Оле́на Дми́трівна Ста́сова (партійні прізвиська Абсолют, Варвара Іванівна, Гуща, Дельта, Зельма, Герта; 3 жовтня 1873, Петербург — 31 грудня 1966, Москва, СРСР) — російська й радянська революціонерка, діяч міжнародного комуністичного, жіночого, антивоєнного й антифашистського рухів. Кандидат у члени ЦК РСДРП (б) у 1912—1917 і 1917—1918 роках. Член Російського бюро ЦК РСДРП (б) у 1912 і 1917 роках. Член ЦК РСДРП (б) у 1918—1920 роках. Секретар Бюро ЦК (28.02.1917—25.03.1919), відповідальний секретар ЦК (25.03.1919—29.11.1919), секретар ЦК (29.11.1919—20.03.1920), член Бюро ЦК (11.03.1919—25.03.1919), член Політбюро ЦК (13.04.1919—26.09.1919), член Оргбюро ЦК РКП(б) (25.03.1919—20.03.1920). Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) та член Партійної колегії ЦКК ВКП(б) у 1930—1934 роках. Діяч російського й міжнародного комуністичних рухів, Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960).
Олена Дмитрівна Стасова | |
---|---|
рос. Елена Дмитриевна Стасова | |
рос. Елена Дмитриевна Стасова | |
3 Голова Президії ЦК КП Азербайджанської РСР | |
9 вересня 1920 — 15 вересня 1920 | |
Попередник | Віктор Нанейшвілі |
Наступник | Володимир Думбадзе |
| |
Народилася | 3 листопада 1873 Санкт-Петербург |
Померла | 31 грудня 1966 (93 роки) Москва, СРСР |
Похована | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Відома як | політична діячка |
Країна | Російська імперія і СРСР |
Національність | росіянка |
Політична партія | КПРС[1] |
Батько | d[1] |
Мати | Q121419167? |
Релігія | атеїзм |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народилась в родині російського громадського діяча, адвоката , який брав участь у крупних судових процесах того часу, одного з організаторів та директорів Російського музичного товариства (1859). Племінниця . Онука архітектора .
До 13-річного віку Олена виховувалась і здобувала освіту вдома. Пізніше вступила до 5-го класу гімназії; закінчила її 1890 року із золотою медаллю. Отримавши право на викладання російської мови й історії, стала вчителькою недільної школи, де раніше працювала її мати. У 20 років Олена познайомилась із Надією Крупською, разом вони викладали у недільних школах для робітників і вели соціал-демократичну пропаганду.
З 1898 року вона стала активним членом «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», який у подальшому став основою РСДРП. Вела партійну роботу в Петербурзі, Орлі, Москві, Мінську, Вільному, була секретарем (технічним співробітником) Петербурзького комітету й Північного бюро ЦК РСДРП.
«Дуже енергійна, віддана справі, конспіративна людина, з широким колом знайомств» ().
У 1905—1906 роках жила в еміграції у Швейцарії, де працювала у ЦК РСДРП та брала участь у виданні газети «Пролетаріат». У 1906 році у Фінляндії займалась транспортуванням зброї, грошей та партійних працівників через кордон. У 1907—1912 роках була представником ЦК РСДРП у Тифлісі. З 1913 по 1916 роки перебувала у засланні у Єнісейській губернії.
В лютому 1917 — березні 1920 року — секретар ЦК партії. З 1917 кандидат в члени ЦК, у 1918—1920 член ЦК партії.
У 1918 року член Президії Петроградської НК і секретар Петроградського комітету РКП(б).
З 9 по 15 вересня 1920 року — голова Президії ЦК КП(б) Азербайджану. З вересня 1920 року — секретар Президії Ради пропаганди та дії народів Сходу, член Кавказького бюро ЦК.
У 1921—1925 роках на нелегальній роботі в апараті компартії Німеччини та представництві Виконкому Комінтерна в Берліні.
У 1927—1937 голова ЦК Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДР) СРСР і заступник голови виконкому МОДР.
У 1932 році на Амстердамському антивоєнному конгресі обиралась членом Всесвітнього антивоєнного і антифашистського комітету, а 1934 року брала участь у створенні Всесвітнього антивоєнного і антифашистського жіночого комітету.
У 1933 році за її ініціативою та ініціативою робітників міста Іваново був заснований Інтердім для дітей закордонних революціонерів і робітників, що опинились у в’язницях.
У 1930—1934 член ЦКК ВКП(б). У 1935—1943 член Інтернаціональної контрольної комісії Комінтерну. У 1938—1946 роках редактор журналу «Інтернаціональна література». З 1946 року на пенсії.
1948 року отримала сувору догану від ЦК партії за вихваляння Бухаріна. Жила у відомому будинку на набережній. Померла 31 грудня 1966 року в Москві. Після смерті була кремована, прах поміщений в урні у Кремлівській стіні на Червоній площі у Москві.
Пам’ять
- На стіні будинку, в якому вона жила, була розміщена меморіальна дошка з текстом:
«У цьому будинку з 1932 року по 1966 рік жила професійна революціонерка, активна учасниця Великої Жовтневої Соціалістичної революції, член КПРС з 1898 року, Герой Соціалістичної Праці Олена Дмитрівна Стасова»
- Ім’ям Стасової названо Іванівський інтернаціональний дитячий будинок, заснований МОДРом у 1930-тих роках, вулиці у Москві (в районі Ленінського проспекту), Санкт-Петербурзі (в районі проспекту Енергетиків), Красноярську.
- У 1973 році була випущена поштова марка СРСР, присвячена Стасовій.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960)
- п'ять орденів Леніна (7.03.1933, 14.10.1953, 23.03.1956, 7.03.1960, 14.10.1963).
Праці
- «Страницы жизни и борьбы». — М., 1960. — Уривки з книги [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
У кінематографі
- Придумані факти біографії Олени Стасової були використані у комедійному фільмі Злодії та проститутки (2004).
Примітки
- Стасова Елена Дмитриевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Біографія на сайті ХРОНОС [ 2 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ole na Dmi trivna Sta sova partijni prizviska Absolyut Varvara Ivanivna Gusha Delta Zelma Gerta 3 zhovtnya 1873 18731003 Peterburg 31 grudnya 1966 Moskva SRSR rosijska j radyanska revolyucionerka diyach mizhnarodnogo komunistichnogo zhinochogo antivoyennogo j antifashistskogo ruhiv Kandidat u chleni CK RSDRP b u 1912 1917 i 1917 1918 rokah Chlen Rosijskogo byuro CK RSDRP b u 1912 i 1917 rokah Chlen CK RSDRP b u 1918 1920 rokah Sekretar Byuro CK 28 02 1917 25 03 1919 vidpovidalnij sekretar CK 25 03 1919 29 11 1919 sekretar CK 29 11 1919 20 03 1920 chlen Byuro CK 11 03 1919 25 03 1919 chlen Politbyuro CK 13 04 1919 26 09 1919 chlen Orgbyuro CK RKP b 25 03 1919 20 03 1920 Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b ta chlen Partijnoyi kolegiyi CKK VKP b u 1930 1934 rokah Diyach rosijskogo j mizhnarodnogo komunistichnih ruhiv Geroj Socialistichnoyi Praci 7 03 1960 Olena Dmitrivna Stasovaros Elena Dmitrievna StasovaOlena Dmitrivna Stasovaros Elena Dmitrievna Stasova3 Golova Prezidiyi CK KP Azerbajdzhanskoyi RSR9 veresnya 1920 15 veresnya 1920Poperednik Viktor NanejshviliNastupnik Volodimir DumbadzeNarodilasya 3 listopada 1873 1873 11 03 Sankt PeterburgPomerla 31 grudnya 1966 1966 12 31 93 roki Moskva SRSRPohovana Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidoma yak politichna diyachkaKrayina Rosijska imperiya i SRSRNacionalnist rosiyankaPolitichna partiya KPRS 1 Batko d 1 Mati Q121419167 Religiya ateyizmNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilas v rodini rosijskogo gromadskogo diyacha advokata yakij brav uchast u krupnih sudovih procesah togo chasu odnogo z organizatoriv ta direktoriv Rosijskogo muzichnogo tovaristva 1859 Pleminnicya Onuka arhitektora Do 13 richnogo viku Olena vihovuvalas i zdobuvala osvitu vdoma Piznishe vstupila do 5 go klasu gimnaziyi zakinchila yiyi 1890 roku iz zolotoyu medallyu Otrimavshi pravo na vikladannya rosijskoyi movi j istoriyi stala vchitelkoyu nedilnoyi shkoli de ranishe pracyuvala yiyi mati U 20 rokiv Olena poznajomilas iz Nadiyeyu Krupskoyu razom voni vikladali u nedilnih shkolah dlya robitnikiv i veli social demokratichnu propagandu Z 1898 roku vona stala aktivnim chlenom Soyuzu borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu yakij u podalshomu stav osnovoyu RSDRP Vela partijnu robotu v Peterburzi Orli Moskvi Minsku Vilnomu bula sekretarem tehnichnim spivrobitnikom Peterburzkogo komitetu j Pivnichnogo byuro CK RSDRP Duzhe energijna viddana spravi konspirativna lyudina z shirokim kolom znajomstv U 1905 1906 rokah zhila v emigraciyi u Shvejcariyi de pracyuvala u CK RSDRP ta brala uchast u vidanni gazeti Proletariat U 1906 roci u Finlyandiyi zajmalas transportuvannyam zbroyi groshej ta partijnih pracivnikiv cherez kordon U 1907 1912 rokah bula predstavnikom CK RSDRP u Tiflisi Z 1913 po 1916 roki perebuvala u zaslanni u Yenisejskij guberniyi V lyutomu 1917 berezni 1920 roku sekretar CK partiyi Z 1917 kandidat v chleni CK u 1918 1920 chlen CK partiyi U 1918 roku chlen Prezidiyi Petrogradskoyi NK i sekretar Petrogradskogo komitetu RKP b Z 9 po 15 veresnya 1920 roku golova Prezidiyi CK KP b Azerbajdzhanu Z veresnya 1920 roku sekretar Prezidiyi Radi propagandi ta diyi narodiv Shodu chlen Kavkazkogo byuro CK U 1921 1925 rokah na nelegalnij roboti v aparati kompartiyi Nimechchini ta predstavnictvi Vikonkomu Kominterna v Berlini U 1927 1937 golova CK Mizhnarodnoyi organizaciyi dopomogi borcyam revolyuciyi MODR SRSR i zastupnik golovi vikonkomu MODR U 1932 roci na Amsterdamskomu antivoyennomu kongresi obiralas chlenom Vsesvitnogo antivoyennogo i antifashistskogo komitetu a 1934 roku brala uchast u stvorenni Vsesvitnogo antivoyennogo i antifashistskogo zhinochogo komitetu U 1933 roci za yiyi iniciativoyu ta iniciativoyu robitnikiv mista Ivanovo buv zasnovanij Interdim dlya ditej zakordonnih revolyucioneriv i robitnikiv sho opinilis u v yaznicyah U 1930 1934 chlen CKK VKP b U 1935 1943 chlen Internacionalnoyi kontrolnoyi komisiyi Kominternu U 1938 1946 rokah redaktor zhurnalu Internacionalna literatura Z 1946 roku na pensiyi 1948 roku otrimala suvoru doganu vid CK partiyi za vihvalyannya Buharina Zhila u vidomomu budinku na naberezhnij Pomerla 31 grudnya 1966 roku v Moskvi Pislya smerti bula kremovana prah pomishenij v urni u Kremlivskij stini na Chervonij ploshi u Moskvi Pam yatNa stini budinku v yakomu vona zhila bula rozmishena memorialna doshka z tekstom U comu budinku z 1932 roku po 1966 rik zhila profesijna revolyucionerka aktivna uchasnicya Velikoyi Zhovtnevoyi Socialistichnoyi revolyuciyi chlen KPRS z 1898 roku Geroj Socialistichnoyi Praci Olena Dmitrivna Stasova Im yam Stasovoyi nazvano Ivanivskij internacionalnij dityachij budinok zasnovanij MODRom u 1930 tih rokah vulici u Moskvi v rajoni Leninskogo prospektu Sankt Peterburzi v rajoni prospektu Energetikiv Krasnoyarsku U 1973 roci bula vipushena poshtova marka SRSR prisvyachena Stasovij NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 7 03 1960 p yat ordeniv Lenina 7 03 1933 14 10 1953 23 03 1956 7 03 1960 14 10 1963 Praci Stranicy zhizni i borby M 1960 Urivki z knigi 9 listopada 2014 u Wayback Machine U kinematografiPridumani fakti biografiyi Oleni Stasovoyi buli vikoristani u komedijnomu filmi Zlodiyi ta prostitutki 2004 PrimitkiStasova Elena Dmitrievna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaBiografiya na sajti HRONOS 2 chervnya 2011 u Wayback Machine