Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гільє́рмо Аро (ісп. Guillermo Haro; 21 березня 1913 — 26 квітня 1988) — мексиканський астроном.
| Гільєрмо Аро | |
|---|---|
| ісп. Guillermo Haro Barraza | |
| Ім'я при народженні | ісп. Guillermo Haro Barraza |
| Народився | 21 березня 1913 Мехіко, Мексика |
| Помер | 26 квітня 1988 (75 років) Мехіко, Мексика |
| Країна |  Мексика |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | Національний автономний університет Мексики |
| Заклад | Гарвардський університет, Національний автономний університет Мексики і d |
| Членство | d і МАС[1] |
| У шлюбі з | Елена Понятовська |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1818057 |
| |
Біографічні відомості
Гільєрмо Аро народився в Мехіко. Закінчив Національний автономний університет в Мехіко. У 1941 працював в астрофізичній обсерваторії Тонанцинтла, в 1944—1946 — у США: спочатку в обсерваторії Кейзівського технологічного інституту (Клівленд), в 1945—1946 рр. — в Єркській обсерваторії і . У 1947—1972 рр. працював у Національній астрономічній обсерваторії Національного автономного університету (у 1948—1958 — її директор), керував створенням ще однієї обсерваторії цього університету в горах Сан-Педро-Мартір. З 1950 р. — також директор астрофізичної обсерваторії Тонанцинтла. Заснував Національний інститут астрофізики, оптики і електроніки в Тонанцинтла і в 1972—1983 рр. був його першим директором. З 1984 р. — співробітник Інституту астрономії Національного автономного університету.
Основні наукові роботи присвячені вивченню різних типів пекулярних об'єктів в нашій Галактиці. 1950—1952 року відкрив (незалежно від Дж. Г. Гербіґа) зореподібні об'єкти з характерними потужними емісійними лініями у спектрах (об'єкти Гербіґа—Аро). За сучасними уявленнями, це невеликі хмари газу, що рухаються крізь міжзоряне середовище з надзвуковою швидкістю; вони можуть утворюватися внаслідок спалахів поблизу зір типу T Тельця.
1953—1954 виявив спалахову активність (зміни блиску на 0,5–1,0m протягом 20–60 хвилин) у деяких зір туманності Оріона, а потім — і в інших зоряних агрегатах різного віку. Це відкриття поклало початок широкому вивченню спалахуючих зір у зоряних асоціаціях і скупченнях. 1952 р. внаслідок пошуків нових об'єктів з емісійними лініями Аро відкрив 67 нових планетарних туманностей (на той час їх було відомо лише 342).
1955—1956 розробив фотографічний метод для вивчення зір типу Т Тельця із потужним ультрафіолетовим випромінюванням. За допомогою цього методу спільно з Віллемом Лейтеном досліджував на Паломарському 48-дюймовому телескопі Шмідта велику ділянку поблизу південного галактичного полюса і виявив (1962) 8746 зореподібних блакитних об'єктів до 19-ї зоряної величини (згодом деякі з них були ототожнені з квазарами). Аро виявив і вивчив 44 галактики з потужним ультрафіолетовим випромінюванням (докладніше див. Галактики Аро).
Досліджував області іонізованого водню в галактиках M31, M33, M82 і M83. Відкрив 11 нових зір у Галактиці, одну позагалактичну нову, одну позагалактичну наднову, одну комету (Аро-Чавіри 1954 k).
Великі заслуги Аро в розвитку астрономії в Мексиці — і в організації наукових центрів, і в підготовці молодих астрономів. Його роботи визначили основні напрями астрономічних досліджень, що велися в Мексиці.
Редактор «Бюлетеня обсерваторій Тонанцинтла і Такубайя» (1951—1974) і «Бюлетеня обсерваторії Тонанцинтла» (з 1974).
Член Академії наукових досліджень (Мехіко) з часу її заснування (1959), її президент в 1960—1962, член Національної колегії (з 1954), член Колумбійської академії точних фізичних і природних наук (1970), віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1961—1967).
Золота медаль ім. Луіса Г. Леона Мексиканського астрономічного товариства (1953), Національна наукова премія (1963), Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1985).
Примітки
- NNDB — 2002.
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Аро Гильермо. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Guillermo Haro Observatory [ 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- Guillermo Haro International Astrophysics Program [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gilye rmo Aro isp Guillermo Haro 21 bereznya 1913 26 kvitnya 1988 meksikanskij astronom Gilyermo Aroisp Guillermo Haro BarrazaIm ya pri narodzhenniisp Guillermo Haro BarrazaNarodivsya21 bereznya 1913 1913 03 21 Mehiko MeksikaPomer26 kvitnya 1988 1988 04 26 75 rokiv Mehiko MeksikaKrayina MeksikaDiyalnistastronomGaluzastronomiyaAlma materNacionalnij avtonomnij universitet MeksikiZakladGarvardskij universitet Nacionalnij avtonomnij universitet Meksiki i dChlenstvod i MAS 1 U shlyubi zElena PonyatovskaNagorodid 1963 Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 1985 IMDbID 1818057 Mediafajli u VikishovishiBiografichni vidomostiGilyermo Aro narodivsya v Mehiko Zakinchiv Nacionalnij avtonomnij universitet v Mehiko U 1941 pracyuvav v astrofizichnij observatoriyi Tonancintla v 1944 1946 u SShA spochatku v observatoriyi Kejzivskogo tehnologichnogo institutu Klivlend v 1945 1946 rr v Yerkskij observatoriyi i U 1947 1972 rr pracyuvav u Nacionalnij astronomichnij observatoriyi Nacionalnogo avtonomnogo universitetu u 1948 1958 yiyi direktor keruvav stvorennyam she odniyeyi observatoriyi cogo universitetu v gorah San Pedro Martir Z 1950 r takozh direktor astrofizichnoyi observatoriyi Tonancintla Zasnuvav Nacionalnij institut astrofiziki optiki i elektroniki v Tonancintla i v 1972 1983 rr buv jogo pershim direktorom Z 1984 r spivrobitnik Institutu astronomiyi Nacionalnogo avtonomnogo universitetu Osnovni naukovi roboti prisvyacheni vivchennyu riznih tipiv pekulyarnih ob yektiv v nashij Galaktici 1950 1952 roku vidkriv nezalezhno vid Dzh G Gerbiga zorepodibni ob yekti z harakternimi potuzhnimi emisijnimi liniyami u spektrah ob yekti Gerbiga Aro Za suchasnimi uyavlennyami ce neveliki hmari gazu sho ruhayutsya kriz mizhzoryane seredovishe z nadzvukovoyu shvidkistyu voni mozhut utvoryuvatisya vnaslidok spalahiv poblizu zir tipu T Telcya 1953 1954 viyaviv spalahovu aktivnist zmini blisku na 0 5 1 0m protyagom 20 60 hvilin u deyakih zir tumannosti Oriona a potim i v inshih zoryanih agregatah riznogo viku Ce vidkrittya poklalo pochatok shirokomu vivchennyu spalahuyuchih zir u zoryanih asociaciyah i skupchennyah 1952 r vnaslidok poshukiv novih ob yektiv z emisijnimi liniyami Aro vidkriv 67 novih planetarnih tumannostej na toj chas yih bulo vidomo lishe 342 1955 1956 rozrobiv fotografichnij metod dlya vivchennya zir tipu T Telcya iz potuzhnim ultrafioletovim viprominyuvannyam Za dopomogoyu cogo metodu spilno z Villemom Lejtenom doslidzhuvav na Palomarskomu 48 dyujmovomu teleskopi Shmidta veliku dilyanku poblizu pivdennogo galaktichnogo polyusa i viyaviv 1962 8746 zorepodibnih blakitnih ob yektiv do 19 yi zoryanoyi velichini zgodom deyaki z nih buli ototozhneni z kvazarami Aro viyaviv i vivchiv 44 galaktiki z potuzhnim ultrafioletovim viprominyuvannyam dokladnishe div Galaktiki Aro Doslidzhuvav oblasti ionizovanogo vodnyu v galaktikah M31 M33 M82 i M83 Vidkriv 11 novih zir u Galaktici odnu pozagalaktichnu novu odnu pozagalaktichnu nadnovu odnu kometu Aro Chaviri 1954 k Veliki zaslugi Aro v rozvitku astronomiyi v Meksici i v organizaciyi naukovih centriv i v pidgotovci molodih astronomiv Jogo roboti viznachili osnovni napryami astronomichnih doslidzhen sho velisya v Meksici Redaktor Byuletenya observatorij Tonancintla i Takubajya 1951 1974 i Byuletenya observatoriyi Tonancintla z 1974 Chlen Akademiyi naukovih doslidzhen Mehiko z chasu yiyi zasnuvannya 1959 yiyi prezident v 1960 1962 chlen Nacionalnoyi kolegiyi z 1954 chlen Kolumbijskoyi akademiyi tochnih fizichnih i prirodnih nauk 1970 vice prezident Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1961 1967 Zolota medal im Luisa G Leona Meksikanskogo astronomichnogo tovaristva 1953 Nacionalna naukova premiya 1963 Zolota medal im M V Lomonosova AN SRSR 1985 PrimitkiNNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Aro Gilermo Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Guillermo Haro Observatory 27 lyutogo 2011 u Wayback Machine isp Guillermo Haro International Astrophysics Program 19 travnya 2011 u Wayback Machine