Ракетна катастрофа під Данненвальде (нім. Raketenkatastrophe von Dannenwalde) — назва вибуху на складі боєприпасів Групи радянських військ у Німеччині у НДР, що стався 14 серпня 1977 року біля Данненвальду — частині міста Ґранзеє (сьогодні район Обергафель, Бранденбург). Під час вибуху спрацювало кілька сотень ракет реактивної установки «Катюша»,[] що розлетілися по навколишній території. Точні причини до сьогодні залишаються секретними, як і число жертв. За різними оцінками було вбито від 50 до 300 людей, всі вони були радянськими військовими.
Передісторія
У 1938 році під Данневальд було зведено завод для вироблення та зберігання боєприпасів для Люфтваффе під назвою Головний авіаційний снарядний завод Данневальде (нім. Lufthauptmunitionsanstalt Dannenwalde). Під час Другої світової війни зберігання боєприпасів не відбувалось, бо все одразу відправлялось на фронт.
Після війни територія використовувалась Червоною армією. Казарми стали базою 2-ї гвардійської танкової армії, склад боєприпасів було розбудовано і нові бункери для боєприпасів були побудовані. За інформацією Федеральної розвідувальної служби Німеччини у Данневальде знаходився склад боєприпасів (Об'єкт № 521) із загальною ємністю 13 200 тон та ремонтний цех озброєнь (Об'єкт № 523) для артилерійської техніки та боєприпасів.
До сьогодні точно невідомо, чи зберігалась на території бази ядерна зброя. Судячи зі слів колишнього голови пожежної служби ГРВН Володимира Гавриловича Власенко про «спеціальні заряди», таке припущення можна зробити. Склад, про який говорив Власенко, у 1980-ті посилено охоронявся. Був огороджений шістьма рядами колючого дроту та забезпечений ДОТами зі стаціонарними кулеметами. Доступ туди був лише за спецперепусткою. Усі солдати частини говорили про цей склад виключно як про сховище ядерних зарядів.
До 1992 року у Данневальде розташовувалась 3397-ма пересувна ракетно-технічна база з комплексами «Точка» з ракетами типу земля-земля 2-ї гвардійської танкової армії. Завданням ракетно-технічної бази було постачання ракетних військових частин ракетами, боєголовками, ракетним паливом та наземним обладнанням. З цього випливає, що на території мали знаходитись боєголовки до комплексів «Точка». Оскільки можуть використовуватись різні типи, з ядерними та звичайними (осколково-фугасними чи касетними) боєголовками, що зовні не відрізняються, точно сказати цього не можна. 122-міліметрові ракети «Катюш» не входили до складу пересувної ракетно-технічної бази, оскільки вважались артилерійськими боєприпасами.
Перебіг катастрофи
Початок вибухів
Вибухи почались близько 14 години 14 серпня 1977 року. За припущеннями, блискавка вдарила в складені 122-міліметрові ракети «Катюш».[] Через удар окремі ракети здетонували, через що почалась подальша детонація боєприпасів, що знаходились неподалік. Внаслідок цього відбулась активація твердопаливних елементів ракет і вони почали неконтрольовано стартувати. Точна кількість ракет, що здетонували, невідома, але, за оцінками, ця величина складає щонайменше одну тисячу.
Ракети розлітались на відстань до 15 км, таким чином загальна площа зони ураження склала 180 км². Пошкодження власності були зафіксовані у 23 селах. Оскільки запали були демонтовані, то ракети не вибухали, а завдали шкоди виключно за рахунок своєї кінетичної енергії. Загальна сума пошкоджень склала приблизно 37 000 марок НДР. Ракети в основному падали на луки, в лісах та сільськогосподарських угіддях, і тільки інколи влучали у будівлі. Також було пошкоджено один легковий автомобіль.
Жителі Данненвальде покинули містечко. Один з потягів з боєприпасами, що стояв перед воротами, був вивезений за межі небезпечної зони залізничниками. Багато годин потому лунали вибухи та відбувались неконтрольовані запуски ракет. Лише о 19:45 настала тиша.
Жертви
Серед цивільного населення жертв не було. Натомість радянські військові мали значні втрати, оскільки солдати мусили стримувати вибухи за допомогою примітивних засобів. Через те, що до сьогодні Збройні сили Російської Федерації деталі подій тримають у таємниці, точна кількість жертв залишається невідомою. Оцінки плавають у межах від 50 до 300 загиблих, причому цифра в 300 загиблих пішла від чуток, що з'явились одразу після вибуху, тому вважається не достовірною. Реалістична на сьогодні оцінка, що виходить з кількості замовлених місцевим підприємствам цинкових трун, дає результат у 70 загиблих.
Після катастрофи
Після катастрофи боєприпаси зі складу було перевезено на інші бази. Пошкоджені боєприпаси були підірвані на сусідньому військовому полігоні. Впродовж багатьох тижнів було чутно вибухи на цьому полігоні, загалом було привезено близько 330 вантажівок на місце підриву. Уночі одразу після катастрофи прибули надважкі вантажівки, що може свідчити про транспортування ядерної зброї.
Під час розчищення навколишньої території було знайдено та дезактивовано 770 ракет. Свідки робіт говорять, що були знайдені корпуси боєприпасів з помітним жовтим маркуванням. Ці боєприпаси мали особливо обережно транспортуватись. Ґрунтуючись на цих свідченнях, з'явились підозри, що на складі також зберігалась хімічна зброя.
У НДР приховувалась будь-яка інформація стосовно цих подій. Не було жодного офіційного повідомлення. Ймовірно довгий час потому Штазі відкривало кожен лист, що надсилався з Данненвальде.
Стан на сьогодні
Після виведення радянських військ, під час заходів з розчищення території у 2002 році, було знайдено 270 закопаних ракет від систем «Катюша».[] До сьогодні під землею військового складу лежить невідома кількість боєприпасів. Деякі з бункерів, що знаходились у безпосередній близькості до пересувної ракетно-технічної бази, мають помітні сліди пошкоджень від вибухів. Оскільки Збройні сили РФ наклали 40-річну заборону на розголошення інформації, то отримання доступу до документів можливе лише з 2017. Але це за умови, що цей строк не буде продовжено Росією, як правонаступницею СРСР.
Література
- Ракетне пекло Данненвальду (нім. Das Raketeninferno von Dannenwalde). Репортаж MDR Fernsehen 2007. (нім.)
- 200 радянських ракет знайдено у землі (нім. 200 sowjetische Raketen in der Erde entdeckt). у «Berliner Zeitung», 20. Juli 2002(нім.)
- Henrik Bispinck (Bearb.): НДР під наглядом Штазі — таємні доповіді керівництва Соціалістичної єдиної партії Німеччини, під редакцією Данієли Мюнкель від імені Федерального комісара по питанням документів Штазі (нім. Die DDR im Blick der Stasi 1977 – Die geheimen Berichte an die SED-Führung, hrsg. im Auftrag des Bundesbeauftragten für die Stasi-Unterlagen von Daniela Münkel), Göttingen 2012, . (нім.)
Примітки
- Bundesarchiv Koblenz B206/147, Anhang zu: «Militärischer Lagebericht Ost — Jahresabschlussbericht 1976 (BND)», Anlage 29 C: Auflistung/Tabelle Logistische Einrichtungen der Landstreitkräfte in der DDR (Федеральний архів у Кобленці В206/147, додаток до «Військова доповідь щодо стану на сході — заключна доповідь 1976 року») (нім.)
- Текст інтерв'ю з Власенко В. Г. на www.gsvg.ru [ 2016-10-29 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Militärlexikon», Militärverlag der DDR, 2. Auflage Berlin 1973; Eintrag bewegliche Raketentechnische Basis, S. 53. (нім.)
- Hinweise über die Reaktion der Bevölkerung zum Vorkommnis in Dannenwalde, Kreis Gransee, am 14.8.1977, Bericht O/45 der ZAIG des MfS vom 17.8.1977 in: Die DDR im Blick der Stasi 1977, S. 217 f. (Примітки щодо реакції населення на події у Данненвальде, округ Ґранзеє, 14.08.1977, Доповідь 0/45 Центральної групи оцінки та інформації Штазі від 17.08.1977) (нім.)
- Jörg Morré, Stefan Büttner: Orte der Geschichte: Sowjetische Hinterlassenschaften in Berlin und Brandenburg, Ch. Links Verlag, Berlin, 2014, , S. 30/31. (Історичні місця: Радянський спадок у Берліні та Брандербурзі) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Raketna katastrofa pid Dannenvalde nim Raketenkatastrophe von Dannenwalde nazva vibuhu na skladi boyepripasiv Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini u NDR sho stavsya 14 serpnya 1977 roku bilya Dannenvaldu chastini mista Granzeye sogodni rajon Obergafel Brandenburg Pid chas vibuhu spracyuvalo kilka soten raket reaktivnoyi ustanovki Katyusha utochniti sho rozletilisya po navkolishnij teritoriyi Tochni prichini do sogodni zalishayutsya sekretnimi yak i chislo zhertv Za riznimi ocinkami bulo vbito vid 50 do 300 lyudej vsi voni buli radyanskimi vijskovimi 122 milimetrovi raketi Katyushi PeredistoriyaU 1938 roci pid Dannevald bulo zvedeno zavod dlya viroblennya ta zberigannya boyepripasiv dlya Lyuftvaffe pid nazvoyu Golovnij aviacijnij snaryadnij zavod Dannevalde nim Lufthauptmunitionsanstalt Dannenwalde Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zberigannya boyepripasiv ne vidbuvalos bo vse odrazu vidpravlyalos na front Pislya vijni teritoriya vikoristovuvalas Chervonoyu armiyeyu Kazarmi stali bazoyu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi sklad boyepripasiv bulo rozbudovano i novi bunkeri dlya boyepripasiv buli pobudovani Za informaciyeyu Federalnoyi rozviduvalnoyi sluzhbi Nimechchini u Dannevalde znahodivsya sklad boyepripasiv Ob yekt 521 iz zagalnoyu yemnistyu 13 200 ton ta remontnij ceh ozbroyen Ob yekt 523 dlya artilerijskoyi tehniki ta boyepripasiv Do sogodni tochno nevidomo chi zberigalas na teritoriyi bazi yaderna zbroya Sudyachi zi sliv kolishnogo golovi pozhezhnoyi sluzhbi GRVN Volodimira Gavrilovicha Vlasenko pro specialni zaryadi take pripushennya mozhna zrobiti Sklad pro yakij govoriv Vlasenko u 1980 ti posileno ohoronyavsya Buv ogorodzhenij shistma ryadami kolyuchogo drotu ta zabezpechenij DOTami zi stacionarnimi kulemetami Dostup tudi buv lishe za specperepustkoyu Usi soldati chastini govorili pro cej sklad viklyuchno yak pro shovishe yadernih zaryadiv Do 1992 roku u Dannevalde roztashovuvalas 3397 ma peresuvna raketno tehnichna baza z kompleksami Tochka z raketami tipu zemlya zemlya 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Zavdannyam raketno tehnichnoyi bazi bulo postachannya raketnih vijskovih chastin raketami boyegolovkami raketnim palivom ta nazemnim obladnannyam Z cogo viplivaye sho na teritoriyi mali znahoditis boyegolovki do kompleksiv Tochka Oskilki mozhut vikoristovuvatis rizni tipi z yadernimi ta zvichajnimi oskolkovo fugasnimi chi kasetnimi boyegolovkami sho zovni ne vidriznyayutsya tochno skazati cogo ne mozhna 122 milimetrovi raketi Katyush ne vhodili do skladu peresuvnoyi raketno tehnichnoyi bazi oskilki vvazhalis artilerijskimi boyepripasami Perebig katastrofiZapusk raket z Katyushi Pochatok vibuhiv Vibuhi pochalis blizko 14 godini 14 serpnya 1977 roku Za pripushennyami bliskavka vdarila v skladeni 122 milimetrovi raketi Katyush utochniti Cherez udar okremi raketi zdetonuvali cherez sho pochalas podalsha detonaciya boyepripasiv sho znahodilis nepodalik Vnaslidok cogo vidbulas aktivaciya tverdopalivnih elementiv raket i voni pochali nekontrolovano startuvati Tochna kilkist raket sho zdetonuvali nevidoma ale za ocinkami cya velichina skladaye shonajmenshe odnu tisyachu Raketi rozlitalis na vidstan do 15 km takim chinom zagalna plosha zoni urazhennya sklala 180 km Poshkodzhennya vlasnosti buli zafiksovani u 23 selah Oskilki zapali buli demontovani to raketi ne vibuhali a zavdali shkodi viklyuchno za rahunok svoyeyi kinetichnoyi energiyi Zagalna suma poshkodzhen sklala priblizno 37 000 marok NDR Raketi v osnovnomu padali na luki v lisah ta silskogospodarskih ugiddyah i tilki inkoli vluchali u budivli Takozh bulo poshkodzheno odin legkovij avtomobil Zhiteli Dannenvalde pokinuli mistechko Odin z potyagiv z boyepripasami sho stoyav pered vorotami buv vivezenij za mezhi nebezpechnoyi zoni zaliznichnikami Bagato godin potomu lunali vibuhi ta vidbuvalis nekontrolovani zapuski raket Lishe o 19 45 nastala tisha Zhertvi Sered civilnogo naselennya zhertv ne bulo Natomist radyanski vijskovi mali znachni vtrati oskilki soldati musili strimuvati vibuhi za dopomogoyu primitivnih zasobiv Cherez te sho do sogodni Zbrojni sili Rosijskoyi Federaciyi detali podij trimayut u tayemnici tochna kilkist zhertv zalishayetsya nevidomoyu Ocinki plavayut u mezhah vid 50 do 300 zagiblih prichomu cifra v 300 zagiblih pishla vid chutok sho z yavilis odrazu pislya vibuhu tomu vvazhayetsya ne dostovirnoyu Realistichna na sogodni ocinka sho vihodit z kilkosti zamovlenih miscevim pidpriyemstvam cinkovih trun daye rezultat u 70 zagiblih Pislya katastrofi Pislya katastrofi boyepripasi zi skladu bulo perevezeno na inshi bazi Poshkodzheni boyepripasi buli pidirvani na susidnomu vijskovomu poligoni Vprodovzh bagatoh tizhniv bulo chutno vibuhi na comu poligoni zagalom bulo privezeno blizko 330 vantazhivok na misce pidrivu Unochi odrazu pislya katastrofi pribuli nadvazhki vantazhivki sho mozhe svidchiti pro transportuvannya yadernoyi zbroyi Pid chas rozchishennya navkolishnoyi teritoriyi bulo znajdeno ta dezaktivovano 770 raket Svidki robit govoryat sho buli znajdeni korpusi boyepripasiv z pomitnim zhovtim markuvannyam Ci boyepripasi mali osoblivo oberezhno transportuvatis Gruntuyuchis na cih svidchennyah z yavilis pidozri sho na skladi takozh zberigalas himichna zbroya U NDR prihovuvalas bud yaka informaciya stosovno cih podij Ne bulo zhodnogo oficijnogo povidomlennya Jmovirno dovgij chas potomu Shtazi vidkrivalo kozhen list sho nadsilavsya z Dannenvalde Stan na sogodniPislya vivedennya radyanskih vijsk pid chas zahodiv z rozchishennya teritoriyi u 2002 roci bulo znajdeno 270 zakopanih raket vid sistem Katyusha utochniti Do sogodni pid zemleyu vijskovogo skladu lezhit nevidoma kilkist boyepripasiv Deyaki z bunkeriv sho znahodilis u bezposerednij blizkosti do peresuvnoyi raketno tehnichnoyi bazi mayut pomitni slidi poshkodzhen vid vibuhiv Oskilki Zbrojni sili RF naklali 40 richnu zaboronu na rozgoloshennya informaciyi to otrimannya dostupu do dokumentiv mozhlive lishe z 2017 Ale ce za umovi sho cej strok ne bude prodovzheno Rosiyeyu yak pravonastupniceyu SRSR LiteraturaRaketne peklo Dannenvaldu nim Das Raketeninferno von Dannenwalde Reportazh MDR Fernsehen 2007 nim 200 radyanskih raket znajdeno u zemli nim 200 sowjetische Raketen in der Erde entdeckt u Berliner Zeitung 20 Juli 2002 nim Henrik Bispinck Bearb NDR pid naglyadom Shtazi tayemni dopovidi kerivnictva Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini pid redakciyeyu Daniyeli Myunkel vid imeni Federalnogo komisara po pitannyam dokumentiv Shtazi nim Die DDR im Blick der Stasi 1977 Die geheimen Berichte an die SED Fuhrung hrsg im Auftrag des Bundesbeauftragten fur die Stasi Unterlagen von Daniela Munkel Gottingen 2012 ISBN 978 3 525 37501 3 nim PrimitkiBundesarchiv Koblenz B206 147 Anhang zu Militarischer Lagebericht Ost Jahresabschlussbericht 1976 BND Anlage 29 C Auflistung Tabelle Logistische Einrichtungen der Landstreitkrafte in der DDR Federalnij arhiv u Koblenci V206 147 dodatok do Vijskova dopovid shodo stanu na shodi zaklyuchna dopovid 1976 roku nim Tekst interv yu z Vlasenko V G na www gsvg ru 2016 10 29 u Wayback Machine ros Militarlexikon Militarverlag der DDR 2 Auflage Berlin 1973 Eintrag bewegliche Raketentechnische Basis S 53 nim Hinweise uber die Reaktion der Bevolkerung zum Vorkommnis in Dannenwalde Kreis Gransee am 14 8 1977 Bericht O 45 der ZAIG des MfS vom 17 8 1977 in Die DDR im Blick der Stasi 1977 S 217 f Primitki shodo reakciyi naselennya na podiyi u Dannenvalde okrug Granzeye 14 08 1977 Dopovid 0 45 Centralnoyi grupi ocinki ta informaciyi Shtazi vid 17 08 1977 nim Jorg Morre Stefan Buttner Orte der Geschichte Sowjetische Hinterlassenschaften in Berlin und Brandenburg Ch Links Verlag Berlin 2014 ISBN 978 3 86153 802 8 S 30 31 Istorichni miscya Radyanskij spadok u Berlini ta Branderburzi nim