У листопаді 1944 року згідно з наказом командування УПА курінь «Рена», в числі чотирьох сотень, повертався з Карпатського рейду, з-під Івано-Франківська на Лемківщину. Для кращого маневрування командир «Рен» поділив курінь на дві групи й кожній з них визначив різні маршрути. У першій групі була сотня «Веселого» та «Нечая», у другій — сотні «Байди» і «Бурлаки». У ніч з 16 на 17 листопада сотня «Байди» розмістилася на відпочинок у забудованнях порожньої лісничівки у лісі на захід від села Сторона в урочищі Кути. Сотня «Бурлаки» заквартирувала в присілку Сторонівка та в горішньому кінці села, недалеко від цього лісу. Курінний «Рен» залишився при сотні «Байди». Сотня «Байди» мала залишитись на Самбірщині та Бойківщині. Вона мала чекати на дальші накази Головного командування УПА. У плані командування було вислати її, при відповідних обставинах, на східноукраїнські терени. Командиром цієї сотні був Петро Миколенко «Байда» — майор УПА, командир Перемишльського куреня і заступник командира 26 тактичного відтинку УПА "Лемко. «Байда» походив із Полтавщини, був лейтенантом Червоної армії. Наприкінці 1943 року перейшов до УПА на території 25 воєнної округи «Маківка». У 1944 році організував сотню із самих наддніпрянців.
Бій під Стороною | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
УПА | НКВД | ||||||
Втрати | |||||||
24 вбитими | 142 вбитими |
Вдосвіта в сірий холодний сльотливо-сніжний ранок 17 листопада з Підбужа біля тисячі енкаведистів на вантажівках під'їхали до центру села, біля школи. Їхні сили були стягнуті з Дрогобича, Самбора, Дублян і Підбужа. На одному з перших авт їхав на цю «акцію», показуючи дорогу, місцевий запроданець-енкаведист, колишній курокрад, якого помилувала місцева поліція за діяльність при «перших совєтів», — Михайло Фаїк. Він був комсомольським активістом, вислужником комуністичного режиму. З приходом «других совєтів», відразу в 1944 році, вступив на каїнову службу до НКВД у Підбужі. Біля насипаної могили в селі Сторона, на пам'ять замордованих більшовиками 11 молодих юнаків у тюрмах Дрогобича, Самбора в 1940—1941 роках, Фаїк зупинив автомашину і видерся на високий насип та сокирою зрубав хреста. Зробивши цю ганебну справу він сів до авта. Однак за якихось 10-15 хвилин, на початку присілка Сторонівка, у нього влучила перша блукаюча куля…
…Сотенний «Бурлака» попередив стежі й вислав розвідників до села, щоби зібрати додаткову інформацію про чисельний стан, озброєння та напрям руху ворога. Одночасно наказав чотовим виходити із села разом з табором. У цей час уже відділи прикордонних застав оточили частину села, де базувалася сотня «Бурлаки». Коли сотенний «Бурлака» отримав інформацію від розвідки, то він вирішив рухатись пробоєм із села у напрямі лісу, де сотня «Байди» вже зводила бій з ворогом. Значна частина чекістів оточила сотню «Байди» на лісничівці. У лісі розгорівся запеклий бій між сотнею «Байди» та наступаючими енкаведистами. Сотня «Байди» складалася з колишніх вояків Червоної армії, які були родом із східних земель України. Під час сутички енкаведисти перемішалися з повстанцями і дійшло до рукопашного бою. Червоним важко було розібратися де свої, а де чужі. Тим більше, що повстанці також були одягнені у форму червоноармійців. Вояки сотні «Байди» знали термінологію червоноармійської команди, стиль розмовної російської мови, якою послуговувалися енкаведисти, і це призвело до дезорієнтації ворога. Повстанські кулеметники, зайнявши вигідніші позиції, косили ворога. Це значно полегшувало можливість (хоча із великими труднощами) пробитись із оточення сотні «Бурлаки». Внаслідок затяжного бою сотня втратила 12 вояків.
…У лісовому бою перервався зв'язок між чотами сотні «Бурлаки». Дві чоти долучили до сотні «Байди», чим полегшили його ситуацію — збільшилась вогнева міць. Власне ці чоти вдарили зненацька в тил енкаведистам, посіявши серед них паніку. Ворога було вибито з його позицій і розблоковано сотню «Байди». У цьому жорсткому бою, із використанням важких кулеметів, вдалося повністю відкинути енкаведистів на присілок Сторонівка.
Але, на жаль, у руки ворога потрапив майже весь табір з кіньми, возами, запасами амуніції та ліків. Рухаючись на Лемківщину, командир «Рен» старався перевезти з собою якнайбільше боєприпасів і медикаментів, здобутих під час переходу фронту. Це було дуже важке завдання, бо майже неможливо було маскувати перед ворогом перехід сотень, які вели із собою табір з кіньми.
На місці цілоденного бою «На Кутах» загинули 24 вояки УПА. Наступного дня їх захоронило місцеве населення. Серед них був і нинішній житель Дрогобича Михайло Гірчак (Ковалів). Після бою енкаведисти підпалили хати на хуторі та озвірілі від люті вкинули у вогонь 35-річного Василя Титара, батька кількох маленьких дітей. Втрати енкаведистів були значними: 142 нападники, серед них два у формі лейтенантів…
«Бурлака» — Володимир Щигельський, підпоручик УПА, командир сотні в курені «Рена», а згодом в курені майора «Байди». Він народився 8 серпня 1920 року у Львові. У 1939 році боровся з мадярами в рядах Карпатської Січі. У 1944 році разом із станицею німецької поліції, членами якої були українці, в Медиці перейшов до УПА. У вересні 1947 року пробував перейти разом з частинами розбитих сотень «Крилача» й «Ластівки» на Захід. Під час рейду на території Чехословаччини потрапив у полон і 22 травня 1948 року переданий полякам. 4 січня 1949 року військовий суд виніс йому смертний вирок.
Список загиблих
Нижче наведені відомі прізвища або псевдо полеглих вояків.
- «Полтавець» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Байди».
- «Довбня» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Дон» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Донський» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Калина» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Короленко» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Морський» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Паливода» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Побережний» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Стороженко» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- «Цяпка» (прізвище, дата і місце народження незнані). Походив із Східної України. Стрілець сотні «Байди».
- Бурмич Володимир «Цвіркун», 1916 р.н., село Терка Сяніцького повіту, стрілець сотні «Байди».
- «Кручений» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Бурлаки».
- Мацько Дмито «Яблонський», 1923 р.н., село Дзвиняч Турківського повіту. Стрілець сотні «Бурлаки».
- «Мороз» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Бурлаки».
- «Пиріг» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Бурлаки».
- «Сніжний» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Бурлаки».
- «Соловій» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Бурлаки».
- Сушко (ім'я незнане) «Трава», народився в селі Стежниця Сяніцького повіту. Стрілець сотні «Бурлаки».
- «Чатина» (прізвище, дата і місце народження незнані). Стрілець сотні «Бурлаки».
- Когут Василь «Роман», народився 1919 року в селі Колодниця Стрийського району. Стрілець сотні «Бурлаки».
- Крук Лука, 1910 року народження, село Шарпанці Сокальського району. Стрілець сотні «Бурлаки».
- Малий Богдан «Карпо», народився у селі Свидник Турківського району. Стрілець сотні «Бурлаки».
- Ковтун Іван, народився у селі Свидник Турківського району. Стрілець сотні «Бурлаки».
Вшанування
У наші часи молодь села Сторона при допомозі Самбірської Січі на місці похованих повстанців висипала високу могилу. 14 жовтня 1990 року цю могилу освячено і відправлено панахиду при великому здвигу народу. Щорічно на могилі відправляється панахида за борців за волю України.
Джерела
- Бій на Кутах під Стороною. Газета «Голос Самбірщини», 13 жовтня 2006 року. Автор Микола Петрущак. [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Бій під Стороною. У листопаді 1944 року згідно з наказом командування УПА курінь Рена, в числі чотирьох сотень, повертався з Карпатського рейду, з-під Івано-Фра
Посилання
- Бій під Стороною. У листопаді 1944 року згідно з наказом командування УПА курінь Рена, в числі чотирьох сотень, повертався з Карпатського рейду, з-під Івано-Фра. uk.xn----7sbiewaowdbfdjyt.pp.ua (укр.). Процитовано 3 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U listopadi 1944 roku zgidno z nakazom komanduvannya UPA kurin Rena v chisli chotiroh soten povertavsya z Karpatskogo rejdu z pid Ivano Frankivska na Lemkivshinu Dlya krashogo manevruvannya komandir Ren podiliv kurin na dvi grupi j kozhnij z nih viznachiv rizni marshruti U pershij grupi bula sotnya Veselogo ta Nechaya u drugij sotni Bajdi i Burlaki U nich z 16 na 17 listopada sotnya Bajdi rozmistilasya na vidpochinok u zabudovannyah porozhnoyi lisnichivki u lisi na zahid vid sela Storona v urochishi Kuti Sotnya Burlaki zakvartiruvala v prisilku Storonivka ta v gorishnomu kinci sela nedaleko vid cogo lisu Kurinnij Ren zalishivsya pri sotni Bajdi Sotnya Bajdi mala zalishitis na Sambirshini ta Bojkivshini Vona mala chekati na dalshi nakazi Golovnogo komanduvannya UPA U plani komanduvannya bulo vislati yiyi pri vidpovidnih obstavinah na shidnoukrayinski tereni Komandirom ciyeyi sotni buv Petro Mikolenko Bajda major UPA komandir Peremishlskogo kurenya i zastupnik komandira 26 taktichnogo vidtinku UPA Lemko Bajda pohodiv iz Poltavshini buv lejtenantom Chervonoyi armiyi Naprikinci 1943 roku perejshov do UPA na teritoriyi 25 voyennoyi okrugi Makivka U 1944 roci organizuvav sotnyu iz samih naddnipryanciv Bij pid Storonoyu Data Listopad 1944 Misce Urochishe Kuti Rezultat Prodovzhennya borotbi UPA Storoni UPA NKVD Vtrati 24 vbitimi 142 vbitimi Vdosvita v sirij holodnij slotlivo snizhnij ranok 17 listopada z Pidbuzha bilya tisyachi enkavedistiv na vantazhivkah pid yihali do centru sela bilya shkoli Yihni sili buli styagnuti z Drogobicha Sambora Dublyan i Pidbuzha Na odnomu z pershih avt yihav na cyu akciyu pokazuyuchi dorogu miscevij zaprodanec enkavedist kolishnij kurokrad yakogo pomiluvala misceva policiya za diyalnist pri pershih sovyetiv Mihajlo Fayik Vin buv komsomolskim aktivistom visluzhnikom komunistichnogo rezhimu Z prihodom drugih sovyetiv vidrazu v 1944 roci vstupiv na kayinovu sluzhbu do NKVD u Pidbuzhi Bilya nasipanoyi mogili v seli Storona na pam yat zamordovanih bilshovikami 11 molodih yunakiv u tyurmah Drogobicha Sambora v 1940 1941 rokah Fayik zupiniv avtomashinu i vidersya na visokij nasip ta sokiroyu zrubav hresta Zrobivshi cyu ganebnu spravu vin siv do avta Odnak za yakihos 10 15 hvilin na pochatku prisilka Storonivka u nogo vluchila persha blukayucha kulya Sotennij Burlaka poperediv stezhi j vislav rozvidnikiv do sela shobi zibrati dodatkovu informaciyu pro chiselnij stan ozbroyennya ta napryam ruhu voroga Odnochasno nakazav chotovim vihoditi iz sela razom z taborom U cej chas uzhe viddili prikordonnih zastav otochili chastinu sela de bazuvalasya sotnya Burlaki Koli sotennij Burlaka otrimav informaciyu vid rozvidki to vin virishiv ruhatis proboyem iz sela u napryami lisu de sotnya Bajdi vzhe zvodila bij z vorogom Znachna chastina chekistiv otochila sotnyu Bajdi na lisnichivci U lisi rozgorivsya zapeklij bij mizh sotneyu Bajdi ta nastupayuchimi enkavedistami Sotnya Bajdi skladalasya z kolishnih voyakiv Chervonoyi armiyi yaki buli rodom iz shidnih zemel Ukrayini Pid chas sutichki enkavedisti peremishalisya z povstancyami i dijshlo do rukopashnogo boyu Chervonim vazhko bulo rozibratisya de svoyi a de chuzhi Tim bilshe sho povstanci takozh buli odyagneni u formu chervonoarmijciv Voyaki sotni Bajdi znali terminologiyu chervonoarmijskoyi komandi stil rozmovnoyi rosijskoyi movi yakoyu poslugovuvalisya enkavedisti i ce prizvelo do dezoriyentaciyi voroga Povstanski kulemetniki zajnyavshi vigidnishi poziciyi kosili voroga Ce znachno polegshuvalo mozhlivist hocha iz velikimi trudnoshami probitis iz otochennya sotni Burlaki Vnaslidok zatyazhnogo boyu sotnya vtratila 12 voyakiv U lisovomu boyu perervavsya zv yazok mizh chotami sotni Burlaki Dvi choti doluchili do sotni Bajdi chim polegshili jogo situaciyu zbilshilas vogneva mic Vlasne ci choti vdarili znenacka v til enkavedistam posiyavshi sered nih paniku Voroga bulo vibito z jogo pozicij i rozblokovano sotnyu Bajdi U comu zhorstkomu boyu iz vikoristannyam vazhkih kulemetiv vdalosya povnistyu vidkinuti enkavedistiv na prisilok Storonivka Ale na zhal u ruki voroga potrapiv majzhe ves tabir z kinmi vozami zapasami amuniciyi ta likiv Ruhayuchis na Lemkivshinu komandir Ren staravsya perevezti z soboyu yaknajbilshe boyepripasiv i medikamentiv zdobutih pid chas perehodu frontu Ce bulo duzhe vazhke zavdannya bo majzhe nemozhlivo bulo maskuvati pered vorogom perehid soten yaki veli iz soboyu tabir z kinmi Na misci cilodennogo boyu Na Kutah zaginuli 24 voyaki UPA Nastupnogo dnya yih zahoronilo misceve naselennya Sered nih buv i ninishnij zhitel Drogobicha Mihajlo Girchak Kovaliv Pislya boyu enkavedisti pidpalili hati na hutori ta ozvirili vid lyuti vkinuli u vogon 35 richnogo Vasilya Titara batka kilkoh malenkih ditej Vtrati enkavedistiv buli znachnimi 142 napadniki sered nih dva u formi lejtenantiv Burlaka Volodimir Shigelskij pidporuchik UPA komandir sotni v kureni Rena a zgodom v kureni majora Bajdi Vin narodivsya 8 serpnya 1920 roku u Lvovi U 1939 roci borovsya z madyarami v ryadah Karpatskoyi Sichi U 1944 roci razom iz staniceyu nimeckoyi policiyi chlenami yakoyi buli ukrayinci v Medici perejshov do UPA U veresni 1947 roku probuvav perejti razom z chastinami rozbitih soten Krilacha j Lastivki na Zahid Pid chas rejdu na teritoriyi Chehoslovachchini potrapiv u polon i 22 travnya 1948 roku peredanij polyakam 4 sichnya 1949 roku vijskovij sud vinis jomu smertnij virok Spisok zagiblihNizhche navedeni vidomi prizvisha abo psevdo poleglih voyakiv Poltavec prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Bajdi Dovbnya prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Don prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Donskij prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Kalina prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Korolenko prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Morskij prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Palivoda prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Poberezhnij prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Storozhenko prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Cyapka prizvishe data i misce narodzhennya neznani Pohodiv iz Shidnoyi Ukrayini Strilec sotni Bajdi Burmich Volodimir Cvirkun 1916 r n selo Terka Syanickogo povitu strilec sotni Bajdi Kruchenij prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Burlaki Macko Dmito Yablonskij 1923 r n selo Dzvinyach Turkivskogo povitu Strilec sotni Burlaki Moroz prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Burlaki Pirig prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Burlaki Snizhnij prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Burlaki Solovij prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Burlaki Sushko im ya neznane Trava narodivsya v seli Stezhnicya Syanickogo povitu Strilec sotni Burlaki Chatina prizvishe data i misce narodzhennya neznani Strilec sotni Burlaki Kogut Vasil Roman narodivsya 1919 roku v seli Kolodnicya Strijskogo rajonu Strilec sotni Burlaki Kruk Luka 1910 roku narodzhennya selo Sharpanci Sokalskogo rajonu Strilec sotni Burlaki Malij Bogdan Karpo narodivsya u seli Svidnik Turkivskogo rajonu Strilec sotni Burlaki Kovtun Ivan narodivsya u seli Svidnik Turkivskogo rajonu Strilec sotni Burlaki VshanuvannyaU nashi chasi molod sela Storona pri dopomozi Sambirskoyi Sichi na misci pohovanih povstanciv visipala visoku mogilu 14 zhovtnya 1990 roku cyu mogilu osvyacheno i vidpravleno panahidu pri velikomu zdvigu narodu Shorichno na mogili vidpravlyayetsya panahida za borciv za volyu Ukrayini DzherelaBij na Kutah pid Storonoyu Gazeta Golos Sambirshini 13 zhovtnya 2006 roku Avtor Mikola Petrushak 15 bereznya 2014 u Wayback Machine Bij pid Storonoyu U listopadi 1944 roku zgidno z nakazom komanduvannya UPA kurin Rena v chisli chotiroh soten povertavsya z Karpatskogo rejdu z pid Ivano FraPosilannyaBij pid Storonoyu U listopadi 1944 roku zgidno z nakazom komanduvannya UPA kurin Rena v chisli chotiroh soten povertavsya z Karpatskogo rejdu z pid Ivano Fra uk xn 7sbiewaowdbfdjyt pp ua ukr Procitovano 3 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya