Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Примітки Джалал ед дін Мухамед Руміمولانا جلال الدین محمد رومیІм я при народженні Мухаммед ібн Мухаммед ібн Хусейн Хусей

Румі

Румі

Джалал-ед-дін Мухамед Румі
مولانا جلال الدین محمد رومی
image
Ім'я при народженні Мухаммед ібн Мухаммед ібн Хусейн Хусейні Хатібі Бакрі Балхі
Прізвисько جلال الدين, مولانا і مولوی
Псевдонім Хувендігар, Хамуш
Народився 30 вересня 1207(1207-09-30)
Балх,Хорезм
Помер 17 грудня 1273(1273-12-17) (66 років)
Конья, Конійський султанат
Поховання Конья
Громадянство Конійський султанат
Національність перс
Діяльність поет-суфій
Сфера роботи ісламська філософія і суфізм
Мова творів фарсі
Роки активності 1244-1273
Жанр рубаї, газелі
Magnum opus "Месневі"
Конфесія іслам і суфізм
Батько d[1]
У шлюбі з d
Діти (4) d
image Джалаледдін Румі у Вікісховищі[2]
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Джалаледді́н Румі́ (Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі; перс. مولانا جلال الدین محمد رومی‎, тур. Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi, також — Мевляна або Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх за місцем народження; 30 вересня 1207, Балх, Іран — 17 грудня 1273, Конья, Конійський султанат) — класик перської поезії, філософ-суфій, зачинатель класичної турецької літератури. Доробок Румі помітно вплинув на культуру Середньої Азії та Туреччини зокрема.

Життєпис

Згідно з традицією народився 30 вересня 1207 у місті Балх в сімʼї відомого богослова того часу та його дружини Муміє-хатун. Бахаеддін мав прізвисько «султан-ан-улема» - султан вчених. Незадовго до монгольського нашестя їхня родина вирушає до Мекки. Дорогою вони зупинилися в Нішапурі, де на той час перебував знаменитий поет Аттар, який за легендою подарував маленькому Румі свою книгу і передбачив йому велике майбутнє. Імʼя Бахаеддіна Веледа, батька майбутнього поета, було широко відомим в Середній Азії та Анатолії, тож не дивно, що його родину всюди зустрічали з великими почестями. Зупинялися вони в Багдаді та Лагренді, а також в Карамані, де сімʼї Бахаеддіна судилося прожити 7 років. Саме тут у 1225 одружується з Джавхар-хатун, а також втрачає матір і старшого брата, Алаеддіна Мухаммеда.

Згодом за запрошенням конійського султана батько Румі разом з сім'єю прибуває до Коньї — міста, де Мевляна проживе половину свого життя. Невдовзі Бахаеддін Велед отримує сан шейха – високий чин духовного наставника, що після його смерті (12 січня 1231) перейде до сина, до Румі. На той час майбутній поет вже володіє езотеричними знаннями та технікою самовдосконалення. Варто згадати і його вчителя, духовного наставника — Сенда Бурханеддіна Мухаккіка Термезі, який був колишнім учнем Бахаеддіна. Далі, бажаючи удосконалити свої знання в науках та релігійних вченнях, Джалаледдін вирушив до Алеппо та Дамаску – тодішніх культурних центрів. Тут він навчався в Ібнул-адима, спілкувався з видатними філософами та науковцями.

Невдовзі після повернення в Конью помирає Сенда Бурханеддіна Мухаккіка Термезі, який протягом 9 років був його духовним наставником. Відтоді Джалалледін сам стає проповідником. Спочатку Румі мав лише 4 слухачів, але з часом кількість його учнів зростає.

23-26 жовтня 1244 відбулося легендарне знайомство поета з , який здійснив неабиякий вплив на світогляд Джалалледіна. Румі дещо змінює свої релігійні погляди, зокрема, все більше схиляється до суфізму — містико-аскетичної течії в ісламі . Врешті, він залишає наукову придворну кар'єру та починає вести суфійський аскетичний спосіб життя.

Дружба Джалаледдіна Румі та Шамседдіна Тебрізі викликала невдоволення з боку населення Коньї, не розуміла її і родина поета, передусім, через постать самого Шамседдіна. Будучи мандрівним дервішем, представником крайніх суфіїв, Шамседдін Тебрізі був чужим в тому суспільстві, яке не бажало його прийняти. Ще однією причиною ворожого ставлення оточення Румі до його друга і вчителя могли бути ревнощі, адже на момент їхнього знайомства Джалалледін вже мав дуже велике коло учнів і прихильників. Це ж стосується і членів родини Румі, які також не могли побороти свою неприязнь до його нового друга.

Через цю непросту ситуацію Шамседдін вирішує припинити спілкування з Румі і вирушає до Дамаску. Невдовзі Джалаледдін покличе його назад в Конью, але буде вже пізно: Шамседдіна Тебрізі таємно вбили. Не вірячи в смерть свого наставника, Мевляна вирушає в Дамаск, на пошуки друга. Врешті Румі втрачає останню надію, і відтоді єдиною його втіхою та згадкою про вчителя стають вірші. Чимало ліричних творів було присвячено саме Шамседдіну Тебрізі.

Румі знайшов нового духовного наставника – Салахаддіна. Саме під час спілкування з ним Мевляна зміг написати Диван-Шамс – ліричні вірші в честь свого друга й наставника.

Останньою важливою людиною в житті Джалаледдіна став ; це був останній період життя суфія. В цей час Мевляна створив одну із своїх найвідоміших збірок – Маснаві, деякі рядки з якої присвячені саме Хусаму Челебі.

Помер 17 грудня 1273 в Коньї. Могила знаходиться поруч з могилою батька. За часів Сулеймана Пишного побудовано мармуровий пам'ятник.

Сім'я та діти

Джалаледдін був одружений з донькою Шарафеддіна Самарканді Джавхар-хатун (померла в 1229). Вони взяли шлюб в Карамані, ще до переїзду в Конью. Старший син Румі Султан Велед та його середній син Алаеддін народились від Джавхар-хатун. Після її смерті Румі одружився з вдовою, яку називали Карра-хатун (померла 1292 року), в якої був син Шамседдін Йахья від першого шлюбу. Карра-хатум народила Румі сина, котрого звали емір Музаффареддін Алім Челебі, та дочку – Маліку-хатун. Саме Султан Велед дав найбільше свідчень про життя та творчість свого батька, а також заснував відомий суфійський орден Мевлеві, хоча за життя його батько і заперечував створення ордену його імені.

Творчість

Серед найвідоміших текстів Румі – «Месневі», «Дивані Кабір», «Фіхі Ма Фіх», «Маджалісі Саба» та «Мактубат». Ймовірно, що з-під його пера також вийшли «Тірашнаме», «Ашкнаме», «Расаилі Афак ва Анфус» та «Рісала-і Акаід», хоча питання авторства Румі лишається суперечливим. Ліричні газелі Джеляледдіна, зібрані в його «Дивані», з часом стали зараховувати до набутків народної творчості. В газелях Румі виразно окреслюються такі теми: доказ вигоди від смирення, приборкання пристрастей і потреб та показ божественної природи духу людини. До «Дивану» також увійшло епічне «Месневі» — енциклопедія суфійства, яка пояснюється за допомогою розповідей-притч, написаних дворядковими «парними» строфами; слово «месневі» і означає парний.

Саме поема «Месневі», відома багатогранністю тематики, прославила Джеляледдіна на сході. Поема складається з окремих розповідей і легенд, до яких автором подається також їх тлумачення. Незважаючи на неоднозначне ставлення Румі до ісламу, тривалий час «Месневі» вважалася навіть Кораном перською мовою.

Українські переклади

Вплив на культуру

Творчість Джалаледдіна Румі помітно вплинула на мусульманську культуру і культуру Туреччини зокрема. Саме Румі вважається зачинателем класичної турецької літератури, незважаючи на те, що з-під пера поета вийшло всього декілька рядків османською мовою (основний доробок Румі - перською). Дослідник Абдюльбаки Гьолпинарли вважає надбання Мевляна основою турецької літератури дивану. Протягом століть османські автори рівнялися саме на Румі, а сьогодні історія цього дивовижного поета приваблює літературознавців і письменників. Зокрема, сучасна турецька новелістка Еліф Шафак створила роман про Джалаледдіна Румі - "Сорок правил любові" (англ. The Fourty Rules of Love), де не лише в оригінальній формі подано основні ідеї поета, а й розказано історію його дружби з Шамседдіном Тебрізі.

Румі досить популярний і в Західній Європі, про його творчість схвально відгукувалися Гегель, Гете, Баре. Дослідження й переклади його текстів розпочалися з 19 століття.

Вшанування

Джерела

  • Фиш Р. Г. Джалалиддин Руми.
  • Крымский А. - Истори Персии, ее литературы и дервишской теософии. Т.III, №2 1914-1917.
  • Одилов Н. Мировоззрение Джалаладдина Руми. Душанбе,1974.
  • Шефик Джан. Мевляна Руми. Жизнь, личность, мысли. Стамбул, 2008.
  • Брагинский И. С. иранское литературное наследие. Москва, 1984.
  • Джалаладдин Руми. дорога превращений. Москва, 2007.

Посилання

  • Румі Джалаліддін // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 450. — .

Примітки

  1. Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
    d:Track:Q49088d:Track:Q1985004d:Track:Q25424762d:Track:Q6552667d:Track:Q25425049d:Track:Q30d:Track:Q1139550
  2. https://www.kokanshakti.com/2019/12/what-do-i-know-about-rumi.html
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Руми Джалалал-ад-Дин. Сокровища и воспоминания/Пер. Тираспольского— 3-е изд., доп. — М.: Риэлетивеб, 2010. — 208 с.
  5. Джавелидзе Э. Д. у истоков турецкой литературы. Тбилиси. 1979 С.13
  6. Шефик Джан. Мевляна Руми. Жизнь, личность, мысли. Стамбул, 2005. С.71
  7. Barks, Coleman, Rumi: The Book of Love: Poems of Extasy and Longing, harperCollins, 2005
  8. Терри Грэм. Руми и его духовные наставники//Суфии, №2, 2004-2005
  9. Мавріна О. С. Джалаледдін Румі в працях А. Кримського//Сходознавство, 39-40, Київ, 2007
  10. Одилов н. Мировоззрение Джалаледдина Руми - 1974
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jalal al-Din Muhammad Rumi

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Primitki Dzhalal ed din Muhamed Rumiمولانا جلال الدین محمد رومیIm ya pri narodzhenni Muhammed ibn Muhammed ibn Husejn Husejni Hatibi Bakri BalhiPrizvisko جلال الدين مولانا i مولویPsevdonim Huvendigar HamushNarodivsya 30 veresnya 1207 1207 09 30 Balh HorezmPomer 17 grudnya 1273 1273 12 17 66 rokiv Konya Konijskij sultanatPohovannya KonyaGromadyanstvo Konijskij sultanatNacionalnist persDiyalnist poet sufijSfera roboti islamska filosofiya i sufizmMova tvoriv farsiRoki aktivnosti 1244 1273Zhanr rubayi gazeliMagnum opus Mesnevi Konfesiya islam i sufizmBatko d 1 U shlyubi z dDiti 4 d Dzhalaleddin Rumi u Vikishovishi 2 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Dzhalaleddi n Rumi Rumi Dzhelyaleddin Dzhalaliddin Rumi pers مولانا جلال الدین محمد رومی tur Mevlana Celaleddin Mehmed Rumi takozh Mevlyana abo Mevlyana Dzhalaleddin Muhammed Balh za miscem narodzhennya 30 veresnya 1207 Balh Iran 17 grudnya 1273 Konya Konijskij sultanat klasik perskoyi poeziyi filosof sufij zachinatel klasichnoyi tureckoyi literaturi Dorobok Rumi pomitno vplinuv na kulturu Serednoyi Aziyi ta Turechchini zokrema ZhittyepisZgidno z tradiciyeyu narodivsya 30 veresnya 1207 u misti Balh v simʼyi vidomogo bogoslova togo chasu ta jogo druzhini Mumiye hatun Bahaeddin mav prizvisko sultan an ulema sultan vchenih Nezadovgo do mongolskogo nashestya yihnya rodina virushaye do Mekki Dorogoyu voni zupinilisya v Nishapuri de na toj chas perebuvav znamenitij poet Attar yakij za legendoyu podaruvav malenkomu Rumi svoyu knigu i peredbachiv jomu velike majbutnye Imʼya Bahaeddina Veleda batka majbutnogo poeta bulo shiroko vidomim v Serednij Aziyi ta Anatoliyi tozh ne divno sho jogo rodinu vsyudi zustrichali z velikimi pochestyami Zupinyalisya voni v Bagdadi ta Lagrendi a takozh v Karamani de simʼyi Bahaeddina sudilosya prozhiti 7 rokiv Same tut u 1225 odruzhuyetsya z Dzhavhar hatun a takozh vtrachaye matir i starshogo brata Alaeddina Muhammeda Zgodom za zaproshennyam konijskogo sultana batko Rumi razom z sim yeyu pribuvaye do Konyi mista de Mevlyana prozhive polovinu svogo zhittya Nevdovzi Bahaeddin Veled otrimuye san shejha visokij chin duhovnogo nastavnika sho pislya jogo smerti 12 sichnya 1231 perejde do sina do Rumi Na toj chas majbutnij poet vzhe volodiye ezoterichnimi znannyami ta tehnikoyu samovdoskonalennya Varto zgadati i jogo vchitelya duhovnogo nastavnika Senda Burhaneddina Muhakkika Termezi yakij buv kolishnim uchnem Bahaeddina Dali bazhayuchi udoskonaliti svoyi znannya v naukah ta religijnih vchennyah Dzhalaleddin virushiv do Aleppo ta Damasku todishnih kulturnih centriv Tut vin navchavsya v Ibnul adima spilkuvavsya z vidatnimi filosofami ta naukovcyami Nevdovzi pislya povernennya v Konyu pomiraye Senda Burhaneddina Muhakkika Termezi yakij protyagom 9 rokiv buv jogo duhovnim nastavnikom Vidtodi Dzhalalledin sam staye propovidnikom Spochatku Rumi mav lishe 4 sluhachiv ale z chasom kilkist jogo uchniv zrostaye 23 26 zhovtnya 1244 vidbulosya legendarne znajomstvo poeta z yakij zdijsniv neabiyakij vpliv na svitoglyad Dzhalalledina Rumi desho zminyuye svoyi religijni poglyadi zokrema vse bilshe shilyayetsya do sufizmu mistiko asketichnoyi techiyi v islami Vreshti vin zalishaye naukovu pridvornu kar yeru ta pochinaye vesti sufijskij asketichnij sposib zhittya Druzhba Dzhalaleddina Rumi ta Shamseddina Tebrizi viklikala nevdovolennya z boku naselennya Konyi ne rozumila yiyi i rodina poeta peredusim cherez postat samogo Shamseddina Buduchi mandrivnim dervishem predstavnikom krajnih sufiyiv Shamseddin Tebrizi buv chuzhim v tomu suspilstvi yake ne bazhalo jogo prijnyati She odniyeyu prichinoyu vorozhogo stavlennya otochennya Rumi do jogo druga i vchitelya mogli buti revnoshi adzhe na moment yihnogo znajomstva Dzhalalledin vzhe mav duzhe velike kolo uchniv i prihilnikiv Ce zh stosuyetsya i chleniv rodini Rumi yaki takozh ne mogli poboroti svoyu nepriyazn do jogo novogo druga Cherez cyu neprostu situaciyu Shamseddin virishuye pripiniti spilkuvannya z Rumi i virushaye do Damasku Nevdovzi Dzhalaleddin pokliche jogo nazad v Konyu ale bude vzhe pizno Shamseddina Tebrizi tayemno vbili Ne viryachi v smert svogo nastavnika Mevlyana virushaye v Damask na poshuki druga Vreshti Rumi vtrachaye ostannyu nadiyu i vidtodi yedinoyu jogo vtihoyu ta zgadkoyu pro vchitelya stayut virshi Chimalo lirichnih tvoriv bulo prisvyacheno same Shamseddinu Tebrizi Rumi znajshov novogo duhovnogo nastavnika Salahaddina Same pid chas spilkuvannya z nim Mevlyana zmig napisati Divan Shams lirichni virshi v chest svogo druga j nastavnika Ostannoyu vazhlivoyu lyudinoyu v zhitti Dzhalaleddina stav ce buv ostannij period zhittya sufiya V cej chas Mevlyana stvoriv odnu iz svoyih najvidomishih zbirok Masnavi deyaki ryadki z yakoyi prisvyacheni same Husamu Chelebi Pomer 17 grudnya 1273 v Konyi Mogila znahoditsya poruch z mogiloyu batka Za chasiv Sulejmana Pishnogo pobudovano marmurovij pam yatnik Sim ya ta ditiDzhalaleddin buv odruzhenij z donkoyu Sharafeddina Samarkandi Dzhavhar hatun pomerla v 1229 Voni vzyali shlyub v Karamani she do pereyizdu v Konyu Starshij sin Rumi Sultan Veled ta jogo serednij sin Alaeddin narodilis vid Dzhavhar hatun Pislya yiyi smerti Rumi odruzhivsya z vdovoyu yaku nazivali Karra hatun pomerla 1292 roku v yakoyi buv sin Shamseddin Jahya vid pershogo shlyubu Karra hatum narodila Rumi sina kotrogo zvali emir Muzaffareddin Alim Chelebi ta dochku Maliku hatun Same Sultan Veled dav najbilshe svidchen pro zhittya ta tvorchist svogo batka a takozh zasnuvav vidomij sufijskij orden Mevlevi hocha za zhittya jogo batko i zaperechuvav stvorennya ordenu jogo imeni TvorchistSered najvidomishih tekstiv Rumi Mesnevi Divani Kabir Fihi Ma Fih Madzhalisi Saba ta Maktubat Jmovirno sho z pid jogo pera takozh vijshli Tirashname Ashkname Rasaili Afak va Anfus ta Risala i Akaid hocha pitannya avtorstva Rumi lishayetsya superechlivim Lirichni gazeli Dzhelyaleddina zibrani v jogo Divani z chasom stali zarahovuvati do nabutkiv narodnoyi tvorchosti V gazelyah Rumi virazno okreslyuyutsya taki temi dokaz vigodi vid smirennya priborkannya pristrastej i potreb ta pokaz bozhestvennoyi prirodi duhu lyudini Do Divanu takozh uvijshlo epichne Mesnevi enciklopediya sufijstva yaka poyasnyuyetsya za dopomogoyu rozpovidej pritch napisanih dvoryadkovimi parnimi strofami slovo mesnevi i oznachaye parnij Same poema Mesnevi vidoma bagatogrannistyu tematiki proslavila Dzhelyaleddina na shodi Poema skladayetsya z okremih rozpovidej i legend do yakih avtorom podayetsya takozh yih tlumachennya Nezvazhayuchi na neodnoznachne stavlennya Rumi do islamu trivalij chas Mesnevi vvazhalasya navit Koranom perskoyu movoyu Ukrayinski perekladiDzhalaleddin Rumi Z Mesnevi ta Velikogo divanu pereklad Ya Ye Polotnyuka Vsesvit 2 za 1975 rik stor 161 166 Rumi Poeziyi Z farsi Uporyadkuvannya pereklad peredmova Mikoli Ilnickogo ta Yaremi Polotnyuka Kiyiv Dnipro 1983 111 s Vpliv na kulturuTvorchist Dzhalaleddina Rumi pomitno vplinula na musulmansku kulturu i kulturu Turechchini zokrema Same Rumi vvazhayetsya zachinatelem klasichnoyi tureckoyi literaturi nezvazhayuchi na te sho z pid pera poeta vijshlo vsogo dekilka ryadkiv osmanskoyu movoyu osnovnij dorobok Rumi perskoyu Doslidnik Abdyulbaki Golpinarli vvazhaye nadbannya Mevlyana osnovoyu tureckoyi literaturi divanu Protyagom stolit osmanski avtori rivnyalisya same na Rumi a sogodni istoriya cogo divovizhnogo poeta privablyuye literaturoznavciv i pismennikiv Zokrema suchasna turecka novelistka Elif Shafak stvorila roman pro Dzhalaleddina Rumi Sorok pravil lyubovi angl The Fourty Rules of Love de ne lishe v originalnij formi podano osnovni ideyi poeta a j rozkazano istoriyu jogo druzhbi z Shamseddinom Tebrizi Rumi dosit populyarnij i v Zahidnij Yevropi pro jogo tvorchist shvalno vidgukuvalisya Gegel Gete Bare Doslidzhennya j perekladi jogo tekstiv rozpochalisya z 19 stolittya Vshanuvannya8 mehra za iranskim kalendarem v Irani vidznachayetsya Den Dzhalaleddina Rumi DzherelaFish R G Dzhalaliddin Rumi Krymskij A Istori Persii ee literatury i dervishskoj teosofii T III 2 1914 1917 Odilov N Mirovozzrenie Dzhalaladdina Rumi Dushanbe 1974 Shefik Dzhan Mevlyana Rumi Zhizn lichnost mysli Stambul 2008 Braginskij I S iranskoe literaturnoe nasledie Moskva 1984 Dzhalaladdin Rumi doroga prevrashenij Moskva 2007 PosilannyaRumi Dzhalaliddin Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 450 ISBN 966 692 744 6 PrimitkiEncyclopaedia Iranica N Sims Williams A Ashraf H Borjian et al USA Columbia University 1982 ISSN 2330 4804 d Track Q49088d Track Q1985004d Track Q25424762d Track Q6552667d Track Q25425049d Track Q30d Track Q1139550 https www kokanshakti com 2019 12 what do i know about rumi html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Rumi Dzhalalal ad Din Sokrovisha i vospominaniya Per Tiraspolskogo 3 e izd dop M Rieletiveb 2010 208 s ISBN 978 5 91049 003 5 Dzhavelidze E D u istokov tureckoj literatury Tbilisi 1979 S 13 Shefik Dzhan Mevlyana Rumi Zhizn lichnost mysli Stambul 2005 S 71 Barks Coleman Rumi The Book of Love Poems of Extasy and Longing harperCollins 2005 Terri Grem Rumi i ego duhovnye nastavniki Sufii 2 2004 2005 Mavrina O S Dzhalaleddin Rumi v pracyah A Krimskogo Shodoznavstvo 39 40 Kiyiv 2007 Odilov n Mirovozzrenie Dzhalaleddina Rumi 1974 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Jalal al Din Muhammad Rumi

Дата публікації:
Топ