Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Щука амурська | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Щука амурська в акваріумі | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Esox reichertii (Dybowski, 1869) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Щука амурська (Esox reichertii) — вид щукоподібних риб родини щукових (Esocidae).
Поширення
Щука амурська живе тільки в басейні Амура і на Сахаліні, у Примор'ї зустрічається в басейні озера Ханка, річках Роздольне і Уссурі.
Опис
Ця риба за всіма параметрами дуже схожа на щуку звичайну, але все ж відмінності у неї є. У амурської щуки тіло подовжене, покрите лускою: рот великий, рило витягнуте, сплющене зверху вниз, нижня щелепа трохи видається вперед. На верхній щелепі, сошнику, піднебінних кістках, язику є голкоподібні зуби, спрямовані назад; на нижній щелепі зуби сильні, іклоподібні. Задній край верхньої щелепи вільний. Для щук характерна зміна іклів на нижній щелепі, внутрішня поверхня якої покрита м'якими тканинами, а під нею розташовуються косі ряди з двох-чотирьох зубів, що примикають до кожного ікла. Коли робочий зуб виходить з ладу, на його місце стає своєю основою сусідній зуб. Думка, що під час зміни зубів щуки не живляться, помилкова, адже заміна зубів відбувається поступово. У дорослих особин спинка зеленувато-сіра, такого ж кольору спинний плавець і верхня лопать хвостового плавця. Спинний і анальний плавці відтягнуті далеко назад і розміщені близько до хвостового виїмчастого плавця, що допомагає щуці робити стрімкі кидки. Таким кидкам допомагає і подовжена, стріловидна форма тіла. На тілі є яскраві чорні або бурі плями, такі ж плями є і на плавцях. У молодої амурської щуки, що мешкає серед прибережних заростей, чорні плями на тілі відсутні або виражені на тілі дуже слабо. З боків розташовується ряд темних, похилих смуг, що роблять її малопомітною серед рослинності. Забарвленням амурська щука нагадує тайменя, який так само ховається серед пейзажу, подібного до свого забарвлення. Тривалість життя щуки становить в середньому 20 років. Велика щука досягає довжини 115 см і маси 20 кг. В уловах переважають менші екземпляри.
Спосіб життя
Розмноження
Статевозрілою щука амурська стає у віці трьох-чотирьох років при довжині близько 40 см. Нерест триває з березня по липень. Середня плодючість — 45 тис. ікринок; ікра донна, клейка. Час нересту сильно коливається і пов'язаний з настанням весняного паводка, коли наземна рослинність заливається водою.
Живлення
Амурська щука — типовий хижак, що переходить на хиже харчування, досягнувши довжини лише 5 см. Дорослі риби в заплавних озерах живляться карасем, у річках — чебаком, пічкуром, гольяном. Зазвичай амурська щука споживає найбільш численних в даному районі риб. Щука годується цілий рік, але, як і в інших риб, кормова база, обсяг і режим залежать від сезону, трофічного стану водойми і безлічі інших чинників. До того ж від живлення щуки залежать її майбутній розмір та інші фізіологічні особливості: форма тіла, жирність тощо. Щука — класичний хижак-засадник. У водоймі вона зазвичай полює за найчисленнішою рибою, що економить її сили і допомагає вижити популяції. У річках Бикін, Іман щуки активно винищують гольяна, пічкура, а також охоче поїдають жаб та інших наземних тварин, які потрапляють в її полі зору. Щуки здатні хапати дуже великих риб — максимальна довжина жертви часом досягає 75%, а маса — 50% довжини і маси щуки. Самки живляться значно активніше самців, їхній раціон у 1,5–2 рази більший. На початку весни, незадовго до відкриття водойм, щуки виходять з глибини і прямують до закраїн криги, промоїн русел річок і струмків, жадібно накидаються на рибний дріб'язок. Починається перший весняний нагул щуки.
Значення
Щука характеризується худим м'ясом (жирність менше 2%), використовується у свіжому, свіжомороженому, солоному і в'яленому вигляді. Належить до числа помітних промислових риб прісних водойм Примор'я. Думка, що щука злісний хижак, який нищить усе живе у воді, помилкова. Знищіть щуку у водоймі й порушите її біологічну рівновагу.
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2005). Esox reichertii на FishBase. Версія за 10 2005 року.
- Esox reichertii [ 29 лютого 2012 у Wayback Machine.] ZipcodeZoo
- Биологическая энциклопедия [ 3 січня 2013 у Wayback Machine.]
- «Позвоночные животные России»: щука амурская [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про променеперих риб. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shuka amurska Shuka amurska v akvariumi Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Protakantoperi Protacanthopterygii Ryad Shukopodibni Esociformes Rodina Shukovi Esocidae Rid Shuka Esox Vid Shuka amurska Binomialna nazva Esox reichertii Dybowski 1869 Posilannya Vikishovishe Category Esox reicherti Vikividi Esox reicherti EOL 1015234 ITIS 623349 MSOP 159637629 Shuka amurska Esox reichertii vid shukopodibnih rib rodini shukovih Esocidae PoshirennyaShuka amurska zhive tilki v basejni Amura i na Sahalini u Primor yi zustrichayetsya v basejni ozera Hanka richkah Rozdolne i Ussuri OpisCya riba za vsima parametrami duzhe shozha na shuku zvichajnu ale vse zh vidminnosti u neyi ye U amurskoyi shuki tilo podovzhene pokrite luskoyu rot velikij rilo vityagnute splyushene zverhu vniz nizhnya shelepa trohi vidayetsya vpered Na verhnij shelepi soshniku pidnebinnih kistkah yaziku ye golkopodibni zubi spryamovani nazad na nizhnij shelepi zubi silni iklopodibni Zadnij kraj verhnoyi shelepi vilnij Dlya shuk harakterna zmina ikliv na nizhnij shelepi vnutrishnya poverhnya yakoyi pokrita m yakimi tkaninami a pid neyu roztashovuyutsya kosi ryadi z dvoh chotiroh zubiv sho primikayut do kozhnogo ikla Koli robochij zub vihodit z ladu na jogo misce staye svoyeyu osnovoyu susidnij zub Dumka sho pid chas zmini zubiv shuki ne zhivlyatsya pomilkova adzhe zamina zubiv vidbuvayetsya postupovo U doroslih osobin spinka zelenuvato sira takogo zh koloru spinnij plavec i verhnya lopat hvostovogo plavcya Spinnij i analnij plavci vidtyagnuti daleko nazad i rozmisheni blizko do hvostovogo viyimchastogo plavcya sho dopomagaye shuci robiti strimki kidki Takim kidkam dopomagaye i podovzhena strilovidna forma tila Na tili ye yaskravi chorni abo buri plyami taki zh plyami ye i na plavcyah U molodoyi amurskoyi shuki sho meshkaye sered priberezhnih zarostej chorni plyami na tili vidsutni abo virazheni na tili duzhe slabo Z bokiv roztashovuyetsya ryad temnih pohilih smug sho roblyat yiyi malopomitnoyu sered roslinnosti Zabarvlennyam amurska shuka nagaduye tajmenya yakij tak samo hovayetsya sered pejzazhu podibnogo do svogo zabarvlennya Trivalist zhittya shuki stanovit v serednomu 20 rokiv Velika shuka dosyagaye dovzhini 115 sm i masi 20 kg V ulovah perevazhayut menshi ekzemplyari Sposib zhittyaRozmnozhennya Statevozriloyu shuka amurska staye u vici troh chotiroh rokiv pri dovzhini blizko 40 sm Nerest trivaye z bereznya po lipen Serednya plodyuchist 45 tis ikrinok ikra donna klejka Chas nerestu silno kolivayetsya i pov yazanij z nastannyam vesnyanogo pavodka koli nazemna roslinnist zalivayetsya vodoyu Zhivlennya Amurska shuka tipovij hizhak sho perehodit na hizhe harchuvannya dosyagnuvshi dovzhini lishe 5 sm Dorosli ribi v zaplavnih ozerah zhivlyatsya karasem u richkah chebakom pichkurom golyanom Zazvichaj amurska shuka spozhivaye najbilsh chislennih v danomu rajoni rib Shuka goduyetsya cilij rik ale yak i v inshih rib kormova baza obsyag i rezhim zalezhat vid sezonu trofichnogo stanu vodojmi i bezlichi inshih chinnikiv Do togo zh vid zhivlennya shuki zalezhat yiyi majbutnij rozmir ta inshi fiziologichni osoblivosti forma tila zhirnist tosho Shuka klasichnij hizhak zasadnik U vodojmi vona zazvichaj polyuye za najchislennishoyu riboyu sho ekonomit yiyi sili i dopomagaye vizhiti populyaciyi U richkah Bikin Iman shuki aktivno vinishuyut golyana pichkura a takozh ohoche poyidayut zhab ta inshih nazemnih tvarin yaki potraplyayut v yiyi poli zoru Shuki zdatni hapati duzhe velikih rib maksimalna dovzhina zhertvi chasom dosyagaye 75 a masa 50 dovzhini i masi shuki Samki zhivlyatsya znachno aktivnishe samciv yihnij racion u 1 5 2 razi bilshij Na pochatku vesni nezadovgo do vidkrittya vodojm shuki vihodyat z glibini i pryamuyut do zakrayin krigi promoyin rusel richok i strumkiv zhadibno nakidayutsya na ribnij drib yazok Pochinayetsya pershij vesnyanij nagul shuki ZnachennyaShuka harakterizuyetsya hudim m yasom zhirnist menshe 2 vikoristovuyetsya u svizhomu svizhomorozhenomu solonomu i v yalenomu viglyadi Nalezhit do chisla pomitnih promislovih rib prisnih vodojm Primor ya Dumka sho shuka zlisnij hizhak yakij nishit use zhive u vodi pomilkova Znishit shuku u vodojmi j porushite yiyi biologichnu rivnovagu PosilannyaFroese R Pauly D eds 2005 Esox reichertii na FishBase Versiya za 10 2005 roku Esox reichertii 29 lyutogo 2012 u Wayback Machine ZipcodeZoo Biologicheskaya enciklopediya 3 sichnya 2013 u Wayback Machine Pozvonochnye zhivotnye Rossii shuka amurskaya 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro promeneperih rib Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi