Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іраклій Абрамович Баратинський (нар. 12 (24) лютого 1802, Вяжля Кірсанівский повіт, Тамбовська губернія, Російська імперія — 22 квітня (4 травня) 1859, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський військовий і державний діяч; учасник російсько-турецької війни 1828—1829 років і придушення Польського повстання 1830—1831 років, генерал-лейтенант; Ярославський (1842—1846) і Казанський (1846—1857) губернатор, сенатор.
| Баратинський Іраклій Абрамович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 (24) лютого 1802 d, Тамбовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 квітня (4 травня) 1859 (57 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Пажеський корпус[2] |
| Учасник | Російсько-турецька війна 1828–1829 |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Боратинські |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d, Баратинський Євген Абрамович і d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |      |
| |
Біографія
Іраклій Баратинський народився 12 лютого 1802 року в селі Вяжля Кірсанівського повіту Тамбовської губернії. Походив зі стародавнього польського шляхетського роду Боратинських: син генерал-лейтенанта і сенатора (1767—1811) і фрейліни Олександри Федорівни, уродженої Черепанової (1776—1852), брат поета Євгена Абрамовича, дядько вченого Сергія Олександровича Рачинського. У спадок від батька отримав маєток в Тамбовській губернії з двомастами душами кріпаків.
Освіту здобув в Пажеському корпусі; 31 грудня 1819 року отримав звання прапорщика і призначений в , звідки 17 квітня 1824 року в чині поручика, переведений в , а 1 січня 1827 року призначений ад'ютантом до головнокомандуючого 2-ї армії графа Петра Вітгенштейна.
У наступному році, в чині штабс-ротмістра, Баратинський взяв участь в турецькій війні і відзначився у справах проти турків при селі Болданскоштах і при облозі фортеці Бреїла, що в Румунії; відряджений в авангард під командою генерал-лейтенанта Федора Рідигера, брав участь у справах при Козлуджі і при Енібазарі, за що нагороджений золотою шаблею з написом «За хоробрість». Потім знову перебував при головнокомандуючому 2-ю армією і брав участь 8 липня в наступальних рухах проти фортеці Шумли, причому за відміну переведений в ; далі він відзначився в цілому ряді битв при облозі і взятті фортеці Варна, за що і нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня з бантом. 7 квітня 1829 року Баратинський призначений ад'ютантом до головнокомандуючого графа Івана Дибича-Забалканського. У кампанії 1829 року перебував при облозі фортеці Сілістрії, потім боровся поблизу Буланьїна і , за що нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня з бантом. Далі Баратинський взяв участь в битві при Дервільджеволі, за що нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня. Перейшов з армією Балканські гори і брав участь в занятті Адріанополя, за що нагороджений чином ротмістра.
Під час Польського повстання 1831 року, Баратинський, перебуваючи в корпусі графа Палени, бився при Калушині, при Ваврі, у Каландзіна і на Гроховських полях; за всі ці справи він був нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня з короною. Потім брав участь у відбитті вилазки з Праги, в русі головної армії до річки Верхону, в справі на річці Марховці, при річці Ісак, в русі армії від Седльці до Мінська, в справі під Мінськом, в русі армії до Остроленка, в битві при Нурі і, нарешті, в генеральній битві при Остроленкою, звідки був відправлений з донесенням в Санкт-Петербург до Государя. За польську кампанію Баратинський був нагороджений в 1832 році польською відзнакою за військову гідність 4-го ступеня.
7 червня 1831 року Баратинський був назначений флігель-ад'ютантом до Його Величності, а 20 липня 1831 року його було відряджено в Вітебськ, для супроводу тіла Цесаревича Костянтина Павловича. Потім він кілька разів (в 1831, 1833, 1834, 1836 1837 і 1839 роках) отримував відрядження в різні губернії для спостереження за діями рекрутських наборів і вибору рекрут в гвардію і неодноразово удостоювався Найвищого благовоління за ревну службу. У 1834 році він супроводжував до кордону Пруссії прусського принца Адальберта. У тому ж році був переведений в , нагороджений до річної платні ще 2000 рублів сріблом, і з наступного року вступив у фронт того ж полку. Фронтову службу Баратинський ніс з видатною ретельністю, і протягом менш ніж двох років (1835—1836) йому були 25 разів оголошені Високі благовоління за точне виконання покладених на нього доручень під час Найвищих оглядів і маневрів. 6 грудня 1836 року Баратинський був переведений в полковники у званні флігель-ад'ютанта, а 1 лютого 1838 року відрахований від фронту. У наступному році він мав кілька відряджень для вирішення військово-судних справ, а також з нагоди Височайших оглядів. У тому ж 1839 році отримав відзнаку за бездоганну службу за 15 років і ордена: Святого Володимира 3-го ступеня і Святого Георгія 4-го класу. У 1840 році, перебуваючи на Кавказі, Баратинський брав участь у взятті зайнятих горцями фортів на березі Чорного моря і в декількох рекогностуваннях, за що був нагороджений діамантовим перснем з вензелевим зображенням Государя. 12 липня 1842 року він був відряджений в Ковно, для зустрічі ерцгерцога австрійського .
30 серпня 1842 отримав звання генерал-майора, з призначенням виконуючим обов'язки ярославського губернатора. За час служби в Ярославлі Баратинський отримав наступні милості: за справне стягнення податей оголошено йому Монарше благовоління 9 лютого 1845 року; 12 липня 1845 року надано одноразову допомогу 4300 рублів; 20 липня 1845 року наказано входити в свиту Його Величності, з залишенням при займаній посаді; 14 січня 1846 року призначено додаткове утримання по 4000 рублів сріблом на рік; 13 березня 1846 року нагороджений орденом Святого Станіслава 1-го ступеня.
14 березня 1846 року призначений казаським губернатором. Близько 12-ти років керував цим краєм і за успішні дії по збору державних доходів і по влаштуванню військ неодноразово удостоювався Найвищого благовоління. Так само за постійну дбайливість про потреби дитячих притулків відомства імператриці Марії Федорівни Баратинський багато разів отримував вдячність від Государині.
У травні 1851 року знищив в місті Казані центр Казанського старообрядництва — церкву в ім'я ікони Пресвятої Богородиці «Усіх скорбящих радість» («Коровинську молену»). Церква була знесена, будівельні матеріали, що залишилися від зламу церкви, були оприбутковані в сумі 682 р. 29 к. сріблом. Старообрядницькі ікони і богослужебні предмети передані Казанській духовній консисторії, яка передала їх Кафедральному собору.
Під час перебування у Казані отримав наступні нагороди:
- в 1848 році — відзнаку за бездоганну службу за 20 років;
- 13 грудня 1849 року — орден Святої Анни 1-го ступеня;
- 6 грудня 1851 року — орден Святої Анни 1-го ступеня з імператорською короною; 6 грудня 1853 отримав звання генерал-лейтенанти;
- 22 серпня 1855 року одержав відзнаку за бездоганну службу за 30 років;
- 31 грудня 1855 року — орден Святого Володимира 2-го ступеня;
- 7 січня 1857 року надана йому оренда по 1500 рублів в рік на 6 років;
- 31 грудня 1857 нагороджений орденом Білого Орла і призначений бути присутнім в Сенаті, з залишенням за армійською кавалерією;
- з 5 січня 1858 року значився присутнім за I відділенням 5-го департаменту Сенату, а в канікулярний час 1858 року був призначений до прісутності в об'єднаних департаментах Сенату.
Помер І. А. Баратинський 22 квітня (4 травня) 1859 року, перебуваючи на службі. Похований в в Санкт-Петербурзі; могила втрачена.
Сім'я
Баратинський відрізнявся живим розумом, люб'язністю і високою освітою. З 1835 року він був одружений на фрейліні княжні Ганні Давидівні Абамелек (1814—1889). Вона в ранній юності почала займатися літературою і перевела на французьку мову «Чернеця» Івана Козлова (надрукований в Москві в 1831 році: «Le moine, poeme de Kosloff, traduit en prose»). Її чудова краса і тонкий розум зробили її однією із чудових членів сучасних літературних гуртків. Їй присвячували вірші Пушкін, Козлов і Вяземський.
Примітки
- Баратынский, Ираклий Абрамович // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 494–496.
- календар не зазначений, припускається юліанський
- Ошибочны сведения о том, что он родился в имении , поскольку оно начало строиться только в 1804 году.
- В настоящее время село Вяжли не существует; территория относится к Тамбовской области (см.: . Тамбовград. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.).
- Национальный архив Республики Татарстан. Ф.1. Оп.2. Д. 791. Л. 1-1об.
- Национальный архив Республики Татарстан. Ф.1. Оп. 2. Д. 791. Л. 62-62 об.
- Национальный архив республики Татарстан. Ф. 1. Оп. 2. Д. 791. Л. 6-7, 8-8об.
- Дубин А. С. Новодевичье кладбище // Кобак А. В., Пирютко Ю. М. Исторические кладбище Санкт-Петербурга. — М.; СПб. : Центрполиграф; МиМ Дельта, 2009. — С. 472—503. — 800 с. — .
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 3 квітня 2021.
Джерела
- Баратынский, Ираклий Абрамович / / Російський біографічний словник: В 25 томах. — СПб., 1900. — Т. 2: Алексинський — Бестужев-Рюмін. — С. 494—496.
- Долгов Є.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iraklij Abramovich Baratinskij nar 12 24 lyutogo 1802 Vyazhlya Kirsanivskij povit Tambovska guberniya Rosijska imperiya 22 kvitnya 4 travnya 1859 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij vijskovij i derzhavnij diyach uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv i pridushennya Polskogo povstannya 1830 1831 rokiv general lejtenant Yaroslavskij 1842 1846 i Kazanskij 1846 1857 gubernator senator Baratinskij Iraklij AbramovichNarodivsya12 24 lyutogo 1802 d Tambovska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 kvitnya 4 travnya 1859 57 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaNovodivochij cvintarDiyalnistvijskovosluzhbovecAlma materPazheskij korpus 2 UchasnikRosijsko turecka vijna 1828 1829Vijskove zvannyageneral lejtenantRidBoratinskiBatkodBrati sestrid Baratinskij Yevgen Abramovich i dU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaIraklij Baratinskij narodivsya 12 lyutogo 1802 roku v seli Vyazhlya Kirsanivskogo povitu Tambovskoyi guberniyi Pohodiv zi starodavnogo polskogo shlyahetskogo rodu Boratinskih sin general lejtenanta i senatora 1767 1811 i frejlini Oleksandri Fedorivni urodzhenoyi Cherepanovoyi 1776 1852 brat poeta Yevgena Abramovicha dyadko vchenogo Sergiya Oleksandrovicha Rachinskogo U spadok vid batka otrimav mayetok v Tambovskij guberniyi z dvomastami dushami kripakiv Osvitu zdobuv v Pazheskomu korpusi 31 grudnya 1819 roku otrimav zvannya praporshika i priznachenij v zvidki 17 kvitnya 1824 roku v chini poruchika perevedenij v a 1 sichnya 1827 roku priznachenij ad yutantom do golovnokomanduyuchogo 2 yi armiyi grafa Petra Vitgenshtejna U nastupnomu roci v chini shtabs rotmistra Baratinskij vzyav uchast v tureckij vijni i vidznachivsya u spravah proti turkiv pri seli Boldanskoshtah i pri oblozi forteci Breyila sho v Rumuniyi vidryadzhenij v avangard pid komandoyu general lejtenanta Fedora Ridigera brav uchast u spravah pri Kozludzhi i pri Enibazari za sho nagorodzhenij zolotoyu shableyu z napisom Za horobrist Potim znovu perebuvav pri golovnokomanduyuchomu 2 yu armiyeyu i brav uchast 8 lipnya v nastupalnih ruhah proti forteci Shumli prichomu za vidminu perevedenij v dali vin vidznachivsya v cilomu ryadi bitv pri oblozi i vzyatti forteci Varna za sho i nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 3 go stupenya z bantom 7 kvitnya 1829 roku Baratinskij priznachenij ad yutantom do golovnokomanduyuchogo grafa Ivana Dibicha Zabalkanskogo U kampaniyi 1829 roku perebuvav pri oblozi forteci Silistriyi potim borovsya poblizu Bulanyina i za sho nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z bantom Dali Baratinskij vzyav uchast v bitvi pri Dervildzhevoli za sho nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 2 go stupenya Perejshov z armiyeyu Balkanski gori i brav uchast v zanyatti Adrianopolya za sho nagorodzhenij chinom rotmistra Pid chas Polskogo povstannya 1831 roku Baratinskij perebuvayuchi v korpusi grafa Paleni bivsya pri Kalushini pri Vavri u Kalandzina i na Grohovskih polyah za vsi ci spravi vin buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 2 go stupenya z koronoyu Potim brav uchast u vidbitti vilazki z Pragi v rusi golovnoyi armiyi do richki Verhonu v spravi na richci Marhovci pri richci Isak v rusi armiyi vid Sedlci do Minska v spravi pid Minskom v rusi armiyi do Ostrolenka v bitvi pri Nuri i nareshti v generalnij bitvi pri Ostrolenkoyu zvidki buv vidpravlenij z donesennyam v Sankt Peterburg do Gosudarya Za polsku kampaniyu Baratinskij buv nagorodzhenij v 1832 roci polskoyu vidznakoyu za vijskovu gidnist 4 go stupenya 7 chervnya 1831 roku Baratinskij buv naznachenij fligel ad yutantom do Jogo Velichnosti a 20 lipnya 1831 roku jogo bulo vidryadzheno v Vitebsk dlya suprovodu tila Cesarevicha Kostyantina Pavlovicha Potim vin kilka raziv v 1831 1833 1834 1836 1837 i 1839 rokah otrimuvav vidryadzhennya v rizni guberniyi dlya sposterezhennya za diyami rekrutskih naboriv i viboru rekrut v gvardiyu i neodnorazovo udostoyuvavsya Najvishogo blagovolinnya za revnu sluzhbu U 1834 roci vin suprovodzhuvav do kordonu Prussiyi prusskogo princa Adalberta U tomu zh roci buv perevedenij v nagorodzhenij do richnoyi platni she 2000 rubliv sriblom i z nastupnogo roku vstupiv u front togo zh polku Frontovu sluzhbu Baratinskij nis z vidatnoyu retelnistyu i protyagom mensh nizh dvoh rokiv 1835 1836 jomu buli 25 raziv ogolosheni Visoki blagovolinnya za tochne vikonannya pokladenih na nogo doruchen pid chas Najvishih oglyadiv i manevriv 6 grudnya 1836 roku Baratinskij buv perevedenij v polkovniki u zvanni fligel ad yutanta a 1 lyutogo 1838 roku vidrahovanij vid frontu U nastupnomu roci vin mav kilka vidryadzhen dlya virishennya vijskovo sudnih sprav a takozh z nagodi Visochajshih oglyadiv U tomu zh 1839 roci otrimav vidznaku za bezdogannu sluzhbu za 15 rokiv i ordena Svyatogo Volodimira 3 go stupenya i Svyatogo Georgiya 4 go klasu U 1840 roci perebuvayuchi na Kavkazi Baratinskij brav uchast u vzyatti zajnyatih gorcyami fortiv na berezi Chornogo morya i v dekilkoh rekognostuvannyah za sho buv nagorodzhenij diamantovim persnem z venzelevim zobrazhennyam Gosudarya 12 lipnya 1842 roku vin buv vidryadzhenij v Kovno dlya zustrichi ercgercoga avstrijskogo 30 serpnya 1842 otrimav zvannya general majora z priznachennyam vikonuyuchim obov yazki yaroslavskogo gubernatora Za chas sluzhbi v Yaroslavli Baratinskij otrimav nastupni milosti za spravne styagnennya podatej ogolosheno jomu Monarshe blagovolinnya 9 lyutogo 1845 roku 12 lipnya 1845 roku nadano odnorazovu dopomogu 4300 rubliv 20 lipnya 1845 roku nakazano vhoditi v svitu Jogo Velichnosti z zalishennyam pri zajmanij posadi 14 sichnya 1846 roku priznacheno dodatkove utrimannya po 4000 rubliv sriblom na rik 13 bereznya 1846 roku nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 14 bereznya 1846 roku priznachenij kazaskim gubernatorom Blizko 12 ti rokiv keruvav cim krayem i za uspishni diyi po zboru derzhavnih dohodiv i po vlashtuvannyu vijsk neodnorazovo udostoyuvavsya Najvishogo blagovolinnya Tak samo za postijnu dbajlivist pro potrebi dityachih pritulkiv vidomstva imperatrici Mariyi Fedorivni Baratinskij bagato raziv otrimuvav vdyachnist vid Gosudarini U travni 1851 roku znishiv v misti Kazani centr Kazanskogo staroobryadnictva cerkvu v im ya ikoni Presvyatoyi Bogorodici Usih skorbyashih radist Korovinsku molenu Cerkva bula znesena budivelni materiali sho zalishilisya vid zlamu cerkvi buli opributkovani v sumi 682 r 29 k sriblom Staroobryadnicki ikoni i bogosluzhebni predmeti peredani Kazanskij duhovnij konsistoriyi yaka peredala yih Kafedralnomu soboru Anna Davidivna Baratinska Pid chas perebuvannya u Kazani otrimav nastupni nagorodi v 1848 roci vidznaku za bezdogannu sluzhbu za 20 rokiv 13 grudnya 1849 roku orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 6 grudnya 1851 roku orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya z imperatorskoyu koronoyu 6 grudnya 1853 otrimav zvannya general lejtenanti 22 serpnya 1855 roku oderzhav vidznaku za bezdogannu sluzhbu za 30 rokiv 31 grudnya 1855 roku orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 7 sichnya 1857 roku nadana jomu orenda po 1500 rubliv v rik na 6 rokiv 31 grudnya 1857 nagorodzhenij ordenom Bilogo Orla i priznachenij buti prisutnim v Senati z zalishennyam za armijskoyu kavaleriyeyu z 5 sichnya 1858 roku znachivsya prisutnim za I viddilennyam 5 go departamentu Senatu a v kanikulyarnij chas 1858 roku buv priznachenij do prisutnosti v ob yednanih departamentah Senatu Pomer I A Baratinskij 22 kvitnya 4 travnya 1859 roku perebuvayuchi na sluzhbi Pohovanij v v Sankt Peterburzi mogila vtrachena Sim yaBaratinskij vidriznyavsya zhivim rozumom lyub yaznistyu i visokoyu osvitoyu Z 1835 roku vin buv odruzhenij na frejlini knyazhni Ganni Davidivni Abamelek 1814 1889 Vona v rannij yunosti pochala zajmatisya literaturoyu i perevela na francuzku movu Chernecya Ivana Kozlova nadrukovanij v Moskvi v 1831 roci Le moine poeme de Kosloff traduit en prose Yiyi chudova krasa i tonkij rozum zrobili yiyi odniyeyu iz chudovih chleniv suchasnih literaturnih gurtkiv Yij prisvyachuvali virshi Pushkin Kozlov i Vyazemskij PrimitkiBaratynskij Iraklij Abramovich Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 494 496 d Track Q21175473d Track Q25862493d Track Q1960551d Track Q656 kalendar ne zaznachenij pripuskayetsya yulianskij d Track Q26877143 Oshibochny svedeniya o tom chto on rodilsya v imenii poskolku ono nachalo stroitsya tolko v 1804 godu V nastoyashee vremya selo Vyazhli ne sushestvuet territoriya otnositsya k Tambovskoj oblasti sm Tambovgrad Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 23 grudnya 2015 Nacionalnyj arhiv Respubliki Tatarstan F 1 Op 2 D 791 L 1 1ob Nacionalnyj arhiv Respubliki Tatarstan F 1 Op 2 D 791 L 62 62 ob Nacionalnyj arhiv respubliki Tatarstan F 1 Op 2 D 791 L 6 7 8 8ob Dubin A S Novodeviche kladbishe Kobak A V Piryutko Yu M Istoricheskie kladbishe Sankt Peterburga M SPb Centrpoligraf MiM Delta 2009 S 472 503 800 s ISBN 978 5 9524 4025 8 Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2021 DzherelaBaratynskij Iraklij Abramovich Rosijskij biografichnij slovnik V 25 tomah SPb 1900 T 2 Aleksinskij Bestuzhev Ryumin S 494 496 Dolgov Ye