Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Cryptoblepharus egeriae | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Cryptoblepharus egeriae (Boulenger, 1888) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Ablepharus egeriae Ablepharus boutonii egeriae | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Cryptoblepharus egeriae (синьохвостий блискучий сцинк) — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae). Ендемік острова Різдва. Цей вид був описаний у 1888 році. Раніше синьохвості блискучі сцинки були найпоширенішими плазунами на острові і зустрічалися у великій кількості, особливо поблизу людських поселень. Однак на початку 1990-х років популяція цього виду почала стрімко скорочуватися внаслідок появи в середині 1980-х років на острові хижих змій та мурах Anoplolepis gracilipes. До 2006 року синьохвостий блискучий сцинк перебував під загрозою зникнення, а до 2010 року вимер у дикій природі. З 2009 по 2010 рік парки Австралії та зоопарк Таронга розпочали програму розведення цього виду в неволі, яка запобігла повному вимиранню виду.
Етимологія
Вид був названий на честь британського корабля [en], який відвідав острів Різдва у 1887 році.
Опис
Довжина синьохвостого блискучого сцинка (без врахування хвоста) становить 4-5 см. Тіло невелике, чорне, по спині проходять дві жовті смуги, хвіст яскраво-синій. Сцинк може відкинути свій хвіст, щоб відвернути увагу хижака від свого тіла.
Живлення
Синьохвості блискучі сцинки живляться комахами, зокрема цвіркунами, мухами і кониками, а також павуками і черв'яками. Іноді вони також доповнюють свій раціон рослинністю. Через свій невеликий розмір синьохвості блискучі сцинки шукають їжу на землі, на відкритих скелях і серед невисокої рослинності, і, як правило, їсть лише повільну здобич.
Розмноження
Самці і самиці синьохвостих блискучих сцинків починають розмножуватися у віці 1 року, а тривалість життя цих ящірок в дикій природі становить 7 років. Самці синьохвостих блискучих сцинків демонструють поведіну залицяння, намагаючись знайти пару, а самиці виділяють біохімічні речовини, який повідомляє самцям, що самиця перебуває на фертильній стадії розмноження. Під час сезону розмноження самці синьохвостих блискучих сцинків часто борються один з одним, щоб завоювати самицю. Ці сцинки полігамні, що підвищує їхні шанси мати потомство. Як тільки самиця синьохвостого блискучого сцинка з острова Різдва буде запліднена, вона відкладає два яйця. Інкубаційний період триває 75 днів..
Поширення
Синьохвості блискучі сцинки були ендеміками острова Різдва до кінця 1990-х років, і зустрічалися по всьому острову. Наразі вони живуть в неволі на острові Різдва, в зоопарку Таронга та на невеликому острові Пулау-Блан в групі Кокосових островів, де вони були випущені у дику природу в рамках експерименту з [en].
Збереження
Вимирання синьохвостих блискучих сцинків в дикій природі пояснюється появою на острові Різдва інвазивних хижих змій та мурах Anoplolepis gracilipes. Програма з розведення цього виду, організована природоохоронним товариством Таронга, розпочалася з 66 сцинків, взятих у неволю до того, як їх популяція була знищена. Програма триває понад 10 років і має на меті випустити сцинків у їхнє рідне природне середовище. З тих пір, як природоохоронне товариство Таронга почало працювати над збереженням виду, на Кокосові острови було завезено 300 сцинків.
Геном C. egeriae був секвенований у 2022 році, разом з геномом сцинка Lepidodactylus listeri, іншого ендеміка острова Різдва. Геном виявився генетично неооднорідним, що відображає значні розміри популяції в минулому. Тим не менш, долслідження геному також виявило ознаки нещодавнього інбридингу, ймовірно, спричинене тим, що сцинки, які використовувалися для збереження популяції в неволі, були спорідненими між собою.
Примітки
- BirdLife International (2016). Cryptoblepharus egeriae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 27 грудня 2023
- Cryptoblepharus egeriae у Reptarium.cz Reptile Database
- Boulenger GA (1888). On the Reptiles of Christmas Island. Proceedings of the Zoological Society of London. 1888: 534—536. doi:10.1111/j.1469-7998.1888.tb06729.x. ISSN 0370-2774. (Ablepharus egeriae, new species, pp. 535–536).
- Emery, Jon-Paul (2021). The lost lizards of Christmas Island: A retrospective assessment of factors driving the collapse of a native reptile community. Conservation Science and Practice. 3 (2). doi:10.1111/csp2.358. hdl:10536/DRO/DU:30147604. S2CID 234078176.
- Options beyond captivity for two critically endangered Christmas Island reptiles. www.nespthreatenedspecies.edu.au. Процитовано 24 березня 2022.
- Saving the Blue-Tailed Skink. Saving the Blue-Tailed Skink | Taronga Conservation Society Australia (англ.). Процитовано 24 березня 2022.
- Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. . (Cryptoblepharus egeriae, p. 81).
- Oliver, Paul M.; Blom, Mozes P. K.; Cogger, Harold G.; Fisher, Robert N.; Richmond, Jonathan Q.; Woinarski, John C. Z. (30 червня 2018). Insular biogeographic origins and high phylogenetic distinctiveness for a recently depleted lizard fauna from Christmas Island, Australia. Biology Letters. 14 (6): 20170696. doi:10.1098/rsbl.2017.0696. PMC 6030605. PMID 29899126.
- Dodge, Tristram O.; Farquharson, Katherine A.; Ford, Claire; Cavanagh, Lisa; Schubert, Kristen; Schumer, Molly; Belov, Katherine; Hogg, Carolyn J. (2023). Genomes of two Extinct‐in‐the‐Wild reptiles from Christmas Island reveal distinct evolutionary histories and conservation insights. Molecular Ecology Resources (англ.): 1755—0998.13780. doi:10.1111/1755-0998.13780. ISSN 1755-098X. PMID 36872490. S2CID 257363487.
Посилання
Oliver, Paul M.; Blom, Mozes P. K.; Cogger, Harold G.; Fisher, Robert N.; Richmond, Jonathan Q.; Woinarski, John C. Z. (30 червня 2018). Insular biogeographic origins and high phylogenetic distinctiveness for a recently depleted lizard fauna from Christmas Island, Australia. Biology Letters. 14 (6): 20170696. doi:10.1098/rsbl.2017.0696. PMC 6030605. PMID 29899126.
 | Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cryptoblepharus egeriae Ohoronnij status Vimerlij na voli MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Infraryad Scinkopodibni Scincomorpha Rodina Scinkovi Scincidae Rid Cryptoblepharus Vid C egeriae Binomialna nazva Cryptoblepharus egeriae Boulenger 1888 Sinonimi Ablepharus egeriae Ablepharus boutonii egeriae Posilannya Vikishovishe Cryptoblepharus egeriae Vikividi Cryptoblepharus egeriae EOL 815925 ITIS 1181922 MSOP 102327291 NCBI 2509230 Cryptoblepharus egeriae sinohvostij bliskuchij scink vid scinkopodibnih yashirok rodini scinkovih Scincidae Endemik ostrova Rizdva Cej vid buv opisanij u 1888 roci Ranishe sinohvosti bliskuchi scinki buli najposhirenishimi plazunami na ostrovi i zustrichalisya u velikij kilkosti osoblivo poblizu lyudskih poselen Odnak na pochatku 1990 h rokiv populyaciya cogo vidu pochala strimko skorochuvatisya vnaslidok poyavi v seredini 1980 h rokiv na ostrovi hizhih zmij ta murah Anoplolepis gracilipes Do 2006 roku sinohvostij bliskuchij scink perebuvav pid zagrozoyu zniknennya a do 2010 roku vimer u dikij prirodi Z 2009 po 2010 rik parki Avstraliyi ta zoopark Taronga rozpochali programu rozvedennya cogo vidu v nevoli yaka zapobigla povnomu vimirannyu vidu EtimologiyaVid buv nazvanij na chest britanskogo korablya en yakij vidvidav ostriv Rizdva u 1887 roci OpisDovzhina sinohvostogo bliskuchogo scinka bez vrahuvannya hvosta stanovit 4 5 sm Tilo nevelike chorne po spini prohodyat dvi zhovti smugi hvist yaskravo sinij Scink mozhe vidkinuti svij hvist shob vidvernuti uvagu hizhaka vid svogo tila ZhivlennyaSinohvosti bliskuchi scinki zhivlyatsya komahami zokrema cvirkunami muhami i konikami a takozh pavukami i cherv yakami Inodi voni takozh dopovnyuyut svij racion roslinnistyu Cherez svij nevelikij rozmir sinohvosti bliskuchi scinki shukayut yizhu na zemli na vidkritih skelyah i sered nevisokoyi roslinnosti i yak pravilo yist lishe povilnu zdobich RozmnozhennyaSamci i samici sinohvostih bliskuchih scinkiv pochinayut rozmnozhuvatisya u vici 1 roku a trivalist zhittya cih yashirok v dikij prirodi stanovit 7 rokiv Samci sinohvostih bliskuchih scinkiv demonstruyut povedinu zalicyannya namagayuchis znajti paru a samici vidilyayut biohimichni rechovini yakij povidomlyaye samcyam sho samicya perebuvaye na fertilnij stadiyi rozmnozhennya Pid chas sezonu rozmnozhennya samci sinohvostih bliskuchih scinkiv chasto boryutsya odin z odnim shob zavoyuvati samicyu Ci scinki poligamni sho pidvishuye yihni shansi mati potomstvo Yak tilki samicya sinohvostogo bliskuchogo scinka z ostrova Rizdva bude zaplidnena vona vidkladaye dva yajcya Inkubacijnij period trivaye 75 dniv PoshirennyaSinohvosti bliskuchi scinki buli endemikami ostrova Rizdva do kincya 1990 h rokiv i zustrichalisya po vsomu ostrovu Narazi voni zhivut v nevoli na ostrovi Rizdva v zooparku Taronga ta na nevelikomu ostrovi Pulau Blan v grupi Kokosovih ostroviv de voni buli vipusheni u diku prirodu v ramkah eksperimentu z en ZberezhennyaVimirannya sinohvostih bliskuchih scinkiv v dikij prirodi poyasnyuyetsya poyavoyu na ostrovi Rizdva invazivnih hizhih zmij ta murah Anoplolepis gracilipes Programa z rozvedennya cogo vidu organizovana prirodoohoronnim tovaristvom Taronga rozpochalasya z 66 scinkiv vzyatih u nevolyu do togo yak yih populyaciya bula znishena Programa trivaye ponad 10 rokiv i maye na meti vipustiti scinkiv u yihnye ridne prirodne seredovishe Z tih pir yak prirodoohoronne tovaristvo Taronga pochalo pracyuvati nad zberezhennyam vidu na Kokosovi ostrovi bulo zavezeno 300 scinkiv Genom C egeriae buv sekvenovanij u 2022 roci razom z genomom scinka Lepidodactylus listeri inshogo endemika ostrova Rizdva Genom viyavivsya genetichno neoodnoridnim sho vidobrazhaye znachni rozmiri populyaciyi v minulomu Tim ne mensh dolslidzhennya genomu takozh viyavilo oznaki neshodavnogo inbridingu jmovirno sprichinene tim sho scinki yaki vikoristovuvalisya dlya zberezhennya populyaciyi v nevoli buli sporidnenimi mizh soboyu PrimitkiBirdLife International 2016 Cryptoblepharus egeriae informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 27 grudnya 2023 Cryptoblepharus egeriae u Reptarium cz Reptile Database Boulenger GA 1888 On the Reptiles of Christmas Island Proceedings of the Zoological Society of London 1888 534 536 doi 10 1111 j 1469 7998 1888 tb06729 x ISSN 0370 2774 Ablepharus egeriae new species pp 535 536 Emery Jon Paul 2021 The lost lizards of Christmas Island A retrospective assessment of factors driving the collapse of a native reptile community Conservation Science and Practice 3 2 doi 10 1111 csp2 358 hdl 10536 DRO DU 30147604 S2CID 234078176 Options beyond captivity for two critically endangered Christmas Island reptiles www nespthreatenedspecies edu au Procitovano 24 bereznya 2022 Saving the Blue Tailed Skink Saving the Blue Tailed Skink Taronga Conservation Society Australia angl Procitovano 24 bereznya 2022 Beolens Bo Watkins Michael Grayson Michael 2011 The Eponym Dictionary of Reptiles Baltimore Johns Hopkins University Press xiii 296 pp ISBN 978 1 4214 0135 5 Cryptoblepharus egeriae p 81 Oliver Paul M Blom Mozes P K Cogger Harold G Fisher Robert N Richmond Jonathan Q Woinarski John C Z 30 chervnya 2018 Insular biogeographic origins and high phylogenetic distinctiveness for a recently depleted lizard fauna from Christmas Island Australia Biology Letters 14 6 20170696 doi 10 1098 rsbl 2017 0696 PMC 6030605 PMID 29899126 Dodge Tristram O Farquharson Katherine A Ford Claire Cavanagh Lisa Schubert Kristen Schumer Molly Belov Katherine Hogg Carolyn J 2023 Genomes of two Extinct in the Wild reptiles from Christmas Island reveal distinct evolutionary histories and conservation insights Molecular Ecology Resources angl 1755 0998 13780 doi 10 1111 1755 0998 13780 ISSN 1755 098X PMID 36872490 S2CID 257363487 PosilannyaOliver Paul M Blom Mozes P K Cogger Harold G Fisher Robert N Richmond Jonathan Q Woinarski John C Z 30 chervnya 2018 Insular biogeographic origins and high phylogenetic distinctiveness for a recently depleted lizard fauna from Christmas Island Australia Biology Letters 14 6 20170696 doi 10 1098 rsbl 2017 0696 PMC 6030605 PMID 29899126 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi