Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П́аоло Агост́іні (італ. Paolo Agostini, також Агостіно (італ. Agostino), лат. Augustinus; 1583, Валлерано — 3 жовтня 1629, Рим) — італійський композитор раннього бароко, видатний представник римської школи та органіст.
| Паоло Агостіні | |
|---|---|
 | |
| Paolo Agostini (Agostino) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1583[1][2][…] |
| Місце народження | Валлерано, Провінція Вітербо, Лаціо, Італія |
| Дата смерті | 3 жовтня 1629[1][2][3] |
| Місце смерті | Рим, Папська держава[2] |
| Причина смерті | чума |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італієць |
| Професія | композитор, капельмейстер |
| Вчителі | Джованні Бернардіно Наніно |
| Відомі учні | Франческо Фоджа |
| Інструменти | орган і орган[d] |
| Жанр | мотет, меса |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Паоло Агостіні народився у Валлерано (Провінція Вітербо на півночі Лаціо) близько 1583 року. У восьмирічному віці приступив до музичних студій у школі хлопчиків канторів ("Pueri cantores при римській церкві Сан Луїджі деї Франчезі. Керівниками школи та вчителями Агостіні були брати Джованні Марія та Джованні Бернардіно Наніно; у домі останнього він, як і інші учні, проживав, а згодом одружився з його донькою Вітторією.
Закінчивши навчання у 1607, розпочав свою музичну діяльність як капельмейстер та органіст при церкві Мадонна дель Рушелло у Валерано, як повідомляє велика кількість біографів. Манфредо Манфреді піддав сумніву це повідомлення, зауваживши, що в цей час згадана церква ще була недобудованою.
Як зазначає сам композитор у присвяті до Четвертої книги мес, попри повагу до нього з боку наставників та сучасників, його кар'єра починалася важко.
Повернувшись до Рима, Агостіні спершу недовго служив органістом у базиліці Санта Марія ін Трастевере, потім капельмейстером у церкві Сантіссіма Трініта деї Пеллегріні і також у Санта Марія ін Трастевере. У 1619 обійняв таку ж посаду у базиліці Сан Лоренцо ін Дамазо, а, з 16 лютого 1626, у соборі Святого Петра, де залишався до смерті. За Пітоні та , схоже на те, що він посів це місце у наслідок музичного виклику, що він його кинув тогочасному капельмейстерові та своєму старому співучневі , який відмовився від змагання, певно боячись не витримати порівняння, і був звільнений.
По трьох роках після досягнення посади у Ватикані, помер від чуми у Римі 3 жовтня 1629 та був похований у церкві Сан Мікеле ін Борґо, в стіні правої нави, де була встановлена меморіальна дошка.
Музика та Стиль
Паоло Агостіні вважається одним з типових представників величної барокової поліфонії римської школи. У його творчості вигадливість та химерність барокового контрапункту врівноважується чистотою та ясністю замислу. Падре Мартіні звертав увагу на «ясність та природність» мелодій кожної партії у творах Агостіні, що у поєднані давали чудовий результат.
Ще за життя він зажив слави одного з найдосвідченіших та найплідніших контрапунктистів свого часу; Падре Мартіні послуговується його творами як прикладами у своєму Практичному нарисі контрапункту (Saggio fondamentale pratico di contrappunto) (1774).
Пітоні передає, що у соборі св. Петра виконувалися його «модуляції для чотирьох, шести, восьми реальних хорів на загальне подивування усього Рима», та на задоволення самого папи Урбана VIII.
цитує наступний фрагмент з листа до Овідіо Персапеджі: «улюбленим учнем Бернардіно Наніні був Паоло Аностіні один з найбільш дотепних та жвавих умів, що мала музика у наші часи у будь-якому роді гармонічного компонування, контрапунктів та канонів; і серед інших його дивовижних творів, що можна було почути у базиліці св. Петра, в той час, коли він був там капельмейстером, різноманітні модуляції на чотири, на шість і на вісім дійсних хорів, а деякі, що могли співатися на чотири абож на вісім хорів без зменшення або порушення гармонії на подив усього Рима. І колиб він не вмер у розквіті своїх сил, сильно вразив би увесь світ; я дозволив би собі с певністю сказати про нього: Consummatus in brevi explevit tempora multa».
До творчого доробку Агостіні входять меси, мотети та інші твори сакральної музики, здебільшого написані у стилі prima pratica, консервативному поліфонічному стилі кінця XVI століття, що ґрунтувався на досягненнях Палестріни та кодифікації Джозеффо Царліно; однак у деяких мотетах він також послуговується новим стилем [en]. Композитор часто використовує техніку строгого канону; а також вдається до забарвлення музики акустичними ефектами, змінюючи метр розділів та вводячи хроматизми, чим виказує свою обізнаність у сучасній музичній практиці і зокрема знайомство з працями венеціанської школи.
Найкращі сторони майстерності Агостіні виявляють його Меси на чотири та дванадцять голосів, до них також можна додати такі сакральні композиції, як на вісім голосів для двох хорів, Adoramus Te Christe на чотири голоси, O bone Iesu на чотири голоси та інші. Ці твори високо цінуються як документи та приклади мистецтва контрапункту.
Твори
- Salmi della Madonna (Псалми Богородиці), (Рим, 1619)
- Liber secundus missarum, (n.p., 1626)
- Spartitura delle messe del primo libro (Партитура мес першої книги), (Рим, 1627)
- Spartitura del secondo libro delle messe e motetti (Партитура другої книги мес та мотети), (Рим, 1627)
- Partitura del terzo libro della messa 'Sine nomine', con 2 'Resurrexit (Партитура третьої книги меси 'Sine nomine', з 2 'Resurrexit, (Рим, 1627)
- Libro quarto delle messe in spartitura (Четверта книга мес у партитурі), (Рим, 1627)
- Spartitura della messa et motetto 'Benedicam Dominum' ad canones (Партитура меси та мотету 'Benedicam Dominum' ad canones), (Рим, 1627)
- Partitura delle messe et motetti con 40 esempi di contrapunti, (Roma, 1627)
- Missarum liber posthumus (Рим, 1630)
- інши меси, мотети тощо
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #134868226 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Musicalics
- Ad es. Klaus Fischer in New Grove Dictionary, S. Simonetti in Dizionario Biografico degli Italiani, Francesco Luisi in Dizionario Enciclopedico Universale della Musica e dei Musicisti etc.
- M. Manfredi, op cit., pp. 133—134.
- Giuseppe Baini, Memorie storico-critiche della vita e delle opere di Giovanni Pierluigi da Palestrina, Roma, 1828, vol. 2, p. 42, nota 481.
Бібліографія
- Pitoni, Notizie dei Contrapuntisti, e Compositori di musica dagli anni dell'era cristiana 1000 fino al 1700, pp. 552—553, 601, 655 (італ.)
- A. Liberati, Lettera scritta dal Sig. Antimo Liberati in risposta ad una del Sig. Ovidio Persapegi etc…, Roma, Mascardi, 1685, p. 27 (італ.)
- G. Baini, Memorie storico-critiche della vita e delle opere di Giovanni Pierluigi da Palestrina, II, Roma 1828 (італ.)
- Grove's Dict. of Music and Musicians, I, London 1954, pp. 70-71. (англ.)
Джерела
- Біографічний Словник Італійців (Dizionario Biografico degli Italiani) — том 1 (1960) (італ.)
Посилання
- Паоло Агостіні: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Вільні ноти авторства Паоло Агостіні на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Ноти в архіві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agostini P aolo Agost ini ital Paolo Agostini takozh Agostino ital Agostino lat Augustinus 1583 Vallerano 3 zhovtnya 1629 Rim italijskij kompozitor rannogo baroko vidatnij predstavnik rimskoyi shkoli ta organist Paolo AgostiniPaolo Agostini Agostino Osnovna informaciyaData narodzhennya1583 1 2 Misce narodzhennyaVallerano Provinciya Viterbo Lacio ItaliyaData smerti3 zhovtnya 1629 1629 10 03 1 2 3 Misce smertiRim Papska derzhava 2 Prichina smertichumaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor kapelmejsterVchiteliDzhovanni Bernardino NaninoVidomi uchniFranchesko FodzhaInstrumentiorgan i organ d Zhanrmotet mesa Fajli u VikishovishiBiografiyaPaolo Agostini narodivsya u Vallerano Provinciya Viterbo na pivnochi Lacio blizko 1583 roku U vosmirichnomu vici pristupiv do muzichnih studij u shkoli hlopchikiv kantoriv Pueri cantores pri rimskij cerkvi San Luyidzhi deyi Franchezi Kerivnikami shkoli ta vchitelyami Agostini buli brati Dzhovanni Mariya ta Dzhovanni Bernardino Nanino u domi ostannogo vin yak i inshi uchni prozhivav a zgodom odruzhivsya z jogo donkoyu Vittoriyeyu Zakinchivshi navchannya u 1607 rozpochav svoyu muzichnu diyalnist yak kapelmejster ta organist pri cerkvi Madonna del Rushello u Valerano yak povidomlyaye velika kilkist biografiv Manfredo Manfredi piddav sumnivu ce povidomlennya zauvazhivshi sho v cej chas zgadana cerkva she bula nedobudovanoyu Yak zaznachaye sam kompozitor u prisvyati do Chetvertoyi knigi mes popri povagu do nogo z boku nastavnikiv ta suchasnikiv jogo kar yera pochinalasya vazhko Povernuvshis do Rima Agostini spershu nedovgo sluzhiv organistom u bazilici Santa Mariya in Trastevere potim kapelmejsterom u cerkvi Santissima Trinita deyi Pellegrini i takozh u Santa Mariya in Trastevere U 1619 obijnyav taku zh posadu u bazilici San Lorenco in Damazo a z 16 lyutogo 1626 u sobori Svyatogo Petra de zalishavsya do smerti Za Pitoni ta shozhe na te sho vin posiv ce misce u naslidok muzichnogo vikliku sho vin jogo kinuv togochasnomu kapelmejsterovi ta svoyemu staromu spivuchnevi yakij vidmovivsya vid zmagannya pevno boyachis ne vitrimati porivnyannya i buv zvilnenij Po troh rokah pislya dosyagnennya posadi u Vatikani pomer vid chumi u Rimi 3 zhovtnya 1629 ta buv pohovanij u cerkvi San Mikele in Borgo v stini pravoyi navi de bula vstanovlena memorialna doshka Muzika ta StilPaolo Agostini vvazhayetsya odnim z tipovih predstavnikiv velichnoyi barokovoyi polifoniyi rimskoyi shkoli U jogo tvorchosti vigadlivist ta himernist barokovogo kontrapunktu vrivnovazhuyetsya chistotoyu ta yasnistyu zamislu Padre Martini zvertav uvagu na yasnist ta prirodnist melodij kozhnoyi partiyi u tvorah Agostini sho u poyednani davali chudovij rezultat She za zhittya vin zazhiv slavi odnogo z najdosvidchenishih ta najplidnishih kontrapunktistiv svogo chasu Padre Martini poslugovuyetsya jogo tvorami yak prikladami u svoyemu Praktichnomu narisi kontrapunktu Saggio fondamentale pratico di contrappunto 1774 Pitoni peredaye sho u sobori sv Petra vikonuvalisya jogo modulyaciyi dlya chotiroh shesti vosmi realnih horiv na zagalne podivuvannya usogo Rima ta na zadovolennya samogo papi Urbana VIII cituye nastupnij fragment z lista do Ovidio Persapedzhi ulyublenim uchnem Bernardino Nanini buv Paolo Anostini odin z najbilsh dotepnih ta zhvavih umiv sho mala muzika u nashi chasi u bud yakomu rodi garmonichnogo komponuvannya kontrapunktiv ta kanoniv i sered inshih jogo divovizhnih tvoriv sho mozhna bulo pochuti u bazilici sv Petra v toj chas koli vin buv tam kapelmejsterom riznomanitni modulyaciyi na chotiri na shist i na visim dijsnih horiv a deyaki sho mogli spivatisya na chotiri abozh na visim horiv bez zmenshennya abo porushennya garmoniyi na podiv usogo Rima I kolib vin ne vmer u rozkviti svoyih sil silno vraziv bi uves svit ya dozvoliv bi sobi s pevnistyu skazati pro nogo Consummatus in brevi explevit tempora multa Do tvorchogo dorobku Agostini vhodyat mesi moteti ta inshi tvori sakralnoyi muziki zdebilshogo napisani u stili prima pratica konservativnomu polifonichnomu stili kincya XVI stolittya sho gruntuvavsya na dosyagnennyah Palestrini ta kodifikaciyi Dzhozeffo Carlino odnak u deyakih motetah vin takozh poslugovuyetsya novim stilem en Kompozitor chasto vikoristovuye tehniku strogogo kanonu a takozh vdayetsya do zabarvlennya muziki akustichnimi efektami zminyuyuchi metr rozdiliv ta vvodyachi hromatizmi chim vikazuye svoyu obiznanist u suchasnij muzichnij praktici i zokrema znajomstvo z pracyami venecianskoyi shkoli Najkrashi storoni majsternosti Agostini viyavlyayut jogo Mesi na chotiri ta dvanadcyat golosiv do nih takozh mozhna dodati taki sakralni kompoziciyi yak na visim golosiv dlya dvoh horiv Adoramus Te Christe na chotiri golosi O bone Iesu na chotiri golosi ta inshi Ci tvori visoko cinuyutsya yak dokumenti ta prikladi mistectva kontrapunktu TvoriSalmi della Madonna Psalmi Bogorodici Rim 1619 Liber secundus missarum n p 1626 Spartitura delle messe del primo libro Partitura mes pershoyi knigi Rim 1627 Spartitura del secondo libro delle messe e motetti Partitura drugoyi knigi mes ta moteti Rim 1627 Partitura del terzo libro della messa Sine nomine con 2 Resurrexit Partitura tretoyi knigi mesi Sine nomine z 2 Resurrexit Rim 1627 Libro quarto delle messe in spartitura Chetverta kniga mes u partituri Rim 1627 Spartitura della messa et motetto Benedicam Dominum ad canones Partitura mesi ta motetu Benedicam Dominum ad canones Rim 1627 Partitura delle messe et motetti con 40 esempi di contrapunti Roma 1627 Missarum liber posthumus Rim 1630 inshi mesi moteti toshoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 134868226 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Musicalics d Track Q63484499 Ad es Klaus Fischer in New Grove Dictionary S Simonetti in Dizionario Biografico degli Italiani Francesco Luisi in Dizionario Enciclopedico Universale della Musica e dei Musicisti etc M Manfredi op cit pp 133 134 Giuseppe Baini Memorie storico critiche della vita e delle opere di Giovanni Pierluigi da Palestrina Roma 1828 vol 2 p 42 nota 481 BibliografiyaPitoni Notizie dei Contrapuntisti e Compositori di musica dagli anni dell era cristiana 1000 fino al 1700 pp 552 553 601 655 ital A Liberati Lettera scritta dal Sig Antimo Liberati in risposta ad una del Sig Ovidio Persapegi etc Roma Mascardi 1685 p 27 ital G Baini Memorie storico critiche della vita e delle opere di Giovanni Pierluigi da Palestrina II Roma 1828 ital Grove s Dict of Music and Musicians I London 1954 pp 70 71 angl DzherelaBiografichnij Slovnik Italijciv Dizionario Biografico degli Italiani tom 1 1960 ital PosilannyaPortal Biografiyi Paolo Agostini noti na sajti ChoralWiki angl Vilni noti avtorstva Paolo Agostini na sajti International Music Score Library Project IMSLP Noti v arhivi