Церква святого Миколи — чинна мурована церква в селі Охлопів, Луцький район, Волинська область, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний №105). Вважається найдавнішим прикладом точного перенесення плановопросторової структури дерев'яної церкви в муровану, що становило важливу тенденцію розвитку церковного будівництва на українському ґрунті.
Церква святого Миколи | |
---|---|
50°27′25″ пн. ш. 24°38′45″ сх. д. / 50.457111° пн. ш. 24.645917° сх. д.Координати: 50°27′25″ пн. ш. 24°38′45″ сх. д. / 50.457111° пн. ш. 24.645917° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Охлопів, Луцький район, Волинська область |
Засновник | Павло і Пелагія Гулевич-Воютинські |
Початок будівництва | 1638 |
Відбудовано | 1893—1895 |
Належність | ПЦУ |
Єпархія | Волинська єпархія УПЦ КП |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | Волинська область, Луцький район, Охлопів |
Епонім | Миколай Чудотворець |
Присвячення | Миколай Чудотворець |
Церква святого Миколи (Охлопів) (Україна) Церква святого Миколи (Охлопів) (Волинська область) | |
Церква святого Миколи у Вікісховищі |
Церква є однією з найдавніших пам'яток архітектури Волині. Парафія належить до Горохівського благочиння Волинської єпархії ПЦУ.
Історія
Про давню історію села Охлопів мало що відомо. Достовірно невідомий час закладення парафії в селі. Фундатором мурованої церкви було подружжя Павла Гулевича-Воютинського і Пелагії з Облочимських згідно пам'ятної мармурової таблиці, що розміщена понад кліросом на південній стіні нефу.
Відомо, що брат Павла Семеон Гулевич-Воютинський був єпископом самбірським і перемишльським, заклав монастир у Білостоці, був одним із засновників Луцького православного братства (1617—1619). Семен і Павло Гулевичі Воютинські підписали листа 1 вересня 1632 проти кандидатури Йосифа Баковецького на Володимирську катедру єпископа. Родина Гулевичів до кінця 1630-х років доволі активно підтримувала православні церкви, храми. Найвідомішою представницею була Галшка Гулевичівна — фундаторка Київської братської школи.
Очевидно, що будівництво мурованої церкви Святого Миколи було актом на підтримку православного духовенства Волині, де муровані церкви були поодинокими явищами. При будівництві церкви на пагорбі на краю села, напевно, було повторено обриси давнішого дерев'яного храму. З історії церкви до кінця XVII ст. збереглось обмаль даних. У 1702 вона з рештою церков Луцько-Острозької єпархії перейшла до Київської митрополії УГКЦ. До кінця століття її декілька разів ремонтували без внесення змін у зовнішній вигляд. Після Третього поділу Речі Посполитої Волинь опинилась у складі Російської імперії і церкву 1799 приписали до Волинської єпархії. На 1833 її будівлю визнали міцною. Дахи були криті ґонтом. На 1844 будівля храму не потребувала ремонту на відміну від вільностоячої дерев'яної дзвіниці, чий стан викликав багато застережень. Великий ремонт 1869 не вплинув на вигляд церкви і дзвіниці. Та в Російській імперії настав період перебудови всіх храмів по єдиному зразку «истинной» церковної архітектури. За одним з таких зразків провели реконструкцію церкви, добудувавши 1893—1895 спереду перед бабинцем за невеликим переходом стандартну дзвіницю шатрового стилю згідно затвердженого Синодом взірця. Ця перебудова істотно змінила сприйняття храму, хоча мало затронула його давню частину.
Після 1919 Волинь потрапила до складу Польщі. Нова зміна у вигляді церкви настала 1925, коли при відновленні церкви ґонтові дахи замінили бляшаними. Під час Другої світової війни село було спалено під час каральних операцій окупантів — 1941, 1943, 1944 роках, бо за легендою біля Охлопова виникли перші загони УПА. За пізнішою легендою наприкінці 1980-х років підняли перший на Волині синьо-жовтий прапор.
В УРСР церква обстежувалась у 1949 і 1961 роках та була взята на облік як пам'ятка архітектури. Церкву закрили 1959 і 4 жовтня 1962 Волинський обком КПУ направив листа до ЦК КПУ з пропозицією зняти церкву з реєстру пам'яток. Тоді у випадку прийняття пропозиції церкву розібрали б, а старовинну цеглу використали при будівництві ферми чи чогось схожого. Церкву повернули віруючим 1989 року.
Архітектура
Тридільна триверха церква орієнтована за віссю захід-схід. Центральний майже кубічний об'єм нефу перекритий восьмибічним зімкнутим склепінням, встановленим безпосередньо на стінах нефу без підпружних арок через вітрила. Зовні склепіння покрите низькою восьмибічною банею із сліпим ліхтарем і маківкою. Схожа схема використана в склепіннях і банях бабинця і пресбітерію з півкруглою апсидою, закладених майже на квадратних планах. До пресбітерію з двох сторін у ХІХ ст. були добудовані невеликі ризниці. Бабинець зовні посилено двома контрфорсами. Збудований поміж бабинцем і дзвіницею перехід (шия) в основному повторює скромний декор стін церкви з профільованими підвіконними карнизами, трикутними сандриками. Дзвіниця квадратна на рівні першого ярусу, восьмигранна на рівні другого та перекрита восьмигранним шатром.
У церкві встановлено п'ятиярусний іконостас XVII ст. з невисоким рельєфом різьблення, що нагадує ренесансну білокам'яну різьбу Львова. Колонки діляться на дві частини (нижня 1/3 висоти). Верхню частину декоровано виноградною лозою, нижню картушами з розетами. В іконостасі міститься чутотворна ікона Божої Матері
Світлини
- Вигляд із заходу з дороги
- Вигляд з північного сходу
- Вигляд з півночі
- Дзвіниця
Примітки
- . Конкурент. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
Див. також
Джерела
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР.— Киев: Будівельник, 1985.— T. 2.— C. 67 (рос.)
- Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація 12, Львів 2002 стор. 208—209
Посилання
- Архітектура Миколаївської церкви в Охлопові [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.pslava.info/OxlopivS_CerkSvMykoly,160236.html [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Храм для нескорених [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva svyatogo Mikoli chinna murovana cerkva v seli Ohlopiv Luckij rajon Volinska oblast pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 105 Vvazhayetsya najdavnishim prikladom tochnogo perenesennya planovoprostorovoyi strukturi derev yanoyi cerkvi v murovanu sho stanovilo vazhlivu tendenciyu rozvitku cerkovnogo budivnictva na ukrayinskomu grunti Cerkva svyatogo Mikoli50 27 25 pn sh 24 38 45 sh d 50 457111 pn sh 24 645917 sh d 50 457111 24 645917 Koordinati 50 27 25 pn sh 24 38 45 sh d 50 457111 pn sh 24 645917 sh d 50 457111 24 645917Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Ohlopiv Luckij rajon Volinska oblastZasnovnikPavlo i Pelagiya Gulevich VoyutinskiPochatok budivnictva1638Vidbudovano1893 1895NalezhnistPCUYeparhiyaVolinska yeparhiya UPC KPStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresaVolinska oblast Luckij rajon OhlopivEponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecCerkva svyatogo Mikoli Ohlopiv Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaCerkva svyatogo Mikoli Ohlopiv Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblast Cerkva svyatogo Mikoli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Mikolaya Cerkva ye odniyeyu z najdavnishih pam yatok arhitekturi Volini Parafiya nalezhit do Gorohivskogo blagochinnya Volinskoyi yeparhiyi PCU IstoriyaPro davnyu istoriyu sela Ohlopiv malo sho vidomo Dostovirno nevidomij chas zakladennya parafiyi v seli Fundatorom murovanoyi cerkvi bulo podruzhzhya Pavla Gulevicha Voyutinskogo i Pelagiyi z Oblochimskih zgidno pam yatnoyi marmurovoyi tablici sho rozmishena ponad klirosom na pivdennij stini nefu Vidomo sho brat Pavla Semeon Gulevich Voyutinskij buv yepiskopom sambirskim i peremishlskim zaklav monastir u Bilostoci buv odnim iz zasnovnikiv Luckogo pravoslavnogo bratstva 1617 1619 Semen i Pavlo Gulevichi Voyutinski pidpisali lista 1 veresnya 1632 proti kandidaturi Josifa Bakoveckogo na Volodimirsku katedru yepiskopa Rodina Gulevichiv do kincya 1630 h rokiv dovoli aktivno pidtrimuvala pravoslavni cerkvi hrami Najvidomishoyu predstavniceyu bula Galshka Gulevichivna fundatorka Kiyivskoyi bratskoyi shkoli Ochevidno sho budivnictvo murovanoyi cerkvi Svyatogo Mikoli bulo aktom na pidtrimku pravoslavnogo duhovenstva Volini de murovani cerkvi buli poodinokimi yavishami Pri budivnictvi cerkvi na pagorbi na krayu sela napevno bulo povtoreno obrisi davnishogo derev yanogo hramu Z istoriyi cerkvi do kincya XVII st zbereglos obmal danih U 1702 vona z reshtoyu cerkov Lucko Ostrozkoyi yeparhiyi perejshla do Kiyivskoyi mitropoliyi UGKC Do kincya stolittya yiyi dekilka raziv remontuvali bez vnesennya zmin u zovnishnij viglyad Pislya Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi Volin opinilas u skladi Rosijskoyi imperiyi i cerkvu 1799 pripisali do Volinskoyi yeparhiyi Na 1833 yiyi budivlyu viznali micnoyu Dahi buli kriti gontom Na 1844 budivlya hramu ne potrebuvala remontu na vidminu vid vilnostoyachoyi derev yanoyi dzvinici chij stan viklikav bagato zasterezhen Velikij remont 1869 ne vplinuv na viglyad cerkvi i dzvinici Ta v Rosijskij imperiyi nastav period perebudovi vsih hramiv po yedinomu zrazku istinnoj cerkovnoyi arhitekturi Za odnim z takih zrazkiv proveli rekonstrukciyu cerkvi dobuduvavshi 1893 1895 speredu pered babincem za nevelikim perehodom standartnu dzvinicyu shatrovogo stilyu zgidno zatverdzhenogo Sinodom vzircya Cya perebudova istotno zminila sprijnyattya hramu hocha malo zatronula jogo davnyu chastinu Pislya 1919 Volin potrapila do skladu Polshi Nova zmina u viglyadi cerkvi nastala 1925 koli pri vidnovlenni cerkvi gontovi dahi zaminili blyashanimi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo spaleno pid chas karalnih operacij okupantiv 1941 1943 1944 rokah bo za legendoyu bilya Ohlopova vinikli pershi zagoni UPA Za piznishoyu legendoyu naprikinci 1980 h rokiv pidnyali pershij na Volini sino zhovtij prapor V URSR cerkva obstezhuvalas u 1949 i 1961 rokah ta bula vzyata na oblik yak pam yatka arhitekturi Cerkvu zakrili 1959 i 4 zhovtnya 1962 Volinskij obkom KPU napraviv lista do CK KPU z propoziciyeyu znyati cerkvu z reyestru pam yatok Todi u vipadku prijnyattya propoziciyi cerkvu rozibrali b a starovinnu ceglu vikoristali pri budivnictvi fermi chi chogos shozhogo Cerkvu povernuli viruyuchim 1989 roku ArhitekturaTridilna triverha cerkva oriyentovana za vissyu zahid shid Centralnij majzhe kubichnij ob yem nefu perekritij vosmibichnim zimknutim sklepinnyam vstanovlenim bezposeredno na stinah nefu bez pidpruzhnih arok cherez vitrila Zovni sklepinnya pokrite nizkoyu vosmibichnoyu baneyu iz slipim lihtarem i makivkoyu Shozha shema vikoristana v sklepinnyah i banyah babincya i presbiteriyu z pivkrugloyu apsidoyu zakladenih majzhe na kvadratnih planah Do presbiteriyu z dvoh storin u HIH st buli dobudovani neveliki riznici Babinec zovni posileno dvoma kontrforsami Zbudovanij pomizh babincem i dzviniceyu perehid shiya v osnovnomu povtoryuye skromnij dekor stin cerkvi z profilovanimi pidvikonnimi karnizami trikutnimi sandrikami Dzvinicya kvadratna na rivni pershogo yarusu vosmigranna na rivni drugogo ta perekrita vosmigrannim shatrom U cerkvi vstanovleno p yatiyarusnij ikonostas XVII st z nevisokim relyefom rizblennya sho nagaduye renesansnu bilokam yanu rizbu Lvova Kolonki dilyatsya na dvi chastini nizhnya 1 3 visoti Verhnyu chastinu dekorovano vinogradnoyu lozoyu nizhnyu kartushami z rozetami V ikonostasi mistitsya chutotvorna ikona Bozhoyi MateriSvitliniViglyad iz zahodu z dorogi Viglyad z pivnichnogo shodu Viglyad z pivnochi DzvinicyaPrimitki Konkurent Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Div takozhPam yatki arhitekturi Gorohivskogo rajonu MuravjovkiDzherelaPamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR Kiev Budivelnik 1985 T 2 C 67 ros Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 12 Lviv 2002 ISBN 966 95066 4 9 stor 208 209PosilannyaArhitektura Mikolayivskoyi cerkvi v Ohlopovi 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine http www pslava info OxlopivS CerkSvMykoly 160236 html 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Hram dlya neskorenih 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine