клятву не красти овець. Він просив імператора видати указ про святкове годування домашніх віслюків і волів напередодні Різдва.
За сім століть до А. Швейцера, св. Франциск прибирав червів з дороги, де вони могли бути розчавлені. Франциск в будь-якій життєвій формі бачив елемент святості. Споглядаючи квітку, він відчував містичний екстаз. Він просив садівників залишати в садах місце для диких трав, щоб «краса квітів могла сповіщати про можливості батька всіх істот», створивши свого роду прообрази заказників для дикої природи.
Він вірив, що природа сама по собі має значення, тому що створена Богом і не залежить від цінності, наданої їй людиною. Таким чином він передбачив наріжну ідею екологічної етики про внутрішню цінність дикої природи, розроблюваної сучасними екофілософами. Святий не дозволяв рубати дерева в лісі, бо кожне дерево — символ того, на якому був розп'ятий Син Божий.
На думку святого, відносини людини з природою повинні мати характер взаємозалежності. Природа значима не завдяки своїй користі для людей, а й завдяки численним формам вираження доброзичливої присутності Бога.
Франциск Ассізький підкреслював присутність Бога в різноманітності істот і бажанні того, щоб люди раділи цій різноманітності й прославляли Бога за це. Його побожність не перетворювати множинність в єдність, але прославляла Бога в кожній створеній істоті й захоплювалася їх індивідуальністю.
Він вважав, що вихваляння має виражатися діями, що узгоджуються з повагою до створеної різноманітності, а не просто дотримання суворого правила утримання від заподіяння шкоди живому. Також, на думку святого, з усіма живими створіннями слід поводитися якомога поблажливіше.
Нововведенням Франциска стало його проповідування безпосередньо тваринам і рослинам. Він читав Біблію птахам, квітам і рибам. Франциск вважав, що не істоти повинні служити людині, а людина істотам. У цьому він став ще радикальнішим від джайністів.
Святий наполягав на первісному добрі й вважав тварин однією сім'єю з людьми. Усі творіння, на його думку, гарні, в них він бачив Бога.
Франциску Ассізькому було зрозуміле почуття рівності творінь Божих, почуття однакової гідності всіх і вся, космічної спорідненості, яке надихнуло його написати знаменитий гімн:
Вихваляємий Ти, мій Господь, і за сестру місяць і зірки, |
Франциск Ассизький помер у злиднях. Кажуть, що в момент його смерті зграя жайворонків злетіла, щоб супроводжувати святого на небо.
Американський історик -молодша справедливо назвала святого Франциска Ассізького «найбільшим радикалом у християнській історії після Христа». Недарма одного разу його ледь не вигнали з церкви. Надалі настоятелі францисканського ордену відмовилися від більшості навчань його засновника. І тільки в середині 1960-х років, після великого Другого Ватиканського собору римської католицької церкви, ордену францисканців було наказано «повернутися» до своїх першовитоків. З цього часу францисканці стали брати діяльну участь в охороні природи.
Патрон
Цікаві факти
- 4 жовтня в Європі в день пам'яті святого Франциска Ассізького, який вважається католиками заступником тварин, святкується Всесвітній день тварин.
- Папа Франциск узяв собі ім'я на честь Франциска Ассізького.
Про нього
- Жюльєн Ґрін. Брат Франциск / Серія: Життєписи — Франциск Асизький. — Київ: Юніверс, 2006. — 296 с.
- В. Домонтович. Святий Франціск із Ассізі / В. Домонтович. Проза. Три томи. Т.3. — Сучасність, 1988. — С.321-327.
- Борейко В. Е. Экологические традиции, поверья, религиозные воззрения славянских и других народов / Изд. второе, доп. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1998. — 224 с. (рос.)
- Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с. (рос.)
- Герье В. Франциск Ассизский // Вестник Европы. — 1892, июнь. — С. 519—545.
- Уайт-мл. Л. Исторические корни нашего экологического кризиса // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс,1990. — С. 188—202. (рос.)
- Мережковский Д. Лица святых от Иисуса к нам // Собр. соч. — М.: Республика, 1997. — С. 208—213. (рос.)
- Цветочки Святого Франциска Ассизского. — М.: Мусагетъ, 1997. — 170 с. (рос.)
- Hughes J. Donald. Francis of Assisi and the diversity of creation // Environmental ethics. 1996. — V. 18, № 3. — P. 311—321. (англ.)
- Честертон К. Г. Святий Франциск Асизький. — Видавництво «Свічадо», 2018. — 144 с.
Примітки
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Franciszek-z-Asyzu;3902465.html
- Rusconi R. Dizionario Biografico degli Italiani — 1997. — Vol. 49.
- BeWeB
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France Record #11903378b // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- CONOR.Sl
- Brady, Ignatius Charles. Saint Francis of Assisi // Encyclopædia Britannica Online.
- Cross, F. L., ред. (2005). Francis of Assisi. The Oxford dictionary of the Christian church. New York: Oxford University Press. ISBN .
- Tolan, John (2009). St. Francis and the Sultan: The Curious History of a Christian-Muslim Encounter. Oxford: Oxford University Press. ISBN .
- Cross, F. L., ред. (2005). Stigmatization. The Oxford dictionary of the Christian church. New York: Oxford University Press. ISBN .
- Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
- Франциск з Асижу
- Hughes J. Donald. Francis of Assisi and the diversity of creation // Environmental ethics. 1996. — V. 18, № 3. — P. 311—321.
- Уайт-мл. Л. Исторические корни нашего экологического кризиса // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс,1990. — С. 188—202.
- Папа Римський пояснив, чому вибрав для себе ім'я Франциск
Джерела
- Франциск Ассизький // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 690. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Scripta Leonis, Rufini et Angeli Sociorum S. Francisci: The Writings of Leo, Rufino and Angelo Companions of St. Francis, original manuscript, 1246, compiled by Brother Leo and other companions (1970, 1990, reprinted with corrections), Oxford, Oxford University Press, edited by Rosalind B. Brooke, in Latin and English, , containing testimony recorded by intimate, long-time companions of St. Francis
- Francis of Assisi, The Little Flowers (fioretti), London, 2012. limovia.net
- Bonaventure; Cardinal Manning (1867). The Life of St. Francis of Assisi (from the Legenda Sancti Francisci) (1988 ed.). Rockford, Illinois: TAN Books & Publishers.
- Chesterton, Gilbert Keith (1924). St. Francis of Assisi (14 ed.). Garden City, New York: Image Books.
- Englebert, Omer (1951). The Lives of the Saints. New York: Barnes & Noble.
- Karrer, Otto, ed., St. Francis, The Little Flowers, Legends, and Lauds, trans. N. Wydenbruck, (London: Sheed and Ward, 1979)
- Robinson, Paschal (1913). «St. Francis of Assisi». Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. Франциск Ассізький // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- Tolan, John (2009). Saint Francis and the Sultan. Oxford: Oxford University Press.
- А.Гаусрат. Средневековые реформаторы: Арнольдисты. Вальденцы. Франциск Ассизский. Сегарелли. Дольчино / Пер. с нем. — 2-е изд., М.: Либроком, 2012. — 328 с. — Серия «Академия фундаментальных исследований: история»,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франциск Ассізький |
У Вікіджерелах є Молитва Франциска Ассізького |
- «Фіоретті ді Сан-Франческо» («Квіточки Франциска Ассизького») // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 536.
- Франциск з Ассизі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Орден братів менших капуцинів в Україні
- Орден братів менших францисканців в Україні
- Орден братів менших францисканців візантійського обряду
- Св. Франциск з Асижу (1182—1226). Сайт Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franci sk Assi zkij abo Franci sk Assi zkij lat Franciscus Assisiensis ital Francesco d Assisi 1181 1182 3 zhovtnya 1226 italijskij hristiyanskij chernec misioner zasnovnik Ordenu franciskanciv Rodom z mista Assizi Spoletske gercogstvo Svyashenna Rimska imperiya Svitske im ya Dzhovanni di Bernardone Sin assizkogo kupcya P yetro di Bernardone V yunosti perebuvav na vijskovij sluzhbi 1204 roku mav vidinnya pislya yakogo virishiv polishiti svitske zhittya Pid chas palomnictva do Rimu priyednavsya do bidnyakiv j dav obitnicyu zhiti v bidnosti Povernuvshis dodomu propoviduvav v Assizi j stvoriv zi svoyih poslidovnikiv chernechij orden zatverdzhenij 1210 roku Papoyu Rimskim Innokentiyem III 1219 roku virushiv do Yegiptu spodivayuchis navernuti tamteshnogo sultana i vladnati konflikt iz hrestonoscyami 1223 roku zapochatkuvav tradiciyu vstanovlennya shopki na Rizdvo 1224 roku otrimav stigmati j stav pershoyu istorichnoyu osoboyu sho mala na sobi znaki strastej Hristovih Francisk Assizkijlat Franciscus Assisiensis ital Francesco d AssisiIm ya pri narodzhenni ital Giovanni di Pietro di Bernardone 1 Narodivsya 24 chervnya 1182 2 Assizi Gercogstvo Spoletske Svyashenna Rimska imperiya 4 Pomer 3 zhovtnya 1226 2 3 44 roki d Assizi Papska derzhavaPohovannya Bazilika San Franchesko v AssiziNacionalnist italijci 1 Diyalnist poet katolickij diyakon religijnij pismennik pismennik propovidnik misioner klerikalni ordeni rimo katolickij svyashennosluzhitel zasnovnik pilgrim bogoslov mistik founder of Catholic religious communityGaluz bogosliv ya 5 misticizm 5 d poeziya molitva i pidzakonnij aktVidomi uchni d Dzhovanni Da Plano Karpini i dZnannya mov italijska 6 5 latina 6 5 i francuzka 5 Posada d d i dKonfesiya katolicka cerkva 1 i katolictvo 1 Batko dMati dVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Francisk Pomer u ridnomu Assizi Papska derzhava Kanonizovanij 16 lipnya 1228 roku Rimskim Papoyu Grigoriyem IX Vshanovuyetsya yak svyatij u rimo katolickij greko katolickij anglikanskij lyuteranskij ta starokatolickij cerkvah Golovna svyatinya Bazilika svyatogo Franciska Assizkogo Den pam yati 4 zhovtnya Vvazhayetsya patronom franciskanciv kupciv bidnyakiv tvarin i dovkillya Odin iz pokroviteliv zahisnikiv Italiyi poryad iz Katerinoyu Siyenskoyu Patron mista San Francisko Kaliforniya 1979 roku progoloshenij patronom ekologiv Odin iz najshanovanishih religijnih diyachiv v istoriyi lyudstva Takozh Francisk iz Asizhu Istorichnij kontekstStare chernectvo u svoyemu zrechenni svitu pokladalo na okremogo chencya obitnicyu bidnosti ale ce ne zavazhalo monastiryam voloditi velikimi zemelnimi nadilami a abatam zmagatisya v bagatstvi j rozkoshi z yepiskopami ta knyazyami Francisk poglibiv ideyu bidnosti z ogidnoyi oznaki zrechennya svitu vin stvoriv z neyi pozitivnij zhittyevij ideal yakij viplivav z ideyi sliduvannya prikladu bidnogo Hrista Vodnochas Francisk zminiv i same priznachennya chernectva zaminivshi monaha vidlyudnika apostolom misionerom yakij vnutrishno zrikshis svitu zalishayetsya v nomu shob zaklikati lyudej do miru i pokayannya Stare zemlevlasnicke chernectvo vidpovidalo agrarnomu periodu Zahidnoyi Yevropi ale vinikli mista z gustim naselennyam z bagatih i bidnih i same do nih zvernulisya uchni Franciska odnim propoviduyuchi zhittya u bidnosti zadlya napuchuvannya inshim na vtihu yak ideal yevangelskoyi doskonalosti Yak propovidnik zhittya v bidnosti Francisk mav poperednikiv Bagatstvo kliru davno viklikalo protest yak z boku ohoronciv asketichnogo idealu Bernard Klervoskij tak i z boku protivnikiv kliru Arnold Breshianskij Osoblivu shozhist z Franciskom mav starshij jogo suchasnik P yer Valdo z Liona vid propovidej yakogo otrimala pochatok vidpala zgodom vid katolicizmu sekta valdensiv Prote sprobi istorikiv rozshukati nitochki sho pov yazali b Franciska z jogo poperednikami prizveli lishe do slabo obgruntovanih gipotez Dumka pro dobrovilnu bidnist za Yevangeliyem legko mogla samostijno zaroditisya yak u bagatogo lionskogo bankira tak i v marnotratnogo sina zamozhnogo kupcya v provincijnomu italijskomu mistechku ale propovid togo j inshogo prijnyala rizne spryamuvannya sho zalezhalo yak vid seredovisha i obstavin zhittya tak i vid osobistostej oboh Zhittya svyatogoSin torgovcya tkaninami u yunosti viv bezturbotne zhittya ale ce zminila hvoroba Vin pochav doglyadati za prokazhenimi viv zhebracke zhittya vidnovlyuvav zrujnovani kaplici tosho Progniviv batka prodavshi zapasi tkanin z dobrochinnoyu metoyu U 1209 roci sklav pravila i normi povedinki dlya svoyih pribichnikiv sho zobov yazuvali yih yak menshih brativ minoritiv zgodom franciskanciv zhiti v nuzhdi j kayatti na sluzhbi lyudyam i cerkvi Cherez navernennya Klari Assizkoyi v 1212 roci zasnuvav zhinochu gilku ordenu Pislya redaguvannya 1221 roku i zatverdzhennya Papoyu Rimskim Gonoriyem III pravila i normi ordenu stali jogo pisanim statutom Sam Francisk 1219 roku brav uchast u p yatomu hrestovomu pohodi dijshov do Yegiptu de propoviduvav tamoshnomu sultanovi j vidijshov vid kerivnictva ordenom Stavshi napivslipim cherez hvorobu povik yaku distav na Shodi povernuvsya dodomu de v nogo 1224 roku vidkrilisya rani Hristovi Vin prihovuvav stigmati vid otochennya i namagavsya vplivati na nogo bilshe prikladom vlasnogo blagochestya i skladannyam molitov Stavlennya do prirodiSvyatij bachiv usyu prirodu yak vidobrazhennya svogo tvorcya j imenuvav zviriv ptahiv misyac zirki vodu svoyimi bratami i sestrami Tilki zemlyu vin nazivav sestroyu matir yu Do vsih istot vin zvertavsya yak do svoyih blizkih rodichiv Sporidnenist cinna svoyim zv yazkom ale ne mensh cinnij u nij element individualnosti Yak slid povoditisya z bratom chi sestroyu Yih ne slid ekspluatuvati yih treba lyubiti i povazhati cherez rodinnij zv yazok Rozshirennya ciyeyi koncepciyi do vklyuchennya vsogo sushogo i stalo proyavom genialnosti svyatogo Jogo turbota pro tvarin privela jogo do togo sho vin ne vbivav yih hocha j suvorim vegetariancem ne buv Vin vistupav na zahist zviriv u nevoli dbav pro nih abo zvilnyav Svyatij vryatuvav kilka dikih golubiv yakih nesli na bazar Svyatij Francisk vigukuvav Yakbi ya tilki mig postati pered imperatorom ya b blagav jogo zaradi lyubovi do Boga i do mene vidati ukaz sho zaboronyaye loviti i pozbavlyati voli moyih sester zhajvoronkiv Sokil dobrovilno sluzhiv jomu yak budilnik Vin povazhav i nezhivu prirodu namagavsya ne nastupati na vodu i pochitav skeli Vin rozshiriv koncepciyu spivdruzhnosti do vsih prirodnih stvorin Vin zmusiv lyudej goduvati vovka vzyavshi z nogo klyatvu ne krasti ovec Vin prosiv imperatora vidati ukaz pro svyatkove goduvannya domashnih vislyukiv i voliv naperedodni Rizdva Za sim stolit do A Shvejcera sv Francisk pribirav cherviv z dorogi de voni mogli buti rozchavleni Francisk v bud yakij zhittyevij formi bachiv element svyatosti Spoglyadayuchi kvitku vin vidchuvav mistichnij ekstaz Vin prosiv sadivnikiv zalishati v sadah misce dlya dikih trav shob krasa kvitiv mogla spovishati pro mozhlivosti batka vsih istot stvorivshi svogo rodu proobrazi zakaznikiv dlya dikoyi prirodi Vin viriv sho priroda sama po sobi maye znachennya tomu sho stvorena Bogom i ne zalezhit vid cinnosti nadanoyi yij lyudinoyu Takim chinom vin peredbachiv narizhnu ideyu ekologichnoyi etiki pro vnutrishnyu cinnist dikoyi prirodi rozroblyuvanoyi suchasnimi ekofilosofami Svyatij ne dozvolyav rubati dereva v lisi bo kozhne derevo simvol togo na yakomu buv rozp yatij Sin Bozhij Na dumku svyatogo vidnosini lyudini z prirodoyu povinni mati harakter vzayemozalezhnosti Priroda znachima ne zavdyaki svoyij koristi dlya lyudej a j zavdyaki chislennim formam virazhennya dobrozichlivoyi prisutnosti Boga Francisk Assizkij pidkreslyuvav prisutnist Boga v riznomanitnosti istot i bazhanni togo shob lyudi radili cij riznomanitnosti j proslavlyali Boga za ce Jogo pobozhnist ne peretvoryuvati mnozhinnist v yednist ale proslavlyala Boga v kozhnij stvorenij istoti j zahoplyuvalasya yih individualnistyu Vin vvazhav sho vihvalyannya maye virazhatisya diyami sho uzgodzhuyutsya z povagoyu do stvorenoyi riznomanitnosti a ne prosto dotrimannya suvorogo pravila utrimannya vid zapodiyannya shkodi zhivomu Takozh na dumku svyatogo z usima zhivimi stvorinnyami slid povoditisya yakomoga poblazhlivishe Novovvedennyam Franciska stalo jogo propoviduvannya bezposeredno tvarinam i roslinam Vin chitav Bibliyu ptaham kvitam i ribam Francisk vvazhav sho ne istoti povinni sluzhiti lyudini a lyudina istotam U comu vin stav she radikalnishim vid dzhajnistiv Svyatij napolyagav na pervisnomu dobri j vvazhav tvarin odniyeyu sim yeyu z lyudmi Usi tvorinnya na jogo dumku garni v nih vin bachiv Boga Francisku Assizkomu bulo zrozumile pochuttya rivnosti tvorin Bozhih pochuttya odnakovoyi gidnosti vsih i vsya kosmichnoyi sporidnenosti yake nadihnulo jogo napisati znamenitij gimn Vihvalyayemij Ti mij Gospod i za sestru misyac i zirki yaki na nebi ti stvoriv yaskravimi koshtovnimi i prekrasnimi Vihvalyayemij Ti mij Gospod za brata vitra i za povitrya i hmari i yasnist i vsyaku pogodu Vihvalyayemij Ti mij Gospod za sestru vodu yaka korisna velmi i dostupna i cinna i chista Vihvalyayemij Ti mij Gospod za sestru nashu matir zemlyu yaka nas pidtrimuye i spryamovuye i viroblyaye rizni plodi z yaskravimi kvitami i travoyu Francisk Assizkij pomer u zlidnyah Kazhut sho v moment jogo smerti zgraya zhajvoronkiv zletila shob suprovodzhuvati svyatogo na nebo Amerikanskij istorik molodsha spravedlivo nazvala svyatogo Franciska Assizkogo najbilshim radikalom u hristiyanskij istoriyi pislya Hrista Nedarma odnogo razu jogo led ne vignali z cerkvi Nadali nastoyateli franciskanskogo ordenu vidmovilisya vid bilshosti navchan jogo zasnovnika I tilki v seredini 1960 h rokiv pislya velikogo Drugogo Vatikanskogo soboru rimskoyi katolickoyi cerkvi ordenu franciskanciv bulo nakazano povernutisya do svoyih pershovitokiv Z cogo chasu franciskanci stali brati diyalnu uchast v ohoroni prirodi Patron Portugaliya Ponte de Sor SShA San FranciskoCikavi fakti4 zhovtnya v Yevropi v den pam yati svyatogo Franciska Assizkogo yakij vvazhayetsya katolikami zastupnikom tvarin svyatkuyetsya Vsesvitnij den tvarin Papa Francisk uzyav sobi im ya na chest Franciska Assizkogo Pro nogoZhyulyen Grin Brat Francisk Seriya Zhittyepisi Francisk Asizkij Kiyiv Yunivers 2006 296 s V Domontovich Svyatij Francisk iz Assizi V Domontovich Proza Tri tomi T 3 Suchasnist 1988 S 321 327 Borejko V E Ekologicheskie tradicii poverya religioznye vozzreniya slavyanskih i drugih narodov Izd vtoroe dop K Kiev ekologo kulturnyj centr 1998 224 s ros Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s ros Gere V Francisk Assizskij Vestnik Evropy 1892 iyun S 519 545 Uajt ml L Istoricheskie korni nashego ekologicheskogo krizisa Globalnye problemy i obshechelovecheskie cennosti M Progress 1990 S 188 202 ros Merezhkovskij D Lica svyatyh ot Iisusa k nam Sobr soch M Respublika 1997 S 208 213 ros Cvetochki Svyatogo Franciska Assizskogo M Musaget 1997 170 s ros Hughes J Donald Francis of Assisi and the diversity of creation Environmental ethics 1996 V 18 3 P 311 321 angl Chesterton K G Svyatij Francisk Asizkij Vidavnictvo Svichado 2018 144 s Primitkihttps encyklopedia pwn pl haslo Franciszek z Asyzu 3902465 html Rusconi R Dizionario Biografico degli Italiani 1997 Vol 49 d Track Q1128537 BeWeB d Track Q77541206 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France Record 11903378b BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 CONOR Sl d Track Q16744133 Brady Ignatius Charles Saint Francis of Assisi Encyclopaedia Britannica Online Cross F L red 2005 Francis of Assisi The Oxford dictionary of the Christian church New York Oxford University Press ISBN 0199566712 Tolan John 2009 St Francis and the Sultan The Curious History of a Christian Muslim Encounter Oxford Oxford University Press ISBN 9780199239726 Cross F L red 2005 Stigmatization The Oxford dictionary of the Christian church New York Oxford University Press ISBN 0199566712 Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s Francisk z Asizhu Hughes J Donald Francis of Assisi and the diversity of creation Environmental ethics 1996 V 18 3 P 311 321 Uajt ml L Istoricheskie korni nashego ekologicheskogo krizisa Globalnye problemy i obshechelovecheskie cennosti M Progress 1990 S 188 202 Papa Rimskij poyasniv chomu vibrav dlya sebe im ya FranciskDzherelaFrancisk Assizkij Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 690 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Scripta Leonis Rufini et Angeli Sociorum S Francisci The Writings of Leo Rufino and Angelo Companions of St Francis original manuscript 1246 compiled by Brother Leo and other companions 1970 1990 reprinted with corrections Oxford Oxford University Press edited by Rosalind B Brooke in Latin and English ISBN 0 19 822214 9 containing testimony recorded by intimate long time companions of St Francis Francis of Assisi The Little Flowers fioretti London 2012 limovia net ISBN 978 1 78336 013 0 Bonaventure Cardinal Manning 1867 The Life of St Francis of Assisi from the Legenda Sancti Francisci 1988 ed Rockford Illinois TAN Books amp Publishers ISBN 978 0 89555 343 0 Chesterton Gilbert Keith 1924 St Francis of Assisi 14 ed Garden City New York Image Books Englebert Omer 1951 The Lives of the Saints New York Barnes amp Noble Karrer Otto ed St Francis The Little Flowers Legends and Lauds trans N Wydenbruck London Sheed and Ward 1979 Robinson Paschal 1913 St Francis of Assisi Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company Francisk Assizkij Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 angl Tolan John 2009 Saint Francis and the Sultan Oxford Oxford University Press A Gausrat Srednevekovye reformatory Arnoldisty Valdency Francisk Assizskij Segarelli Dolchino Per s nem 2 e izd M Librokom 2012 328 s Seriya Akademiya fundamentalnyh issledovanij istoriya ISBN 978 5 397 02425 9PosilannyaFrancisk Assizkij u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Proyekt Katolictvo Fajli u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francisk Assizkij U Vikidzherelah ye Molitva Franciska Assizkogo Fioretti di San Franchesko Kvitochki Franciska Assizkogo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 536 Francisk z Assizi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Orden brativ menshih kapuciniv v Ukrayini Orden brativ menshih franciskanciv v Ukrayini Orden brativ menshih franciskanciv vizantijskogo obryadu Sv Francisk z Asizhu 1182 1226 Sajt Ordenu Brativ Menshih Konventualnih Franciskanciv