Ситковецьке цукровий завод — підприємство харчової промисловості у селищі міського типу Ситківці Немирівського району Вінницької області України, припинило своє існування.
Історія
1836 - 1917
Невеликий цукровий завод в маєтку графа Станіслава Потоцького в селі Ситківці Липовецького повіту Київської губернії Російської імперії побудований у 1836 році, на ньому працювали кріпосні селяни.
Реформа 1861 року збільшила кількість малоземельних і безземельних селян, які йшли працювати на завод і його плантації. У 1868 році Потоцький підписав договір оренди з акціонерним товариством, яке очолювали барон К. Таубе і француз І. Гоффаром, у відповідності з цим договором у Ситківцях почалося будівництво нового цукрового заводу, обладнання для якого закупили за кордоном (в основному, в Австро-Угорщині). Восени 1867 року завод виробив 87 617 пудів цукру-піску (в цей час на підприємстві працювало 240 чоловіків та 20 жінок, в основному з місцевих жителів).
Умови роботи були дуже важкими - тривалість робочого дня становила 16 годин без перерви на обід та без вихідних, на підприємстві діяла система штрафів, а праця дітей і жінок оплачувалася нижче, ніж праця робітників-чоловіків.
У 1894 році робітник заводу А. П. Данилевський звернувся з скаргою на умови праці до губернатора, але його прохання залишилося без розгляду. У 1896 році робітники заводу почали страйк, вимагаючи збільшити зарплату. Адміністрація заводу викликала поліцію і жандармів, але надалі була змушена піти на поступки і частково задовольнити вимоги страйкарів.
У 1882 році на гроші робітників цукрового заводу і селян у побудованому ними будинку відкрито однокласне народне училище, до 1902 році училище стало двухклассным (у ньому працювало три вчителі).
Після Лютневої революції політична активність населення збільшилася, 24 квітня 1917 року на мітингу робітники заводу прийняли рішення про встановлення на підприємстві 8-годинного робочого дня і робітничого контролю над виробництвом.
1918 - 1991
У грудні 1917 року на заводі створили загін народної міліції, але вже в березні 1918 року село було окуповане австро-німецькими військами, які залишалися тут до листопада 1918 року. Німці вивезли запаси цукру зі складів цукрового заводу і проводили реквізиції продовольства у населення. Надалі, село опинилося в зоні бойових дій громадянської війни і радянсько-польської війни.
У червні 1920 року частини 14-ї армії РСЧА вибили поляків із села, почалося відновлення господарства (в тому числі, цукрового заводу). У вересні 1920 року організовано гуртки ліквідації неписьменності і трудова школа.
У 1929 році відновлення цукрового заводу повністю завершено, а в ході індустріалізації 1930-х років оснащений новим обладнанням, що збільшили продуктивність. У 1932 році завод виробив 32 тис. центнерів цукру, в 1940 році - 56 тис. центнерів. Робітники заводу брали активну участь у стахановському русі (перед початком війни, в 1941 році на заводі було 90 стахановців і 57 ударників)
В ході Другої світової війни село було окуповано німецькими військами. У вересні 1941 року тут виникла група підпільників, якою керували лікар В.В. Монастирський і колишній працівник міліції Д.І. Савич. До складу групи входило спочатку 8 чоловік, потім 20. Підпільники розповсюджували листівки і зведення Радінформбюро, допомагали партизанам продуктами і медикаментами, знищили групу поліцаїв в Іллінцях (у яких захопили зброю). Влітку 1942 року учасники групи (робітник цукрового заводу П. Пороховник і "окруженець" комісар РСЧА Пустовалов) підірвали німецький ешелон. На початку 1943 року гестапо вийшло на слід групи і 14 підпільників були заарештовані та убиті.
14 березня 1944 року радянські війська вибили гітлерівців із села. Відступаючи, гітлерівці спалили цукровий завод, розграбували і зруйнували МТС, школи, приміщення колгоспу і багато житлових будинків. Відновлення заводу почалося в 1944 році і вже в 1945 році він був введений в дію. На мітингу у річницю визволення робітники заводу прийняли резолюцію «Нехай знають прокляті фашисти, що ми живемо і будуємо, успішно відновлюємо завод» і пожертвували 12 300 рублів готівкою і 9000 рублів облігаціями державної позики на будівництво літакової ескадрильї «Прапор перемоги» та прискорення розгрому ворога.
Згідно з четвертим п'ятирічним планом відбудови та розвитку народного господарства СРСР потужність заводу була збільшена, в 1951 році за високі показники роботи він був нагороджений Всесоюзною грошовою премією Міністерства харчової промисловості СРСР.
У 1970 - 1971 рр. завод виробив 154 тис. ц цукру. За успішне виконання п'ятирічного плану 1 працівник був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, два - орденом "Знак Пошани" і 42 - ленінськими ювілейними медалями.
В цілому, в радянський час завод був найбільшим підприємством райцентру, на його балансі знаходилися житлові будинки, заводський клуб та інші об'єкти соціальної інфраструктури.
Після 1991
У травні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію цукрового заводу.
16 вересня 2002 року господарський суд Вінницької області визнав завод банкрутом і розпочато процедуру його ліквідації.
Примітки
- Ситковцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ситківці, Немирівський район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
- Ситковцы // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 39. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1956. стр.180
- Ситковцы // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 23. М., «Советская энциклопедия», 1976.
- Ситковцы // Украинская Советская Энциклопедия. том 10. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1984. стр.94
- "00371765 Ситковецький цукрозавод, Немирівський район"
Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році» - Господарський суд Вінницької області постановою від 16.09.2002 року по справі № 110/10-313 визнав банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Ситковецький цукровий завод" (смт Ситківці, Немирівський район, Вінницька область; п/р 260093016020 в Немирівському ТВБВ ВФ "Мрія", МФО 302559, код ЄДРПОУ 00371765) і відкрив ліквідаційну процедуру // газета "Голос України", № 179 від 1 жовтня 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sitkovecke cukrovij zavod pidpriyemstvo harchovoyi promislovosti u selishi miskogo tipu Sitkivci Nemirivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Ukrayini pripinilo svoye isnuvannya Istoriya1836 1917 Nevelikij cukrovij zavod v mayetku grafa Stanislava Potockogo v seli Sitkivci Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi pobudovanij u 1836 roci na nomu pracyuvali kriposni selyani Reforma 1861 roku zbilshila kilkist malozemelnih i bezzemelnih selyan yaki jshli pracyuvati na zavod i jogo plantaciyi U 1868 roci Potockij pidpisav dogovir orendi z akcionernim tovaristvom yake ocholyuvali baron K Taube i francuz I Goffarom u vidpovidnosti z cim dogovorom u Sitkivcyah pochalosya budivnictvo novogo cukrovogo zavodu obladnannya dlya yakogo zakupili za kordonom v osnovnomu v Avstro Ugorshini Voseni 1867 roku zavod virobiv 87 617 pudiv cukru pisku v cej chas na pidpriyemstvi pracyuvalo 240 cholovikiv ta 20 zhinok v osnovnomu z miscevih zhiteliv Umovi roboti buli duzhe vazhkimi trivalist robochogo dnya stanovila 16 godin bez perervi na obid ta bez vihidnih na pidpriyemstvi diyala sistema shtrafiv a pracya ditej i zhinok oplachuvalasya nizhche nizh pracya robitnikiv cholovikiv U 1894 roci robitnik zavodu A P Danilevskij zvernuvsya z skargoyu na umovi praci do gubernatora ale jogo prohannya zalishilosya bez rozglyadu U 1896 roci robitniki zavodu pochali strajk vimagayuchi zbilshiti zarplatu Administraciya zavodu viklikala policiyu i zhandarmiv ale nadali bula zmushena piti na postupki i chastkovo zadovolniti vimogi strajkariv U 1882 roci na groshi robitnikiv cukrovogo zavodu i selyan u pobudovanomu nimi budinku vidkrito odnoklasne narodne uchilishe do 1902 roci uchilishe stalo dvuhklassnym u nomu pracyuvalo tri vchiteli Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi politichna aktivnist naselennya zbilshilasya 24 kvitnya 1917 roku na mitingu robitniki zavodu prijnyali rishennya pro vstanovlennya na pidpriyemstvi 8 godinnogo robochogo dnya i robitnichogo kontrolyu nad virobnictvom 1918 1991 U grudni 1917 roku na zavodi stvorili zagin narodnoyi miliciyi ale vzhe v berezni 1918 roku selo bulo okupovane avstro nimeckimi vijskami yaki zalishalisya tut do listopada 1918 roku Nimci vivezli zapasi cukru zi skladiv cukrovogo zavodu i provodili rekviziciyi prodovolstva u naselennya Nadali selo opinilosya v zoni bojovih dij gromadyanskoyi vijni i radyansko polskoyi vijni U chervni 1920 roku chastini 14 yi armiyi RSChA vibili polyakiv iz sela pochalosya vidnovlennya gospodarstva v tomu chisli cukrovogo zavodu U veresni 1920 roku organizovano gurtki likvidaciyi nepismennosti i trudova shkola U 1929 roci vidnovlennya cukrovogo zavodu povnistyu zaversheno a v hodi industrializaciyi 1930 h rokiv osnashenij novim obladnannyam sho zbilshili produktivnist U 1932 roci zavod virobiv 32 tis centneriv cukru v 1940 roci 56 tis centneriv Robitniki zavodu brali aktivnu uchast u stahanovskomu rusi pered pochatkom vijni v 1941 roci na zavodi bulo 90 stahanovciv i 57 udarnikiv V hodi Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo okupovano nimeckimi vijskami U veresni 1941 roku tut vinikla grupa pidpilnikiv yakoyu keruvali likar V V Monastirskij i kolishnij pracivnik miliciyi D I Savich Do skladu grupi vhodilo spochatku 8 cholovik potim 20 Pidpilniki rozpovsyudzhuvali listivki i zvedennya Radinformbyuro dopomagali partizanam produktami i medikamentami znishili grupu policayiv v Illincyah u yakih zahopili zbroyu Vlitku 1942 roku uchasniki grupi robitnik cukrovogo zavodu P Porohovnik i okruzhenec komisar RSChA Pustovalov pidirvali nimeckij eshelon Na pochatku 1943 roku gestapo vijshlo na slid grupi i 14 pidpilnikiv buli zaareshtovani ta ubiti 14 bereznya 1944 roku radyanski vijska vibili gitlerivciv iz sela Vidstupayuchi gitlerivci spalili cukrovij zavod rozgrabuvali i zrujnuvali MTS shkoli primishennya kolgospu i bagato zhitlovih budinkiv Vidnovlennya zavodu pochalosya v 1944 roci i vzhe v 1945 roci vin buv vvedenij v diyu Na mitingu u richnicyu vizvolennya robitniki zavodu prijnyali rezolyuciyu Nehaj znayut proklyati fashisti sho mi zhivemo i buduyemo uspishno vidnovlyuyemo zavod i pozhertvuvali 12 300 rubliv gotivkoyu i 9000 rubliv obligaciyami derzhavnoyi poziki na budivnictvo litakovoyi eskadrilyi Prapor peremogi ta priskorennya rozgromu voroga Zgidno z chetvertim p yatirichnim planom vidbudovi ta rozvitku narodnogo gospodarstva SRSR potuzhnist zavodu bula zbilshena v 1951 roci za visoki pokazniki roboti vin buv nagorodzhenij Vsesoyuznoyu groshovoyu premiyeyu Ministerstva harchovoyi promislovosti SRSR U 1970 1971 rr zavod virobiv 154 tis c cukru Za uspishne vikonannya p yatirichnogo planu 1 pracivnik buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora dva ordenom Znak Poshani i 42 leninskimi yuvilejnimi medalyami V cilomu v radyanskij chas zavod buv najbilshim pidpriyemstvom rajcentru na jogo balansi znahodilisya zhitlovi budinki zavodskij klub ta inshi ob yekti socialnoyi infrastrukturi Pislya 1991 U travni 1995 roku Kabinet Ministriv Ukrayini zatverdiv rishennya pro privatizaciyu cukrovogo zavodu 16 veresnya 2002 roku gospodarskij sud Vinnickoyi oblasti viznav zavod bankrutom i rozpochato proceduru jogo likvidaciyi PrimitkiSitkovcy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Sitkivci Nemirivskij rajon Vinnicka oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1972 Sitkovcy Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya redkoll gl red B A Vvedenskij 2 e izd tom 39 M Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Sovetskaya enciklopediya 1956 str 180 Sitkovcy Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya pod red A M Prohorova 3 e izd tom 23 M Sovetskaya enciklopediya 1976 Sitkovcy Ukrainskaya Sovetskaya Enciklopediya tom 10 Kiev Ukrainskaya Sovetskaya enciklopediya 1984 str 94 00371765 Sitkoveckij cukrozavod Nemirivskij rajon Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini 343b vid 15 travnya 1995 r Perelik ob yektiv sho pidlyagayut obov yazkovij privatizaciyi u 1995 roci Gospodarskij sud Vinnickoyi oblasti postanovoyu vid 16 09 2002 roku po spravi 110 10 313 viznav bankrutom Vidkrite akcionerne tovaristvo Sitkoveckij cukrovij zavod smt Sitkivci Nemirivskij rajon Vinnicka oblast p r 260093016020 v Nemirivskomu TVBV VF Mriya MFO 302559 kod YeDRPOU 00371765 i vidkriv likvidacijnu proceduru gazeta Golos Ukrayini 179 vid 1 zhovtnya 2002