Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Партія демократичного соціалізму нім Partei des Demokratischen Sozialismus PDS демократична соціалістична політична парт

Партія демократичного соціалізму (Німеччина)

Партія демократичного соціалізму (Німеччина)

Партія демократичного соціалізму (нім. Partei des Demokratischen Sozialismus, PDS) — демократична соціалістична політична партія в Німеччині, яка діяла між 1989 і 2007 роками. Вона була правонаступницею Соціалістичної партії єдності Німеччини (SED), яка керувала Німецькою Демократичною Республікою (Східна Німеччина) як державною партією до 1990 року. З 1990 по 2005 рік ПДС вважалася лівою «партією Сходу». Хоча вона мала мінімальну підтримку в західній Німеччині, вона регулярно отримувала від 15% до 25% голосів у нових східних землях Німеччини, входячи до коаліційних урядів (з Соціал-демократичною партією Німеччини, СДПН) у федеральних землях Мекленбург-Передня Померанія і Берлін.

Партія демократичного соціалізму

нім. Partei des Demokratischen Sozialismus
Країна image Німеччина
Голова партії Лотар Біскі, d, Лотар Біскі і Грегор Гізі
Дата заснування 16 грудня 1989
Дата розпуску 16 червня 2007
Штаб-квартира Будинок Карла Лібкнехта на Кляйне Александерштрассе 28 D-10178 Берлін
Ідеологія
Кількість членів  280 882[2]
Офіційний колір (кольори) червоний

У 2005 році ПДС перейменована в Ліву партію. PDS (Die Linkspartei. PDS) увійшла до виборчого альянсу з виборчою партією Західної Німеччини «Виборча альтернатива за працю та соціальну справедливість» (WASG) і отримала 8,7% голосів на федеральних виборах у Німеччині у вересні 2005 року (більш ніж удвічі більше, ніж частка 4%, отримана лише PDS на федеральні вибори 2002 року). 16 червня 2007 року обидві групи об'єдналися в нову партію під назвою Ліві (Die Linke ).

Партія проводила багато соціально прогресивних політик, включаючи підтримку легалізації одностатевих шлюбів і збільшення соціального забезпечення для іммігрантів.

На міжнародному рівні Ліва партія. PDS була співзасновником Партії європейських лівих і була найбільшою партією в групі (Європейських об’єднаних лівих – північних зелених лівих) (GUE/NGL) у Європейському парламенті.

Історія

Падіння комунізму

18 жовтня 1989 року, за три тижні до падіння Берлінської стіни, багаторічний лідер Східної Німеччини Еріх Хонеккер був змушений піти у відставку з посади генерального секретаря Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН) під тиском обох рухів за громадянські права в Німецької Демократичної Республіки та самої партійної бази. Його змінив Егон Кренц, який, однак, не зміг зупинити крах партії та уряду. 9 листопада 1989 року впала Берлінська стіна, кордони між Східною та Західною Німеччиною були знову відкриті, а 1 грудня 1989 року Народна палата скасувала конституційні положення, які надавали СЄПН монополію на владу в НДР.

3 грудня 1989 року Кренц і все політбюро СЄПН пішли у відставку і були виключені з партії центральним комітетом, який, у свою чергу, незабаром після цього саморозпустився. Це допомогло молодшому поколінню політиків-реформаторів у правлячому соціалістичному класі Східної Німеччини, які дивилися на гласність і перебудову радянського президента Михайла Горбачова як на модель політичних змін. Реформатори, такі як автори Штефан Гейм і Кріста Вольф, а також адвокат Грегор Гізі, адвокат дисидентів, таких як Роберт Хавеманн і Рудольф Баро, незабаром почали створювати партію, сумно відому своєю жорсткою марксистсько-ленінською ортодоксією та методами поліцейської держави.

Возз'єднана Німеччина

На перших загальнонімецьких виборах у 1990 році ПДС набрала лише 2,4% загальнонаціональних голосів. Однак одноразовий виняток із виборчого законодавства Німеччини дозволив східним партіям претендувати на представництво, якщо вони набрали п’ять відсотків голосів у колишній Східній Німеччині. У результаті ПДС увійшла до Бундестагу з 17 депутатами на чолі з Гізі, одним із найбільш харизматичних і чітких політиків Німеччини. Однак вона вважалася лише «групою» в Бундестазі, а не повноцінною парламентською фракцією.

На федеральних виборах 1994 року, незважаючи на антикомуністичну кампанію «Червоні шкарпетки» тодішніх правлячих (християнських демократів), спрямовану на відлякування східних виборців, ПДС збільшила свої голоси до 4,4%. Що ще важливіше, Ґізі було переобрано зі свого берлінського місця, а троє інших членів ПДС були обрані зі східних округів. Згідно з конституцією Німеччини, партія, яка отримує принаймні три місця, обраних прямим голосуванням, має право на пропорційне представництво, навіть якщо вона не подолає п’ятивідсотковий бар’єр. Це дозволило їй знову потрапити до Бундестагу з розширеним кокусом із 30 депутатів. На федеральних виборах 1998 року партія досягла найвищої позначки у своїй долі, набравши 5,1% загальнонаціональних голосів і 36 місць, подолавши критичний поріг у 5%, необхідний для гарантованого пропорційного представництва та повного парламентського статусу в Бундестазі.

Альянс з WASG

image
Виборча кампанія 2005 року

Після марафонських переговорів PDS і Праця та соціальна справедливість – Виборча альтернатива (WASG), яка кілька місяців тому відокремилася від Соціал-демократичної партії Німеччини, домовилися про умови спільного квитка для участі у федеральних виборах 2005 року та зобов’язалися об'єднатися в єдину ліву партію в 2006 або 2007 роках. Відповідно до пакту, сторони не змагалися одна з одною в жодному окрузі. Натомість кандидати від WASG, у тому числі колишній лідер СДПН Оскар Лафонтен, були висунуті у виборчий список ПДС. Щоб символізувати нові стосунки, ПДС змінила назву на Ліва партія/ПДС або Ліва/ПДС, причому літери «ПДС» були необов’язковими в західних штатах, де багато виборців все ще вважали ПДС «східною» партією.

Результати федеральних виборів 2005 року

image
Результати федеральних виборів

На федеральних виборах 2005 року Ліва партія стала четвертою за чисельністю партією в Бундестазі, маючи 54 депутати (), випереджаючи Зелених (51), але поступаючись Вільній демократичній партії (61). Троє членів парламенту від Лівої партії були обрані прямим шляхом на основі виборчих округів: Грегор Ґізі, Гезіне Льотш і Петра Пау, усі у виборчих округах Східного Берліна. Крім того, 51 члена парламенту від Лівої партії було обрано за елементом партійного списку додаткової членської системи пропорційного представництва Німеччини. Серед них Лотар Біскі, Катя Кіппінг, Оскар Лафонтен і Пол Шефер. Крім Лафонтена, на виборах до Бундестагу за списком Лівої партії перемогла низка інших видатних перебіжчиків із СДПН, зокрема видатний лідер турецької меншини Німеччини Хаккі Кескін, суддя Федерального конституційного суду Німеччини Вольфганг Нешкович та колишній лідер СДПН у Баден-Вюртемберзі., Ульріх Маурер.

У державному та місцевому управлінні

ПДС мала досвід роботи в якості молодшого партнера по коаліції в двох федеральних землях — Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії — де вона керувала спільно з Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) до 2006 року. Політична відповідальність спалила репутацію лівих як прагматичної, а не ідеологічної партії. Він залишався сильним у місцевому уряді східної Німеччини, маючи понад 6500 міських радників і 64 обраних мерів. Партія продовжувала завойовувати східних виборців, наголошуючи на політичній компетентності та відмовляючись називати її просто «протестною партією», хоча вона, безумовно, привернула мільйони протестуючих виборців на федеральних виборах,  наживаючись на зростаючому невдоволенні високим рівнем безробіття та скороченням державного медичного страхування, допомоги з безробіття та трудових прав.

Див. також

Література

  1. [1][недоступне посилання з 01.04.2020]
  2. https://refubium.fu-berlin.de/bitstream/handle/fub188/25609/Arbeitsheft-Nr-30_2019.pdf
  3. Peter Barker (ed.) The Party of Democratic Socialism in Germany: Modern Post-communism Or Nostalgic Populism?, 1998
  4. Eric D. Weitz, Creating German Communism, 1890-1990: From Popular Protests to Socialist State. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1997
  5. Eric Canepa, Germany's Party of Democratic Socialism, Socialist Register, Vol. 30, 1994
  6. David F. Patton. Out of the East: From PDS to Left Party in Unified Germany (State University of New York Press; 2011)
  7. Dominic Heilig, Mapping the European Left: Socialist Parties in the EU [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], Rosa Luxemburg Stiftung, April 2016
  8. Hough, Dan; Koss, Michael; Olsen, Jonathan (12 вересня 2007). The Left Party in Contemporary German Politics (англ.). Palgrave Macmillan. с. 14—17. ISBN .
  9. Mary Elise Sarotte, Collapse: The Accidental Opening of the Berlin Wall, New York: Basic Books, 2014
  10. German election: Could there soon be a left-wing government?. Deutsche Welle. 24 вересня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.

Подальше читання

  • Barker, Peter, ред. (1998). The Party of Democratic Socialism in Germany: Modern Post-Communism or Nostalgic Populism. Rodopi.
  • Hough, Dan (2001). The Fall and Rise of the PDS in Eastern Germany (1st ed.). The University of Birmingham Press.
  • Oswald, Franz (2002). The Party That Came Out of the Cold War : The Party of Democratic Socialism in United Germany. Praeger Publishers.
  • Thompson, Peter (2005) The Crisis of the German Left. The PDS, Stalinism and the Global Economy Berghahn Books, New York and Oxford.

Посилання

  • Сайт Лівої партії німецькою мовою
  • Der Spiegel про заснування лівої партії (англ.)
  • Інго Шмідт «Ліва опозиція в Німеччині. Чому ліві такі слабкі, коли так багато шукають політичних альтернатив?", у Monthly Review, травень 2007 р.
  • Інгар Солті «Історичне значення нової німецької лівої партії»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Partiya demokratichnogo socializmu nim Partei des Demokratischen Sozialismus PDS demokratichna socialistichna politichna partiya v Nimechchini yaka diyala mizh 1989 i 2007 rokami Vona bula pravonastupniceyu Socialistichnoyi partiyi yednosti Nimechchini SED yaka keruvala Nimeckoyu Demokratichnoyu Respublikoyu Shidna Nimechchina yak derzhavnoyu partiyeyu do 1990 roku Z 1990 po 2005 rik PDS vvazhalasya livoyu partiyeyu Shodu Hocha vona mala minimalnu pidtrimku v zahidnij Nimechchini vona regulyarno otrimuvala vid 15 do 25 golosiv u novih shidnih zemlyah Nimechchini vhodyachi do koalicijnih uryadiv z Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini SDPN u federalnih zemlyah Meklenburg Perednya Pomeraniya i Berlin Partiya demokratichnogo socializmu nim Partei des Demokratischen SozialismusKrayina NimechchinaGolova partiyi Lotar Biski d Lotar Biski i Gregor GiziData zasnuvannya 16 grudnya 1989Data rozpusku 16 chervnya 2007Shtab kvartira Budinok Karla Libknehta na Klyajne Aleksandershtrasse 28 D 10178 BerlinIdeologiya Demokratichnij socializm Livij populizmKilkist chleniv 280 882 2 Oficijnij kolir kolori chervonij U 2005 roci PDS perejmenovana v Livu partiyu PDS Die Linkspartei PDS uvijshla do viborchogo alyansu z viborchoyu partiyeyu Zahidnoyi Nimechchini Viborcha alternativa za pracyu ta socialnu spravedlivist WASG i otrimala 8 7 golosiv na federalnih viborah u Nimechchini u veresni 2005 roku bilsh nizh udvichi bilshe nizh chastka 4 otrimana lishe PDS na federalni vibori 2002 roku 16 chervnya 2007 roku obidvi grupi ob yednalisya v novu partiyu pid nazvoyu Livi Die Linke Partiya provodila bagato socialno progresivnih politik vklyuchayuchi pidtrimku legalizaciyi odnostatevih shlyubiv i zbilshennya socialnogo zabezpechennya dlya immigrantiv Na mizhnarodnomu rivni Liva partiya PDS bula spivzasnovnikom Partiyi yevropejskih livih i bula najbilshoyu partiyeyu v grupi Yevropejskih ob yednanih livih pivnichnih zelenih livih GUE NGL u Yevropejskomu parlamenti IstoriyaPadinnya komunizmu 18 zhovtnya 1989 roku za tri tizhni do padinnya Berlinskoyi stini bagatorichnij lider Shidnoyi Nimechchini Erih Honekker buv zmushenij piti u vidstavku z posadi generalnogo sekretarya Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini SYePN pid tiskom oboh ruhiv za gromadyanski prava v Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki ta samoyi partijnoyi bazi Jogo zminiv Egon Krenc yakij odnak ne zmig zupiniti krah partiyi ta uryadu 9 listopada 1989 roku vpala Berlinska stina kordoni mizh Shidnoyu ta Zahidnoyu Nimechchinoyu buli znovu vidkriti a 1 grudnya 1989 roku Narodna palata skasuvala konstitucijni polozhennya yaki nadavali SYePN monopoliyu na vladu v NDR 3 grudnya 1989 roku Krenc i vse politbyuro SYePN pishli u vidstavku i buli viklyucheni z partiyi centralnim komitetom yakij u svoyu chergu nezabarom pislya cogo samorozpustivsya Ce dopomoglo molodshomu pokolinnyu politikiv reformatoriv u pravlyachomu socialistichnomu klasi Shidnoyi Nimechchini yaki divilisya na glasnist i perebudovu radyanskogo prezidenta Mihajla Gorbachova yak na model politichnih zmin Reformatori taki yak avtori Shtefan Gejm i Krista Volf a takozh advokat Gregor Gizi advokat disidentiv takih yak Robert Havemann i Rudolf Baro nezabarom pochali stvoryuvati partiyu sumno vidomu svoyeyu zhorstkoyu marksistsko leninskoyu ortodoksiyeyu ta metodami policejskoyi derzhavi Vozz yednana Nimechchina Na pershih zagalnonimeckih viborah u 1990 roci PDS nabrala lishe 2 4 zagalnonacionalnih golosiv Odnak odnorazovij vinyatok iz viborchogo zakonodavstva Nimechchini dozvoliv shidnim partiyam pretenduvati na predstavnictvo yaksho voni nabrali p yat vidsotkiv golosiv u kolishnij Shidnij Nimechchini U rezultati PDS uvijshla do Bundestagu z 17 deputatami na choli z Gizi odnim iz najbilsh harizmatichnih i chitkih politikiv Nimechchini Odnak vona vvazhalasya lishe grupoyu v Bundestazi a ne povnocinnoyu parlamentskoyu frakciyeyu Na federalnih viborah 1994 roku nezvazhayuchi na antikomunistichnu kampaniyu Chervoni shkarpetki todishnih pravlyachih hristiyanskih demokrativ spryamovanu na vidlyakuvannya shidnih viborciv PDS zbilshila svoyi golosi do 4 4 Sho she vazhlivishe Gizi bulo pereobrano zi svogo berlinskogo miscya a troye inshih chleniv PDS buli obrani zi shidnih okrugiv Zgidno z konstituciyeyu Nimechchini partiya yaka otrimuye prinajmni tri miscya obranih pryamim golosuvannyam maye pravo na proporcijne predstavnictvo navit yaksho vona ne podolaye p yatividsotkovij bar yer Ce dozvolilo yij znovu potrapiti do Bundestagu z rozshirenim kokusom iz 30 deputativ Na federalnih viborah 1998 roku partiya dosyagla najvishoyi poznachki u svoyij doli nabravshi 5 1 zagalnonacionalnih golosiv i 36 misc podolavshi kritichnij porig u 5 neobhidnij dlya garantovanogo proporcijnogo predstavnictva ta povnogo parlamentskogo statusu v Bundestazi Alyans z WASG Viborcha kampaniya 2005 roku Pislya marafonskih peregovoriv PDS i Pracya ta socialna spravedlivist Viborcha alternativa WASG yaka kilka misyaciv tomu vidokremilasya vid Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini domovilisya pro umovi spilnogo kvitka dlya uchasti u federalnih viborah 2005 roku ta zobov yazalisya ob yednatisya v yedinu livu partiyu v 2006 abo 2007 rokah Vidpovidno do paktu storoni ne zmagalisya odna z odnoyu v zhodnomu okruzi Natomist kandidati vid WASG u tomu chisli kolishnij lider SDPN Oskar Lafonten buli visunuti u viborchij spisok PDS Shob simvolizuvati novi stosunki PDS zminila nazvu na Liva partiya PDS abo Liva PDS prichomu literi PDS buli neobov yazkovimi v zahidnih shtatah de bagato viborciv vse she vvazhali PDS shidnoyu partiyeyu Rezultati federalnih viboriv 2005 roku Rezultati federalnih viboriv Na federalnih viborah 2005 roku Liva partiya stala chetvertoyu za chiselnistyu partiyeyu v Bundestazi mayuchi 54 deputati viperedzhayuchi Zelenih 51 ale postupayuchis Vilnij demokratichnij partiyi 61 Troye chleniv parlamentu vid Livoyi partiyi buli obrani pryamim shlyahom na osnovi viborchih okrugiv Gregor Gizi Gezine Lotsh i Petra Pau usi u viborchih okrugah Shidnogo Berlina Krim togo 51 chlena parlamentu vid Livoyi partiyi bulo obrano za elementom partijnogo spisku dodatkovoyi chlenskoyi sistemi proporcijnogo predstavnictva Nimechchini Sered nih Lotar Biski Katya Kipping Oskar Lafonten i Pol Shefer Krim Lafontena na viborah do Bundestagu za spiskom Livoyi partiyi peremogla nizka inshih vidatnih perebizhchikiv iz SDPN zokrema vidatnij lider tureckoyi menshini Nimechchini Hakki Keskin suddya Federalnogo konstitucijnogo sudu Nimechchini Volfgang Neshkovich ta kolishnij lider SDPN u Baden Vyurtemberzi Ulrih Maurer U derzhavnomu ta miscevomu upravlinniPDS mala dosvid roboti v yakosti molodshogo partnera po koaliciyi v dvoh federalnih zemlyah Berlini ta Meklenburzi Perednij Pomeraniyi de vona keruvala spilno z Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini SDPN do 2006 roku Politichna vidpovidalnist spalila reputaciyu livih yak pragmatichnoyi a ne ideologichnoyi partiyi Vin zalishavsya silnim u miscevomu uryadi shidnoyi Nimechchini mayuchi ponad 6500 miskih radnikiv i 64 obranih meriv Partiya prodovzhuvala zavojovuvati shidnih viborciv nagoloshuyuchi na politichnij kompetentnosti ta vidmovlyayuchis nazivati yiyi prosto protestnoyu partiyeyu hocha vona bezumovno privernula miljoni protestuyuchih viborciv na federalnih viborah nazhivayuchis na zrostayuchomu nevdovolenni visokim rivnem bezrobittya ta skorochennyam derzhavnogo medichnogo strahuvannya dopomogi z bezrobittya ta trudovih prav Div takozhLivi Nimechchina Politika Nimechchini Bundestag Federalni zbori Nimechchini Literatura 1 nedostupne posilannya z 01 04 2020 https refubium fu berlin de bitstream handle fub188 25609 Arbeitsheft Nr 30 2019 pdf Peter Barker ed The Party of Democratic Socialism in Germany Modern Post communism Or Nostalgic Populism 1998 Eric D Weitz Creating German Communism 1890 1990 From Popular Protests to Socialist State Princeton NJ Princeton University Press 1997 Eric Canepa Germany s Party of Democratic Socialism Socialist Register Vol 30 1994 David F Patton Out of the East From PDS to Left Party in Unified Germany State University of New York Press 2011 Dominic Heilig Mapping the European Left Socialist Parties in the EU Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Rosa Luxemburg Stiftung April 2016 Hough Dan Koss Michael Olsen Jonathan 12 veresnya 2007 The Left Party in Contemporary German Politics angl Palgrave Macmillan s 14 17 ISBN 978 0 230 01907 2 Mary Elise Sarotte Collapse The Accidental Opening of the Berlin Wall New York Basic Books 2014 German election Could there soon be a left wing government Deutsche Welle 24 veresnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2021 Podalshe chitannyaBarker Peter red 1998 The Party of Democratic Socialism in Germany Modern Post Communism or Nostalgic Populism Rodopi Hough Dan 2001 The Fall and Rise of the PDS in Eastern Germany 1st ed The University of Birmingham Press ISBN 1 902459 14 8 Oswald Franz 2002 The Party That Came Out of the Cold War The Party of Democratic Socialism in United Germany Praeger Publishers ISBN 0 275 97731 5 Thompson Peter 2005 The Crisis of the German Left The PDS Stalinism and the Global Economy Berghahn Books New York and Oxford ISBN 1 57181 543 0PosilannyaSajt Livoyi partiyi nimeckoyu movoyu Der Spiegel pro zasnuvannya livoyi partiyi angl Ingo Shmidt Liva opoziciya v Nimechchini Chomu livi taki slabki koli tak bagato shukayut politichnih alternativ u Monthly Review traven 2007 r Ingar Solti Istorichne znachennya novoyi nimeckoyi livoyi partiyi

Дата публікації:
Топ