Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́рунський райо́н (до 1925 року — Пищівський район) — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1958 роки в складі Волинської округи, УСРР, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Ярунь.
| Ярунський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | УРСР |
| Округа/Область: | Волинська округа, УСРР, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 7 березня 1923 року |
| Ліквідований: | 4 червня 1958 року |
| Населення: | 33 903 (1939) |
| Площа: | 700 км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | с. Пищів, с. Ярунь |
| Кількість сільських рад: | 27 (1946) |
| Кількість сіл: | 42 |
| Кількість селищ: | 1 |
| Кількість хуторів: | 7 |
| Районна влада | |
Демографія
Станом на 1923 рік, кількість населення району складала 34 161 особу.
Відповідно до результатів перепису населення 1926 року, в районі проживало 36 076 осіб, з них (кількість та у відсотках до загальної кількости): українці — 30 610 (84,8), поляки — 2 371 (6,6), німці — 1 887 (5,2), євреї — 786 (2,2), росіяни — 240 (0,7), чехи — 0,2 %, білоруси — 0,1 %.
Район було включено до переліку районів, з котрих, відповідно до постанови Ради народних комісарів «Про переселення соціально-небезпечного елемент із прикордонних округів УРСР» від 13 листопада 1929 року, планувалось переселення з 22-кілометрової прикордонної зони незгодних з політикою радянської влади осіб.
Під час Голодомору 1932—33 років весь район було охоплено голодом, померла 2 871 особа.
Відповідно до постанови ЦК КП(Б)У «Про переселення з прикордонної смуги 8 330 господарств в зв'язку з оборонними міркуваннями та про переселення в прикордонні райони 4 000 кращих колгоспників Київської та Чернігівської обл.» від 23 січня 1935 року, у лютому—березні цього ж року було виселено 250 господарств, 1211 осіб та приселено 101 господарство. Відповідно до постанови ЦК КП(Б)У від 9 квітня 1936 року, у травні—червні того року до Казахстану було виселено 553 господарства: 335 — поляків та 218 — німецьких.
Протягом 1933-36 років насильницькій депортації з місць постійного проживання були піддані 2 649 жителів району.
Станом на кінець 1936 року, кількість населення району налічувала 32 697 осіб.
Відповідно до плану відселення хуторів, в районі мали переселити до сіл 1624 селянських домогосподарства. До 1939 року було переселено 565 хутірських господарств.
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення району становила 33 903 особи, з них українців — 31 509, росіян — 1 186, німців — 95, євреїв — 656, поляків — 255, інших — 202.
Історія та адміністративний устрій
Район було утворено 7 березня 1923 року як Пищівський, у складі Житомирської округи Волинської губернії УСРР, з адміністративним центром у с. Пищів, з Боголюбівської, Велико-Горбашівської, Велико-Деражненської, Велико-Молодьківської, Гурської, Дідовицької, Дубровської, Жолобненської, Закриницьої, Корецько-Хутірської, Коритищенської, Косенівської, Красилівської, Курманської, Мокренської, Пищівської, Пилиповицької, Повчинської, Тожирської, Токарівської, Юрківщинської та Ярунської сільських рад колишніх Пищівської та Жолобенської волостей Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Корецько-Хутірська сільська рада, з центром в хуторі Корецькі Хутори, була внесена до попереднього списку в січні 1923 року, але фактично не існувала через розміщення на території, що увійшла до тодішньої Польщі.
До складу району було включено 65 населених пунктів загальною площею територій 621,6 кв. верст, з них: 31 село, 16 колоній, 10 сілець, 6 хуторів та 2 урочища. У 1926 році кількість населених пунктів була близькою до 100.
23 вересня 1925 року, відповідно до постанов ВУЦВК та РНК УРСР, адміністративний центр району було перенесено до села Ярунь з відповідним перейменуванням району на Ярунський. 28 вересня 1925 року було передано до складу Новоград-Волинського району Боголюбівську сільську раду та включено до складу району Суховольську сільську раду Городницького району.
В складі району утворено: 24 серпня 1923 року — Анетівську сільську раду, 28 вересня 1925 року — Малогорбашівську сільську раду, 27 жовтня 1926 року — Крайнєдеражнянську, Грудську та Шитнянську сільські ради, 18 грудня 1928 року — Стовпівську сільську раду.
2 вересня 1930 року, постановами ВУЦВК та РНК УРСР, було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Ярунський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року, відповідно до постанови IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР», було утворено 5 областей, в тому числі Київську, до складу котрої включено Ярунський район. 4 травня 1935 року, постановою ЦВК УСРР «Про утворення округів на території Київської і Вінницької областей», район було включено до складу новоутвореного Новоград-Волинського округу.
З 22 вересня 1937 року, відповідно до постанови ЦВК СРСР «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області», утворені 1935-36 років округи було ліквідовано, район став частиною новоутвореної Житомирської області.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Звягель Генеральної округи Житомир. Були утворені Будищанська, Вереснянська, Городищенська, Дуплинська, Жеребилівська, Забарська, Кам'яно-Суховольська, Кам'яно-Токарівська, Кошелівська, Колоніє-Красилівська, Кудиновицька, Маломолодьківська, Мужилівська та Хижівська сільські управи.
Станом на 1 вересня 1946 року площа території району складала 700 км²; до складу району входили 27 сільських рад (Анетівська, Борисівська, Велико-Горбашівська, Велико-Деражнянська, Велико-Молодьківська, Грудська, Гурківська, Дідовицька, Дубровська, Жолобненська, Закриницька, Коритищанська, Косенівська, Крайньо-Деражнянська, Красилівська, Малогорбашівська, Мокренська, Пилиповицька, Піщівська, Повчинська, Середньо-Деражнянська, Стовпівська, Суховольська, Тернівська, Токарівська, Юрківщинська та Ярунська), в підпорядкуванні котрих перебував 50 населених пунктів: 42 села, 1 селище та 7 хуторів.
12 квітня 1948 року в складі району було утворено Хижівську сільську раду. 11 серпня 1954 року, в ході укрупнення сільських рад, були ліквідовані Анетівська, Борисівська, Великодеражнянська, Грудська, Дубровська, Коритищенська, Крайнєдеражнянська, Малогорбашівська, Стовпівська та Юрківщинська сільські ради. 28 листопада 1957 року до складу району були приєднані Курчицька, Лучицька та Малоцвілянська сільські ради розформованого Городницького району.
Відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР від 4 червня 1958 року «Про утворення Новоград-Волинського району Житомирської області», район було розформовано, вся територія увійшла до складу відновленого Новоград-Волинського району.
Господарка
На час утворення району площа добрих земель становила 61 645,55 десятин, з них: рілля — 31 618, 38 дес., під лісом — 16 319, 81 дес., сінокоси — 8 901,7 дес., присадибні ділянки — 2 955,8 дес. Решта землі — 1 850,86 дес.
Район мав винокурню в Яруні, 2 тартаки — у Красилівці та Кам'янці, фарфоровий завод у Городищі, на котрому працювали 228 осіб. У Жолобному та Пищеві були пивні лавки. Поштово-телеграфна станція розміщувалась у Пищеві.
До заможної групи селян у 1927 році в районі відносили:
- господарства з 1-2 особами, що мали 6 та більше десятин землі, коня або 2-х волів та не менше 2-х одиниць великої рогатої худоби (ВРХ);
- господарства з 3-4 їдцями, що мали 8 дес. землі та більше, 2 одиниці ВРХ;
- господарства з 4 їдцями, 8-ма дес. землі (додаючи на особу 1 дес. якщо їх більше 4), 2 одиниці ВРХ.
Ставка податку з бідняцького господарства складала 22 копійки, з куркульського — 15 рублів 42 коп. У 1929—30 роках кожен «куркуль» району повинен був здати державі 120 пудів збіжжя, понад 4 пуди м'яса, близько 20 руб. податку, 10 руб. самообкладу, 10 руб. паїв та сплатити за облігації. Внаслідок перекладення обов'язку збирання податків на сільські ради, селяни неохоче обирались депутатами, відмовлялись працювати в складі сільських рад.
ЦК КП(б)У повідомляв про численні виступи в районі проти проведення колективізації.
Соціальна сфера
Станом на 1923 рік в районі налічувалось 15 церков (Великий Молодьків, Гурки, Дідовичі, Жолобне, Красилівка, Косенів, Повчини, Середня Деражня, Курмань, Мокре, Пилиповичі Звягельські, Тожир, Токарів, та Ярунь), дві лікарські амбулаторії (Пищів та Жолобне), два фельдшерські пункти (Ярунь та Токарів) та два ветеринарні фельдшерські пункти (Багатий та Жолобне).
У 1926 році було ухвалене рішення про забезпечення району лікарським персоналом для створення місцевої лікарні.
Примітки
- с. 97—108, 118, 122, 127, 128. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- . https://datatowel.in.ua/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2022. Процитовано 11 листопада 2020.
- . https://novograd.city/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 14 березня 2023.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 42, 154, 525, 532, 533, 539, 540, 558, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 11 листопада 2020.
- . http://koda.gov.ua/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 157, 191. Процитовано 20 червня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya runskij rajo n do 1925 roku Pishivskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1923 po 1958 roki v skladi Volinskoyi okrugi USRR Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Rajonnij centr selo Yarun Yarunskij rajon Osnovni dani Krayina URSR Okruga Oblast Volinska okruga USRR Kiyivska oblast Zhitomirska oblast Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 4 chervnya 1958 roku Naselennya 33 903 1939 Plosha 700 km Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr s Pishiv s Yarun Kilkist silskih rad 27 1946 Kilkist sil 42 Kilkist selish 1 Kilkist hutoriv 7 Rajonna vladaDemografiyaStanom na 1923 rik kilkist naselennya rajonu skladala 34 161 osobu Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1926 roku v rajoni prozhivalo 36 076 osib z nih kilkist ta u vidsotkah do zagalnoyi kilkosti ukrayinci 30 610 84 8 polyaki 2 371 6 6 nimci 1 887 5 2 yevreyi 786 2 2 rosiyani 240 0 7 chehi 0 2 bilorusi 0 1 Rajon bulo vklyucheno do pereliku rajoniv z kotrih vidpovidno do postanovi Radi narodnih komisariv Pro pereselennya socialno nebezpechnogo element iz prikordonnih okrugiv URSR vid 13 listopada 1929 roku planuvalos pereselennya z 22 kilometrovoyi prikordonnoyi zoni nezgodnih z politikoyu radyanskoyi vladi osib Pid chas Golodomoru 1932 33 rokiv ves rajon bulo ohopleno golodom pomerla 2 871 osoba Vidpovidno do postanovi CK KP B U Pro pereselennya z prikordonnoyi smugi 8 330 gospodarstv v zv yazku z oboronnimi mirkuvannyami ta pro pereselennya v prikordonni rajoni 4 000 krashih kolgospnikiv Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi obl vid 23 sichnya 1935 roku u lyutomu berezni cogo zh roku bulo viseleno 250 gospodarstv 1211 osib ta priseleno 101 gospodarstvo Vidpovidno do postanovi CK KP B U vid 9 kvitnya 1936 roku u travni chervni togo roku do Kazahstanu bulo viseleno 553 gospodarstva 335 polyakiv ta 218 nimeckih Protyagom 1933 36 rokiv nasilnickij deportaciyi z misc postijnogo prozhivannya buli piddani 2 649 zhiteliv rajonu Stanom na kinec 1936 roku kilkist naselennya rajonu nalichuvala 32 697 osib Vidpovidno do planu vidselennya hutoriv v rajoni mali pereseliti do sil 1624 selyanskih domogospodarstva Do 1939 roku bulo pereseleno 565 hutirskih gospodarstv Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku kilkist naselennya rajonu stanovila 33 903 osobi z nih ukrayinciv 31 509 rosiyan 1 186 nimciv 95 yevreyiv 656 polyakiv 255 inshih 202 Istoriya ta administrativnij ustrijRajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku yak Pishivskij u skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi USRR z administrativnim centrom u s Pishiv z Bogolyubivskoyi Veliko Gorbashivskoyi Veliko Derazhnenskoyi Veliko Molodkivskoyi Gurskoyi Didovickoyi Dubrovskoyi Zholobnenskoyi Zakrinicoyi Korecko Hutirskoyi Koritishenskoyi Kosenivskoyi Krasilivskoyi Kurmanskoyi Mokrenskoyi Pishivskoyi Pilipovickoyi Povchinskoyi Tozhirskoyi Tokarivskoyi Yurkivshinskoyi ta Yarunskoyi silskih rad kolishnih Pishivskoyi ta Zholobenskoyi volostej Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Korecko Hutirska silska rada z centrom v hutori Korecki Hutori bula vnesena do poperednogo spisku v sichni 1923 roku ale faktichno ne isnuvala cherez rozmishennya na teritoriyi sho uvijshla do todishnoyi Polshi Do skladu rajonu bulo vklyucheno 65 naselenih punktiv zagalnoyu plosheyu teritorij 621 6 kv verst z nih 31 selo 16 kolonij 10 silec 6 hutoriv ta 2 urochisha U 1926 roci kilkist naselenih punktiv bula blizkoyu do 100 23 veresnya 1925 roku vidpovidno do postanov VUCVK ta RNK URSR administrativnij centr rajonu bulo pereneseno do sela Yarun z vidpovidnim perejmenuvannyam rajonu na Yarunskij 28 veresnya 1925 roku bulo peredano do skladu Novograd Volinskogo rajonu Bogolyubivsku silsku radu ta vklyucheno do skladu rajonu Suhovolsku silsku radu Gorodnickogo rajonu V skladi rajonu utvoreno 24 serpnya 1923 roku Anetivsku silsku radu 28 veresnya 1925 roku Malogorbashivsku silsku radu 27 zhovtnya 1926 roku Krajnyederazhnyansku Grudsku ta Shitnyansku silski radi 18 grudnya 1928 roku Stovpivsku silsku radu 2 veresnya 1930 roku postanovami VUCVK ta RNK URSR bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Yarunskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku vidpovidno do postanovi IV pozachergovoyi sesiyi VUCVK XII sklikannya Pro utvorennya oblasnih vikonavchih komitetiv na teritoriyi USRR bulo utvoreno 5 oblastej v tomu chisli Kiyivsku do skladu kotroyi vklyucheno Yarunskij rajon 4 travnya 1935 roku postanovoyu CVK USRR Pro utvorennya okrugiv na teritoriyi Kiyivskoyi i Vinnickoyi oblastej rajon bulo vklyucheno do skladu novoutvorenogo Novograd Volinskogo okrugu Z 22 veresnya 1937 roku vidpovidno do postanovi CVK SRSR Pro podil Harkivskoyi oblasti na Harkivsku i Poltavsku Kiyivskoyi na Kiyivsku i Zhitomirsku Vinnickoyi na Vinnicku i Kam yanec Podilsku ta Odeskoyi na Odesku i Mikolayivsku oblasti utvoreni 1935 36 rokiv okrugi bulo likvidovano rajon stav chastinoyu novoutvorenoyi Zhitomirskoyi oblasti V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Zvyagel Generalnoyi okrugi Zhitomir Buli utvoreni Budishanska Veresnyanska Gorodishenska Duplinska Zherebilivska Zabarska Kam yano Suhovolska Kam yano Tokarivska Koshelivska Koloniye Krasilivska Kudinovicka Malomolodkivska Muzhilivska ta Hizhivska silski upravi Stanom na 1 veresnya 1946 roku plosha teritoriyi rajonu skladala 700 km do skladu rajonu vhodili 27 silskih rad Anetivska Borisivska Veliko Gorbashivska Veliko Derazhnyanska Veliko Molodkivska Grudska Gurkivska Didovicka Dubrovska Zholobnenska Zakrinicka Koritishanska Kosenivska Krajno Derazhnyanska Krasilivska Malogorbashivska Mokrenska Pilipovicka Pishivska Povchinska Seredno Derazhnyanska Stovpivska Suhovolska Ternivska Tokarivska Yurkivshinska ta Yarunska v pidporyadkuvanni kotrih perebuvav 50 naselenih punktiv 42 sela 1 selishe ta 7 hutoriv 12 kvitnya 1948 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Hizhivsku silsku radu 11 serpnya 1954 roku v hodi ukrupnennya silskih rad buli likvidovani Anetivska Borisivska Velikoderazhnyanska Grudska Dubrovska Koritishenska Krajnyederazhnyanska Malogorbashivska Stovpivska ta Yurkivshinska silski radi 28 listopada 1957 roku do skladu rajonu buli priyednani Kurchicka Luchicka ta Malocvilyanska silski radi rozformovanogo Gorodnickogo rajonu Vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR vid 4 chervnya 1958 roku Pro utvorennya Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti rajon bulo rozformovano vsya teritoriya uvijshla do skladu vidnovlenogo Novograd Volinskogo rajonu GospodarkaNa chas utvorennya rajonu plosha dobrih zemel stanovila 61 645 55 desyatin z nih rillya 31 618 38 des pid lisom 16 319 81 des sinokosi 8 901 7 des prisadibni dilyanki 2 955 8 des Reshta zemli 1 850 86 des Rajon mav vinokurnyu v Yaruni 2 tartaki u Krasilivci ta Kam yanci farforovij zavod u Gorodishi na kotromu pracyuvali 228 osib U Zholobnomu ta Pishevi buli pivni lavki Poshtovo telegrafna stanciya rozmishuvalas u Pishevi Do zamozhnoyi grupi selyan u 1927 roci v rajoni vidnosili gospodarstva z 1 2 osobami sho mali 6 ta bilshe desyatin zemli konya abo 2 h voliv ta ne menshe 2 h odinic velikoyi rogatoyi hudobi VRH gospodarstva z 3 4 yidcyami sho mali 8 des zemli ta bilshe 2 odinici VRH gospodarstva z 4 yidcyami 8 ma des zemli dodayuchi na osobu 1 des yaksho yih bilshe 4 2 odinici VRH Stavka podatku z bidnyackogo gospodarstva skladala 22 kopijki z kurkulskogo 15 rubliv 42 kop U 1929 30 rokah kozhen kurkul rajonu povinen buv zdati derzhavi 120 pudiv zbizhzhya ponad 4 pudi m yasa blizko 20 rub podatku 10 rub samoobkladu 10 rub payiv ta splatiti za obligaciyi Vnaslidok perekladennya obov yazku zbirannya podatkiv na silski radi selyani neohoche obiralis deputatami vidmovlyalis pracyuvati v skladi silskih rad CK KP b U povidomlyav pro chislenni vistupi v rajoni proti provedennya kolektivizaciyi Socialna sferaStanom na 1923 rik v rajoni nalichuvalos 15 cerkov Velikij Molodkiv Gurki Didovichi Zholobne Krasilivka Koseniv Povchini Serednya Derazhnya Kurman Mokre Pilipovichi Zvyagelski Tozhir Tokariv ta Yarun dvi likarski ambulatoriyi Pishiv ta Zholobne dva feldsherski punkti Yarun ta Tokariv ta dva veterinarni feldsherski punkti Bagatij ta Zholobne U 1926 roci bulo uhvalene rishennya pro zabezpechennya rajonu likarskim personalom dlya stvorennya miscevoyi likarni Primitkis 97 108 118 122 127 128 Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 https datatowel in ua Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 17 bereznya 2022 Procitovano 11 listopada 2020 https novograd city Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 14 bereznya 2023 PDF http www archive zt gov ua s 42 154 525 532 533 539 540 558 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 11 listopada 2020 http koda gov ua Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku https archive org 1947 s 157 191 Procitovano 20 chervnya 2021