Єміліа́н Бу́ков (рум. Emilian Radu Bucov; за радянської доби вживалася також форма його імені з по батькові: Єміліан Несторович Буков; 8 серпня 1909, місто Кілія, тепер Одеської області — 17 жовтня 1984, Кишинів) — молдовський письменник і громадський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань.
Буков Єміліан Несторович | ||||
---|---|---|---|---|
рум. Emilian Radu Bucov | ||||
Псевдонім | Radu Emilian[1] | |||
Народився | 26 липня (8 серпня) 1909 Кілія, Ізмаїльський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 17 жовтня 1984 (75 років) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Румунське королівство[1] | |||
Діяльність | письменник, поет, політик, драматург, публіцист, перекладач | |||
Сфера роботи | d[2], публіцистика[2] і перекладацтво[d][2] | |||
Alma mater | Бухарестський університет | |||
Мова творів | молдавська | |||
Жанр | Пролеткульт | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС і d (1940) | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Буков Єміліан Несторович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився на півдні Бессарабії, яка незабаром (1918) відійшла від Російської імперії до Румунського королівства. 1931 року закінчив гімназію імені Б. Хашдеу в Кишиневі. 1936 року закінчив літературно-філософський факультет Бухарестського університету. Брав участь у підпільному революційному русі в Румунському королівстві, проте після приєднання Бессарабії до СРСР (1940) вступив до ВКП(б) лише в 1950.
У 1945—1946 роках — голова правління Спілки письменників Молдавської РСР.
29 листопада 1947 — 12 жовтня 1951 року — заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.
У 1951—1954 роках — голова правління Спілки письменників Молдавської РСР.
У 1966—1971 роках — головний редактор журналу «Нистру» Спілки письменників Молдавської РСР.
Друкуватися почав іще студентом, спочатку — в румунській періодиці. Опублікував збірки поезій, в яких критикував буржуазне суспільство й закликав до бортьби з ним: «Праця кипить» (1932), «Промова сонця» (1937), «Китай» (1938). Після приєднання до СРСР почав оспівувати соціалістичну дійсність. Видав збірки віршів «Я бачу тебе, Молдавіє» (1942), «Весна на Дністрі» (1944), «Дні сьогоднішні, дні прийдешні» (1965; за цю книгу отримав 1966 року Державну премію Молдовської РСР), «Мій В'єтнам» (1966), «Дерево життя» (1974), «Червоне листя» (1979); поеми «Моя країна» (1947) та «Часи і люди»; роман у віршах «Місто Реут» (1956). Писав також прозу та драми: вийшли збірки його оповідань «Іскри серця» (1965), «Дзеркало» (1978), романи «Ростуть поверхи» (1952), «Останній тин» (1962), «Магістраль» (1969), збірка п'єс (1960). Серед його творів для дітей — казка у віршах «Андрієш» (1946), за якою Сергій Параджанов 1954 року зняв фільм на кіностудії ім. Довженка. У 1970—1973 роках вийшло п'ятитомне зібрання творів Єміліана Букова.
Україні присвятив поему «Мости дружби» (1954) та цикл віршів про Київ, оповідання «Братська могила» (про Татарбунарське повстання). З творів Тараса Шевченка, які знав іще з юнацтва, переклав «І виріс я на чужині» та інші. Українському поетові присвятив вірш «Тарас» і поему «Шевченко на Дунаї», в яких наведено чимало рядків із Шевченкових поезій, та вірш «Очі Тараса» (1964). Образ поета відображено в поемі Букова «Моцарт і Сальєрі». Перекладав також Максима Рильського. В українському перекладі вірші Букова виходили в колективних збірках «Молдавія» (1953) та «Молдовська радянська поезія» (1975), в альманасі «Сузір'я» (1974, вип. 8); серед перекладачів — Володимир Сосюра, Павло Тичина, Віктор Баранов, .
Буков є також редактором і автором передмов до молдовського видання творів Тараса Шевченка «Вибране» (Кишинів, 1961, 1964). Йому належать статті про українського поета.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (08.08.1979)
- два ордени Леніна (11.10.1949; 08.08.1979)
- два (31.08.1959; 07.08.1969)
- медалі
- Державна премія Молдавської РСР (1966)
- Народний письменник Молдавської РСР (1982)
Примітки
- https://romanialiterara.com/2022/01/zvapaiat-la-bucuresti-imblanzit-la-moscova-dat-pe-brazda-la-chisinau/
- Czech National Authority Database
Література
- С. В. Семчинський. Буков Єміліан Несторович // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 244—245.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yemilia n Bu kov rum Emilian Radu Bucov za radyanskoyi dobi vzhivalasya takozh forma jogo imeni z po batkovi Yemilian Nestorovich Bukov 8 serpnya 1909 misto Kiliya teper Odeskoyi oblasti 17 zhovtnya 1984 Kishiniv moldovskij pismennik i gromadskij diyach Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 go sklikan Bukov Yemilian Nestorovichrum Emilian Radu BucovPsevdonim Radu Emilian 1 Narodivsya 26 lipnya 8 serpnya 1909 Kiliya Izmayilskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer 17 zhovtnya 1984 1984 10 17 75 rokiv Kishiniv Moldavska RSR SRSRKrayina SRSR Rumunske korolivstvo 1 Diyalnist pismennik poet politik dramaturg publicist perekladachSfera roboti d 2 publicistika 2 i perekladactvo d 2 Alma mater Buharestskij universitetMova tvoriv moldavskaZhanr ProletkultChlenstvo SP SRSRPartiya KPRS i d 1940 Nagorodi Bukov Yemilian Nestorovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya na pivdni Bessarabiyi yaka nezabarom 1918 vidijshla vid Rosijskoyi imperiyi do Rumunskogo korolivstva 1931 roku zakinchiv gimnaziyu imeni B Hashdeu v Kishinevi 1936 roku zakinchiv literaturno filosofskij fakultet Buharestskogo universitetu Brav uchast u pidpilnomu revolyucijnomu rusi v Rumunskomu korolivstvi prote pislya priyednannya Bessarabiyi do SRSR 1940 vstupiv do VKP b lishe v 1950 U 1945 1946 rokah golova pravlinnya Spilki pismennikiv Moldavskoyi RSR 29 listopada 1947 12 zhovtnya 1951 roku zastupnik golovi Radi ministriv Moldavskoyi RSR U 1951 1954 rokah golova pravlinnya Spilki pismennikiv Moldavskoyi RSR U 1966 1971 rokah golovnij redaktor zhurnalu Nistru Spilki pismennikiv Moldavskoyi RSR Drukuvatisya pochav ishe studentom spochatku v rumunskij periodici Opublikuvav zbirki poezij v yakih kritikuvav burzhuazne suspilstvo j zaklikav do bortbi z nim Pracya kipit 1932 Promova soncya 1937 Kitaj 1938 Pislya priyednannya do SRSR pochav ospivuvati socialistichnu dijsnist Vidav zbirki virshiv Ya bachu tebe Moldaviye 1942 Vesna na Dnistri 1944 Dni sogodnishni dni prijdeshni 1965 za cyu knigu otrimav 1966 roku Derzhavnu premiyu Moldovskoyi RSR Mij V yetnam 1966 Derevo zhittya 1974 Chervone listya 1979 poemi Moya krayina 1947 ta Chasi i lyudi roman u virshah Misto Reut 1956 Pisav takozh prozu ta drami vijshli zbirki jogo opovidan Iskri sercya 1965 Dzerkalo 1978 romani Rostut poverhi 1952 Ostannij tin 1962 Magistral 1969 zbirka p yes 1960 Sered jogo tvoriv dlya ditej kazka u virshah Andriyesh 1946 za yakoyu Sergij Paradzhanov 1954 roku znyav film na kinostudiyi im Dovzhenka U 1970 1973 rokah vijshlo p yatitomne zibrannya tvoriv Yemiliana Bukova Ukrayini prisvyativ poemu Mosti druzhbi 1954 ta cikl virshiv pro Kiyiv opovidannya Bratska mogila pro Tatarbunarske povstannya Z tvoriv Tarasa Shevchenka yaki znav ishe z yunactva pereklav I viris ya na chuzhini ta inshi Ukrayinskomu poetovi prisvyativ virsh Taras i poemu Shevchenko na Dunayi v yakih navedeno chimalo ryadkiv iz Shevchenkovih poezij ta virsh Ochi Tarasa 1964 Obraz poeta vidobrazheno v poemi Bukova Mocart i Salyeri Perekladav takozh Maksima Rilskogo V ukrayinskomu perekladi virshi Bukova vihodili v kolektivnih zbirkah Moldaviya 1953 ta Moldovska radyanska poeziya 1975 v almanasi Suzir ya 1974 vip 8 sered perekladachiv Volodimir Sosyura Pavlo Tichina Viktor Baranov Bukov ye takozh redaktorom i avtorom peredmov do moldovskogo vidannya tvoriv Tarasa Shevchenka Vibrane Kishiniv 1961 1964 Jomu nalezhat statti pro ukrayinskogo poeta NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 08 08 1979 dva ordeni Lenina 11 10 1949 08 08 1979 dva 31 08 1959 07 08 1969 medali Derzhavna premiya Moldavskoyi RSR 1966 Narodnij pismennik Moldavskoyi RSR 1982 Primitkihttps romanialiterara com 2022 01 zvapaiat la bucuresti imblanzit la moscova dat pe brazda la chisinau Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaS V Semchinskij Bukov Yemilian Nestorovich Ukrayinska literaturna enciklopediya Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi im M P Bazhana 1988 t 1 s 244 245 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Ce nezavershena stattya pro poeta abo poetesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi