Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алампа 14 листопада 1886 18861114 24 жовтня 1935 саха письменник журналіст та громадський діяч Ідеолог національно визво

Алампа

Алампа

Алампа (*14 листопада 1886(18861114) — †24 жовтня 1935) — саха письменник, журналіст та громадський діяч. Ідеолог національно-визвольної боротьби Саха на початку ХХ століття. Жертва сталінського терору.

Алампа
Народився2 (14) листопада 1886
d, d, Якутська область, Російська імперія
Помер24 жовтня 1935(1935-10-24)[1] (48 років)
Якутськ, РСФРР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьперекладач, поет, письменник, прозаїк, драматург
Мова творівякутська
Роки активностіз 1912
Жанрдрама і проза

Біографія

Народився у Ботуруському улусі (нині — Таттінський улус Саха) Якутської області Російської імперії. Два роки вчився у церковно-приходській школі. 1907 став складачем друкарні, працював для національного журналу «Саха саҥата» («Голос саха», 1912–1913).

Перший вірш «Төрөөбүт дійду» (Рідний край) надруковано 1912. Найвідомішу драму «Бідний Яків» написав 1914, з того часу став живим класиком саха театру.

Як поет створив понад 150 віршів, більшість з яких позначені європеїзмом. Проте ці твори стали національними піснями, які популярні донині. Пісня «Саха ириата» (Пісня якута) взагалі стала гімном національно-визвольної боротьби Саха, зокрема й проти російсько-більшовицької навали 1919–1921.

Щопправда комуністам вдалося перетягнути на свій бік Алампу, який став редактором першої комуністичної газети в Саха — «Манчари» (1921–1922). Брав активну участь у культурно- просвітницьких акціях, очолював театральну справу в усій країні Саха, став першим директором Саха театру. Одружився з актрисою Саха театру Євдокією Яковлевою-Гоголєвою (1891–1971), з якою прожив 14 років.

У 1927 році Алампа був заарештований у справі Повстання якутських конфедералістів. Спочатку висланий за межі Саха, а потім доведений до смерті 1935.

Вшанування

Іменем Алампи названа вулиця міста Якутська, Ітик-Кельська середня школа Таттінского улусу.

15 серпня 2012 за рішенням громадськості Таттінского улусу і наказами Міністерства культури РФ та Міністерства культури перепохований на батьківщині.

Твори

  • Дьадаҥы Дьаакып — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1924. — 54 с.
  • Манчаары: Драма. — М.:Центриздат народов СССР, 1926. — 88 с.
  • Оонньуулар: Пьесалар. — М.:1926. — 72 с.
  • Бүдүрүйбүт көммөт: Пьеса. — М. ЦИН СССР, 1927. — 55 с.
  • Олох дьэбэрэтэ: Пьеса. — М., 1927. — 56 с.
  • Таптал: Пьеса. — М. 1927. — 42 с.
  • Төрөөбүт дойду: Хоһоон. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1966. — 1 л. слож. 6 с.
  • Талыллыбыт айымньылар: 2 томнаах. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1964–1965
  • Туллук-туллук доҕоттор: Кыра оҕолорго хоһооннор. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1974
  • Хоһооннор, поэмалар. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1976. — 328 с.
  • Куоратчыт: Кэпсээннэр. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1978. — 20 с.
  • Драмалар / Аан тылы суруйда уонна хомуйан оҥордо . — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1986. — 392 с.
  • Хоһооннор, кэпсээннэр. — Дьокуускай: Кинигэ кыһата, 1987. — 78 с.
  • Ырыа быстыыта хоһоон / Саха респ. наукаларын академиятын ГЧИ. Хомуйан оҥордо Л. Р. Кулаковская. — Дьокуускай: Саха полиграфиздат, 1996. — 399 с.

Примітки

  1. Софронов Анемподист Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

  • Писатели земли олонхо. Библиографическай ыйынньык. Дьокуускай, «Бичик», 2000,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alampa 14 listopada 1886 18861114 24 zhovtnya 1935 saha pismennik zhurnalist ta gromadskij diyach Ideolog nacionalno vizvolnoyi borotbi Saha na pochatku HH stolittya Zhertva stalinskogo teroru AlampaNarodivsya2 14 listopada 1886 d d Yakutska oblast Rosijska imperiyaPomer24 zhovtnya 1935 1935 10 24 1 48 rokiv Yakutsk RSFRR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistperekladach poet pismennik prozayik dramaturgMova tvorivyakutskaRoki aktivnostiz 1912Zhanrdrama i prozaBiografiyaNarodivsya u Boturuskomu ulusi nini Tattinskij ulus Saha Yakutskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi Dva roki vchivsya u cerkovno prihodskij shkoli 1907 stav skladachem drukarni pracyuvav dlya nacionalnogo zhurnalu Saha saҥata Golos saha 1912 1913 Pershij virsh Toroobүt dijdu Ridnij kraj nadrukovano 1912 Najvidomishu dramu Bidnij Yakiv napisav 1914 z togo chasu stav zhivim klasikom saha teatru Yak poet stvoriv ponad 150 virshiv bilshist z yakih poznacheni yevropeyizmom Prote ci tvori stali nacionalnimi pisnyami yaki populyarni donini Pisnya Saha iriata Pisnya yakuta vzagali stala gimnom nacionalno vizvolnoyi borotbi Saha zokrema j proti rosijsko bilshovickoyi navali 1919 1921 Shoppravda komunistam vdalosya peretyagnuti na svij bik Alampu yakij stav redaktorom pershoyi komunistichnoyi gazeti v Saha Manchari 1921 1922 Brav aktivnu uchast u kulturno prosvitnickih akciyah ocholyuvav teatralnu spravu v usij krayini Saha stav pershim direktorom Saha teatru Odruzhivsya z aktrisoyu Saha teatru Yevdokiyeyu Yakovlevoyu Gogolyevoyu 1891 1971 z yakoyu prozhiv 14 rokiv U 1927 roci Alampa buv zaareshtovanij u spravi Povstannya yakutskih konfederalistiv Spochatku vislanij za mezhi Saha a potim dovedenij do smerti 1935 VshanuvannyaImenem Alampi nazvana vulicya mista Yakutska Itik Kelska serednya shkola Tattinskogo ulusu 15 serpnya 2012 za rishennyam gromadskosti Tattinskogo ulusu i nakazami Ministerstva kulturi RF ta Ministerstva kulturi perepohovanij na batkivshini TvoriDadaҥy Daakyp Dokuuskaj Kinige kyһata 1924 54 s Manchaary Drama M Centrizdat narodov SSSR 1926 88 s Oonnuular Pesalar M 1926 72 s Bүdүrүjbүt kommot Pesa M CIN SSSR 1927 55 s Oloh deberete Pesa M 1927 56 s Taptal Pesa M 1927 42 s Toroobүt dojdu Hoһoon Dokuuskaj Kinige kyһata 1966 1 l slozh 6 s Talyllybyt ajymnylar 2 tomnaah Dokuuskaj Kinige kyһata 1964 1965 Tulluk tulluk doҕottor Kyra oҕolorgo hoһoonnor Dokuuskaj Kinige kyһata 1974 Hoһoonnor poemalar Dokuuskaj Kinige kyһata 1976 328 s Kuoratchyt Kepseenner Dokuuskaj Kinige kyһata 1978 20 s Dramalar Aan tyly surujda uonna homujan oҥordo Dokuuskaj Kinige kyһata 1986 392 s Hoһoonnor kepseenner Dokuuskaj Kinige kyһata 1987 78 s Yrya bystyyta hoһoon Saha resp naukalaryn akademiyatyn GChI Homujan oҥordo L R Kulakovskaya Dokuuskaj Saha poligrafizdat 1996 399 s PrimitkiSofronov Anempodist Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaPisateli zemli olonho Bibliograficheskaj yjynnyk Dokuuskaj Bichik 2000 ISBN 5 7696 1001 8

Дата публікації:
Топ