Олекса́ндр Олекса́ндрович Фрі́дман (4 (16) червня 1888, Санкт-Петербург — 16 вересня 1925, Ленінград) — російський і радянський математик, фізик і геофізик, творець теорії нестаціонарного Всесвіту, автор рівнянь Фрідмана.
Біографія
Олександр Фрідман народився 16 червня 1888 року в Санкт-Петербурзі в сім'ї композитора (1866—1909 роки) на той час артиста кордебалету Імператорських Санкт-Петербурзьких театрів, студента Санкт-Петербурзької консерваторії, яку закінчив 1889 р. за класом М. А. Римського-Корсакова, і піаністки (пізніше випускниці цієї ж консерваторії) Людмили Ігнатівни Фрідман (1869—1953 роки), до шлюбу Воячек — дочки російського музиканта і композитора чеського походження. У 1897 році, коли майбутньому вченому було 9 років, батьки розлучилися і надалі він виховувався в новій родині батька, а також в сім'ях діда - лікарського помічника Придворного медичного округу та губернського секретаря Олександра Івановича Фрідмана (1839-1910 роки) і тітки, піаністки Марії Олександрівни Фрідман (з матір'ю Олександр Фрідман відновив стосунки лише незадовго до смерті).
З початком Першої світової війни Фрідман вступив добровольцем в авіаційний загін. У 1914-1917 роках брав участь в організації аеронавігаційної і аерологічної служби на Північному та інших фронтах. Брав участь як спостерігач у бойових вильотах.
Прапорщик Фрідман у 1916-1917-х роках служив у Києві, де викладав у Військовій школі льотчиків-спостерігачів, читав курси аеронавігації та аеронавігаційних приладів
Фрідман першим у Росії зрозумів необхідність створення вітчизняного авіаприладобудування. У роки війни і розрухи він втілив ідею в життя, ставши творцем і першим директором заводу «Авіаприлад» у Москві (червень 1917 рік).
У 1918-1920 роках — професор Пермського університету. З 1920 року працював у Головній фізичній обсерваторії (з 1924 року Головна геофізична обсерваторія імені А. І. Воєйкова), одночасно викладав у різних навчальних закладах Петрограда. З 1923 року — головний редактор «Журналу геофізики і метеорології». Незадовго до смерті був призначений директором Головної геофізичної обсерваторії.
Основні роботи Фрідмана присвячені проблемам динамічної метеорології (теорії атмосферних вихорів і поривчастої вітру, теорії розривів неперервності в атмосфері, атмосферної турбулентності), гідродинаміці стисливої рідини, фізиці атмосфери та релятивістській космології. У липні 1925 року з науковими цілями здійснив політ на аеростаті разом з пілотом П. Ф. Федосеєнко, досягнувши рекордної на той час висоти 7400 метрів. Фрідман одним з перших освоїв математичний апарат теорії гравітації Ейнштейна і почав читати в університеті курс тензорного числення як вступну частину до курсу загальної теорії відносності. У 1923 році вийшла друком його книга «Світ як простір і час» (перевидана в 1965 році), призвана познайомити широку публіку з новою фізикою.
Фрідман передбачив розширення Всесвіту. Отримані ним у 1922-1924 роках перші нестаціонарні розв'язки рівнянь Ейнштейна при дослідженні релятивістських моделей Всесвіту поклали початок розвитку теорії нестаціонарного Всесвіту. Вчений досліджував нестаціонарні однорідні ізотропні моделі з простором позитивної кривини, заповненим рівномірно розподіленою матерією (з нульовим тиском). Нестаціонарність розглянутих моделей описується залежністю радіуса кривини і густини від часу, причому густина змінюється обернено пропорційно кубу радіуса кривини. Фрідман з'ясував типи поведінки таких моделей, що допускаються рівняннями тяжіння, причому модель стаціонарного Всесвіту Ейнштейна виявилася окремим випадком. Спростував думку про те, що загальна теорія відносності вимагає допущення скінченного простору. Результати Фрідмана продемонстрували, що рівняння Ейнштейна не призводять до єдиної моделі Всесвіту, якою б не була космологічна стала. З моделі однорідного ізотропного Всесвіту випливає, що при його розширенні повинен спостерігатися червоний зсув, пропорційний відстані. Це було підтверджено в 1929 році Едвіном Габблом на підставі астрономічних спостережень: спектральні лінії в спектрах галактик виявилися зміщеними до червоного кінця спектру.
Помер від черевного тифу. Похований на Смоленському православному цвинтарі.
Див. також
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- В деяких джерелах, зокрема у ВРЕ, подається дата 17(29) червня, яку помилково записав Фрідман в автобіографії. У церковній метриці дата 4 червня.
- Юрій Штанов, космолог, доктор фізико-математичних наук. Укрінформ. 6 листопада 2019. оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 червня 2021.
- Friedman, A (1922). Über die Krümmung des Raumes. Z. Phys. 10: 377—386. doi:10.1007/BF01332580. (нім.)
Посилання
- Олександр Олександрович Фрідман (1888—1925). Біографія на сайті astronet.ru [ 17 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. Я. Френкель, Александр Александрович Фридман (Биографический очерк и список трудов) (Из истории физики) [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.], Журнал «Успехи физических наук», том 155, випуск 3, липень 1988 (рос.)
- Фридман Александр Александрович[недоступне посилання з липня 2019] — стаття з ВРЕ на yandex.ru (рос.)
Це незавершена стаття про математика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Oleksa ndrovich Fri dman 4 16 chervnya 1888 18880616 Sankt Peterburg 16 veresnya 1925 Leningrad rosijskij i radyanskij matematik fizik i geofizik tvorec teoriyi nestacionarnogo Vsesvitu avtor rivnyan Fridmana Fridman Oleksandr Oleksandrovichros Aleksandr Aleksandrovich FridmanNarodivsya4 16 chervnya 1888 1888 06 16 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer16 veresnya 1925 1925 09 16 37 rokiv Leningrad SRSR tifPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovishe 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistmatematik fizik meteorolog naukovecAlma materPeterburzkij universitetGaluzteoretichna fizika geofizika kosmologiyaZakladInstitut inzheneriv shlyahiv spoluchennya imperatora Oleksandra I Sankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitet Permskij derzhavnij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet 2 d 2 Derzhavnij optichnij institutPosadaprofesor dekan prorektor golovnij redaktor i direktorNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnikStyeklov Volodimir Andrijovich 3 Paul Erenfest i Markov Andrij Andrijovich 3 Vidomi uchniGeorgij Antonovich Gamov Volodimir Oleksandrovich FokAspiranti doktorantiGeorgij Gamov d 3 dVijnaPersha svitova vijnaVijskove zvannyapraporshikVidomij zavdyaki tvorec teoriyi nestacionarnogo Vsesvitu zaproponuvav metriku vikrivlenogo prostoru metrika Fridmana Lemetra Robertsona Vokera BatkodMatidNagorodiAvtograf Fridman Oleksandr Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaOleksandr Fridman narodivsya 16 chervnya 1888 roku v Sankt Peterburzi v sim yi kompozitora 1866 1909 roki na toj chas artista kordebaletu Imperatorskih Sankt Peterburzkih teatriv studenta Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi yaku zakinchiv 1889 r za klasom M A Rimskogo Korsakova i pianistki piznishe vipusknici ciyeyi zh konservatoriyi Lyudmili Ignativni Fridman 1869 1953 roki do shlyubu Voyachek dochki rosijskogo muzikanta i kompozitora cheskogo pohodzhennya U 1897 roci koli majbutnomu vchenomu bulo 9 rokiv batki rozluchilisya i nadali vin vihovuvavsya v novij rodini batka a takozh v sim yah dida likarskogo pomichnika Pridvornogo medichnogo okrugu ta gubernskogo sekretarya Oleksandra Ivanovicha Fridmana 1839 1910 roki i titki pianistki Mariyi Oleksandrivni Fridman z matir yu Oleksandr Fridman vidnoviv stosunki lishe nezadovgo do smerti Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Fridman vstupiv dobrovolcem v aviacijnij zagin U 1914 1917 rokah brav uchast v organizaciyi aeronavigacijnoyi i aerologichnoyi sluzhbi na Pivnichnomu ta inshih frontah Brav uchast yak sposterigach u bojovih vilotah Praporshik Fridman u 1916 1917 h rokah sluzhiv u Kiyevi de vikladav u Vijskovij shkoli lotchikiv sposterigachiv chitav kursi aeronavigaciyi ta aeronavigacijnih priladiv Fridman pershim u Rosiyi zrozumiv neobhidnist stvorennya vitchiznyanogo aviapriladobuduvannya U roki vijni i rozruhi vin vtiliv ideyu v zhittya stavshi tvorcem i pershim direktorom zavodu Aviaprilad u Moskvi cherven 1917 rik U 1918 1920 rokah profesor Permskogo universitetu Z 1920 roku pracyuvav u Golovnij fizichnij observatoriyi z 1924 roku Golovna geofizichna observatoriya imeni A I Voyejkova odnochasno vikladav u riznih navchalnih zakladah Petrograda Z 1923 roku golovnij redaktor Zhurnalu geofiziki i meteorologiyi Nezadovgo do smerti buv priznachenij direktorom Golovnoyi geofizichnoyi observatoriyi Osnovni roboti Fridmana prisvyacheni problemam dinamichnoyi meteorologiyi teoriyi atmosfernih vihoriv i porivchastoyi vitru teoriyi rozriviv neperervnosti v atmosferi atmosfernoyi turbulentnosti gidrodinamici stislivoyi ridini fizici atmosferi ta relyativistskij kosmologiyi U lipni 1925 roku z naukovimi cilyami zdijsniv polit na aerostati razom z pilotom P F Fedoseyenko dosyagnuvshi rekordnoyi na toj chas visoti 7400 metriv Fridman odnim z pershih osvoyiv matematichnij aparat teoriyi gravitaciyi Ejnshtejna i pochav chitati v universiteti kurs tenzornogo chislennya yak vstupnu chastinu do kursu zagalnoyi teoriyi vidnosnosti U 1923 roci vijshla drukom jogo kniga Svit yak prostir i chas perevidana v 1965 roci prizvana poznajomiti shiroku publiku z novoyu fizikoyu Fridman peredbachiv rozshirennya Vsesvitu Otrimani nim u 1922 1924 rokah pershi nestacionarni rozv yazki rivnyan Ejnshtejna pri doslidzhenni relyativistskih modelej Vsesvitu poklali pochatok rozvitku teoriyi nestacionarnogo Vsesvitu Vchenij doslidzhuvav nestacionarni odnoridni izotropni modeli z prostorom pozitivnoyi krivini zapovnenim rivnomirno rozpodilenoyu materiyeyu z nulovim tiskom Nestacionarnist rozglyanutih modelej opisuyetsya zalezhnistyu radiusa krivini i gustini vid chasu prichomu gustina zminyuyetsya oberneno proporcijno kubu radiusa krivini Fridman z yasuvav tipi povedinki takih modelej sho dopuskayutsya rivnyannyami tyazhinnya prichomu model stacionarnogo Vsesvitu Ejnshtejna viyavilasya okremim vipadkom Sprostuvav dumku pro te sho zagalna teoriya vidnosnosti vimagaye dopushennya skinchennogo prostoru Rezultati Fridmana prodemonstruvali sho rivnyannya Ejnshtejna ne prizvodyat do yedinoyi modeli Vsesvitu yakoyu b ne bula kosmologichna stala Z modeli odnoridnogo izotropnogo Vsesvitu viplivaye sho pri jogo rozshirenni povinen sposterigatisya chervonij zsuv proporcijnij vidstani Ce bulo pidtverdzheno v 1929 roci Edvinom Gabblom na pidstavi astronomichnih sposterezhen spektralni liniyi v spektrah galaktik viyavilisya zmishenimi do chervonogo kincya spektru Pomer vid cherevnogo tifu Pohovanij na Smolenskomu pravoslavnomu cvintari Div takozhRivnyannya Fridmana Metrika Fridmana Lemetra Robertsona VokeraPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 V deyakih dzherelah zokrema u VRE podayetsya data 17 29 chervnya yaku pomilkovo zapisav Fridman v avtobiografiyi U cerkovnij metrici data 4 chervnya Yurij Shtanov kosmolog doktor fiziko matematichnih nauk Ukrinform 6 listopada 2019 originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2021 Friedman A 1922 Uber die Krummung des Raumes Z Phys 10 377 386 doi 10 1007 BF01332580 nim PosilannyaOleksandr Oleksandrovich Fridman 1888 1925 Biografiya na sajti astronet ru 17 bereznya 2011 u Wayback Machine ros V Ya Frenkel Aleksandr Aleksandrovich Fridman Biograficheskij ocherk i spisok trudov Iz istorii fiziki 2 listopada 2010 u Wayback Machine Zhurnal Uspehi fizicheskih nauk tom 155 vipusk 3 lipen 1988 ros Fridman Aleksandr Aleksandrovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 stattya z VRE na yandex ru ros Ce nezavershena stattya pro matematika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi