Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Vijenac (укр. вінок), Vienac (до 1903 року) — двотижневий журнал літературно-мистецького та наукового спрямування, який видає Matica hrvatska (Matica ilirska) з 1869 року. Центральний часопис хорватської літератури і культури ХІХ століття.
 | ||||
| Країна видання |  Хорватія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | література | |||
| Мова | хорватська[1] | |||
| Головний редактор | d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] | |||
| Видавець | Матиця хорватська | |||
| Засновано | 1993 | |||
| ISSN-L | 1330-2787 | |||
| ISSN | 1330-2787 (друковане видання) 1333-9249 (інтернет-публікація[d]) | |||
| | ||||
| matica.hr/Vijenac/ matica.hr/vijenac/ | ||||
Відновлений у грудні 1993 року як журнал, що висвітлює всі поточні події, пов'язані з виданням літератури, образотворчим мистецтвом і місцевим театральним життям.
Історія
Видання започаткувала 1869 року «Matica ilirska» під назвою «Vienac» із підзаголовком «zabavi i pouci» (розваги і просвіта). Першим редактором журналу був Джуро Дежелич. Уже в першому випуску часопису свої твори оприлюднив Август Шеноа. Журнал публікував різні літературні твори (лірика, новели, романи, романи з продовженням, п'єси есеї, подорожні записки, гумор, мемуари тощо). Більшість тогочасного хорватського літературного доробку зосереджувалось у цьому виданні: всі видатні представники хорватського реалізму і натуралізму, а також предтечі модернізму друкували в ньому свої твори. Розділ «Лістак» (брошура) уміщував фейлетони, літературні анонси, статті, рецензії та замітки про поточні літературні та культурні події. У пізніших випусках журнал також публікував зразки образотворчого мистецтва (ілюстрації, картини, портрети) з елегантним оформленням полів сторінок.
Золотий вік для журналу настав, коли 13 грудня 1874 року його редакцію очолив сам Август Шеноа. За час його редакторства з часописом співпрацювали майже всі хорватські письменники незалежно від їхніх політичних чи ідеологічних переконань. Після смерті Шеноа було дуже важко знайти йому заміну. Редакторами після нього були Фран Фолнегович, Вєкослав Клаїч, Йосип Пасарич, Бартол Інхоф, Йован Хранилович, Джуро Арнолд, Степан Босанац і Мілан Шеноа. Останніми редакторами були Ксавер Шандор Гяльський та Мілівой Дежман-Іванов. Вони видали 24 випуски. Журнал був дуже ефектним: окрім літературних та есеїстичних текстів, він налічував 168 картин, 17 портретів і 78 ілюстрацій. Матиця вклала у часопис 8000 крон, але одержаний результат не виправдав себе, і в 1903 р. «Vienac» перестав виходити.
1910 року «В'єнац» відновила редакція газети «Обзор». У 1910—1913 рр. він виходив як щомісячний журнал. Редактором був Владимир Луначек. У редакції працювали або писали для журналу Драгутин Дом'янич, Фран Галович, Йосип Косор і Антун Густав Матош. Видання часопису поновили втретє в 1923 р. як тижневик (1923—1928), навколо якого згуртувалися всі відомі хорватські письменники міжвоєнної доби: від Ніколи Шопа та до Славка Батушича і Владимира Назора.
Під кінець Другої світової війни в 1944 р. «Vijenac» було відновлено вчетверте, він виходив як місячник, який випускав Хорватський видавничий бібліографічний інститут (HIBZ). Головним редактором був Юліє Бенешич, якому вдалося згуртувати довкола часопису чимало письменників, орієнтованих на громадянське суспільство, як-от: Тин Уєвич, Добриша Цесарич, Густав Крклець — тих самих, які видавали в цьому інституті книжки. Вийшло десять чисел у шістьох томах. Наприкінці війни з припиненням роботи інституту перестав виходити і «В'єнац».
Зі здобуттям хорватської незалежності «Matica hrvatska» 1993 року поновила випуск легендарного журналу як двотижневика на теми культури. Редактором перших 39 номерів журналу був Слободан Просперов Новак. Із 40-го по 100-е число часопис редагував Борис Маруна, а зі 101-го до 127-го — Андреа Златар, яка 1999 року з частиною своєї редакції заснувала новий журнал «Зарез», почасти через консервативну редакційну політику «В'єнаца», а частково через потребу показати інакший, більш відкритий погляд на культуру. Після неї редактором видання був Младен Кузманович до його смерті в 2001 році. Після нього «Vijenac» до 2008 року редагував Івиця Матичевич, за керівництва якого журнал збагачувався новими колонками, розширювалася зарубіжна кореспондентська мережа, було започатковано бібліотечну серію «В'єнац», складено Бібліографію В'єнаца 1993—2003. Сьогоднішній журнал регулярно подає огляд подій на культурно-мистецькій сцені. Пізнішими редакторами були Мате Марас і Андрія Туніч. Наступним головним редактором, найдовшим на цій посаді, був Лука Шепут, теперішній заступник голови «Матиці хорватської». Він очолював редакцію часопису до травня 2017 року, коли обійняв посаду головного редактора видавництва Матиці. Його наступником став його тодішній заступник Горан Галич.
Примітки
- The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1330-2787
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Matica hrvatska - o Matici [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (хор.)
Посилання
- Офіційний сайт
Література
- Vienac [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] у Хорватській енциклопедії
- Vijenac у Хорватській енциклопедії
- Йосип Братулич: Vijenac za hrvatsku književnost [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] Vijenac, № 200 (1 листопада 2001). Процитовано 13 травня 2020.
- Младен Кузманович: Zaljubljenost Vijenac, №№ 647–648 (19 грудня 2018). Процитовано 13 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijenac ukr vinok Vienac do 1903 roku dvotizhnevij zhurnal literaturno misteckogo ta naukovogo spryamuvannya yakij vidaye Matica hrvatska Matica ilirska z 1869 roku Centralnij chasopis horvatskoyi literaturi i kulturi HIH stolittya Vijenac horv Vijenac 1 Krayina vidannya Horvatiya 1 Tematika literaturaMova horvatska 1 Golovnij redaktor d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Vidavec Maticya horvatskaZasnovano 1993ISSN L 1330 2787ISSN 1330 2787 drukovane vidannya 1333 9249 internet publikaciya d matica hr Vijenac matica hr vijenac Vidnovlenij u grudni 1993 roku yak zhurnal sho visvitlyuye vsi potochni podiyi pov yazani z vidannyam literaturi obrazotvorchim mistectvom i miscevim teatralnim zhittyam IstoriyaVidannya zapochatkuvala 1869 roku Matica ilirska pid nazvoyu Vienac iz pidzagolovkom zabavi i pouci rozvagi i prosvita Pershim redaktorom zhurnalu buv Dzhuro Dezhelich Uzhe v pershomu vipusku chasopisu svoyi tvori oprilyudniv Avgust Shenoa Zhurnal publikuvav rizni literaturni tvori lirika noveli romani romani z prodovzhennyam p yesi eseyi podorozhni zapiski gumor memuari tosho Bilshist togochasnogo horvatskogo literaturnogo dorobku zoseredzhuvalos u comu vidanni vsi vidatni predstavniki horvatskogo realizmu i naturalizmu a takozh predtechi modernizmu drukuvali v nomu svoyi tvori Rozdil Listak broshura umishuvav fejletoni literaturni anonsi statti recenziyi ta zamitki pro potochni literaturni ta kulturni podiyi U piznishih vipuskah zhurnal takozh publikuvav zrazki obrazotvorchogo mistectva ilyustraciyi kartini portreti z elegantnim oformlennyam poliv storinok Zolotij vik dlya zhurnalu nastav koli 13 grudnya 1874 roku jogo redakciyu ocholiv sam Avgust Shenoa Za chas jogo redaktorstva z chasopisom spivpracyuvali majzhe vsi horvatski pismenniki nezalezhno vid yihnih politichnih chi ideologichnih perekonan Pislya smerti Shenoa bulo duzhe vazhko znajti jomu zaminu Redaktorami pislya nogo buli Fran Folnegovich Vyekoslav Klayich Josip Pasarich Bartol Inhof Jovan Hranilovich Dzhuro Arnold Stepan Bosanac i Milan Shenoa Ostannimi redaktorami buli Ksaver Shandor Gyalskij ta Milivoj Dezhman Ivanov Voni vidali 24 vipuski Zhurnal buv duzhe efektnim okrim literaturnih ta eseyistichnih tekstiv vin nalichuvav 168 kartin 17 portretiv i 78 ilyustracij Maticya vklala u chasopis 8000 kron ale oderzhanij rezultat ne vipravdav sebe i v 1903 r Vienac perestav vihoditi 1910 roku V yenac vidnovila redakciya gazeti Obzor U 1910 1913 rr vin vihodiv yak shomisyachnij zhurnal Redaktorom buv Vladimir Lunachek U redakciyi pracyuvali abo pisali dlya zhurnalu Dragutin Dom yanich Fran Galovich Josip Kosor i Antun Gustav Matosh Vidannya chasopisu ponovili vtretye v 1923 r yak tizhnevik 1923 1928 navkolo yakogo zgurtuvalisya vsi vidomi horvatski pismenniki mizhvoyennoyi dobi vid Nikoli Shopa ta do Slavka Batushicha i Vladimira Nazora Pid kinec Drugoyi svitovoyi vijni v 1944 r Vijenac bulo vidnovleno vchetverte vin vihodiv yak misyachnik yakij vipuskav Horvatskij vidavnichij bibliografichnij institut HIBZ Golovnim redaktorom buv Yuliye Beneshich yakomu vdalosya zgurtuvati dovkola chasopisu chimalo pismennikiv oriyentovanih na gromadyanske suspilstvo yak ot Tin Uyevich Dobrisha Cesarich Gustav Krklec tih samih yaki vidavali v comu instituti knizhki Vijshlo desyat chisel u shistoh tomah Naprikinci vijni z pripinennyam roboti institutu perestav vihoditi i V yenac Zi zdobuttyam horvatskoyi nezalezhnosti Matica hrvatska 1993 roku ponovila vipusk legendarnogo zhurnalu yak dvotizhnevika na temi kulturi Redaktorom pershih 39 nomeriv zhurnalu buv Slobodan Prosperov Novak Iz 40 go po 100 e chislo chasopis redaguvav Boris Maruna a zi 101 go do 127 go Andrea Zlatar yaka 1999 roku z chastinoyu svoyeyi redakciyi zasnuvala novij zhurnal Zarez pochasti cherez konservativnu redakcijnu politiku V yenaca a chastkovo cherez potrebu pokazati inakshij bilsh vidkritij poglyad na kulturu Pislya neyi redaktorom vidannya buv Mladen Kuzmanovich do jogo smerti v 2001 roci Pislya nogo Vijenac do 2008 roku redaguvav Ivicya Matichevich za kerivnictva yakogo zhurnal zbagachuvavsya novimi kolonkami rozshiryuvalasya zarubizhna korespondentska merezha bulo zapochatkovano bibliotechnu seriyu V yenac skladeno Bibliografiyu V yenaca 1993 2003 Sogodnishnij zhurnal regulyarno podaye oglyad podij na kulturno misteckij sceni Piznishimi redaktorami buli Mate Maras i Andriya Tunich Nastupnim golovnim redaktorom najdovshim na cij posadi buv Luka Sheput teperishnij zastupnik golovi Matici horvatskoyi Vin ocholyuvav redakciyu chasopisu do travnya 2017 roku koli obijnyav posadu golovnogo redaktora vidavnictva Matici Jogo nastupnikom stav jogo todishnij zastupnik Goran Galich PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 1330 2787 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Matica hrvatska o Matici 10 serpnya 2011 u Wayback Machine hor PosilannyaOficijnij sajtLiteraturaVienac 21 veresnya 2020 u Wayback Machine u Horvatskij enciklopediyi Vijenac u Horvatskij enciklopediyi Josip Bratulich Vijenac za hrvatsku knjizevnost 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Vijenac 200 1 listopada 2001 Procitovano 13 travnya 2020 Mladen Kuzmanovich Zaljubljenost Vijenac 647 648 19 grudnya 2018 Procitovano 13 travnya 2020