Хрисоелефантинна скульптура грец χρυσός золото та грец ελεφάντινος слонова кістка у родовому відмінку техніка давньогрец

Хрисоелефантинна скульптура (грец. χρυσός — золото та грец. ελεφάντινος — слонова кістка у родовому відмінку) — техніка давньогрецького мистецтва, яка передбачала виготовлення скульптур із золота та слонової кістки. Застосовувалась переважно для створення колосальних образів богів. Власне статуя складалася з дерев'яного каркаса, на який прикріплювались пластини зі слонової кістки, що передавали оголене тіло; із листкового золота виконувався одяг, зброя, волосся.

Хрисоелефантинна скульптура

Культура	Стародавня Греція
З матеріалу	слонова кістка і золото
Хрисоелефантинна скульптура у Вікісховищі

Давньогрецькі скульптури

В античних джерелах згадується близько 200 хрисоелефантинних статуй. Жодна з цих описаних у літературі скульптур не збереглася, деякі відомі за мармуровими копіями римської доби, зокрема статуя Афіни Парфенос.

Найвідоміші давньогрецькі хрисоелефантинні скульптури:

Статуя Зевса в Олімпії — одне із семи чудес Стародавнього Світу роботи Фідія;
Афіна Парфенос, встановлена у головній східній залі Парфенона на Афінському акрополі, роботи Фідія;
Статуї царів Македонської династії для Філіппейона (святилище, присвячене Філіппу ІІ Македонському) в Олімпії роботи ;
Статуя Гери в Герайоні Аргосу роботи Поліклета Старшого.

На сучасному етапі археологами знайдено близько 40-50 фрагментів хрисоелефантинних скульптур. Збережені зразки хрисоелефантинної техніки експонуються, зокрема, в — кілька архаїчних статуй.

Мистецтво Нового Часу

На зламі 19-20 століть термін «хрисоелефантин» став позначати не тільки поєднання золота і слонової кістки, але також поєднання слонової кістки в комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, переважно з бронзою або сріблом. Широке поширення скульптури з бронзи і слонової кістки на початку 20 століття пов'язане з початком імпорту цього матеріалу з бельгійської колонії Конго і зниженням ціни на слонову кістку.

У 1920—1930-ті роки скульптури із бронзи і слонової кістки стали візитною картковою стилю Арт Деко в декоративно-прикладному мистецтві, завоювали широку популярність у Франції, Німеччині та Австрії. Антикварний інтерес до предметів із бронзи і слонової кістки виник в 1970-і роки, а починаючи з 1990-х років ці унікальні вироби стали хітами продажів провідних аукціонів світу.

Див. також

Джерела

Kenneth D. S. Lapatin. Chryselephantine Statuary in the Ancient Mediterranean World. Oxford University Press, 2001.
Colin Delaney. A Workshop for Chryselephantine Sculpture^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

Універсальний словник-енциклопедія [ 28 червня 2012 у Wayback Machine.]
Енциклопедія Британніка [ 6 червня 2009 у Wayback Machine.]