Замок Дийда-Тоувар (Інші назви замку — Дідівський замок, «Озерний замок», городище Дідово-тоувар). — одне з найменш вивчених укріплень Закарпаття, руїни якої розташовані в селі Дийда Берегівського району Закарпатської області, що існував з ХІ по ХІІІ століття.
Замок Дийда-Тоувар | |
---|---|
48°13′08″ пн. ш. 22°34′28″ сх. д. / 48.21889° пн. ш. 22.57444° сх. д. | |
Тип | замок |
Країна | Україна |
Розташування | Закарпатська область Берегівський район с. Дийда |
Перша згадка | 1274 рік |
Стан | залишки земляних укріплень |
Замок Дийда-Тоувар (Україна) | |
Історія
Перша фортеця на місці замку (Урочище Товар) була споруджена в IV тисячолітті до нашої ери.
Сам замок існував з ХІ по ХІІІ століття, коли місцевість, що входила до Угорського королівства заселили слов'яни або угри. Перша згадка про замок в документах — 1274 рік.
У 1356 році згадується Дейда, поруч ним вининикає село Меезвгомок або просто Гомок. Ці два села в радянський час об'єднали в село Дідово (Дийда). У 1566 році Дийда була зруйнована татарами, як і Замок Ґутівар.
Місцеві жителі аж до кінця XVII століття укріпляли старі стіни на замчищі, про що свідчать знахідки уламків цегли.
Хоча, замок жодного разу не згадується в джерелах, його існування досліджено тільки археологічно. У 1881 році городище дослідив краєзнавець Тиводар Легоцький, який побачив лише сліди земляних укріплень та залишки кам'яних і цегляних споруд. У 1930 році співробітники Мукачівського музею провели розкопки. Вони виявили крім середньовічних залишок також палеолітичні і енеолітичні шари.
Археологічні дослідження на пам'ятці здійснювала археологічна експедиція Інституту карпатознавства Ужгородського державного університету (Балагури, Котигорошко, 1982). В наші часи дослідження проводилися у 1998 та 2005 роках.
На нинішній день укріплення заплили, висота валу і глибина рову — метр-півтора.
Розташування і план замку
Фортеця була зведена на узвишеному місці енеолітичного городища, навколо якого розкидалася заболочена рівнина. Згодом фортецю зруйнували і біля трьох тисяч років тому на пагорбі оселилися представники культури Отомань.
Замок мав діаметр близько 40 метрів, по колу ішов рів та вал. Міський посад був розмірами 112 на 107 метрів, також був укріплений. Тобто, було дві лінії укріплень. Потрапити до посаду можна було через два дерев'яні мости. Один з них мав довжину 300 метрів, а інший — 400. В центрі замку була кам'яна споруда, яка теж входила до системи укріплень.
За іншими даними, замок був невеликим і мав діаметр 25 метрів та був обнесений трьома земляними валами, в центрі якого знаходилося основне замкова споруда, за деякою інформацією, побудована з глини.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 19 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 19 травня 2017.
Посилання
- Дыйда: городище (замок) [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Dijda Touvar Inshi nazvi zamku Didivskij zamok Ozernij zamok gorodishe Didovo touvar odne z najmensh vivchenih ukriplen Zakarpattya ruyini yakoyi roztashovani v seli Dijda Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti sho isnuvav z HI po HIII stolittya Zamok Dijda TouvarShablon Viznachna pam yatka zobrazhennya vidsutnye 48 13 08 pn sh 22 34 28 sh d 48 21889 pn sh 22 57444 sh d 48 21889 22 57444TipzamokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaZakarpatska oblast Beregivskij rajon s DijdaPersha zgadka1274 rikStanzalishki zemlyanih ukriplenZamok Dijda Touvar Ukrayina IstoriyaPersha fortecya na misci zamku Urochishe Tovar bula sporudzhena v IV tisyacholitti do nashoyi eri Sam zamok isnuvav z HI po HIII stolittya koli miscevist sho vhodila do Ugorskogo korolivstva zaselili slov yani abo ugri Persha zgadka pro zamok v dokumentah 1274 rik U 1356 roci zgaduyetsya Dejda poruch nim vininikaye selo Meezvgomok abo prosto Gomok Ci dva sela v radyanskij chas ob yednali v selo Didovo Dijda U 1566 roci Dijda bula zrujnovana tatarami yak i Zamok Gutivar Miscevi zhiteli azh do kincya XVII stolittya ukriplyali stari stini na zamchishi pro sho svidchat znahidki ulamkiv cegli Hocha zamok zhodnogo razu ne zgaduyetsya v dzherelah jogo isnuvannya doslidzheno tilki arheologichno U 1881 roci gorodishe doslidiv krayeznavec Tivodar Legockij yakij pobachiv lishe slidi zemlyanih ukriplen ta zalishki kam yanih i ceglyanih sporud U 1930 roci spivrobitniki Mukachivskogo muzeyu proveli rozkopki Voni viyavili krim serednovichnih zalishok takozh paleolitichni i eneolitichni shari Arheologichni doslidzhennya na pam yatci zdijsnyuvala arheologichna ekspediciya Institutu karpatoznavstva Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Balaguri Kotigoroshko 1982 V nashi chasi doslidzhennya provodilisya u 1998 ta 2005 rokah Na ninishnij den ukriplennya zaplili visota valu i glibina rovu metr pivtora Roztashuvannya i plan zamkuFortecya bula zvedena na uzvishenomu misci eneolitichnogo gorodisha navkolo yakogo rozkidalasya zabolochena rivnina Zgodom fortecyu zrujnuvali i bilya troh tisyach rokiv tomu na pagorbi oselilisya predstavniki kulturi Otoman Zamok mav diametr blizko 40 metriv po kolu ishov riv ta val Miskij posad buv rozmirami 112 na 107 metriv takozh buv ukriplenij Tobto bulo dvi liniyi ukriplen Potrapiti do posadu mozhna bulo cherez dva derev yani mosti Odin z nih mav dovzhinu 300 metriv a inshij 400 V centri zamku bula kam yana sporuda yaka tezh vhodila do sistemi ukriplen Za inshimi danimi zamok buv nevelikim i mav diametr 25 metriv ta buv obnesenij troma zemlyanimi valami v centri yakogo znahodilosya osnovne zamkova sporuda za deyakoyu informaciyeyu pobudovana z glini Primitki Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 19 travnya 2017 Arhiv originalu za 23 travnya 2017 Procitovano 19 travnya 2017 PosilannyaDyjda gorodishe zamok 2 lipnya 2017 u Wayback Machine