Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Острог Острог або посад окольний град передгороддя зовнішня частина

Острог (укріплення)

Острог (укріплення)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Острог.

Острог, або (посад, окольний град), передгороддя — зовнішня частина города, яка здебільшого розташовувалася з надвірного боку дитинця. «Окольний город, передгороддя, острог» є зовнішньою укріпленою частиною міста/населеного пункту/фортеці на відміну від протилежної — внутрішньої частини — дитинця. Історичний термін острог — у Київській Русі і в Московській державі до XVII століття — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом; Ця зовнішня частина города також оточувалась укріпленнями, іноді потужнішими за укріплення дитинця. В староукраїнській воєнній техніці — зовнішні укріплення міста в протиставленні до внутрішніх — дитинця чи вишгорода. За царських часів слово острог набрало у нас значення — в'язниці, тюрми.

Острог
Досліджується в архітектура

Назва «посад»

Посад — на Русі X–XIV століть та в Московському царстві XV–XVIII століть — ремісничо-торговельна частина міста за міською стіною. Тобто, вони були розташовані за межами дитинця. Це термін на позначення передмістя міст Давньої Русі і середньовічної України, ремісничо-торгової частини міста. Сам термін «посад» вживається виключно у літописанні Новгорода Великого, звідки його й запозичили історики ХІХ століття. Староукраїнські літописи знають терміни «окольний город» та «подол». В часи Великого князівства Литовського і Речі Посполитої у джерелах вживався термін «місто» — торгово-ремісниче поселення, часом з правами самоуправління, яке протипоставлялося замку — осередку державної або приватновласницької адміністрації. Посад часом мав деякі укріплення полегшеного типу. Посад іноді називали «подолом» завдяки його розташуванню нижче рівня дитинця, який хотіли будувати на підвищенні («горі»). Осередком посаду була торгова площа — торг чи ринок, поблизу якого містилися двори людей з інших міст та іноземних купців, котрі регулярно приїжджали до даного міста. На посаді мешкали ремісники і купці. У ряді давньоруських міст на посаді були й двори бояр, які зазвичай мали інші двори в дитинці. На периферії посаду були розташовані майстерні ремісників, чиє виробництвово було пов'язане із вогнем, насамперед ковалів та гончарів.

Після поділу в Російській імперії посадських людей на купецтво і міщан наприкінці XVIII століття (Жалувана грамота містам, видана в 1785 році) назва посад вийшла з ужитку, проте вона зберігається у топонімах — назвах міст Центральної Росії (Сергієв Посад, Гаврилов Посад, Маріїнський Посад, Павловський Посад, Китай-город (раніше Большой посад) тощо) та деяких районів міст, зокрема, історичний центр Казані називається Казанським посадом.

Примітки

  1. 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю. С. Асєєв, В. О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю. С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm
  2. Городище // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
  3. Острог // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1255. — 1000 екз.
  4. Вортман Д. Я. ДИТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл.. Дитинець[недоступне посилання]
  5. Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Посад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Посад // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 434. — .

Джерела, література, посилання

Див. також


image Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ostrog Ostrog abo posad okolnij grad peredgoroddya zovnishnya chastina goroda yaka zdebilshogo roztashovuvalasya z nadvirnogo boku ditincya Okolnij gorod peredgoroddya ostrog ye zovnishnoyu ukriplenoyu chastinoyu mista naselenogo punktu forteci na vidminu vid protilezhnoyi vnutrishnoyi chastini ditincya Istorichnij termin ostrog u Kiyivskij Rusi i v Moskovskij derzhavi do XVII stolittya ogorodzhene chastokolom misto selishe yake bulo ukriplenim punktom Cya zovnishnya chastina goroda takozh otochuvalas ukriplennyami inodi potuzhnishimi za ukriplennya ditincya V staroukrayinskij voyennij tehnici zovnishni ukriplennya mista v protistavlenni do vnutrishnih ditincya chi vishgoroda Za carskih chasiv slovo ostrog nabralo u nas znachennya v yaznici tyurmi Ostrog Doslidzhuyetsya varhitekturaNazva posad Posad na Rusi X XIV stolit ta v Moskovskomu carstvi XV XVIII stolit remisnicho torgovelna chastina mista za miskoyu stinoyu Tobto voni buli roztashovani za mezhami ditincya Ce termin na poznachennya peredmistya mist Davnoyi Rusi i serednovichnoyi Ukrayini remisnicho torgovoyi chastini mista Sam termin posad vzhivayetsya viklyuchno u litopisanni Novgoroda Velikogo zvidki jogo j zapozichili istoriki HIH stolittya Staroukrayinski litopisi znayut termini okolnij gorod ta podol V chasi Velikogo knyazivstva Litovskogo i Rechi Pospolitoyi u dzherelah vzhivavsya termin misto torgovo remisniche poselennya chasom z pravami samoupravlinnya yake protipostavlyalosya zamku oseredku derzhavnoyi abo privatnovlasnickoyi administraciyi Posad chasom mav deyaki ukriplennya polegshenogo tipu Posad inodi nazivali podolom zavdyaki jogo roztashuvannyu nizhche rivnya ditincya yakij hotili buduvati na pidvishenni gori Oseredkom posadu bula torgova plosha torg chi rinok poblizu yakogo mistilisya dvori lyudej z inshih mist ta inozemnih kupciv kotri regulyarno priyizhdzhali do danogo mista Na posadi meshkali remisniki i kupci U ryadi davnoruskih mist na posadi buli j dvori boyar yaki zazvichaj mali inshi dvori v ditinci Na periferiyi posadu buli roztashovani majsterni remisnikiv chiye virobnictvovo bulo pov yazane iz vognem nasampered kovaliv ta gonchariv Pislya podilu v Rosijskij imperiyi posadskih lyudej na kupectvo i mishan naprikinci XVIII stolittya Zhaluvana gramota mistam vidana v 1785 roci nazva posad vijshla z uzhitku prote vona zberigayetsya u toponimah nazvah mist Centralnoyi Rosiyi Sergiyev Posad Gavrilov Posad Mariyinskij Posad Pavlovskij Posad Kitaj gorod ranishe Bolshoj posad tosho ta deyakih rajoniv mist zokrema istorichnij centr Kazani nazivayetsya Kazanskim posadom Primitki9 12 Arhitektura derev yana i kam yana Yu S Asyeyev V O Harlamov Istoriya ukrayinskoyi kulturi U 5 t za red Yu S Aseyeva Kiyiv Naukova dumka 2001 T 1 Dzherelo http izbornyk org ua istkult ikult12 htm Gorodishe Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 272 1000 ekz Ostrog Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1255 1000 ekz Vortman D Ya DITINEC Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2004 688 s il Ditinec nedostupne posilannya Ostrog Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Posad Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 M F Kotlyar A G Plahonin Posad Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 434 ISBN 978 966 00 1142 7 Dzherela literatura posilannyaM F Kotlyar A G Plahonin Posad Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 434 ISBN 978 966 00 1142 7 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 9 Popluzhne Saluyin 558 2 s 24 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 25 26 Ostrog Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Posad Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Ostrog Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1255 1000 ekz Div takozhGorodishe Podil chastina mista Posadnik Posadski lyudi Palisad Kreml Blokgauz Fortecya Zamok Terem Ce nezavershena stattya z vijskovoyi spravi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ