Васи́ль Іва́нович Ште́рнберг (12 лютого 1818, Петербург — 8 вересня 1845, Рим) — живописець-пейзажист і жанрист. Один із засновників українського пейзажного і жанрового живопису, представник романтизму.
Штернберг Василь Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Штернберг Василь Іванович | ||||
Автопортрет | ||||
При народженні | Штернберг Василь Іванович | |||
Народження | 12 лютого 1818 Росія, Петербург | |||
Смерть | 8 вересня 1845 (27 років) | |||
Італія, Рим | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | пейзаж | |||
Навчання | Петербурзька AM | |||
Діяльність | художник, пейзажист, genre painter | |||
Напрямок | живопис | |||
Вчитель | Віллевальде Богдан Павлович | |||
Роботи в колекції | Національний художній музей України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Штернберг Василь Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився у Петербурзі. У 1835—1838 навчався у Петербурзькій Академії Мистецтв у професора . Щороку влітку протягом 1836—1838 працював в Україні.
У 1838 познайомився з Тарасом Шевченком, став одним з найближчих його друзів. У Петербурзі Штернберг, живучи разом з Шевченком на одній квартирі, виконав кілька портретів поета. Створив фронтиспіс до першого видання «Кобзаря» — офорт «Кобзар з поводирем» (1840).
Т. Шевченко присвятив Штернбергу поему «Іван Підкова» та перед його від'їздом до Італії подарував «Кобзар», на якому написав вірш «На незабудь Штернбергові» (1840).
У 1839-1840 брав участь в експедиції В. Перовського в Оренбурзькому краї. Незабаром виїхав як пансіонер в Італію. Оселившись в Римі, він продовжував наполеглево працювати. Штернберг помер в Римі 8 вересня 1845, проживши всього 27 років.
Могила
Могила Василя Штернберга знаходиться на протестантському кладовищі біля муру Авреліана та піраміди Цестія. Від входу йти навкіс направо до білого мармурового нагробку (у формі прямокутника з пензлем та палітрою), а тоді вправо рядком, в якому знаходиться примітне поховання мусульманина Mohammad Rashad Bilbesi. 9 поховання від нього в цьому ряду — це могила В. Штернберга. На ньому стоїть пласка стела з профілем художника та інформацією, що тут похований прах пансіонера (стипендіата — авт.) імператорської академії мистецтв Василя Штеренберга (так в оригіналі). Помер у 1846 р. (насправді 1845 — авт.) 29 (насправді 27 — авт.) роки від народження. Координати району поховання 41.876988, 12.480685.
Творчість
Серед творів Штернберга:
- «Пастушок» (1836-1838),
- «Переправа через Дніпро під Києвом» (1837),
- «Альтанка Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837),
- «Малоросійський шинок» (1837),
- «Вид на Поділ у Києві» (1837),
- «Свячення пасок на Україні» (1838).
Твори Штернберга знаходяться у Київському музеї українського мистецтва, музеї Т. Шевченка у Києві, музеях міст Суми, Петербурга та Москви.
Галерея
- Автопортрет
- Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837)
- Третя і перша сторінки "Кобзаря" 1840 р.
- Айвазовський в італійському костюмі. 1842
- Ярмарок у містечку Ічні
- «Малоросійський шинок» (1837)
- Аскольдова могила (1837)
- Глінка в Качанівці
Примітки
- «На незабудь Штернбергові» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 396.
- Парнікоза, Іван (24.04.2019). . http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24.04.2019.
Література
- Ковпаненко Н. Г. Штернберг Василь Іванович // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 660—661.
- Затенацький Я. П. Невідомі твори Василя Івановича Штернберга // Мистецтво, фольклор, етнографія. — К., 1947. — Т. 1-2.
- Судак В. Т. Г. Шевченко і В. І. Штернберг // Тарас Шевченко — художник. — К., 1963.
- Пархоменко І. Василь Штернберг. — К., 1978.
Посилання
- Штернберг Василь Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 995.
- Біографія В.Штренберга. biografija.ru (рос.)
- «Русский Биографический Словарь» (рос.)
- Штернберг Василий Иванович. artsait.ru (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shternberg Vasi l Iva novich Shte rnberg 12 lyutogo 1818 Peterburg 8 veresnya 1845 Rim zhivopisec pejzazhist i zhanrist Odin iz zasnovnikiv ukrayinskogo pejzazhnogo i zhanrovogo zhivopisu predstavnik romantizmu Shternberg Vasil IvanovichShternberg Vasil IvanovichAvtoportretPri narodzhenniShternberg Vasil IvanovichNarodzhennya12 lyutogo 1818 1818 02 12 Rosiya PeterburgSmert8 veresnya 1845 1845 09 08 27 rokiv Italiya RimKrayina Rosijska imperiyaZhanrpejzazhNavchannyaPeterburzka AMDiyalnisthudozhnik pejzazhist genre painterNapryamokzhivopisVchitelVillevalde Bogdan PavlovichRoboti v kolekciyiNacionalnij hudozhnij muzej UkrayiniNagorodi Shternberg Vasil Ivanovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Peterburzi U 1835 1838 navchavsya u Peterburzkij Akademiyi Mistectv u profesora Shoroku vlitku protyagom 1836 1838 pracyuvav v Ukrayini U 1838 poznajomivsya z Tarasom Shevchenkom stav odnim z najblizhchih jogo druziv U Peterburzi Shternberg zhivuchi razom z Shevchenkom na odnij kvartiri vikonav kilka portretiv poeta Stvoriv frontispis do pershogo vidannya Kobzarya ofort Kobzar z povodirem 1840 T Shevchenko prisvyativ Shternbergu poemu Ivan Pidkova ta pered jogo vid yizdom do Italiyi podaruvav Kobzar na yakomu napisav virsh Na nezabud Shternbergovi 1840 U 1839 1840 brav uchast v ekspediciyi V Perovskogo v Orenburzkomu krayi Nezabarom viyihav yak pansioner v Italiyu Oselivshis v Rimi vin prodovzhuvav napoleglevo pracyuvati Shternberg pomer v Rimi 8 veresnya 1845 prozhivshi vsogo 27 rokiv Mogila Mogila Shternberga na protestantskomu cvintari Rimu 2019 r Mogila Vasilya Shternberga znahoditsya na protestantskomu kladovishi bilya muru Avreliana ta piramidi Cestiya Vid vhodu jti navkis napravo do bilogo marmurovogo nagrobku u formi pryamokutnika z penzlem ta palitroyu a todi vpravo ryadkom v yakomu znahoditsya primitne pohovannya musulmanina Mohammad Rashad Bilbesi 9 pohovannya vid nogo v comu ryadu ce mogila V Shternberga Na nomu stoyit plaska stela z profilem hudozhnika ta informaciyeyu sho tut pohovanij prah pansionera stipendiata avt imperatorskoyi akademiyi mistectv Vasilya Shterenberga tak v originali Pomer u 1846 r naspravdi 1845 avt 29 naspravdi 27 avt roki vid narodzhennya Koordinati rajonu pohovannya 41 876988 12 480685 TvorchistSered tvoriv Shternberga Pastushok 1836 1838 Pereprava cherez Dnipro pid Kiyevom 1837 Altanka G S Tarnovskogo v Kachanivci 1837 Malorosijskij shinok 1837 Vid na Podil u Kiyevi 1837 Svyachennya pasok na Ukrayini 1838 Tvori Shternberga znahodyatsya u Kiyivskomu muzeyi ukrayinskogo mistectva muzeyi T Shevchenka u Kiyevi muzeyah mist Sumi Peterburga ta Moskvi GalereyaAvtoportret Sadiba G S Tarnovskogo v Kachanivci 1837 Tretya i persha storinki Kobzarya 1840 r Ajvazovskij v italijskomu kostyumi 1842 Yarmarok u mistechku Ichni Malorosijskij shinok 1837 Askoldova mogila 1837 Glinka v KachanivciPrimitki Na nezabud Shternbergovi Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 396 Parnikoza Ivan 24 04 2019 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 24 04 2019 LiteraturaKovpanenko N G Shternberg Vasil Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 S 660 661 Zatenackij Ya P Nevidomi tvori Vasilya Ivanovicha Shternberga Mistectvo folklor etnografiya K 1947 T 1 2 Sudak V T G Shevchenko i V I Shternberg Taras Shevchenko hudozhnik K 1963 Parhomenko I Vasil Shternberg K 1978 PosilannyaShternberg Vasil Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 995 Biografiya V Shtrenberga biografija ru ros Russkij Biograficheskij Slovar ros Shternberg Vasilij Ivanovich artsait ru ros