Сильвія Шербеску (рум. Silvia Șerbescu, уроджена Келару, рум. Chelaru; (27 січня 1903, Бухарест — 22 квітня 1965, Бухарест) — румунська піаністка та музичний педагог. Заслужена артистка Румунії (1956), лауреатка Державної премії Румунії (1955).
Сільвія Шербеску | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 27 січня 1903 |
Місце народження | Бухарест, Румунія |
Дата смерті | 22 квітня 1965 (62 роки) |
Місце смерті | Бухарест, Румунія |
Громадянство | Румунія |
Професії | піаністка, piano teacher |
Інструменти | фортепіано |
Файли у Вікісховищі |
Походження та навчання
Дочка Георге Келару, викладача латинської, давньогрецької та румунської мов у елітній бухарестській гімназії, автора численних шкільних підручників. По материнській лінії онука композитора та диригента Йоана Бунеску . Мати піаністки Ліани Шербеску.
Навчалася в Бухарестській консерваторії в Емілії Саїджу та Констанці Ербічану (фортепіано), Думітру Кіріаку-Джорджеску та Альфонсо Кастальді (теорія, гармонія та контрапункт). Одночасно закінчила відділення математики Бухарестського університету. В 1924 році закінчила консерваторію, вийшла заміж за інженера Флоріана Шербеску і вирушила до Парижа, щоб продовжити освіту в Нормальній школі музики у Бланш Баскуре-де-Геральді, Лазара Леві та Альфреда Корто.
Творча кар'єра
Дебютувала в Бухаресті в 1928 році, виконавши Перший концерт Ференца Ліста ; роком пізніше успішно виступила в Парижі із Симфонічним оркестром Парижа під керівництвом Ернеста Ансерме. У ході ефектної концертної кар'єри у 1930-ті роки Шербеску вперше в Румунії виконала низку важливих творів, у тому числі Другий концерт (1931) та Рапсодію на тему Паганіні (1937) Сергія Рахманінова, «Ночі в садах Іспанії» Мануеля де Фальї ( 1934), Другий (1939) концерт Сергія Прокоф'єва, сюїту «Іберія» Ісаака Альбеніса тощо. У репертуарі піаністки переважала музика пізніх романтиків та твори XX століття; вершиною її сольної кар'єри стало виконання 24 прелюдії Клода Дебюссі в 1962 році на концерті на честь століття композитора. У різні роки Шербеску гастролювала як солістка у Чехословаччині, Польщі, Югославії, Італії, Туреччині, Швеції, Фінляндії, СРСР. Як акомпаніатор виступала з Джордже Енеску.
Незважаючи на виконавські успіхи Шербеску, Бухарестська консерваторія тричі, у 1931, 1938 та 1947 рр., відмовилася від її послуг як викладача, і лише у 1948 р. вона отримала у консерваторії посаду професора, зберігши її до кінця життя. Серед учнів Шербеску — Костянтин Іонеску-Вову, Теодор Парасківеску, Олександр Шумський тощо. Погруддя Шербеску встановлено в головній будівлі консерваторії.
Література
- Iosif Sava, Florian Șerbescu. Silvia ?erbescu: ghid biografic. — București: Editura Muzicală, 1976.
Посилання
- Lavinia Coman. Rememorare Silvia Şerbescu: 50 de ani de posteritate // Muzica, 2015, № 3-4, p. 143—155. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Silviya Sherbesku rum Silvia Șerbescu urodzhena Kelaru rum Chelaru 27 sichnya 1903 1903 01 27 Buharest 22 kvitnya 1965 1965 04 22 Buharest rumunska pianistka ta muzichnij pedagog Zasluzhena artistka Rumuniyi 1956 laureatka Derzhavnoyi premiyi Rumuniyi 1955 Silviya SherbeskuOsnovna informaciyaData narodzhennya27 sichnya 1903 1903 01 27 Misce narodzhennyaBuharest RumuniyaData smerti22 kvitnya 1965 1965 04 22 62 roki Misce smertiBuharest RumuniyaGromadyanstvoRumuniyaProfesiyipianistka piano teacherInstrumentifortepiano Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherbesku U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pohodzhennya ta navchannyaDochka George Kelaru vikladacha latinskoyi davnogreckoyi ta rumunskoyi mov u elitnij buharestskij gimnaziyi avtora chislennih shkilnih pidruchnikiv Po materinskij liniyi onuka kompozitora ta dirigenta Joana Bunesku Mati pianistki Liani Sherbesku Navchalasya v Buharestskij konservatoriyi v Emiliyi Sayidzhu ta Konstanci Erbichanu fortepiano Dumitru Kiriaku Dzhordzhesku ta Alfonso Kastaldi teoriya garmoniya ta kontrapunkt Odnochasno zakinchila viddilennya matematiki Buharestskogo universitetu V 1924 roci zakinchila konservatoriyu vijshla zamizh za inzhenera Floriana Sherbesku i virushila do Parizha shob prodovzhiti osvitu v Normalnij shkoli muziki u Blansh Baskure de Geraldi Lazara Levi ta Alfreda Korto Tvorcha kar yeraDebyutuvala v Buharesti v 1928 roci vikonavshi Pershij koncert Ferenca Lista rokom piznishe uspishno vistupila v Parizhi iz Simfonichnim orkestrom Parizha pid kerivnictvom Ernesta Anserme U hodi efektnoyi koncertnoyi kar yeri u 1930 ti roki Sherbesku vpershe v Rumuniyi vikonala nizku vazhlivih tvoriv u tomu chisli Drugij koncert 1931 ta Rapsodiyu na temu Paganini 1937 Sergiya Rahmaninova Nochi v sadah Ispaniyi Manuelya de Falyi 1934 Drugij 1939 koncert Sergiya Prokof yeva syuyitu Iberiya Isaaka Albenisa tosho U repertuari pianistki perevazhala muzika piznih romantikiv ta tvori XX stolittya vershinoyu yiyi solnoyi kar yeri stalo vikonannya 24 prelyudiyi Kloda Debyussi v 1962 roci na koncerti na chest stolittya kompozitora U rizni roki Sherbesku gastrolyuvala yak solistka u Chehoslovachchini Polshi Yugoslaviyi Italiyi Turechchini Shveciyi Finlyandiyi SRSR Yak akompaniator vistupala z Dzhordzhe Enesku Nezvazhayuchi na vikonavski uspihi Sherbesku Buharestska konservatoriya trichi u 1931 1938 ta 1947 rr vidmovilasya vid yiyi poslug yak vikladacha i lishe u 1948 r vona otrimala u konservatoriyi posadu profesora zberigshi yiyi do kincya zhittya Sered uchniv Sherbesku Kostyantin Ionesku Vovu Teodor Paraskivesku Oleksandr Shumskij tosho Pogruddya Sherbesku vstanovleno v golovnij budivli konservatoriyi LiteraturaIosif Sava Florian Șerbescu Silvia erbescu ghid biografic București Editura Muzicală 1976 PosilannyaLavinia Coman Rememorare Silvia Serbescu 50 de ani de posteritate Muzica 2015 3 4 p 143 155 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine