Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Окремий відділ військ БНР в Балтії, також відомий як Окремий загін БНР, Окремий загін Балаховича — загін військ БНР, який діяв на території Естонії і Латвії під командуванням Станіслава Булак-Балаховича в кінці 1919 — початку 1920 років. Загін мав власні відзнаки, нагородну систему і польову пошту (для неї був створений тираж марок «Окремий загін БНР»). Через брак фінансування загін проіснував недовго, перейшовши на польську сторону, після чого отримав назву Російської добровольчої армії.
Передумови створення загону
До переходу на бік Білоруської Народної Республіки загін під командуванням Станіслава Булак-Балаховича входив до складу російської (білої) Північно-Західної армії, яка спільно з естонцями вела боротьбу з більшовиками в районі Пскова. Після поразки Північно-Західної армії під Петроградом в листопаді 1919 року серед її командування почали посилюватися суперечності. Вони загострилися після відходу армії на територію Естонії і початку мирних переговорів між нею і Радянською Росією. Згідно з домовленостями, російська північно-західна армія мала бути інтернована і підлягала ліквідації. У зв'язку з цим Балахович шукав можливість переходу на іншу сторону.
Створення загону
Рада БНР звернула увагу на Булак-Балаховича ще восени 1918 року, відразу після його переходу на бік білих. Встановлення контакту було неможливим через відсутність білоруського представництва в Естонії. Крім цього, німецька окупаційна влада не погоджувалася на організацію білоруської армії. Через рік, 18 жовтня 1919 року, шеф Білоруської військово-дипломатичної місії в Латвії та Естонії полковник Костянтин Єзовітов встановив контакт з Балаховичем.
7 листопада 1919 року Константин Єзовітов направив запит міністру фінансів БНР Василю Захарко про виділення необхідної суми на утримання загону генерала Булак-Балаховича до початку 1920 року. Державний контролер БНР Левон Заєць направив свою резолюцію 17 листопада 1919 року, в якій зазначалось: «Нічого не маючи проти асигнування білоруських національних загонів, вважаю однак обов'язковим потрібне призначення при таких загонах спеціального урядовця Державного Контролю заради невідкладної фактичної перевірки і контролю витрат».
14 листопада 1919 року Балахович подав офіційну декларацію про білоруське громадянство і його прийняття на білоруську службу. Костянтин Єзовітов, не дочекавшись відповіді від уряду БНР, взяв відповідальність на себе і 15 листопада 1919 року в відповідь на заяву Балаховича повідомив йому: «Відтепер ви з Вашим військам рахуєтесь на службі в Армії Білоруської Народної Республіки, як командир Окремого Загону Білоруської Народної Республіки в Естонії». Загін отримав офіційну назву «Окремий відділ військ БНР в Балтії». Не пізніше 24 листопада Балахович отримав від Клавдія Дуж-Душевского білоруську форму, печатку і штамп Окремого загону.
Діяльність загону
26 листопада — «Окремий відділ», згідно з договором білоруських дипломатів Клавдія Дуж-Душевского і Єзовітова з урядом Естонії, був прийнятий на тимчасове утримання Естонії, фінансові витрати зараховані як державна позика БНР. Не вдалося домогтися згоди естонців на збільшення загону шляхом мобілізації білорусів, які перебували на території Естонії, а також отримати допомогу з боку держав Антанти. Американська місія передала балаховцям польовий госпіталь і медикаменти.
У листопаді, після відступу естонців від Пскова і поразки Північної-Західної армії під Петроградом естонська армія, а разом з нею Окремий загін БНР в Балтії перейшла до оборонних боїв, а штаб загону був переведений в Марієнбург. Окремий відділ знаходився в Латгалії на стику оперативних дій 2-й і 3-й дивізій естонської армії на півночі колишньої Вітебської губернії. 3-тя дивізія займала переважно Південний фронт естонської армії, поступово передавала позиції латишам.
14 грудня Окремий відділ БНР захопив села Павлове, Тульцеве і взяв у полон 10 червоноармійців. 19-20 грудня більшовики перейшли в наступ і відновили контроль над колишніми позиціями. Павлове було втрачене Окремим загоном в нерівному бою, команда загону з 14 чоловік загинула, за винятком трьох солдатів, які прорвалися через облогу червоних разом з кулеметом. Окремий загін перейшов в контрнаступ і 20 грудня звільнив село Павлове, захопив 1 кулемет. 23 червоноармійці загинули в бою.
20 грудня 1919 року Булак-Балахович сам побував на передовій лінії фронту. 19 грудня загін відбив 4 атаки червоних, було захоплено 17 полонених, однак мав втрати: було вбито 6 бійців загону, пропали безвісти 5 солдатів, поранено 11, захворіло від холоду 16 осіб.
Внаслідок естонсько-радянських переговорів Єзовітов запропонував в Ризі прийняти загін Балаховича під латиське командування, на що отримав відмову. Можливо, однією з причин відмови стали білоруські претензії на певні литовські території.
На початку січня 1920 року Латвія висловила згоду прийняти частину загону на своїй території, в населеному пункті Марієнбург, однак відмовилася прийняти його під своє командування.
22 січня 1920 року «Окремий відділ» юридично був включений Радою БНР (уряд А. Луцькевича) до складу білоруської армії.
На початку лютого 1920 року в зв'язку з відсутністю коштів на фінансування загону, новий голова Ради БНР Вацлав Ластовський в присутності Єзовітова погодився на перехід Балаховича під польське командування.
8 лютого 1920 року Єзовітов звернувся з листом до Пілсудського, в якому, посилаючись на його декрет про формування білоруської армії, просив виділити загону генерала Булак-Балаховича ділянку фронту на лівому фланзі польських військ. Цей лист представнику Польської республіки в Ризі, Б. Бовфалу вручив секретар білоруської місії . Бовфал відмовився робити якісь кроки в цій справі, стверджуючи що Єзовітова й Душевского відкликав їх власний уряд, якого Польща не визнає.
Перехід на польську сторону
В кінці січня 1920 року поляки розпочали секретні переговори з Балаховичем за посередництва його брата Йосипа.
17 лютого 1920 року Балахович висловив згоду на перехід під польське командування (в день прийняття до складу білоруської армії урядом Антона Луцкевича), відповідну угоду було підписано в Ризі 23 лютого . Під польським командуванням Булак-Балахович назвав свою групу Російською народною добровольчою армією, а над його штабом піднято російський прапор . За спогадами Зінаїди Гіппіус, сам Булак-Балахович в кінці березня 1920 роки так пояснював обставини переходу свого загону з Естонії в Польщу :
 | Я білорус і католик, але я боровся за Росію і буду підтримувати російську справу. |  |
26 лютого польське командування ухвалило рішення про передислокацію загону Балаховича в Брест. Загін був розділений на 2 частини: перша група вийшла з Марієнбурга 5 березня, друга на день пізніше. Латвійці дали для першої частини 17 критих вагонів для солдатів, 5 платформ для спорядження, 6 вагонів для коней і один для офіцерів, для другої 17 вагонів для солдатів, 7 для коней, 4 платформи і вагон для офіцерів. 5 квітня перший транспорт прибув в Двінськ, звідки рушив у Вільно, через 14 днів подорожі загін прибув в Брест .
21 березня 1920 року Єзовітов запропонував підполковнику Іверському в зв'язку з переходом Окремого загону під польське командування ліквідувати представництво при місії і здати печатку і бланки Окремого загону. У Марієнбурзі на цей час залишався тільки лазарет, а також кілька команд загону. 29 квітня Данила Кадовба, Юрій Гладкий (пізніше замінений на Миколу Муратова) та підполковник Іверський були призначені до складу ліквідаційної комісії Окремого загону. Евакуація солдатів в Польщі повинна була проходити під керівництвом і наглядом комісії .
Див. також
Примітки
- . jivebelarus.net (ред.). Станіслаў Булак-Балаховіч (1883—1940) (біл.). Архів оригіналу за 31.01.2016. Процитовано 31.01.2016.
- Латишонок, 2014.
- Латышонак, 2014, с. 133.
- Балахоўцы: Сведчанні, дакументы, даследаванні, 2014, с. 127.
- Балахоўцы: Сведчанні, дакументы, даследаванні, 2014, с. 153.
- балаховцев: Свідчення, документи, дослідження, 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okremij viddil vijsk BNR v Baltiyi takozh vidomij yak Okremij zagin BNR Okremij zagin Balahovicha zagin vijsk BNR yakij diyav na teritoriyi Estoniyi i Latviyi pid komanduvannyam Stanislava Bulak Balahovicha v kinci 1919 pochatku 1920 rokiv Zagin mav vlasni vidznaki nagorodnu sistemu i polovu poshtu dlya neyi buv stvorenij tirazh marok Okremij zagin BNR Cherez brak finansuvannya zagin proisnuvav nedovgo perejshovshi na polsku storonu pislya chogo otrimav nazvu Rosijskoyi dobrovolchoyi armiyi Peredumovi stvorennya zagonuDo perehodu na bik Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki zagin pid komanduvannyam Stanislava Bulak Balahovicha vhodiv do skladu rosijskoyi biloyi Pivnichno Zahidnoyi armiyi yaka spilno z estoncyami vela borotbu z bilshovikami v rajoni Pskova Pislya porazki Pivnichno Zahidnoyi armiyi pid Petrogradom v listopadi 1919 roku sered yiyi komanduvannya pochali posilyuvatisya superechnosti Voni zagostrilisya pislya vidhodu armiyi na teritoriyu Estoniyi i pochatku mirnih peregovoriv mizh neyu i Radyanskoyu Rosiyeyu Zgidno z domovlenostyami rosijska pivnichno zahidna armiya mala buti internovana i pidlyagala likvidaciyi U zv yazku z cim Balahovich shukav mozhlivist perehodu na inshu storonu Stvorennya zagonuKlavdij Duzh Dushevskij zliva i Kostyantin Yezovitov sprava 25 grudnya 1919 roku Kinnij zagin Stanislava Bulak Balahovicha zhovten listopad 1919 roku Zagin Stanislava Bulak Balahovicha bilya stin Izborskoyi forteci zhovten listopad 1919 roku Rada BNR zvernula uvagu na Bulak Balahovicha she voseni 1918 roku vidrazu pislya jogo perehodu na bik bilih Vstanovlennya kontaktu bulo nemozhlivim cherez vidsutnist biloruskogo predstavnictva v Estoniyi Krim cogo nimecka okupacijna vlada ne pogodzhuvalasya na organizaciyu biloruskoyi armiyi Cherez rik 18 zhovtnya 1919 roku shef Biloruskoyi vijskovo diplomatichnoyi misiyi v Latviyi ta Estoniyi polkovnik Kostyantin Yezovitov vstanoviv kontakt z Balahovichem 7 listopada 1919 roku Konstantin Yezovitov napraviv zapit ministru finansiv BNR Vasilyu Zaharko pro vidilennya neobhidnoyi sumi na utrimannya zagonu generala Bulak Balahovicha do pochatku 1920 roku Derzhavnij kontroler BNR Levon Zayec napraviv svoyu rezolyuciyu 17 listopada 1919 roku v yakij zaznachalos Nichogo ne mayuchi proti asignuvannya biloruskih nacionalnih zagoniv vvazhayu odnak obov yazkovim potribne priznachennya pri takih zagonah specialnogo uryadovcya Derzhavnogo Kontrolyu zaradi nevidkladnoyi faktichnoyi perevirki i kontrolyu vitrat 14 listopada 1919 roku Balahovich podav oficijnu deklaraciyu pro biloruske gromadyanstvo i jogo prijnyattya na bilorusku sluzhbu Kostyantin Yezovitov ne dochekavshis vidpovidi vid uryadu BNR vzyav vidpovidalnist na sebe i 15 listopada 1919 roku v vidpovid na zayavu Balahovicha povidomiv jomu Vidteper vi z Vashim vijskam rahuyetes na sluzhbi v Armiyi Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki yak komandir Okremogo Zagonu Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki v Estoniyi Zagin otrimav oficijnu nazvu Okremij viddil vijsk BNR v Baltiyi Ne piznishe 24 listopada Balahovich otrimav vid Klavdiya Duzh Dushevskogo bilorusku formu pechatku i shtamp Okremogo zagonu Diyalnist zagonuStanislav Bulak Balahovich zi svoyeyu sobakoyu Rajtom zhovten listopad 1919 roku 26 listopada Okremij viddil zgidno z dogovorom biloruskih diplomativ Klavdiya Duzh Dushevskogo i Yezovitova z uryadom Estoniyi buv prijnyatij na timchasove utrimannya Estoniyi finansovi vitrati zarahovani yak derzhavna pozika BNR Ne vdalosya domogtisya zgodi estonciv na zbilshennya zagonu shlyahom mobilizaciyi bilorusiv yaki perebuvali na teritoriyi Estoniyi a takozh otrimati dopomogu z boku derzhav Antanti Amerikanska misiya peredala balahovcyam polovij gospital i medikamenti U listopadi pislya vidstupu estonciv vid Pskova i porazki Pivnichnoyi Zahidnoyi armiyi pid Petrogradom estonska armiya a razom z neyu Okremij zagin BNR v Baltiyi perejshla do oboronnih boyiv a shtab zagonu buv perevedenij v Mariyenburg Okremij viddil znahodivsya v Latgaliyi na stiku operativnih dij 2 j i 3 j divizij estonskoyi armiyi na pivnochi kolishnoyi Vitebskoyi guberniyi 3 tya diviziya zajmala perevazhno Pivdennij front estonskoyi armiyi postupovo peredavala poziciyi latisham 14 grudnya Okremij viddil BNR zahopiv sela Pavlove Tulceve i vzyav u polon 10 chervonoarmijciv 19 20 grudnya bilshoviki perejshli v nastup i vidnovili kontrol nad kolishnimi poziciyami Pavlove bulo vtrachene Okremim zagonom v nerivnomu boyu komanda zagonu z 14 cholovik zaginula za vinyatkom troh soldativ yaki prorvalisya cherez oblogu chervonih razom z kulemetom Okremij zagin perejshov v kontrnastup i 20 grudnya zvilniv selo Pavlove zahopiv 1 kulemet 23 chervonoarmijci zaginuli v boyu 20 grudnya 1919 roku Bulak Balahovich sam pobuvav na peredovij liniyi frontu 19 grudnya zagin vidbiv 4 ataki chervonih bulo zahopleno 17 polonenih odnak mav vtrati bulo vbito 6 bijciv zagonu propali bezvisti 5 soldativ poraneno 11 zahvorilo vid holodu 16 osib Vnaslidok estonsko radyanskih peregovoriv Yezovitov zaproponuvav v Rizi prijnyati zagin Balahovicha pid latiske komanduvannya na sho otrimav vidmovu Mozhlivo odniyeyu z prichin vidmovi stali biloruski pretenziyi na pevni litovski teritoriyi Na pochatku sichnya 1920 roku Latviya vislovila zgodu prijnyati chastinu zagonu na svoyij teritoriyi v naselenomu punkti Mariyenburg odnak vidmovilasya prijnyati jogo pid svoye komanduvannya 22 sichnya 1920 roku Okremij viddil yuridichno buv vklyuchenij Radoyu BNR uryad A Luckevicha do skladu biloruskoyi armiyi Na pochatku lyutogo 1920 roku v zv yazku z vidsutnistyu koshtiv na finansuvannya zagonu novij golova Radi BNR Vaclav Lastovskij v prisutnosti Yezovitova pogodivsya na perehid Balahovicha pid polske komanduvannya 8 lyutogo 1920 roku Yezovitov zvernuvsya z listom do Pilsudskogo v yakomu posilayuchis na jogo dekret pro formuvannya biloruskoyi armiyi prosiv vidiliti zagonu generala Bulak Balahovicha dilyanku frontu na livomu flanzi polskih vijsk Cej list predstavniku Polskoyi respubliki v Rizi B Bovfalu vruchiv sekretar biloruskoyi misiyi Bovfal vidmovivsya robiti yakis kroki v cij spravi stverdzhuyuchi sho Yezovitova j Dushevskogo vidklikav yih vlasnij uryad yakogo Polsha ne viznaye Perehid na polsku storonuStanislav Bulak Balahovich z polskimi oficerami v Bresti 1920 r V kinci sichnya 1920 roku polyaki rozpochali sekretni peregovori z Balahovichem za poserednictva jogo brata Josipa 17 lyutogo 1920 roku Balahovich visloviv zgodu na perehid pid polske komanduvannya v den prijnyattya do skladu biloruskoyi armiyi uryadom Antona Luckevicha vidpovidnu ugodu bulo pidpisano v Rizi 23 lyutogo Pid polskim komanduvannyam Bulak Balahovich nazvav svoyu grupu Rosijskoyu narodnoyu dobrovolchoyu armiyeyu a nad jogo shtabom pidnyato rosijskij prapor Za spogadami Zinayidi Gippius sam Bulak Balahovich v kinci bereznya 1920 roki tak poyasnyuvav obstavini perehodu svogo zagonu z Estoniyi v Polshu Ya bilorus i katolik ale ya borovsya za Rosiyu i budu pidtrimuvati rosijsku spravu 26 lyutogo polske komanduvannya uhvalilo rishennya pro peredislokaciyu zagonu Balahovicha v Brest Zagin buv rozdilenij na 2 chastini persha grupa vijshla z Mariyenburga 5 bereznya druga na den piznishe Latvijci dali dlya pershoyi chastini 17 kritih vagoniv dlya soldativ 5 platform dlya sporyadzhennya 6 vagoniv dlya konej i odin dlya oficeriv dlya drugoyi 17 vagoniv dlya soldativ 7 dlya konej 4 platformi i vagon dlya oficeriv 5 kvitnya pershij transport pribuv v Dvinsk zvidki rushiv u Vilno cherez 14 dniv podorozhi zagin pribuv v Brest 21 bereznya 1920 roku Yezovitov zaproponuvav pidpolkovniku Iverskomu v zv yazku z perehodom Okremogo zagonu pid polske komanduvannya likviduvati predstavnictvo pri misiyi i zdati pechatku i blanki Okremogo zagonu U Mariyenburzi na cej chas zalishavsya tilki lazaret a takozh kilka komand zagonu 29 kvitnya Danila Kadovba Yurij Gladkij piznishe zaminenij na Mikolu Muratova ta pidpolkovnik Iverskij buli priznacheni do skladu likvidacijnoyi komisiyi Okremogo zagonu Evakuaciya soldativ v Polshi povinna bula prohoditi pid kerivnictvom i naglyadom komisiyi Div takozhBiloruska Narodna Respublika Zbrojni sili Biloruskoyi Narodnoyi RespublikiPrimitki jivebelarus net red Stanislay Bulak Balahovich 1883 1940 bil Arhiv originalu za 31 01 2016 Procitovano 31 01 2016 Latishonok 2014 Latyshonak 2014 s 133 Balahoycy Svedchanni dakumenty dasledavanni 2014 s 127 Balahoycy Svedchanni dakumenty dasledavanni 2014 s 153 balahovcev Svidchennya dokumenti doslidzhennya 2014