Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Замок делла Манта італ Castello della Manta замок XII XV століть розташований на півдні П ємонту Італія Входить до перел

Замок делла-Манта

Замок делла-Манта

Замок делла-Манта (італ. Castello della Manta) — замок XII-XV століть, розташований на півдні П'ємонту, Італія. Входить до переліку музейних споруд італійської культурної ініціативи «Відкриті замки» (італ. Castelli Aperti) Південного П'ємонту.

Замок делла-Манта
image
Замок Манта, збережені споруди
44°36′51″ пн. ш. 7°28′57″ сх. д. / 44.61435200002777179° пн. ш. 7.48263800002777746° сх. д. / 44.61435200002777179; 7.48263800002777746Координати: 44°36′51″ пн. ш. 7°28′57″ сх. д. / 44.61435200002777179° пн. ш. 7.48263800002777746° сх. д. / 44.61435200002777179; 7.48263800002777746
Типзамок
d[2]
d[3]
d[4] і d[4]
Статус спадщиниd[5][6]
Країнаimage Італія
РозташуванняМанта[2]
Площа1200 квадратний метр[7][8]
Засновано1420 і 12 століття
image
image
Замок делла-Манта (Італія)
image Замок делла-Манта у Вікісховищі
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (березень 2014)

Історія

Замок делла-Манта розташований поблизу міста Салуццо, провінції Кунео на півдні П'ємонту, Італія. Його було споруджено в ХІІ столітті за типовим проєктом, на однойменній горі Манта, звідки він і отримав свою назву. Згодом оригінальну будівлю фортеці оборонного типу реконструйовано у садибу, і на початку XV століття середньовічний замок став резиденцією знатної родини Салуццо (італ. Saluzzo della Manta) — однієї з гілок відомого феодального роду франського походження Алерамічі (італ. Aleramici). Особливо значними були добудови нових корпусів на зламі XIV і XV століть. З того періоду без перебудов і суттєвих пошкоджень лишилися замкова кухня і каплиця, так звана Баронська зала, прикрашена неушкодженим ансамблем фресок доби пізньої готики. Фасади нових добудов мають невибагливий вигляд, без рис палацових споруд XV-XVII століть. Замковий комплекс Манта складається з ряду будівель, які починалися з фортеці 13 століття; перетворившись на аристократичну резиденцію в 1500-х роках, доповнену елегантним залом «Гротеск» і галереєю, наповненою фресками, що розповідають про життя та часи як аристократів, так і сільського життя.

Після Салуццо, наприкінці XVIII століття, право на володіння замком перейшло до сім'ї Радикаті (італ. Radicati), пізніше до сім'ї Прована (італ. Provana) і, нарешті, до родини де Редже Тезауро (італ. de Rege Thesauro). У минулому замок був частиною мережі фортифікаційних споруд Південного П'ємонту, яка у ХХ столітті стала мережею «Відкритих замків».

Мережу «Відкритих замків» обслуговує Фонд навколишнього середовища Італії (італ. Fondo Ambiente Italiano, FAI), який займається охороною і збереженням художньої спадщини, і якому у 1984 році графиня Елізабетта де Редже Тезауро ді Донато Прована дель Саббіоне передала цей замок. Метою Фонду навколишнього середовища Італії є популяризація маловідомих замків за рахунок екскурсійної принадності — зробивши замкові музейні споруди доступними для відвідування, збір коштів з них спрямовують на консервацію та реставрацію.

Майстер замку Манта

Загадковою є особа художника, запрошеного у замок родиною Салуццо на початку XV століття. Схоже, що до маєтку він прибув вже цілком сформованим і вправним майстром. Про це свідчить реалістичність деталей у зображеннях дерев і трав, гербів дворянських родин тощо. Фігури зображено в повний зріст, всі обличчя зберігають індивідуальність, яка вказує на певний ступінь портретності. Надзвичайно уважно відтворені складні деталі жіночого одягу та капелюшки.

Фрески мають більш святковий і світський характер у порівнянні з аналогічними, що були виконані в залах вілли Кастельнуово (нині перенесені в Археологічний музей Канавезе, Італія). Лицарі на фресках з Кастельнуово, навпаки, зображені в металевих обладунках на фортечних мурах, в атмосфері очікування бою. У зображеннях цих героїчних постатей відсутні світськість чи натяки на куртуазність. Вважається на це вплинув твір «Мандрівський лицар»

Анонімного автора фрескового циклу умовно назвали «Майстром замку делла-Манта». Серед запропонованих імен художника є і Жак Іверні, і Джакомо Джакеріо, і Жан Бапте. Цілком можливо, що фрески - це роботи Жак Іверні, який працював у цьму регіоні протягом 1411-1435 р.р.

image
Баронська зала, загальний вигляд. Цикл фресок «Дев'ять героїв-лицарів і дев'ять уславлених жінок минулого»
  • image
    «Дев'ять уславлених жінок минулого», фрагмент фресок в замку делла-Манта
  • image
    «Дев'ять героїв-лицарів», залишки фресок з віллі Кастельнуово, Археологичний музей Канавезе, Італія

Дев'ять героїв-лицарів і дев'ять уславлених жінок минулого

image
Майстер замку делла-Манта. «Герої лицарі минулого», бл. 1420 р.


image
Жак Іверні (?). Фрагмент фрески «Дев'ять героїв і дев'ять славетних жінок минулого», до 1420 р., замок делла-Манта, Південний П'ємонт, Італія.

До дев'яти героїв-лицарів літературна традиція середньовіччя в Західній Європі зарахувала:

На початку XIV століття всі ці постаті були легендарними, а їх образи неодноразово використовувалися як приклад героя-лицаря.

Більш умовним і міфічним можна вважати перелік славетних жінок минулого, постатей яких обрали також дев'ять. Однак їх, вочевидь, обрали не через внесок в історію, а з міркувань симетрії з відповідними чоловічими образами.

До переліку увійшли:

  • донька царя Аргоса Дельфіла (Дейфіла);
  • міфічна німфа надзвичайної краси Сінопа, що відмовила в коханні самому Зевсу;
  • цариця амазонок Іпполіта;
  • вавилонська цариця Семираміда;
  • цариця амазонок Ефіопа;
  • цариця амазонок Лампето;
  • міфічна поетеса і співачка Таміра, що змагалась з самими музами;
  • Теука;
  • цариця амазонок Пентесілея.

Персонажі фресок Баронської зали замку Манта були художнім уособленнями цих героїв і славетних жінок. Всіх їх зображено на тлі саду, гілки дерева якого прикрашені гербами дворянських родин. Зображений статичний епізод є своєрідним посиланням на міф про джерело вічної молодості, легендарних персонажів фрески зображено молодими, привабливими, в розкішних шатах та елегантних позах. Дослідники вважають, що художник таким чином натякав на вельможних замовників і їх родичів, володарів замку Манта і навколишніх земель.

Цикл фресок став найкращим зразком готичного живопису початку XV століття в цьому регіоні. Окрім вагомого художнього значення, цикл фресок зберігся до XXI століття майже у цілому вигляді і без ушкоджень.

Зала з гротесками

Одним із збережених парадних приміщень замку Манта є так звана Зала з гротесками, замовником якої був маркіз Мікеле Антоніо. Декорована на стелі і стінах зала була створена в XVI столітті в стилістиці маньєризму близько 1560 року. На фресках зображені пейзажі та руїни, характерні тій добі. На стилістику і тематику монументального живопису зали вплинули стилі виконання античних фресок у Золотому будинку імператора Нерона.

Вибрані фото

  • image
    Фасад палацового корпусу
  • image
    Сучасний сад біля замку
  • image
  • image
    Сходова клітка на другий поверх
  • image
    Шлях до замку

Джерела і посилання

  • Renzo Zorzi (a cura di), La Sala Baronale del Castello della Manta, Edizioni Olivetti, 1992.
  • Robert Fajen, Malinconia di un lignaggio. Lo Chevalier Errant nel Castello della Manta, in: Romania 118 (2000), pp.105–137.
  • Anita Piovano, Castello della Manta, Gribaudo, Cavallermaggiore, 2001,
  • Ida Leinberger und Walter Pippke, DuMont Kunst-Reiseführer Piemont und Aosta-Tal, 1999,

Див. також

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок делла-Манта

  1. Atlante castellano d'Italia
    d:Track:Q112278664
  2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
    d:Track:Q112132470
  3. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
    d:Track:Q111911432d:Track:Q214195
  4. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
    d:Track:Q124818240
  5. dati.beniculturali.it — 2014.
    d:Track:Q52897564
  6. Wiki Loves Monuments Italia — 2012.
    d:Track:Q1353202d:Track:Q19960422
  7. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
    d:Track:Q112194636d:Track:Q214195
  8. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
    d:Track:Q113576238d:Track:Q214195

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zamok della Manta ital Castello della Manta zamok XII XV stolit roztashovanij na pivdni P yemontu Italiya Vhodit do pereliku muzejnih sporud italijskoyi kulturnoyi iniciativi Vidkriti zamki ital Castelli Aperti Pivdennogo P yemontu Zamok della MantaZamok Manta zberezheni sporudi44 36 51 pn sh 7 28 57 sh d 44 61435200002777179 pn sh 7 48263800002777746 sh d 44 61435200002777179 7 48263800002777746 Koordinati 44 36 51 pn sh 7 28 57 sh d 44 61435200002777179 pn sh 7 48263800002777746 sh d 44 61435200002777179 7 48263800002777746Tipzamok d 2 d 3 d 4 i d 4 Status spadshinid 5 6 Krayina Italiya ISO3166 1 alpha 3 ITA ISO3166 1 cifrovij 380 RoztashuvannyaManta 2 Plosha1200 kvadratnij metr 7 8 Zasnovano1420 i 12 stolittyaZamok della Manta Italiya Zamok della Manta u Vikishovishi Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2014 IstoriyaZamok della Manta roztashovanij poblizu mista Salucco provinciyi Kuneo na pivdni P yemontu Italiya Jogo bulo sporudzheno v HII stolitti za tipovim proyektom na odnojmennij gori Manta zvidki vin i otrimav svoyu nazvu Zgodom originalnu budivlyu forteci oboronnogo tipu rekonstrujovano u sadibu i na pochatku XV stolittya serednovichnij zamok stav rezidenciyeyu znatnoyi rodini Salucco ital Saluzzo della Manta odniyeyi z gilok vidomogo feodalnogo rodu franskogo pohodzhennya Aleramichi ital Aleramici Osoblivo znachnimi buli dobudovi novih korpusiv na zlami XIV i XV stolit Z togo periodu bez perebudov i suttyevih poshkodzhen lishilisya zamkova kuhnya i kaplicya tak zvana Baronska zala prikrashena neushkodzhenim ansamblem fresok dobi piznoyi gotiki Fasadi novih dobudov mayut nevibaglivij viglyad bez ris palacovih sporud XV XVII stolit Zamkovij kompleks Manta skladayetsya z ryadu budivel yaki pochinalisya z forteci 13 stolittya peretvorivshis na aristokratichnu rezidenciyu v 1500 h rokah dopovnenu elegantnim zalom Grotesk i galereyeyu napovnenoyu freskami sho rozpovidayut pro zhittya ta chasi yak aristokrativ tak i silskogo zhittya Pislya Salucco naprikinci XVIII stolittya pravo na volodinnya zamkom perejshlo do sim yi Radikati ital Radicati piznishe do sim yi Provana ital Provana i nareshti do rodini de Redzhe Tezauro ital de Rege Thesauro U minulomu zamok buv chastinoyu merezhi fortifikacijnih sporud Pivdennogo P yemontu yaka u HH stolitti stala merezheyu Vidkritih zamkiv Merezhu Vidkritih zamkiv obslugovuye Fond navkolishnogo seredovisha Italiyi ital Fondo Ambiente Italiano FAI yakij zajmayetsya ohoronoyu i zberezhennyam hudozhnoyi spadshini i yakomu u 1984 roci grafinya Elizabetta de Redzhe Tezauro di Donato Provana del Sabbione peredala cej zamok Metoyu Fondu navkolishnogo seredovisha Italiyi ye populyarizaciya malovidomih zamkiv za rahunok ekskursijnoyi prinadnosti zrobivshi zamkovi muzejni sporudi dostupnimi dlya vidviduvannya zbir koshtiv z nih spryamovuyut na konservaciyu ta restavraciyu Majster zamku MantaZagadkovoyu ye osoba hudozhnika zaproshenogo u zamok rodinoyu Salucco na pochatku XV stolittya Shozhe sho do mayetku vin pribuv vzhe cilkom sformovanim i vpravnim majstrom Pro ce svidchit realistichnist detalej u zobrazhennyah derev i trav gerbiv dvoryanskih rodin tosho Figuri zobrazheno v povnij zrist vsi oblichchya zberigayut individualnist yaka vkazuye na pevnij stupin portretnosti Nadzvichajno uvazhno vidtvoreni skladni detali zhinochogo odyagu ta kapelyushki Freski mayut bilsh svyatkovij i svitskij harakter u porivnyanni z analogichnimi sho buli vikonani v zalah villi Kastelnuovo nini pereneseni v Arheologichnij muzej Kanaveze Italiya Licari na freskah z Kastelnuovo navpaki zobrazheni v metalevih obladunkah na fortechnih murah v atmosferi ochikuvannya boyu U zobrazhennyah cih geroyichnih postatej vidsutni svitskist chi natyaki na kurtuaznist Vvazhayetsya na ce vplinuv tvir Mandrivskij licar Anonimnogo avtora freskovogo ciklu umovno nazvali Majstrom zamku della Manta Sered zaproponovanih imen hudozhnika ye i Zhak Iverni i Dzhakomo Dzhakerio i Zhan Bapte Cilkom mozhlivo sho freski ce roboti Zhak Iverni yakij pracyuvav u cmu regioni protyagom 1411 1435 r r Baronska zala zagalnij viglyad Cikl fresok Dev yat geroyiv licariv i dev yat uslavlenih zhinok minulogo Dev yat uslavlenih zhinok minulogo fragment fresok v zamku della Manta Dev yat geroyiv licariv zalishki fresok z villi Kastelnuovo Arheologichnij muzej Kanaveze ItaliyaDev yat geroyiv licariv i dev yat uslavlenih zhinok minulogoMajster zamku della Manta Geroyi licari minulogo bl 1420 r Zhak Iverni Fragment freski Dev yat geroyiv i dev yat slavetnih zhinok minulogo do 1420 r zamok della Manta Pivdennij P yemont Italiya Do dev yati geroyiv licariv literaturna tradiciya serednovichchya v Zahidnij Yevropi zarahuvala Carevicha Gektora Aleksandra Makedonskogo Imperatora Cezarya Isusa Navina biblijnogo carya Davida biblijnogo Yudu Makaveya korolya Artura Karla Velikogo Gotfrida Buljonskogo Na pochatku XIV stolittya vsi ci postati buli legendarnimi a yih obrazi neodnorazovo vikoristovuvalisya yak priklad geroya licarya Bilsh umovnim i mifichnim mozhna vvazhati perelik slavetnih zhinok minulogo postatej yakih obrali takozh dev yat Odnak yih vochevid obrali ne cherez vnesok v istoriyu a z mirkuvan simetriyi z vidpovidnimi cholovichimi obrazami Do pereliku uvijshli donka carya Argosa Delfila Dejfila mifichna nimfa nadzvichajnoyi krasi Sinopa sho vidmovila v kohanni samomu Zevsu caricya amazonok Ippolita vavilonska caricya Semiramida caricya amazonok Efiopa caricya amazonok Lampeto mifichna poetesa i spivachka Tamira sho zmagalas z samimi muzami Teuka caricya amazonok Pentesileya Personazhi fresok Baronskoyi zali zamku Manta buli hudozhnim uosoblennyami cih geroyiv i slavetnih zhinok Vsih yih zobrazheno na tli sadu gilki dereva yakogo prikrasheni gerbami dvoryanskih rodin Zobrazhenij statichnij epizod ye svoyeridnim posilannyam na mif pro dzherelo vichnoyi molodosti legendarnih personazhiv freski zobrazheno molodimi privablivimi v rozkishnih shatah ta elegantnih pozah Doslidniki vvazhayut sho hudozhnik takim chinom natyakav na velmozhnih zamovnikiv i yih rodichiv volodariv zamku Manta i navkolishnih zemel Cikl fresok stav najkrashim zrazkom gotichnogo zhivopisu pochatku XV stolittya v comu regioni Okrim vagomogo hudozhnogo znachennya cikl fresok zberigsya do XXI stolittya majzhe u cilomu viglyadi i bez ushkodzhen Zala z groteskamiOdnim iz zberezhenih paradnih primishen zamku Manta ye tak zvana Zala z groteskami zamovnikom yakoyi buv markiz Mikele Antonio Dekorovana na steli i stinah zala bula stvorena v XVI stolitti v stilistici manyerizmu blizko 1560 roku Na freskah zobrazheni pejzazhi ta ruyini harakterni tij dobi Na stilistiku i tematiku monumentalnogo zhivopisu zali vplinuli stili vikonannya antichnih fresok u Zolotomu budinku imperatora Nerona Vibrani fotoFasad palacovogo korpusu Suchasnij sad bilya zamku Shodova klitka na drugij poverh Shlyah do zamkuDzherela i posilannyaRenzo Zorzi a cura di La Sala Baronale del Castello della Manta Edizioni Olivetti 1992 Robert Fajen Malinconia di un lignaggio Lo Chevalier Errant nel Castello della Manta in Romania 118 2000 pp 105 137 Anita Piovano Castello della Manta Gribaudo Cavallermaggiore 2001 ISBN 88 8058 109 0 Ida Leinberger und Walter Pippke DuMont Kunst Reisefuhrer Piemont und Aosta Tal 1999 ISBN 3 7701 4741 3Div takozhPortal Arhitektura Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zamok della Manta Gotika Serednovichchya Freska Mistectvo Italiyi Zamki Italiyi spisok Atlante castellano d Italia d Track Q112278664 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2022 d Track Q112132470 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2021 d Track Q111911432d Track Q214195 Indagine sui musei e le istituzioni similari 2024 d Track Q124818240 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Wiki Loves Monuments Italia 2012 d Track Q1353202d Track Q19960422 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions 2017 d Track Q113576238d Track Q214195

Дата публікації:
Топ