Шва́би — південно-західна частина міста Броди на Львівщині, колишнє поселення німецьких колоністів.
Шваби Броди | ||||
Палац Вільгельма Шмідта (сучасний стан) | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°04′15″ пн. ш. 25°08′29″ сх. д. / 50.07083° пн. ш. 25.14139° сх. д. | ||||
Адмінодиниця | Броди | |||
Поштовий індекс | 80600 | |||
Телефонний код | +380 3264 | |||
Головні вулиці | ||||
Транспорт | ||||
Залізнична інфраструктура | Броди |
Історія
Колись ці землі належали до приміського села Смільно. Поселення Шваби виникло у другій половині XIX століття, завдяки колонізації вихідцями з австрійських та німецьких земель (їх називали «швабами»), яку проводив австрійський уряд наприкінці XVIII — початку ХІХ століття. Найбільший розвиток Швабів відбувся після прокладання залізничної колії до Бродів, спорудження вокзалу та розбудови ряду промислових об’єктів у південній частині міста наприкінці ХІХ — початку ХХ століття.. Сюди стали прибувати німецькі колоністи. На початку XX століття на Швабах оселився німецький підприємець, голова банкової спілки Вільгельм Шмідт, котрий придбав тут свій черговий маєток.
Ще до початку першої світової війни тут сформувалась промислова зона, де працювало чимало підприємств, а для робітників споруджено багато будинків. Серед фахівців, які працювали на підприємствах та на залізниці було чимало приїжджих австрійців та німців, яких місцеве населення називало «швабами». В межах цього поселення знаходилось два палаци та парк, частково збережений донині.
Палац Шмідта
На території закинутої військової частини A-3522 збережено палац Вільґельма Шмідта.
Вузькоколійка
Упродовж 1912—1939 років в межах Швабів функціонувала вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів, яка використовувалася для перевезення лісу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 7 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
- . namezhi.com.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
Це незавершена стаття про Броди. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shva bi pivdenno zahidna chastina mista Brodi na Lvivshini kolishnye poselennya nimeckih kolonistiv Shvabi BrodiShvabi Palac Vilgelma Shmidta suchasnij stan Zagalna informaciya 50 04 15 pn sh 25 08 29 sh d 50 07083 pn sh 25 14139 sh d 50 07083 25 14139Adminodinicya BrodiPoshtovij indeks 80600Telefonnij kod 380 3264Golovni vulici Transport Zaliznichna infrastruktura BrodiIstoriyaPalac na Shvabah pochatok XX stolittya Kolis ci zemli nalezhali do primiskogo sela Smilno Poselennya Shvabi viniklo u drugij polovini XIX stolittya zavdyaki kolonizaciyi vihidcyami z avstrijskih ta nimeckih zemel yih nazivali shvabami yaku provodiv avstrijskij uryad naprikinci XVIII pochatku HIH stolittya Najbilshij rozvitok Shvabiv vidbuvsya pislya prokladannya zaliznichnoyi koliyi do Brodiv sporudzhennya vokzalu ta rozbudovi ryadu promislovih ob yektiv u pivdennij chastini mista naprikinci HIH pochatku HH stolittya Syudi stali pribuvati nimecki kolonisti Na pochatku XX stolittya na Shvabah oselivsya nimeckij pidpriyemec golova bankovoyi spilki Vilgelm Shmidt kotrij pridbav tut svij chergovij mayetok She do pochatku pershoyi svitovoyi vijni tut sformuvalas promislova zona de pracyuvalo chimalo pidpriyemstv a dlya robitnikiv sporudzheno bagato budinkiv Sered fahivciv yaki pracyuvali na pidpriyemstvah ta na zaliznici bulo chimalo priyizhdzhih avstrijciv ta nimciv yakih misceve naselennya nazivalo shvabami V mezhah cogo poselennya znahodilos dva palaci ta park chastkovo zberezhenij donini Palac ShmidtaNa teritoriyi zakinutoyi vijskovoyi chastini A 3522 zberezheno palac Vilgelma Shmidta VuzkokolijkaUprodovzh 1912 1939 rokiv v mezhah Shvabiv funkcionuvala vuzkokolijna zaliznicya Brodi Shniriv yaka vikoristovuvalasya dlya perevezennya lisu Div takozhBili Kazarmi Veliki Filvarki Mali Filvarki Misto Stari Brodi Chervoni Kazarmi OstrovchikPrimitki Arhiv originalu za 6 kvitnya 2010 Procitovano 7 lipnya 2018 Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 namezhi com ua Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 21 chervnya 2018 Ce nezavershena stattya pro Brodi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi