Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дро́хва́ євразійська (Otis tarda) — великий птах родини дрохвових (Otididae), єдиний представник свого роду. Гніздиться в Центральній та Південній Європі, де є найбільшим видом птахів, та на більшій частині помірних районів Азії. Європейські популяції зазвичай осілі, тоді як азійські узимку мігрують на південь. Є одним з найбільших птахів України.
| Дрохва | |
|---|---|
 | |
| Дрохва у Київському зоопарку | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дрохвоподібні (Otidiformes) |
| Родина: | Дрохвові (Otididae) |
| Рід: | Дрохва (Otis) |
| Вид: | Дрохва (O. tarda) |
| Біноміальна назва | |
| Otis tarda Linnaeus, 1758 | |
 | |
| Ареал Цілорічно На гніздуванні Позагніздовий період Маршрути міграції | |
Зовнішній вигляд
На вигляд дрохва нагадує індика. У неї довгі, дуже могутні ноги, довга шия, голова з коротким дзьобом. Вона непогано бігає і літає. Ноги трипалі, пристосовані до ходьби і бігу. Колір оперення — голова, шия і черево сіруваті, спина, крила і хвіст буро-руді в дрібну поперечну смужку. У шлюбний сезон у самця зростають довгі білуваті вуса і рудий нашийник. Розміри самця — понад 1 м в довжину і вагу до 18 кг, самка помітно дрібніша — до 0,75 м і важить не більше 5 кг.
Розповсюдження
Дрохва — степовий птах, населяє степи і напівпустелі Центральної та Східної Європи, Азії і Північно-Західної Африки. Зустрічається і в лісостеповій зоні Євразії. Через значне зменшення територій степів, вільних від сільського господарства, дрохви останнім часом почали гніздитися і на полях. Найбільше скупчення дрохв спостерігалося в степових районах Російської Федерації: Волгоградської області, республіці Калмикія. В Україні гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі Сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій областях, на Керченському півострові. Зимує в Криму, Закавказзі, Середній Азії та в Ірані.
Чисельність і причини її зміни
В Україні у гніздовий період до 850 ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис. ос., Європейська популяція − до 35,8 тис. ос. Чисельність скорочується через заростання ланів та пасовищ; зменшення місць для водопою; знищення гнізд під час випасання худоби, сінокосіння та обробітку ланів; розлякування птахів, зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів; вилучення з природи кладок та виводків; відстріл на місцях зимівлі, загибель від зіткнення з ЛЕП.
Спосіб життя
Попри те, що дрохва чудово літає, вона віддає перевагу пересуванню по землі, навіть у разі небезпеки намагаючись спочатку втекти, розвиваючи при цьому досить високу швидкість. Літає вона, поволі змахуючи крилами. Крик у дрохви — тихе тріщання, чутне тільки зблизька.
Живлення
Дрохва живиться рослинною їжею — зернами та іншим насінням рослин, їсть овочі, крім картоплі, особливо любить горох, капусту і гірчицю, щипає молоду траву. Може ловити і дрібних ссавців, земноводних і деяких безхребетних, зокрема комах. У весняний період ласують їх личинками і яйцями.
Розмноження
Токуючий самець дрохви має характерний вигляд «білосніжної купи пір'я на пташиних ногах». Під час шлюбного періоду він часто закидає на спину хвіст так, що біле пір'я підхвістя вкриває птаха зверху, крила вивертає так, що їх білуватий низ прикриває темні боки. Голова закидається назад так, що серед настовбурченого пір'я її не видно. Горловий мішок роздувається до розмірів футбольного м'яча. У такому вигляді він перебігає по степу, несподівано з'являючись з трави. Місце для гнізда дрохва вибирає завжди дуже обережно, в густій траві, здатній приховати птаха, що сидить на яйцях, подалі від людей. Гніздо дрохви є невеликою, викопаною самицею в землі ямкою, яку вона вистилає сухим листям і стеблами трави. Дрохви відкладають зазвичай два, рідше три яйця глинястого або зеленкуватого кольору з темними плямами. Насиджуванням їх і вигодовуванням пташенят займається тільки самиця. До свого гнізда вона завжди наближається з великою обережністю, за щонайменшої небезпеки готова втекти в траву. Якщо людина підійде до гнізда і доторкнеться до яєць, дрохва до своєї кладки більше не повернеться. Пташенята вилуплюються через 28-30 днів, як тільки вони обсохнуть, самиця відразу відводить їх від гнізда. Пташенята дрохви харчуються тільки комахами, яких ловить для них їхня мати.
Дрохви розмножуються у неволі, але з цим існує низка проблем.
В Миколаївському зоопарку у 2014 р. було виведено пташеня дрохви.
Охорона
Дрохву занесено до Європейського червоного переліку, включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток II), Боннської (Додатки I та II) та Бернської (Додаток II) конвенцій. В рамках Боннської конвенції укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо збереження та менеджменту середньоєвропейської популяції дрохви. Гніздування виду на заповідних територіях не відомі. Мігруючі та зимуючі птахи можуть триматися в заповідниках степової зони. Необхідно: створити охоронні територій зі збереженням у їх межах екстенсивного тваринництва (Присивашшя, Приазовська височина, Керченський півострів, Тарханкут); знищувати бродячих собак та скорочувати чисельність воронових; заборонити полювання у місцях зимових скупчень; запобігати вилученню кладок та виводків.
На міжнародному рівні охороною дрохв займається «Міжнародний фонд охорони дрохви» [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] (МФОД) — некомерційна організація, яка працює за підтримки уряду Абу-Дабі. Проєкт управляє міжнародною мережею розплідників дрохв з метою збільшення їх чисельності по усьому ареалу їхнього природного проживання.
Дрохву в Україні утримують у зоопарках, намагаються розводити у ландшафтному парку «Печенізьке Поле» (Печенізький район Харківської області).
Дрохва в геральдиці
Дрохва зображена на гербі міста Бобринець (Кіровоградська область), на гербі Печенізького району (Харківська область), на гербі міста Льгів (Льгов) та Льговського району (Курська область, РФ), на прапорі графства Вілтшир (Південно-Східна Англія).
Примітки
- BirdLife International (2017). Otis tarda: інформація на сайті МСОП (версія 2017.3) (англ.) 01 жовтня 2017
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- А. Ф. Цеханская Д. Г. Стрелков, В. П. Севастьянова Сохранение дрофы Otis tarda, Linnaeus, 1758 в неволе [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
Література
- Акимушкин И. Мир животных. Птицы, рыбы, земноводные и пресмыкающиеся М.: Мысль 1995(рос.)
- Андрющенко Ю. О. Дрохва // Червона книга України [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 444.
- Бейчек В., Штясны К. Птицы. Иллюстрированная энциклопедия. М.: Лабиринт-пресс, 2004 г. 286 с.(рос.)
- Впервые в мире удалось получить потомство от дрофы, — в николаевском зоопарке появился уникальный птенец [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.] / Преступности. Нет, 23.05.2014(рос.)
- Красная Книга Российской Федерации М.: АСТ 2001(рос.)
- Печенежское чудо или Символ степей Украины / Антонина Мазница // Зеркало Недели, 16 ноября, 2001 г.
- Рідкісні птахи Кіровоградщини. Дрохва [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] / Країна Читайликів, 1.03.2014 р.
- Сохранение дрофы Otis tarda, Linnaeus, 1758 в неволе [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] / А. Ф. Цеханская Д. Г. Стрелков, В. П. Севастьянова // Харьковский зоопарк(рос.)
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б. — К. : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dro hva yevrazijska Otis tarda velikij ptah rodini drohvovih Otididae yedinij predstavnik svogo rodu Gnizditsya v Centralnij ta Pivdennij Yevropi de ye najbilshim vidom ptahiv ta na bilshij chastini pomirnih rajoniv Aziyi Yevropejski populyaciyi zazvichaj osili todi yak azijski uzimku migruyut na pivden Ye odnim z najbilshih ptahiv Ukrayini Drohva Drohva u Kiyivskomu zooparku Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Drohvopodibni Otidiformes Rodina Drohvovi Otididae Rid Drohva Otis Vid Drohva O tarda Binomialna nazva Otis tarda Linnaeus 1758 Areal Cilorichno Na gnizduvanni Pozagnizdovij period Marshruti migraciyi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Drohva znachennya Zapit Drofa perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zovnishnij viglyadNa viglyad drohva nagaduye indika U neyi dovgi duzhe mogutni nogi dovga shiya golova z korotkim dzobom Vona nepogano bigaye i litaye Nogi tripali pristosovani do hodbi i bigu Kolir operennya golova shiya i cherevo siruvati spina krila i hvist buro rudi v dribnu poperechnu smuzhku U shlyubnij sezon u samcya zrostayut dovgi biluvati vusa i rudij nashijnik Rozmiri samcya ponad 1 m v dovzhinu i vagu do 18 kg samka pomitno dribnisha do 0 75 m i vazhit ne bilshe 5 kg RozpovsyudzhennyaDrohva stepovij ptah naselyaye stepi i napivpusteli Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Aziyi i Pivnichno Zahidnoyi Afriki Zustrichayetsya i v lisostepovij zoni Yevraziyi Cherez znachne zmenshennya teritorij stepiv vilnih vid silskogo gospodarstva drohvi ostannim chasom pochali gnizditisya i na polyah Najbilshe skupchennya drohv sposterigalosya v stepovih rajonah Rosijskoyi Federaciyi Volgogradskoyi oblasti respublici Kalmikiya V Ukrayini gnizditsya u stepovij chastini Livoberezhzhya vklyuchayuchi Krim zimuye u Livoberezhzhi Suhostepovoyi zoni Zimovi skupchennya u Hersonskij ta Zaporizkij oblastyah na Kerchenskomu pivostrovi Zimuye v Krimu Zakavkazzi Serednij Aziyi ta v Irani Chiselnist i prichini yiyi zminiV Ukrayini u gnizdovij period do 850 os 150 200 gnizdovih samok vzimku do 12 4 tis os Yevropejska populyaciya do 35 8 tis os Chiselnist skorochuyetsya cherez zarostannya laniv ta pasovish zmenshennya misc dlya vodopoyu znishennya gnizd pid chas vipasannya hudobi sinokosinnya ta obrobitku laniv rozlyakuvannya ptahiv zrostannya kilkosti zdichavilih sobak ta voronovih ptahiv viluchennya z prirodi kladok ta vivodkiv vidstril na miscyah zimivli zagibel vid zitknennya z LEP Sposib zhittyaPopri te sho drohva chudovo litaye vona viddaye perevagu peresuvannyu po zemli navit u razi nebezpeki namagayuchis spochatku vtekti rozvivayuchi pri comu dosit visoku shvidkist Litaye vona povoli zmahuyuchi krilami Krik u drohvi tihe trishannya chutne tilki zblizka Zhivlennya Drohva zhivitsya roslinnoyu yizheyu zernami ta inshim nasinnyam roslin yist ovochi krim kartopli osoblivo lyubit goroh kapustu i girchicyu shipaye molodu travu Mozhe loviti i dribnih ssavciv zemnovodnih i deyakih bezhrebetnih zokrema komah U vesnyanij period lasuyut yih lichinkami i yajcyami Rozmnozhennya Yajcya drohvi v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Tokuyuchij samec drohvi maye harakternij viglyad bilosnizhnoyi kupi pir ya na ptashinih nogah Pid chas shlyubnogo periodu vin chasto zakidaye na spinu hvist tak sho bile pir ya pidhvistya vkrivaye ptaha zverhu krila vivertaye tak sho yih biluvatij niz prikrivaye temni boki Golova zakidayetsya nazad tak sho sered nastovburchenogo pir ya yiyi ne vidno Gorlovij mishok rozduvayetsya do rozmiriv futbolnogo m yacha U takomu viglyadi vin perebigaye po stepu nespodivano z yavlyayuchis z travi Misce dlya gnizda drohva vibiraye zavzhdi duzhe oberezhno v gustij travi zdatnij prihovati ptaha sho sidit na yajcyah podali vid lyudej Gnizdo drohvi ye nevelikoyu vikopanoyu samiceyu v zemli yamkoyu yaku vona vistilaye suhim listyam i steblami travi Drohvi vidkladayut zazvichaj dva ridshe tri yajcya glinyastogo abo zelenkuvatogo koloru z temnimi plyamami Nasidzhuvannyam yih i vigodovuvannyam ptashenyat zajmayetsya tilki samicya Do svogo gnizda vona zavzhdi nablizhayetsya z velikoyu oberezhnistyu za shonajmenshoyi nebezpeki gotova vtekti v travu Yaksho lyudina pidijde do gnizda i dotorknetsya do yayec drohva do svoyeyi kladki bilshe ne povernetsya Ptashenyata viluplyuyutsya cherez 28 30 dniv yak tilki voni obsohnut samicya vidrazu vidvodit yih vid gnizda Ptashenyata drohvi harchuyutsya tilki komahami yakih lovit dlya nih yihnya mati Drohvi rozmnozhuyutsya u nevoli ale z cim isnuye nizka problem V Mikolayivskomu zooparku u 2014 r bulo vivedeno ptashenya drohvi OhoronaYuvilejna moneta NBU prisvyachena drohvi Drohvu zaneseno do Yevropejskogo chervonogo pereliku vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 do Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyi Dodatki I ta II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij V ramkah Bonnskoyi konvenciyi ukladenij Memorandum pro vzayemorozuminnya shodo zberezhennya ta menedzhmentu serednoyevropejskoyi populyaciyi drohvi Gnizduvannya vidu na zapovidnih teritoriyah ne vidomi Migruyuchi ta zimuyuchi ptahi mozhut trimatisya v zapovidnikah stepovoyi zoni Neobhidno stvoriti ohoronni teritorij zi zberezhennyam u yih mezhah ekstensivnogo tvarinnictva Prisivashshya Priazovska visochina Kerchenskij pivostriv Tarhankut znishuvati brodyachih sobak ta skorochuvati chiselnist voronovih zaboroniti polyuvannya u miscyah zimovih skupchen zapobigati viluchennyu kladok ta vivodkiv Na mizhnarodnomu rivni ohoronoyu drohv zajmayetsya Mizhnarodnij fond ohoroni drohvi 22 lipnya 2018 u Wayback Machine MFOD nekomercijna organizaciya yaka pracyuye za pidtrimki uryadu Abu Dabi Proyekt upravlyaye mizhnarodnoyu merezheyu rozplidnikiv drohv z metoyu zbilshennya yih chiselnosti po usomu arealu yihnogo prirodnogo prozhivannya Drohvu v Ukrayini utrimuyut u zooparkah namagayutsya rozvoditi u landshaftnomu parku Pechenizke Pole Pechenizkij rajon Harkivskoyi oblasti Drohva v geraldiciDrohva zobrazhena na gerbi mista Bobrinec Kirovogradska oblast na gerbi Pechenizkogo rajonu Harkivska oblast na gerbi mista Lgiv Lgov ta Lgovskogo rajonu Kurska oblast RF na prapori grafstva Viltshir Pivdenno Shidna Angliya PrimitkiBirdLife International 2017 Otis tarda informaciya na sajti MSOP versiya 2017 3 angl 01 zhovtnya 2017 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 A F Cehanskaya D G Strelkov V P Sevastyanova Sohranenie drofy Otis tarda Linnaeus 1758 v nevole 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2018 LiteraturaAkimushkin I Mir zhivotnyh Pticy ryby zemnovodnye i presmykayushiesya M Mysl 1995 ros Andryushenko Yu O Drohva Chervona kniga Ukrayini 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 444 Bejchek V Shtyasny K Pticy Illyustrirovannaya enciklopediya M Labirint press 2004 g 286 s ros Vpervye v mire udalos poluchit potomstvo ot drofy v nikolaevskom zooparke poyavilsya unikalnyj ptenec 23 lipnya 2018 u Wayback Machine Prestupnosti Net 23 05 2014 ros Krasnaya Kniga Rossijskoj Federacii M AST 2001 ros Pechenezhskoe chudo ili Simvol stepej Ukrainy Antonina Maznica Zerkalo Nedeli 16 noyabrya 2001 g Ridkisni ptahi Kirovogradshini Drohva 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Krayina Chitajlikiv 1 03 2014 r Sohranenie drofy Otis tarda Linnaeus 1758 v nevole 22 lipnya 2018 u Wayback Machine A F Cehanskaya D G Strelkov V P Sevastyanova Harkovskij zoopark ros Fauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K Vid vo AN URSR 1957 432 s