Королик Волоський

Королик Волоський (пол. Królik Wołoski) — колишнє село північної Лемківщини в Польщі, у гміні Риманів Кросненського повіту Підкарпатського воєводства, поблизу містечка Риманів, центру однойменної гміни.

Село Королик Волоський пол. Królik Wołoski Координати 49°29′ пн. ш. 21°49′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 21.817° сх. д. / 49.483; 21.817Координати: 49°29′ пн. ш. 21°49′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 21.817° сх. д. / 49.483; 21.817 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Кросненський повіт Гміна Риманів Населення 0 осіб  Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 13 Автомобільний код RKR SIMC 1066478 OSM r6967204  ·R Королик Волоський Королик Волоський (Польща) Королик Волоський Королик Волоський (Підкарпатське воєводство)  Королик Волоський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Королик.

Розташування

Прилягає до воєводської дороги № 887.

Історія

В 1389 р. герой Грюнвальдської битви Зиндрам з Маскович надав Гензлеві Йону ліс Між Яслиськами і Дошном для закладення поселення, назване Короликова. Після смерті Зиндрама село повернене до королівських володінь. У 1426 р. Володислав Ягайло подарував село Андрієві з Лубна, а той у 1433 р. продав перемиському латинському єпископу Янушу. Відтоді Короликова належала до володінь перемиських латинських єпископів. Первісна назва з часом стала «Королик». Православну парохію засновано в 1558 р. заходами Прокопа Волоха і село отримало прикметник «Волоський». Протягом 16 поколінь парохами в Королику Волоськім був рід Волошиновичів і останнім з них був Атаназій Волошинович (1823—1874) (однак родинні документи Волошиновичів згоріли в 1914 р. під час Першої світової війни на парафії в Липівці). В 1843—1845 рр. на місці старої дерев'яної церкви змурували з річкового каменю нову церкву перенесення Мощей св. Миколая.

До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руського воєводства, з 1783 року — до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

У 1883 р. в селі було 502 жителі: 501 греко-католик і 1 римо-католик.

Під час Першої світової війни село не постраждало.

У селі існувала москвофільська читальня імені Качковського.

До 1945 року було переважно лемківське населення: з 290 жителів села — 285 українців і 5 євреїв.

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Риманівського деканату, до якої також входив Королик Польський. Метричні книги провадились від 1784 р.

У 1945 році частину мешканців села було переселено в СРСР, а решту в 1947 році в результаті було депортовано на понімецькі землі Польщі. Знелюднена територія увійшла до сусіднього села Королик Польський. Після виселення лемків держгосп використовував церкву під склад.

Пам'ятки

• Церква перенесення Мощей св. Миколая.
• Мурована каплиця кінця XVIII ст. під Шклярським перевалом.

Примітки

1. Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 31
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 76.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королик Волоський

• Сторінка Королика Польського на сайті гміни Риманів^{[недоступне посилання]}
• Królik 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 689. (пол.) (пол.)

Див. також

• Królik Polski i Królik Wołoski [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
• Ruiny kościoła, krótki film
• Królik Wołoski (foto)