Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

нагороди та премії Гінду Умару ІбрагімHindou Oumarou IbrahimНародилася1984 1984 Нджамена ЧадКраїна ЧадДіяльністьгеограф

Гінду Умару Ібрагім

Гінду Умару Ібрагім

Гінду Умару Ібрагім
image
Hindou Oumarou Ibrahim.jpg
Народилася1984(1984)
Нджамена, Чад
Країнаimage Чад
Діяльністьгеограф, правозахисниця, захисниця довкілля
Галузьохорона довкілля, права людини і Права корінних народів
Знання моварабська і французька
Членствоd і d
Роки активності1999 — тепер. час
Нагороди

Гінду Умару Ібрагім (нар.. 1984) — чадська екологічна активістка та вчена-географ, координаторка Асоціації жінок Пеул і автохтонних народів Чаду (AFPAT), колишня співдиректорка павільйону Всесвітньої ініціативи корінних народів і павільйонів на COP21, COP22 і COP23.

Активізм та пропаганда

Ібрагім - екологічна активістка, яка відстоює права свого народу мбороро в Чаді. Вона здобула освіту в столиці Чаду, місті Нджамена. Під час своїх канікул вона зустрічалася з корінним народом мбороро, який традиційно займаються кочовим фермерством: пасуть і доглядають худобу. Під час навчання вона усвідомила, як її дискримінували як корінну жінку, а також те, як її колеги з мбороро втратили можливість здобувати освіту. Тому в 1999 році Гінду заснувала громадську організацію Асоціація корінних жінок Пеул та народів Чаду (AFPAT), діяльність якої зосереджена на захисті прав дівчат і жінок у спільноті Мбороро та розвитку активізму й пропаганди захисту навколишнього середовища. Організація отримала ліцензію на діяльність у 2005 році і з тих пір бере участь у міжнародних переговорах з питань клімату, сталого розвитку, біорізноманіття та захисту навколишнього середовища.

Її зосередженість на захисті навколишнього середовища випливає з її безпосереднього досвіду впливу глобальної зміни клімату на спільноту Мбороро, яка покладається на природні ресурси для свого виживання та утримання тварин про яких вони піклуються. Роками вони відчували наслідки висихання озера Чад. Це озеро є життєво необхідним джерелом води для людей Чаду, Камеруну, Нігеру та Нігерії, і зараз воно становить 10 % від свого розміру у 1960-х роках. У письмовому зверненні до Міжнародної організації з міграції Ібрагім підкреслила, що її народ та корінні спільноти, як і вона, є «безпосередніми жертвами глобального потепління», через що змушені переїжджати та покидати власні землі в пошуках кращих територій для підтримування автентичного способу життя. Вона також розповіла про наслідки міграції внаслідок глобального потепління, яка непропорційно робить спіольноти мігрантів надто вразливими.

Ібрагім писала про важливість визнання прав корінних народів під час розроблення глобальних кліматичних змін для різноманітних джерел, включаючи Quartz і порядок денний Всесвітнього економічного форуму. Особливу стурбованість Ібрагім викликає законне право корінних народів володіти та управляти землями, на яких вони живуть. Такі юридичні права гарантують, що корінні громади мають законні повноваження для економічного розвитку, який може їх витіснити з земель, наприклад, через початок видобутку нафти чи інших корисних копалин та будівництва гідроелектростанцій.

Гінду Ібрагім співпрацювала з ЮНЕСКО та Координаційним комітетом корінних народів Африки (IPACC) над проєктом 3D-картографування пустельного регіону Чаду Сахель, де зараз проживає 250 000 мбороро, які переважно займаються натуральним господарством. Проєкт об'єднав технології 3D-картографії з місцевими науковими знаннями для розробки інструменту для сталого управління навколишнім середовищем і розширення можливостей голосів корінних народів, особливо жінок, для прийняття рішень щодо майбутнього планування адаптації та пом'якшення наслідків глобального потепління. Ібрагім у своєму виступі на TED у грудні 2019 року про наслідки глобального потепління сказала, що під час створення 3D-карти вона змогла залучити жінок до процесу прийняття рішень, а також висловити повагу чоловікам, як це передбачено їх традиціями. Жінки могли визначити, де вони збирали ліки, а де їжу, на що чоловіки погоджувалися, киваючи головами. І пояснила, як бабуся може розповісти про прогноз погоди, імміграцію тварин, розмір плодів і поведінку своєї худоби, спостерігаючи за своїм оточенням. В інтерв'ю BBC для проєкту BBC "100 жінок" Ібрагім зазначила: «У кожній культурі є наука. Тому дуже важливо, щоб голос корінного населення був присутній»

У 2016 році Ібрагім обрали делегатом — представником громадянського суспільства під час підписання історичної Паризької кліматичної угоди 22 квітня 2016 року. У своїй заяві під час підписання вона зазначила: «Глобальне потепління щодня робить бідних ще біднішими, змушуючи багатьох залишати домівки заради кращого майбутнього».

У 2018 році Ібрагім відвідала Конференцію ООН зі зміни клімату 2018 року та виступала з Арнольдом Шварценеггером під час панельної дискусії. Вона розкритикувала думку Шварценеггера про те, що люди можуть допомогти зупинити глобальне потепління, використовуючи електромобіль, зменшивши споживання м'яса та інші дії, які зосереджуються на поведінці громадян. Ібрагім критикує заяву про те, що її жителі Чаду та інших країн, що розвиваються, найбільше постраждали від глобального потепління, хоча вони зробили невеликий внесок у надмірні викиди вуглекислого газу. Вона сказала Шварценеггеру, що зміни повинні відбуватися також з боку урядів та політиків. Гінду Умару Ібрагім також стала одним з респондентів на Un and Africa Podcast на цій події, розповідаючи про важливість технологій для зменшення впливу зміни клімату на пустельну країну.

У 2019 році вона стала однією з 17 осіб, які були обрані Організацією Об'єднаних Націй представниками Цілей сталого розвитку (ЦСР). ЦСР, що складаються з 17 цілей, прийняті в 2015 році, є способом Організації Об'єднаних Націй, намагатися зробити світ кращим, тоді як прихильники були визначені, щоб допомогти поширити інформацію серед населення та стежити за тим, щоб ці цілі досягалися, виконуючи свої призначені ролі.

Лідерство

Гінду Ібрагім обіймає ряд керівних посад, відстоюючи важливість знань корінного населення для пом'якшення наслідків глобального потепління. Вона є співголовою Міжнародного форуму корінних народів з глобального потепління, представляючи групу в Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD) і Панафриканського альянсу з кліматичної справедливості (PACJA), де вона також виконує функції голови одного з відділів. Ібрагім також є членом Політичної ради Організації Об'єднаних Націй: Партнерство корінних народів (UNIPP) та Виконавчого комітету з питань корінних народів Африки (IPACC).

Нагороди та відзнаки

У 2017 році Ібрагім визнали Національним географічним товариством Emerging Explorer — представницею програми, яка визнає та підтримує видатних учених, природоохоронців та новаторів. У 2017 році вона також була представлена в рамках проєкту ВВС "100 жінок", який щороку відзначає 100 впливових і надихаючих жінок. У 2018 році вона також була включена до списку 100 жінок BBC. У 2019 році отримала премію «Pritzker Emerging Environmental Genius Award» від Фундації сім'ї Пріцкерів. У 2019 році журнал Time включив Ібрагім до числа 15 найвпливовіших жінок, які виступають проти глобального потепління.

У 2020 році Міжнародна організація біженців присудила їй нагороду Річарда С. Холбрука 2020 року за внесок у просування прав та інтересів уразливих спільнот. У 2021 році Ібрагім стала одним із лауреатів Rolex Awards for Enterprise у 2021 році.

Бібліографія

  • Hindou Oumarou Ibrahim (2019). Chapter 7: Indigenous people and the fight for survival. У Extinction Rebellion (ред.). This Is Not a Drill: An Extinction Rebellion Handbook. Penguin Books. с. 54–57. ISBN .

Примітки

  1. . blog.nationalgeographic.org (амер.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  2. . www.afpat.net (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  3. . Landscape News (амер.). 13 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 8 жовтня 2018.
  4. . climatdeveloppement.org (fr-FR) . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  5. . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
  6. . qz.com (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. . World Economic Forum. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  8. (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  9. Halton, Mary (7 листопада 2017). . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 12 березня 2022.
  10. . Landscape News (амер.). 13 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 8 жовтня 2018.
  11. Ibrahim, Hindou Oumarou (27 березня 2020), Indigenous knowledge meets science to take on climate change, процитовано 17 липня 2022
  12. . www.un.org (амер.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  13. McGrath, Matt (22 квітня 2016). . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 8 жовтня 2018.
  14. Granville, Kayleigh (10 січня 2019). Rhodes, Charlotte (ред.). Who should have a say in climate negotiations (амер.). . Процитовано 17 липня 2022.
  15. Chad’s cattle herders welcome tech solutions to beat climate change. UN News (англ.). 11 грудня 2018. Процитовано 17 липня 2022.
  16. . SDG Advocates (амер.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 19 вересня 2020.
  17. . Vanguard News (амер.). 9 травня 2019. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 вересня 2020.
  18. . World Economic Forum. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 8 жовтня 2018.
  19. National Geographic Society. . www.nationalgeographic.org (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  20. . BBC News (брит.). 19 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
  21. . www.conservation.org (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
  22. Hindou Oumarou Ibrahim. World Economic Forum (англ.). Процитовано 17 липня 2022.
  23. . Refugees International (амер.). Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 17 липня 2022.
  24. MCCLURE, MATTHEW (25 березня 2022). Mapping the past to create a sustainable future. TimesLIVE (en-ZA) . Процитовано 17 липня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

nagorodi ta premiyi Gindu Umaru IbragimHindou Oumarou Ibrahim jpgNarodilasya1984 1984 Ndzhamena ChadKrayina ChadDiyalnistgeograf pravozahisnicya zahisnicya dovkillyaGaluzohorona dovkillya prava lyudini i Prava korinnih narodivZnannya movarabska i francuzkaChlenstvod i dRoki aktivnosti1999 teper chasNagorodi100 zhinok BBC 2018 Mediafajli u Vikishovishi Gindu Umaru Ibragim nar 1984 chadska ekologichna aktivistka ta vchena geograf koordinatorka Asociaciyi zhinok Peul i avtohtonnih narodiv Chadu AFPAT kolishnya spivdirektorka paviljonu Vsesvitnoyi iniciativi korinnih narodiv i paviljoniv na COP21 COP22 i COP23 Aktivizm ta propagandaIbragim ekologichna aktivistka yaka vidstoyuye prava svogo narodu mbororo v Chadi Vona zdobula osvitu v stolici Chadu misti Ndzhamena Pid chas svoyih kanikul vona zustrichalasya z korinnim narodom mbororo yakij tradicijno zajmayutsya kochovim fermerstvom pasut i doglyadayut hudobu Pid chas navchannya vona usvidomila yak yiyi diskriminuvali yak korinnu zhinku a takozh te yak yiyi kolegi z mbororo vtratili mozhlivist zdobuvati osvitu Tomu v 1999 roci Gindu zasnuvala gromadsku organizaciyu Asociaciya korinnih zhinok Peul ta narodiv Chadu AFPAT diyalnist yakoyi zoseredzhena na zahisti prav divchat i zhinok u spilnoti Mbororo ta rozvitku aktivizmu j propagandi zahistu navkolishnogo seredovisha Organizaciya otrimala licenziyu na diyalnist u 2005 roci i z tih pir bere uchast u mizhnarodnih peregovorah z pitan klimatu stalogo rozvitku bioriznomanittya ta zahistu navkolishnogo seredovisha Yiyi zoseredzhenist na zahisti navkolishnogo seredovisha viplivaye z yiyi bezposerednogo dosvidu vplivu globalnoyi zmini klimatu na spilnotu Mbororo yaka pokladayetsya na prirodni resursi dlya svogo vizhivannya ta utrimannya tvarin pro yakih voni pikluyutsya Rokami voni vidchuvali naslidki visihannya ozera Chad Ce ozero ye zhittyevo neobhidnim dzherelom vodi dlya lyudej Chadu Kamerunu Nigeru ta Nigeriyi i zaraz vono stanovit 10 vid svogo rozmiru u 1960 h rokah U pismovomu zvernenni do Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi Ibragim pidkreslila sho yiyi narod ta korinni spilnoti yak i vona ye bezposerednimi zhertvami globalnogo poteplinnya cherez sho zmusheni pereyizhdzhati ta pokidati vlasni zemli v poshukah krashih teritorij dlya pidtrimuvannya avtentichnogo sposobu zhittya Vona takozh rozpovila pro naslidki migraciyi vnaslidok globalnogo poteplinnya yaka neproporcijno robit spiolnoti migrantiv nadto vrazlivimi Ibragim pisala pro vazhlivist viznannya prav korinnih narodiv pid chas rozroblennya globalnih klimatichnih zmin dlya riznomanitnih dzherel vklyuchayuchi Quartz i poryadok dennij Vsesvitnogo ekonomichnogo forumu Osoblivu sturbovanist Ibragim viklikaye zakonne pravo korinnih narodiv voloditi ta upravlyati zemlyami na yakih voni zhivut Taki yuridichni prava garantuyut sho korinni gromadi mayut zakonni povnovazhennya dlya ekonomichnogo rozvitku yakij mozhe yih vitisniti z zemel napriklad cherez pochatok vidobutku nafti chi inshih korisnih kopalin ta budivnictva gidroelektrostancij Gindu Ibragim spivpracyuvala z YuNESKO ta Koordinacijnim komitetom korinnih narodiv Afriki IPACC nad proyektom 3D kartografuvannya pustelnogo regionu Chadu Sahel de zaraz prozhivaye 250 000 mbororo yaki perevazhno zajmayutsya naturalnim gospodarstvom Proyekt ob yednav tehnologiyi 3D kartografiyi z miscevimi naukovimi znannyami dlya rozrobki instrumentu dlya stalogo upravlinnya navkolishnim seredovishem i rozshirennya mozhlivostej golosiv korinnih narodiv osoblivo zhinok dlya prijnyattya rishen shodo majbutnogo planuvannya adaptaciyi ta pom yakshennya naslidkiv globalnogo poteplinnya Ibragim u svoyemu vistupi na TED u grudni 2019 roku pro naslidki globalnogo poteplinnya skazala sho pid chas stvorennya 3D karti vona zmogla zaluchiti zhinok do procesu prijnyattya rishen a takozh visloviti povagu cholovikam yak ce peredbacheno yih tradiciyami Zhinki mogli viznachiti de voni zbirali liki a de yizhu na sho choloviki pogodzhuvalisya kivayuchi golovami I poyasnila yak babusya mozhe rozpovisti pro prognoz pogodi immigraciyu tvarin rozmir plodiv i povedinku svoyeyi hudobi sposterigayuchi za svoyim otochennyam V interv yu BBC dlya proyektu BBC 100 zhinok Ibragim zaznachila U kozhnij kulturi ye nauka Tomu duzhe vazhlivo shob golos korinnogo naselennya buv prisutnij U 2016 roci Ibragim obrali delegatom predstavnikom gromadyanskogo suspilstva pid chas pidpisannya istorichnoyi Parizkoyi klimatichnoyi ugodi 22 kvitnya 2016 roku U svoyij zayavi pid chas pidpisannya vona zaznachila Globalne poteplinnya shodnya robit bidnih she bidnishimi zmushuyuchi bagatoh zalishati domivki zaradi krashogo majbutnogo U 2018 roci Ibragim vidvidala Konferenciyu OON zi zmini klimatu 2018 roku ta vistupala z Arnoldom Shvarceneggerom pid chas panelnoyi diskusiyi Vona rozkritikuvala dumku Shvarceneggera pro te sho lyudi mozhut dopomogti zupiniti globalne poteplinnya vikoristovuyuchi elektromobil zmenshivshi spozhivannya m yasa ta inshi diyi yaki zoseredzhuyutsya na povedinci gromadyan Ibragim kritikuye zayavu pro te sho yiyi zhiteli Chadu ta inshih krayin sho rozvivayutsya najbilshe postrazhdali vid globalnogo poteplinnya hocha voni zrobili nevelikij vnesok u nadmirni vikidi vuglekislogo gazu Vona skazala Shvarceneggeru sho zmini povinni vidbuvatisya takozh z boku uryadiv ta politikiv Gindu Umaru Ibragim takozh stala odnim z respondentiv na Un and Africa Podcast na cij podiyi rozpovidayuchi pro vazhlivist tehnologij dlya zmenshennya vplivu zmini klimatu na pustelnu krayinu U 2019 roci vona stala odniyeyu z 17 osib yaki buli obrani Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij predstavnikami Cilej stalogo rozvitku CSR CSR sho skladayutsya z 17 cilej prijnyati v 2015 roci ye sposobom Organizaciyi Ob yednanih Nacij namagatisya zrobiti svit krashim todi yak prihilniki buli viznacheni shob dopomogti poshiriti informaciyu sered naselennya ta stezhiti za tim shob ci cili dosyagalisya vikonuyuchi svoyi priznacheni roli LiderstvoGindu Ibragim obijmaye ryad kerivnih posad vidstoyuyuchi vazhlivist znan korinnogo naselennya dlya pom yakshennya naslidkiv globalnogo poteplinnya Vona ye spivgolovoyu Mizhnarodnogo forumu korinnih narodiv z globalnogo poteplinnya predstavlyayuchi grupu v Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD i Panafrikanskogo alyansu z klimatichnoyi spravedlivosti PACJA de vona takozh vikonuye funkciyi golovi odnogo z viddiliv Ibragim takozh ye chlenom Politichnoyi radi Organizaciyi Ob yednanih Nacij Partnerstvo korinnih narodiv UNIPP ta Vikonavchogo komitetu z pitan korinnih narodiv Afriki IPACC Nagorodi ta vidznakiU 2017 roci Ibragim viznali Nacionalnim geografichnim tovaristvom Emerging Explorer predstavniceyu programi yaka viznaye ta pidtrimuye vidatnih uchenih prirodoohoronciv ta novatoriv U 2017 roci vona takozh bula predstavlena v ramkah proyektu VVS 100 zhinok yakij shoroku vidznachaye 100 vplivovih i nadihayuchih zhinok U 2018 roci vona takozh bula vklyuchena do spisku 100 zhinok BBC U 2019 roci otrimala premiyu Pritzker Emerging Environmental Genius Award vid Fundaciyi sim yi Prickeriv U 2019 roci zhurnal Time vklyuchiv Ibragim do chisla 15 najvplivovishih zhinok yaki vistupayut proti globalnogo poteplinnya U 2020 roci Mizhnarodna organizaciya bizhenciv prisudila yij nagorodu Richarda S Holbruka 2020 roku za vnesok u prosuvannya prav ta interesiv urazlivih spilnot U 2021 roci Ibragim stala odnim iz laureativ Rolex Awards for Enterprise u 2021 roci BibliografiyaHindou Oumarou Ibrahim 2019 Chapter 7 Indigenous people and the fight for survival U Extinction Rebellion red This Is Not a Drill An Extinction Rebellion Handbook Penguin Books s 54 57 ISBN 9780141991443 Primitki blog nationalgeographic org amer Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2018 www afpat net angl Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Landscape News amer 13 serpnya 2018 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2018 climatdeveloppement org fr FR Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2018 BBC News brit Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2018 qz com angl Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2018 World Economic Forum Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2018 angl Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Halton Mary 7 listopada 2017 BBC News brit Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 12 bereznya 2022 Landscape News amer 13 sichnya 2018 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Ibrahim Hindou Oumarou 27 bereznya 2020 Indigenous knowledge meets science to take on climate change procitovano 17 lipnya 2022 www un org amer Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2018 McGrath Matt 22 kvitnya 2016 BBC News brit Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2018 Granville Kayleigh 10 sichnya 2019 Rhodes Charlotte red Who should have a say in climate negotiations amer Procitovano 17 lipnya 2022 Chad s cattle herders welcome tech solutions to beat climate change UN News angl 11 grudnya 2018 Procitovano 17 lipnya 2022 SDG Advocates amer Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 19 veresnya 2020 Vanguard News amer 9 travnya 2019 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 veresnya 2020 World Economic Forum Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2018 National Geographic Society www nationalgeographic org angl Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2018 BBC News brit 19 listopada 2018 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 23 lipnya 2019 www conservation org angl Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 19 lyutogo 2021 Hindou Oumarou Ibrahim World Economic Forum angl Procitovano 17 lipnya 2022 Refugees International amer Arhiv originalu za 23 lipnya 2022 Procitovano 17 lipnya 2022 MCCLURE MATTHEW 25 bereznya 2022 Mapping the past to create a sustainable future TimesLIVE en ZA Procitovano 17 lipnya 2022

Дата публікації:
Топ