Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі» (рос. Пётр I допрашивает царевича Алексея Петровича в Петергофе) — картина російського художника Миколи Ге (1831—1894), написана в 1871 році. Вона є частиною зборів Державної Третьяковської галереї (інв. 2630). Розмір картини — 135,7 × 173 см.
| рос. Пётр I допрашивает царевича Алексея Петровича в Петергофе | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ге Микола Миколайович |
| Час створення: | 1871 |
| Висота: | 135,7 |
| Ширина: | 173 |
| Матеріал: | полотно |
| Техніка: | олія |
| Зберігається: | Москва |
| Музей: | Державна Третьяковська галерея |
 Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі у Вікісховищі | |
Картина була написана художником Ге для 1-ї виставки Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), відкриття якої відбулось у Петербурзі в листопаді 1871 року. Зокрема, актуальність обраної художником теми була пов'язана з наближенням в той час 200-річного ювілею Петра I (1672—1725). Ще до виставки картина була куплена у автора Павлом Третьяковим.
Микола Ге написав кілька авторських повторень картини, одне з яких було придбане Олександром II — в даний час картина належить колекції Державного Російського музею.
Історія
До початку 1870 року Микола Ге повернувся в Росію з Італії, де він жив і працював у 1857—1863 та 1864—1869 роках. Остаточний переїзд відбувся в травні 1870 року, коли він разом з сім'єю оселився на Васильєвському острові в Санкт-Петербурзі. У цей період Ге зблизився з прогресивними художниками і письменниками, став одним із засновників Товариства пересувних художніх виставок (ТПХВ). У його творчості стали з'являтися сюжети, пов'язані з російською історією XVIII—XIX століть. Одним з перших творів на цю тему і стала картина «Петро I і царевич Олексій» — сюжет, пов'язаний з Петром I, був актуальний в зв'язку з наближенням 200-ї річниці з дня його народження.
Сам Ге так писав про це у своїх спогадах:
 | Десять лет, прожитых в Италии, оказали на меня своё влияние, и я вернулся оттуда совершенным итальянцем, видящим всё в России в новом свете. Я чувствовал во всём и везде влияние и след петровской реформы. Чувство это было так сильно, что я невольно увлёкся Петром и, под влиянием этого увлечения, задумал свою картину «Пётр I и царевич Алексей». |  |
У міру того як Ге працював над картиною, він вивчав історичні документи, пов'язані з діяльністю Петра I. Мабуть, він обговорював їх зі своїми друзями і знайомими — зокрема, з істориком і публіцистом Миколою Костомаровим. В результаті початкове ідеалізування особистості Петра I змінилося більш реалістичною оцінкою, пов'язаною з розумінням жорстокості і страждань, якими були оплачені успіхи перетворень петровської епохи. Сам Микола Ге так описував цю ситуацію:
| | Во время писания картины «Пётр I и царевич Алексей» я питал симпатии к Петру, но затем, изучив многие документы, увидел, что симпатии не может быть. Я взвинчивал в себе симпатию к Петру, говорил, что у него общественные интересы были выше чувства отца, и это оправдывало жестокость его, но убивало идеал. | |
Микола Ге готував картину «Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі» для 1-ї виставки Товариства пересувних художніх виставок («передвижників»), відкриття якої кілька разів відкладалося, але врешті-решт відбулося в Петербурзі в листопаді 1871 року. Павло Третьяков купив картину прямо з майстерні художника, незадовго до початку виставки — це полотно стало першою картиною Ге, придбаною Третьяковим для своєї колекції.
Під час виставки картина сподобалася імператору Олександру II, який теж висловив бажання її купити — при цьому ніхто не наважився повідомити йому про те, що картина вже продана. Щоб вирішити цю проблему, Ге попросили написати для Третьякова авторську копію, а оригінал віддати Олександру II. Проте, художник заявив, що без згоди Павла Михайловича він цього робити не буде, і в результаті оригінал був відданий Третьякову, а для Олександра II було написано авторське повторення, яке згодом перейшло в колекцію Російського музею.
Сюжет і опис
На картині в інтер'єрі петергофского палацу Монплезир зображені Петро I і його син Олексій Петрович. Петро I сидить праворуч від столу в кріслі, обробленому червоним Оксамитом, а зліва від столу стоїть царевич Олексій. На полотні представлене психологічне трактування історичної драми. Царевич Олексій, незадоволений жорстким і деспотичним стилем, в якому проводилися реформи Петра I, втік до Західної Європи, але був звідти повернутий і звинувачений в підготовці захоплення влади в Росії. З відома його батька, Петра I, Олексій Петрович був арештований у Петропавлівській фортеці, де помер від тортур 26 червня 1718 року.
Незважаючи на зовнішній спокій Петра I і царевича Олексія, їх внутрішній стан повний переживань і душевної напруги. Мабуть, між ними сталося бурхливе обговорення, в результаті якого Петро I ще більш упевнився в зраді сина, що підтверджується розкладеними на столі документами (один із паперів упав на підлогу). Перш ніж винести вирок, Петро I вдивляється в обличчя сина, все ще сподіваючись побачити в ньому ознаки каяття. Олексій же під пильним поглядом батька опустив очі — впевнений в тому, що Петро I не зважиться засудити до смерті власного сина, він мовчить і не просить прощення.
Світлотіньове рішення композиції підкреслює різницю між персонажами. За словами мистецтвознавиці Тетяни Карпової, фігура царевича Олексія освітлена більш блідим, «немов місячним, мертвотним світлом», яке в цій ситуації символізує те, що «він вже більше належить царству тіней, ніж реальному життю з його пристрастями і фарбами». У той же час, особа Петра I навпаки, «енергійно виліплене контрастною світлотінню». Кут столу і звисаюча з нього червоно-чорна скатертина («кольору жалоби») як би розділяє батька і сина та віщуює трагічну розв'язку цієї драми. Чергування чорних і білих плиток підлоги має кілька тлумачень — «і вираз духу регулярності Петровської епохи, і чорне та біле в характерах Петра і царевича, і шахівниця, на якій розігрується фінал партії, програної Олексієм».
В історичних документах немає свідоцтв того, що Петро I коли-небудь допитував царевича Олексія в палаці Монплезир, який до 1718 року ще не був повністю добудований — навпаки, є твердження, що «насправді це відбувалося не в Монплезирі». Також вважають, що навряд чи Петро I допитував царевича сам на сам. Хоча Ге, мабуть, знав про це, тим не менш, він вирішив зобразити на картині тільки Петра і Олексія, щоб мати можливість зосередитися на психології їхніх переживань.
Зображений на картині момент болісного пошуку рішення свідчить про те, що Ге хотів показати Петра I не катом, а батьком, який переступає через свої особисті пристрасті заради інтересів держави. Мистецтвознавиця Алла Верещагіна відзначала, що «вперше в російському історичному живописі були створені типові, чужі ідеалізаційні образи реальних історичних діячів», оскільки «психологізм зумовив справжній історизм твору».
Ескізи і повторення картини
У Третьяковській галереї також знаходиться однойменний ескіз цієї картини (1870, полотно, олія, 22 × 26,7 см, інв. Ж-593), який був придбаний у спадкоємців О. А. Курінного в 1970 році. Існує кілька повноформатних однойменних авторських повторень картини. Одне з них знаходиться в Державному Російському музеї (1872, полотно, олія, 134,5 × 173 см, інв. Ж-4142), куди воно надійшло в 1897 році з Ермітажу. Інше повторення, також датоване 1872 роком, знаходиться в Державному музеї мистецтв Узбекистану в Ташкенті. Воно надійшло туди з колекції великого князя Миколи Костянтиновича (за деякими відомостями, раніше це полотно було в колекції його батька, великого князя Костянтина Миколайовича). Крім цього, недатоване авторське повторення знаходиться в Державному музеї образотворчих мистецтв Туркменістану в Ашгабаті.
Відомі також і зменшені авторські повторення цього полотна. Одне з них, датоване 1874 роком, знаходиться в Рибінському державному історико-архітектурному і художньому музеї-заповіднику (полотно, олія, 58,4 × 74,3 см, інв. Ж-211). Інше зменшене повторення, також датоване 1874 роком, належить колекції Новгородського державного об'єднаного музею-заповідника. Ще одне зменшене повторення, датоване 1878 роком, знаходиться в приватній колекції в Києві.
Відгуки та критика
В оглядовій статті «Перша російська пересувна художня виставка», опублікованій в журналі «Вітчизняні записки», письменник і критик Михайло Салтиков-Щедрін приділив велику увагу картині Ге. Зокрема, він писав:
| | На первом плане мы встречаемся здесь с картиною профессора Ге «Петр Великий, допрашивающий своего сына». Перед нами всего две фигуры и строго-простая обстановка, не имеющая ничего бьющего в глаза <…> Тем не менее всякий, кто видел эти две простые, вовсе не эффектно поставленные фигуры, должен будет сознаться, что он был свидетелем одной из тех потрясающих драм, которые никогда не изглаживаются из памяти. | |
Помічаючи, що, «очевидно, особистість Петра надзвичайно симпатична пану Ге», Салтиков-Щедрін і зі свого боку дає високу оцінку ролі Петра I в російській історії і його моральним якостям. Він позитивно оцінює петровські реформи, вважаючи, що наступні невдачі деяких з них сталися не з вини Петра, «а тому, що продовжувачі його справи підтримували тільки букву реформ і зовсім забули розум їх». Тому в зображеному на картині конфлікті симпатії Салтикова-Щедріна повністю на боці Петра, який побоювався, що царевич Олексій, зійшовши на престол в якості його спадкоємця, зруйнує багато з того, що було їм створено. За словами Салтикова-Щедріна, «фігура Петра представляється сповненою тієї світлої краси, яку дає людині тільки безсумнівно прекрасний внутрішній світ», в той час як для царевича Олексія побачення з батьком теж «було багатим моральних тривог, але ці тривоги іншої, безсумнівно низинної властивості».
Статтю про 1-у пересувну виставку опублікував і художній критик Володимир Стасов, який також розглядав картину Ге як один з кращих представлених творів. Зокрема, він писав:
| | Еще ни одна из прежних картин г. Ге не носила такой печати зрелости и мастерства, как эта. Сила и колоритность письма даже в таких мелочах, как, например, разноцветный ковер на столе, простота и необыкновенная правда каждой подробности, начиная от головы Петра <…> и до его пыльных сапогов и кафтана, делают эту картину одною из русских драгоценностей, наравне с лучшими историческими картинами нового западного искусства. | |
При цьому, на відміну від Салтикова-Щедріна, Стасов більш критично ставився до особистості Петра I, вважаючи його тираном і деспотом, а царевича Олексія — жертвою, і саме з цієї точки зору він критикував композицію картини Ге.
Мистецтвознавець Наталя Зограф, що досліджувала творчість Ге, писала, що ця картина — «одне з найбільш яскравих свідчень зближення мистецтва Ге з мистецтвом його співтоваришів-передвижників», оскільки при оцінці історичних діячів «його цікавлять перш за все внутрішні, психологічні мотиви вчинків», і їм «керує потреба оцінювати людей і події в їх моральному сенсі».
Примітки
- Каталог ГТГ, т. 4, кн. 1, 2001, с. 206.
- . Третьяковська галерея, www.tretyakovgallery.ru. Архів оригіналу (HTML) за 5 березня 2016. Процитовано 1 червня 2019.
- , Світлана Капиріна (упорядниці). Летопись жизни и творчества Николая Николаевича Ге (PDF). журнал «Третьяковская галерея», 2011, № 3, с.52—63. Процитовано 05.08.2015.
- Тетяна Юденкова. Павел Михайлович Третьяков и Николай Николаевич Ге (PDF). журнал «Третьяковская галерея», 2011, № 3, С. 20—31. Процитовано 05.08.2015.
- Н. О. Іоніна.. 100 великих картин. — Москва : Вече, 2006. — 510 с. — .
- . Государственный каталог Музейного фонда Российской Федерации — goskatalog.ru. Архів оригіналу (HTML) за 25 грудня 2017. Процитовано 7 січня 2018.
- П. Є. Бухаркін.. Три века Санкт-Петербурга: Девятнадцатый век. — Санкт-Петербурзький державний університет, 2006. — С. 216.
- . Третьяковська галерея, www.tretyakovgallery.ru. Архів оригіналу (HTML) за 5 березня 2016. Процитовано 3 серпня 2015.
- Є. Г. Фурсикова. // В книге: «Константиновский дворцово-парковый ансамбль: исследования и материалы» (сборник статей, 322 с.). — Санкт-Петербург : ФГБУ , 2011. — С. 260—276.[недоступне посилання з Июнь 2019]
- Государственный Музей искусств Узбекистана (HTML). Ташкентские Куранты — uzcapital.uz. Процитовано 4 серпня 2015.
- С. М. Круковська.. В мире сокровищ. — Ташкент : Издательство литературы и искусства имени Гафура Гуляма, 1982. — С. 103.
- В. В. Стасов, 1950, с. 53.
Література
- Баева В. Николай Николаевич Ге. — Москва: Директмедиа Паблишинг и Комсомольская правда, 2010. — 48 с. — (Великие художники, том 35). — .
- Верещагина А. Г. Николай Николаевич Ге. — Ленинград: Художник РСФСР, 1988. — 184 с. — (Русские живописцы XIX века).
- Зограф Н. Ю. Николай Ге. — Москва: Изобразительное искусство, 1974. — 168 с. — (Мастера мирового искусства).
- Карпова Т. Л. Николай Ге. — Москва: Белый город, 2002. — 64 с. — (Мастера живописи). — .
- Салтыков-Щедрин М. Е. Первая русская передвижная художественная выставка. // В книге: Собрание сочинений в 20 томах, том 9. — Москва: Художественная литература, 1970. — С. 225—233.
- Стасов В. В. Избранное: живопись, скульптура, графика. — Искусство, 1950. — Т. 1 — Русское искусство. — С. 53.
- Государственная Третьяковская галерея — каталог собрания / Я. В. Брук, Л. И. Иовлева. — Москва: Красная площадь, 2001. — Т. 4: Живопись второй половины XIX века, книга 1, А—М. — 528 с. — .
- Государственный Русский музей — Живопись, XVIII — начало XX века (каталог). — Ленинград: Аврора и Искусство, 1980. — 448 с.
- Николай Николаевич Ге: письма, статьи, критика, воспоминания современников / Н. Ю. Зограф. — Москва: Искусство, 1978. — 399 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro I dopituye carevicha Oleksiya Petrovicha v Petergofi ros Pyotr I doprashivaet carevicha Alekseya Petrovicha v Petergofe kartina rosijskogo hudozhnika Mikoli Ge 1831 1894 napisana v 1871 roci Vona ye chastinoyu zboriv Derzhavnoyi Tretyakovskoyi galereyi inv 2630 Rozmir kartini 135 7 173 sm Petro I dopituye carevicha Oleksiya Petrovicha v Petergofiros Pyotr I doprashivaet carevicha Alekseya Petrovicha v PetergofeTvorec Ge Mikola MikolajovichChas stvorennya 1871Visota 135 7Shirina 173Material polotnoTehnika oliyaZberigayetsya MoskvaMuzej Derzhavna Tretyakovska galereya Petro I dopituye carevicha Oleksiya Petrovicha v Petergofi u Vikishovishi Kartina bula napisana hudozhnikom Ge dlya 1 yi vistavki Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv vidkrittya yakoyi vidbulos u Peterburzi v listopadi 1871 roku Zokrema aktualnist obranoyi hudozhnikom temi bula pov yazana z nablizhennyam v toj chas 200 richnogo yuvileyu Petra I 1672 1725 She do vistavki kartina bula kuplena u avtora Pavlom Tretyakovim Mikola Ge napisav kilka avtorskih povtoren kartini odne z yakih bulo pridbane Oleksandrom II v danij chas kartina nalezhit kolekciyi Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu IstoriyaDo pochatku 1870 roku Mikola Ge povernuvsya v Rosiyu z Italiyi de vin zhiv i pracyuvav u 1857 1863 ta 1864 1869 rokah Ostatochnij pereyizd vidbuvsya v travni 1870 roku koli vin razom z sim yeyu oselivsya na Vasilyevskomu ostrovi v Sankt Peterburzi U cej period Ge zblizivsya z progresivnimi hudozhnikami i pismennikami stav odnim iz zasnovnikiv Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok TPHV U jogo tvorchosti stali z yavlyatisya syuzheti pov yazani z rosijskoyu istoriyeyu XVIII XIX stolit Odnim z pershih tvoriv na cyu temu i stala kartina Petro I i carevich Oleksij syuzhet pov yazanij z Petrom I buv aktualnij v zv yazku z nablizhennyam 200 yi richnici z dnya jogo narodzhennya Sam Ge tak pisav pro ce u svoyih spogadah Desyat let prozhityh v Italii okazali na menya svoyo vliyanie i ya vernulsya ottuda sovershennym italyancem vidyashim vsyo v Rossii v novom svete Ya chuvstvoval vo vsyom i vezde vliyanie i sled petrovskoj reformy Chuvstvo eto bylo tak silno chto ya nevolno uvlyoksya Petrom i pod vliyaniem etogo uvlecheniya zadumal svoyu kartinu Pyotr I i carevich Aleksej U miru togo yak Ge pracyuvav nad kartinoyu vin vivchav istorichni dokumenti pov yazani z diyalnistyu Petra I Mabut vin obgovoryuvav yih zi svoyimi druzyami i znajomimi zokrema z istorikom i publicistom Mikoloyu Kostomarovim V rezultati pochatkove idealizuvannya osobistosti Petra I zminilosya bilsh realistichnoyu ocinkoyu pov yazanoyu z rozuminnyam zhorstokosti i strazhdan yakimi buli oplacheni uspihi peretvoren petrovskoyi epohi Sam Mikola Ge tak opisuvav cyu situaciyu Vo vremya pisaniya kartiny Pyotr I i carevich Aleksej ya pital simpatii k Petru no zatem izuchiv mnogie dokumenty uvidel chto simpatii ne mozhet byt Ya vzvinchival v sebe simpatiyu k Petru govoril chto u nego obshestvennye interesy byli vyshe chuvstva otca i eto opravdyvalo zhestokost ego no ubivalo ideal Mikola Ge gotuvav kartinu Petro I dopituye carevicha Oleksiya Petrovicha v Petergofi dlya 1 yi vistavki Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok peredvizhnikiv vidkrittya yakoyi kilka raziv vidkladalosya ale vreshti resht vidbulosya v Peterburzi v listopadi 1871 roku Pavlo Tretyakov kupiv kartinu pryamo z majsterni hudozhnika nezadovgo do pochatku vistavki ce polotno stalo pershoyu kartinoyu Ge pridbanoyu Tretyakovim dlya svoyeyi kolekciyi Pid chas vistavki kartina spodobalasya imperatoru Oleksandru II yakij tezh visloviv bazhannya yiyi kupiti pri comu nihto ne navazhivsya povidomiti jomu pro te sho kartina vzhe prodana Shob virishiti cyu problemu Ge poprosili napisati dlya Tretyakova avtorsku kopiyu a original viddati Oleksandru II Prote hudozhnik zayaviv sho bez zgodi Pavla Mihajlovicha vin cogo robiti ne bude i v rezultati original buv viddanij Tretyakovu a dlya Oleksandra II bulo napisano avtorske povtorennya yake zgodom perejshlo v kolekciyu Rosijskogo muzeyu Syuzhet i opisNa kartini v inter yeri petergofskogo palacu Monplezir zobrazheni Petro I i jogo sin Oleksij Petrovich Petro I sidit pravoruch vid stolu v krisli obroblenomu chervonim Oksamitom a zliva vid stolu stoyit carevich Oleksij Na polotni predstavlene psihologichne traktuvannya istorichnoyi drami Carevich Oleksij nezadovolenij zhorstkim i despotichnim stilem v yakomu provodilisya reformi Petra I vtik do Zahidnoyi Yevropi ale buv zvidti povernutij i zvinuvachenij v pidgotovci zahoplennya vladi v Rosiyi Z vidoma jogo batka Petra I Oleksij Petrovich buv areshtovanij u Petropavlivskij forteci de pomer vid tortur 26 chervnya 1718 roku Nezvazhayuchi na zovnishnij spokij Petra I i carevicha Oleksiya yih vnutrishnij stan povnij perezhivan i dushevnoyi naprugi Mabut mizh nimi stalosya burhlive obgovorennya v rezultati yakogo Petro I she bilsh upevnivsya v zradi sina sho pidtverdzhuyetsya rozkladenimi na stoli dokumentami odin iz paperiv upav na pidlogu Persh nizh vinesti virok Petro I vdivlyayetsya v oblichchya sina vse she spodivayuchis pobachiti v nomu oznaki kayattya Oleksij zhe pid pilnim poglyadom batka opustiv ochi vpevnenij v tomu sho Petro I ne zvazhitsya zasuditi do smerti vlasnogo sina vin movchit i ne prosit proshennya Svitlotinove rishennya kompoziciyi pidkreslyuye riznicyu mizh personazhami Za slovami mistectvoznavici Tetyani Karpovoyi figura carevicha Oleksiya osvitlena bilsh blidim nemov misyachnim mertvotnim svitlom yake v cij situaciyi simvolizuye te sho vin vzhe bilshe nalezhit carstvu tinej nizh realnomu zhittyu z jogo pristrastyami i farbami U toj zhe chas osoba Petra I navpaki energijno viliplene kontrastnoyu svitlotinnyu Kut stolu i zvisayucha z nogo chervono chorna skatertina koloru zhalobi yak bi rozdilyaye batka i sina ta vishuyuye tragichnu rozv yazku ciyeyi drami Cherguvannya chornih i bilih plitok pidlogi maye kilka tlumachen i viraz duhu regulyarnosti Petrovskoyi epohi i chorne ta bile v harakterah Petra i carevicha i shahivnicya na yakij rozigruyetsya final partiyi progranoyi Oleksiyem V istorichnih dokumentah nemaye svidoctv togo sho Petro I koli nebud dopituvav carevicha Oleksiya v palaci Monplezir yakij do 1718 roku she ne buv povnistyu dobudovanij navpaki ye tverdzhennya sho naspravdi ce vidbuvalosya ne v Monpleziri Takozh vvazhayut sho navryad chi Petro I dopituvav carevicha sam na sam Hocha Ge mabut znav pro ce tim ne mensh vin virishiv zobraziti na kartini tilki Petra i Oleksiya shob mati mozhlivist zosereditisya na psihologiyi yihnih perezhivan Zobrazhenij na kartini moment bolisnogo poshuku rishennya svidchit pro te sho Ge hotiv pokazati Petra I ne katom a batkom yakij perestupaye cherez svoyi osobisti pristrasti zaradi interesiv derzhavi Mistectvoznavicya Alla Vereshagina vidznachala sho vpershe v rosijskomu istorichnomu zhivopisi buli stvoreni tipovi chuzhi idealizacijni obrazi realnih istorichnih diyachiv oskilki psihologizm zumoviv spravzhnij istorizm tvoru Eskizi i povtorennya kartiniPetro I dopituye carevicha Oleksiya Petrovicha v Petergofi eskiz 1870 DTG U Tretyakovskij galereyi takozh znahoditsya odnojmennij eskiz ciyeyi kartini 1870 polotno oliya 22 26 7 sm inv Zh 593 yakij buv pridbanij u spadkoyemciv O A Kurinnogo v 1970 roci Isnuye kilka povnoformatnih odnojmennih avtorskih povtoren kartini Odne z nih znahoditsya v Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi 1872 polotno oliya 134 5 173 sm inv Zh 4142 kudi vono nadijshlo v 1897 roci z Ermitazhu Inshe povtorennya takozh datovane 1872 rokom znahoditsya v Derzhavnomu muzeyi mistectv Uzbekistanu v Tashkenti Vono nadijshlo tudi z kolekciyi velikogo knyazya Mikoli Kostyantinovicha za deyakimi vidomostyami ranishe ce polotno bulo v kolekciyi jogo batka velikogo knyazya Kostyantina Mikolajovicha Krim cogo nedatovane avtorske povtorennya znahoditsya v Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv Turkmenistanu v Ashgabati Vidomi takozh i zmensheni avtorski povtorennya cogo polotna Odne z nih datovane 1874 rokom znahoditsya v Ribinskomu derzhavnomu istoriko arhitekturnomu i hudozhnomu muzeyi zapovidniku polotno oliya 58 4 74 3 sm inv Zh 211 Inshe zmenshene povtorennya takozh datovane 1874 rokom nalezhit kolekciyi Novgorodskogo derzhavnogo ob yednanogo muzeyu zapovidnika She odne zmenshene povtorennya datovane 1878 rokom znahoditsya v privatnij kolekciyi v Kiyevi Vidguki ta kritikaV oglyadovij statti Persha rosijska peresuvna hudozhnya vistavka opublikovanij v zhurnali Vitchiznyani zapiski pismennik i kritik Mihajlo Saltikov Shedrin pridiliv veliku uvagu kartini Ge Zokrema vin pisav Na pervom plane my vstrechaemsya zdes s kartinoyu professora Ge Petr Velikij doprashivayushij svoego syna Pered nami vsego dve figury i strogo prostaya obstanovka ne imeyushaya nichego byushego v glaza lt gt Tem ne menee vsyakij kto videl eti dve prostye vovse ne effektno postavlennye figury dolzhen budet soznatsya chto on byl svidetelem odnoj iz teh potryasayushih dram kotorye nikogda ne izglazhivayutsya iz pamyati Kartina Petro I dopituye carevicha Oleksiya v Petergofi na poshtovij marci Rosiyi 2006 roku Pomichayuchi sho ochevidno osobistist Petra nadzvichajno simpatichna panu Ge Saltikov Shedrin i zi svogo boku daye visoku ocinku roli Petra I v rosijskij istoriyi i jogo moralnim yakostyam Vin pozitivno ocinyuye petrovski reformi vvazhayuchi sho nastupni nevdachi deyakih z nih stalisya ne z vini Petra a tomu sho prodovzhuvachi jogo spravi pidtrimuvali tilki bukvu reform i zovsim zabuli rozum yih Tomu v zobrazhenomu na kartini konflikti simpatiyi Saltikova Shedrina povnistyu na boci Petra yakij poboyuvavsya sho carevich Oleksij zijshovshi na prestol v yakosti jogo spadkoyemcya zrujnuye bagato z togo sho bulo yim stvoreno Za slovami Saltikova Shedrina figura Petra predstavlyayetsya spovnenoyu tiyeyi svitloyi krasi yaku daye lyudini tilki bezsumnivno prekrasnij vnutrishnij svit v toj chas yak dlya carevicha Oleksiya pobachennya z batkom tezh bulo bagatim moralnih trivog ale ci trivogi inshoyi bezsumnivno nizinnoyi vlastivosti Stattyu pro 1 u peresuvnu vistavku opublikuvav i hudozhnij kritik Volodimir Stasov yakij takozh rozglyadav kartinu Ge yak odin z krashih predstavlenih tvoriv Zokrema vin pisav Eshe ni odna iz prezhnih kartin g Ge ne nosila takoj pechati zrelosti i masterstva kak eta Sila i koloritnost pisma dazhe v takih melochah kak naprimer raznocvetnyj kover na stole prostota i neobyknovennaya pravda kazhdoj podrobnosti nachinaya ot golovy Petra lt gt i do ego pylnyh sapogov i kaftana delayut etu kartinu odnoyu iz russkih dragocennostej naravne s luchshimi istoricheskimi kartinami novogo zapadnogo iskusstva Pri comu na vidminu vid Saltikova Shedrina Stasov bilsh kritichno stavivsya do osobistosti Petra I vvazhayuchi jogo tiranom i despotom a carevicha Oleksiya zhertvoyu i same z ciyeyi tochki zoru vin kritikuvav kompoziciyu kartini Ge Mistectvoznavec Natalya Zograf sho doslidzhuvala tvorchist Ge pisala sho cya kartina odne z najbilsh yaskravih svidchen zblizhennya mistectva Ge z mistectvom jogo spivtovarishiv peredvizhnikiv oskilki pri ocinci istorichnih diyachiv jogo cikavlyat persh za vse vnutrishni psihologichni motivi vchinkiv i yim keruye potreba ocinyuvati lyudej i podiyi v yih moralnomu sensi PrimitkiKatalog GTG t 4 kn 1 2001 s 206 Tretyakovska galereya www tretyakovgallery ru Arhiv originalu HTML za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 chervnya 2019 Svitlana Kapirina uporyadnici Letopis zhizni i tvorchestva Nikolaya Nikolaevicha Ge PDF zhurnal Tretyakovskaya galereya 2011 3 s 52 63 Procitovano 05 08 2015 Tetyana Yudenkova Pavel Mihajlovich Tretyakov i Nikolaj Nikolaevich Ge PDF zhurnal Tretyakovskaya galereya 2011 3 S 20 31 Procitovano 05 08 2015 N O Ionina 100 velikih kartin Moskva Veche 2006 510 s ISBN 9785953311250 Gosudarstvennyj katalog Muzejnogo fonda Rossijskoj Federacii goskatalog ru Arhiv originalu HTML za 25 grudnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2018 P Ye Buharkin Tri veka Sankt Peterburga Devyatnadcatyj vek Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet 2006 S 216 Tretyakovska galereya www tretyakovgallery ru Arhiv originalu HTML za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 serpnya 2015 Ye G Fursikova V knige Konstantinovskij dvorcovo parkovyj ansambl issledovaniya i materialy sbornik statej 322 s Sankt Peterburg FGBU 2011 S 260 276 nedostupne posilannya z Iyun 2019 Gosudarstvennyj Muzej iskusstv Uzbekistana HTML Tashkentskie Kuranty uzcapital uz Procitovano 4 serpnya 2015 S M Krukovska V mire sokrovish Tashkent Izdatelstvo literatury i iskusstva imeni Gafura Gulyama 1982 S 103 V V Stasov 1950 s 53 LiteraturaBaeva V Nikolaj Nikolaevich Ge Moskva Direktmedia Pablishing i Komsomolskaya pravda 2010 48 s Velikie hudozhniki tom 35 ISBN 978 5 7475 0012 9 Vereshagina A G Nikolaj Nikolaevich Ge Leningrad Hudozhnik RSFSR 1988 184 s Russkie zhivopiscy XIX veka Zograf N Yu Nikolaj Ge Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1974 168 s Mastera mirovogo iskusstva Karpova T L Nikolaj Ge Moskva Belyj gorod 2002 64 s Mastera zhivopisi ISBN 5 7793 0291 X Saltykov Shedrin M E Pervaya russkaya peredvizhnaya hudozhestvennaya vystavka V knige Sobranie sochinenij v 20 tomah tom 9 Moskva Hudozhestvennaya literatura 1970 S 225 233 Stasov V V Izbrannoe zhivopis skulptura grafika Iskusstvo 1950 T 1 Russkoe iskusstvo S 53 Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya katalog sobraniya Ya V Bruk L I Iovleva Moskva Krasnaya ploshad 2001 T 4 Zhivopis vtoroj poloviny XIX veka kniga 1 A M 528 s ISBN 5 900743 56 X Gosudarstvennyj Russkij muzej Zhivopis XVIII nachalo XX veka katalog Leningrad Avrora i Iskusstvo 1980 448 s Nikolaj Nikolaevich Ge pisma stati kritika vospominaniya sovremennikov N Yu Zograf Moskva Iskusstvo 1978 399 s