Тайфунник білоголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pterodroma lessonii (Garnot, 1826) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Procellaria lessonii Aestrelata lessonii | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник білоголовий (Pterodroma lessonii) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae). Мешкає в південній частині Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Вид названий на честь французького орнітолога і натураліста Рене Прімевера Лессона (1794–1849).
Опис
Білоголовий тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 40-46 см см, розмах крил 109 см, вага 580-810 г. Він вирізняється білою головою і помітними темними плямами навколо очей. Крила у птаха довгі, вузькі, хвіст довгий, загострений. Верхня частина тіла у нього блідо-сіра, верхні покривні пера крил і надхвістя контрастно темно-сірі. Нижня частина тіла переважно біла, нижня сторона крил темно-коричнювато-сіра. Дзьоб товстий, чорний, з великим, гострим гачком на кінці. Лапи рожевуваті або білуваті з чорними плямами на пальцях.
Поширення і екологія
Білоголові тайфунники гніздяться на субантарктичних островах в південній частині Індійського і Тихого океанів, зокрема на острові Маккуорі, на Оклендських островах, на островах Антиподів і Кемпбелл, а також на островах Крозе, Кергелен та, можливо, на островах Принс-Едуард.
Білоголові тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування, однак були зафіксовані поблизу берега під час штормової погоди. Вони живляться переважно кальмарами і ракоподібними, шукають їжу переважно вночі. Гніздування починається в жовтні, гніздяться розрідженими колоніями. Гніздо розміщується в норі, виритій у м'якому ґрунті або осипі, поблизу узбережжя або в глибині острова, на висоті до 300 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція білоголових тайфунників становить приблизно 600 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок, щурів і свиней.
Примітки
- BirdLife International (2016). Pterodroma lessonii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 222. ISBN .
Джерела
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK.
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987,
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tajfunnik bilogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Rid Tajfunnik Pterodroma Vid Tajfunnik bilogolovij Binomialna nazva Pterodroma lessonii Garnot 1826 Areal vidu Sinonimi Procellaria lessonii Aestrelata lessonii Posilannya Vikishovishe Pterodroma lessonii Vikividi Pterodroma lessonii ITIS 174587 MSOP 22698055 NCBI 53673 Fossilworks 83360 Tajfu nnik bilogolovij Pterodroma lessonii vid burevisnikopodibnih ptahiv rodini burevisnikovih Procellariidae Meshkaye v pivdennij chastini Tihogo Atlantichnogo ta Indijskogo okeaniv Vid nazvanij na chest francuzkogo ornitologa i naturalista Rene Primevera Lessona 1794 1849 OpisBilogolovij tajfunnik Bilogolovij tajfunnik Bilogolovij tajfunnik Bilogolovij tajfunnik morskij ptah serednogo rozmiru serednya dovzhina yakogo stanovit 40 46 sm sm rozmah kril 109 sm vaga 580 810 g Vin viriznyayetsya biloyu golovoyu i pomitnimi temnimi plyamami navkolo ochej Krila u ptaha dovgi vuzki hvist dovgij zagostrenij Verhnya chastina tila u nogo blido sira verhni pokrivni pera kril i nadhvistya kontrastno temno siri Nizhnya chastina tila perevazhno bila nizhnya storona kril temno korichnyuvato sira Dzob tovstij chornij z velikim gostrim gachkom na kinci Lapi rozhevuvati abo biluvati z chornimi plyamami na palcyah Poshirennya i ekologiyaBilogolovi tajfunniki gnizdyatsya na subantarktichnih ostrovah v pivdennij chastini Indijskogo i Tihogo okeaniv zokrema na ostrovi Makkuori na Oklendskih ostrovah na ostrovah Antipodiv i Kempbell a takozh na ostrovah Kroze Kergelen ta mozhlivo na ostrovah Prins Eduard Bilogolovi tajfunniki vedut pelagichnij sposib zhittya ridko nablizhuyutsya do suhodolu za vinyatkom gnizduvannya odnak buli zafiksovani poblizu berega pid chas shtormovoyi pogodi Voni zhivlyatsya perevazhno kalmarami i rakopodibnimi shukayut yizhu perevazhno vnochi Gnizduvannya pochinayetsya v zhovtni gnizdyatsya rozridzhenimi koloniyami Gnizdo rozmishuyetsya v nori viritij u m yakomu grunti abo osipi poblizu uzberezhzhya abo v glibini ostrova na visoti do 300 m nad rivnem morya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya bilogolovih tajfunnikiv stanovit priblizno 600 tisyach ptahiv Yim zagrozhuye hizhactvo z boku introdukovanih hizhih ssavciv zokrema kishok shuriv i svinej PrimitkiBirdLife International 2016 Pterodroma lessonii informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 25 veresnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Petrels albatrosses IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 veresnya 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 222 ISBN 978 1 4081 2501 4 DzherelaBrooke M 2004 Albatrosses and Petrels Across the World Oxford University Press Oxford UK ISBN 0 19 850125 0 Onley Derek and Paul Scofield 2007 Albatrosses Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978 971 36 4332 9 Harrison Peter Seabirds of the World A Photographic Guide Princeton University Press Princeton New Jersey 1987 ISBN 0 691 01551 1 Marchant S Higgins PJ 1990 Handbook of Australian New Zealand amp Antarctic birds Volume 1 Part A Ratites to Petrels Vol Oxford University Press Melbourne Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi