Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лещинська Станіслава Лещинська пол Stanisława Leszczyńska 8 травня 189

Станіслава Лещинська

Станіслава Лещинська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лещинська.

Станіслава Лещинська (пол. Stanisława Leszczyńska; 8 травня 1896, Лодзь — 11 березня 1974, Лодзь) — польська акушерка в концентраційному таборі Освенцім, яка прийняла пологи понад 3000 дітей.

Станіслава Лещинська
пол. Stanisława Leszczyńska
image
Народилася8 травня 1896(1896-05-08)
Лодзь, Республіка Польща
Померла11 березня 1974(1974-03-11) (77 років)
Лодзь, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Похованняd
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьлікарка, акушерка, в'язень
Галузьакушерка, акушерство[1] і акушерство[1]
Знання мовпольська[1]
Нагороди
image

Біографія

Станіслава Замбжицька (пол. Stanisława Zambrzycka) народилася в 1896 році в місті Лодзь. Вона була дочкою Яна та Генріка Замбжицьких. Батько працював у столярній справі, а мати працювала на текстильній фабриці "". У 1908 році Станіслава поїхала з родиною до Ріо-де-Жанейро, де проживав її близький родич по матері. Вона повернулася в країну в 1910 році, взявшись за перерване навчання в молодшій школі, яку закінчила в 1914 році. Під час Першої світової війни вона працювала в Комітеті допомоги бідним.

У 1920 році вона переїхала до Варшави, де почала навчання в акушерській школі, закінчивши з відзнакою в 1922 році. Незадовго до початку Другої світової війни Лещинські мешкали в Балуті, на вул. Жураві 7. Коли в цій місцевості було створено єврейське гетто, вони переїхали на сусідню вулицю Спільна 3.

У 1922 році Лещинська закінчила курси акушерок і почала працювати в одному з найбідніших районів Лодзі. У той час пологи в Польщі, як правило, приймалися дома, і Лещинській доводилося долати великі відстані пішки, щоб допомогти породіллям. Пізніше її діти згадували, що вона часто працювала ночами, але ніколи не спала вдень.

18 лютого 1943 року Ліщинська була заарештована разом зі своїми дітьми за те, що допомагала євреям діставати їжу і фальшиві документи. Її сини були відправлені в концтабір Маутгаузен для роботи на каменоломнях. Станіславу і її дочку Сільвію відправили в Освенцім, куди вони прибули 17 квітня 1943 року. Протягом наступних двох років Ліщинська-старша працювала акушеркою в Освенцимі, пропрацювавши в трьох різних бараках. Серед величезної кількості жінок, що потрапили в табір, було багато вагітних, але умови для їх утримання були вкрай жорстокими. Усередині барака стояли триярусні ліжка, на кожній з яких повинно було розміститися три-чотири жінки. Посередині барака стояла 40-метрова піч, але її топили лише кілька разів на рік. Іноді бараки, розташовані в низині, затоплювало, та глибина води на підлозі могла доходити до 5-8 сантиметрів. При повній відсутності антисептичних засобів і перев'язувальних матеріалів, в катастрофічно антисанітарних умовах (в таборі постійно лютували дизентерія, тиф і педикульоз) і без кваліфікованої допомоги, позаяк табірні лікарі відмовлялися допомагати представникам іншої національності в силу своїх ідеологічних переконань, Лещинська самостійно приймала пологи в ув'язнених. Пізніше до неї приєдналися ув'язнені-лікарі — Ірена Кінцева та Ірена Бялувна, причому остання врятувала Лещинську від смерті, коли та захворіла на черевний тиф.

image Зовнішні зображення
image Статуя Станіслави Лещинської в Костеле св.Анни в Вільянові під Варшавою.

За наказом головного лікаря табору Йозефа Менгеле до травня 1943 року всі новонароджені немовлята умертвлялись: їх топили в бочці табірні медсестри Клара (акушерка, засуджена за вбивство дитини) і Фанні (німецька повія), після чого викидали тіла з барака. Ліщинська відмовилася підкорятися наказу Менгеле. Коли Клара зажадала, щоб Лещинська записувала всіх дітей як мертвонароджених і сама від них позбавлялася, та знову відмовилася, за що була сильно побита. Надалі, дітей з «арійської» зовнішністю вбивці стали щадити й відправляли їх в місто Накло з метою денаціоналізації. Їх розміщували в притулках або всиновлювали німецькі сім'ї. Для того, щоб допомогти матерям знайти своїх дітей в майбутньому, Лещинська придумала робити дітям подобу татуювання, про яку охоронці не знали. Всього за час роботи Лещинської акушеркою в Освенцимі Клара і Фанні втопили близько 1500 дітей; кілька сотень дітей були відправлені в Накло; ще близько 1000 померли від голоду, холоду та антисанітарії.

У січні 1945 року Ліщинська з іншими ув'язненими табору була звільнена радянськими військами. Звільнившись, Лещинська продовжила працювати за фахом, прослуживши до 1957 року (разом — 35 років). Чоловік Станіслави був убитий в 1944 році, під час Варшавського повстання. Її діти вижили. Про діяльність Лещинської в Освенцімі стало відомо в 1957 році зі слів її сина. Сама Станіслава своїми спогадами про ув'язнення в Освенцимі публічно поділилася лише в 1965 році, пояснивши довге мовчання «стурбованістю тенденціями, що виникають в польському суспільстві».

Станіслава розповіла про свій досвід з табору у своїй книзі «Доповідь акушерки від Осьвенціма», яка була створена після виходу на пенсію у 1957 р. Перше видання її спогадів відбулося у «Медичному огляді» у 1965 році. Книга стала канвою театральної рапсодії Ораторське мистецтво Осьвенціма під музику Анни Герман та Єжи Максимюка (прем’єра 1970 року).

У 1970 році Лещинська зустрілася з колишніми в'язнями Освенцима і їх дітьми, які народилися в таборі.

Лещинська померла 11 березня 1974 р. від раку, її похорон відбувся у Лодзі на кладовищі св. Роча на вулиці Згірської в Радогощі. У 1996 році її останки були передані до церкви , де Лещинську в дитинстві хрестили.

Родина

17 жовтня 1916 року вона вийшла заміж за Броніслава Лещинського (1888 р.н.), У шлюбі народилося троє синів і дочка. Дочка Сильвія та сини: Броніслав, та Генрік.

Лещинська Станіслава є прабабусею Ганни Левандовської.

Пам'ять

На честь Станіслави Лещинської названі: головна вулиця в Освенцімі, вулиця в Лодзі, кілька лікарень, шкіл і благодійних організацій в Європі. Станіслава — кандидат на канонізацію в .

Ім’ям Станіслави Лещинської названа Краківська школа акушерів у 1983 року. Її образ також появився на «Чаші життя і зміни нації», зробленій медсестрами в монастирі Ясної Гури, як обітниця на шістсоту річницю присутності чудотворного образу Божої Матері під час церемонії 3 травня 1982 року.

Бібліографія

  • Michael Berkowitz. The Crime of My Very Existence: Nazism and the Myth of Jewish Criminality. — University of California Press, 2007.
  • Aleksander Lasik. Auschwitz 1940-1945: central issues in the history of the camp. The establishment and organization of the camp, Volume 1. — Auschwitz-Birkenau State Museum, 2000.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Midwife at Auschwitz: The Story of Stanislawa Leszczynska. Seattle Catholic. 4 січня 2005. Процитовано 12 лютого 2016.
  3. "Stanisława Leszczyńska (1896–1974) (пол.). Процитовано 12 лютого 2016.
  4. Акушерка концентрационного лагеря. WorldWar.ru. 1 листопада 2006. Процитовано 12 лютого 2016.
  5. Неизвестный Освенцим: о чем узники лагеря смерти молчали 70 лет. телеканал «Звезда». 27 січня 2015. Процитовано 12 лютого 2016.
  6. Неизвестный Освенцим: о чем узники лагеря смерти молчали 70 лет. телеканал «Звезда». 27 січня 2015. Процитовано 12 лютого 2016.
  7. "Stanisława Leszczyńska (1896–1974) (пол.). Процитовано 12 лютого 2016.
  8. Акушерка концентрационного лагеря. WorldWar.ru. 1 листопада 2006. Процитовано 12 лютого 2016.
  9. Midwife at Auschwitz: The Story of Stanislawa Leszczynska. Seattle Catholic. 4 січня 2005. Процитовано 12 лютого 2016.
  10. Midwife at Auschwitz: The Story of Stanislawa Leszczynska. Seattle Catholic. 4 січня 2005. Процитовано 12 лютого 2016.
  11. Неизвестный Освенцим: о чем узники лагеря смерти молчали 70 лет. телеканал «Звезда». 27 січня 2015. Процитовано 12 лютого 2016.
  12. "Stanisława Leszczyńska (1896–1974) (пол.). Процитовано 12 лютого 2016.
  13. "Stanisława Leszczyńska (1896–1974) (пол.). Процитовано 12 лютого 2016.
  14. , архів оригіналу за 13 квітня 2017, процитовано 6 квітня 2020
  15. ул. Станиславы Лещинской. Wikimapia. Процитовано 13 лютого 2016.
  16. Midwife at Auschwitz: The Story of Stanislawa Leszczynska. Seattle Catholic. 4 січня 2005. Процитовано 12 лютого 2016.
  17. Krakowska Medyczna Szkoła Policealna im. Stanisławy Leszczyńskiej nr 1. Процитовано 12 лютого 2016.
  18. "Stanisława Leszczyńska (1896–1974) (пол.). Процитовано 12 лютого 2016.

Посилання

  • . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
  • . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Leshinska Stanislava Leshinska pol Stanislawa Leszczynska 8 travnya 1896 Lodz 11 bereznya 1974 Lodz polska akusherka v koncentracijnomu tabori Osvencim yaka prijnyala pologi ponad 3000 ditej Stanislava Leshinskapol Stanislawa LeszczynskaNarodilasya8 travnya 1896 1896 05 08 Lodz Respublika PolshaPomerla11 bereznya 1974 1974 03 11 77 rokiv Lodz Lodzinske voyevodstvo d Polska Narodna RespublikaPohovannyadKrayina Respublika PolshaDiyalnistlikarka akusherka v yazenGaluzakusherka akusherstvo 1 i akusherstvo 1 Znannya movpolska 1 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaStanislava Zambzhicka pol Stanislawa Zambrzycka narodilasya v 1896 roci v misti Lodz Vona bula dochkoyu Yana ta Genrika Zambzhickih Batko pracyuvav u stolyarnij spravi a mati pracyuvala na tekstilnij fabrici U 1908 roci Stanislava poyihala z rodinoyu do Rio de Zhanejro de prozhivav yiyi blizkij rodich po materi Vona povernulasya v krayinu v 1910 roci vzyavshis za perervane navchannya v molodshij shkoli yaku zakinchila v 1914 roci Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vona pracyuvala v Komiteti dopomogi bidnim U 1920 roci vona pereyihala do Varshavi de pochala navchannya v akusherskij shkoli zakinchivshi z vidznakoyu v 1922 roci Nezadovgo do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Leshinski meshkali v Baluti na vul Zhuravi 7 Koli v cij miscevosti bulo stvoreno yevrejske getto voni pereyihali na susidnyu vulicyu Spilna 3 U 1922 roci Leshinska zakinchila kursi akusherok i pochala pracyuvati v odnomu z najbidnishih rajoniv Lodzi U toj chas pologi v Polshi yak pravilo prijmalisya doma i Leshinskij dovodilosya dolati veliki vidstani pishki shob dopomogti porodillyam Piznishe yiyi diti zgaduvali sho vona chasto pracyuvala nochami ale nikoli ne spala vden 18 lyutogo 1943 roku Lishinska bula zaareshtovana razom zi svoyimi ditmi za te sho dopomagala yevreyam distavati yizhu i falshivi dokumenti Yiyi sini buli vidpravleni v konctabir Mautgauzen dlya roboti na kamenolomnyah Stanislavu i yiyi dochku Silviyu vidpravili v Osvencim kudi voni pribuli 17 kvitnya 1943 roku Protyagom nastupnih dvoh rokiv Lishinska starsha pracyuvala akusherkoyu v Osvencimi propracyuvavshi v troh riznih barakah Sered velicheznoyi kilkosti zhinok sho potrapili v tabir bulo bagato vagitnih ale umovi dlya yih utrimannya buli vkraj zhorstokimi Useredini baraka stoyali triyarusni lizhka na kozhnij z yakih povinno bulo rozmistitisya tri chotiri zhinki Poseredini baraka stoyala 40 metrova pich ale yiyi topili lishe kilka raziv na rik Inodi baraki roztashovani v nizini zatoplyuvalo ta glibina vodi na pidlozi mogla dohoditi do 5 8 santimetriv Pri povnij vidsutnosti antiseptichnih zasobiv i perev yazuvalnih materialiv v katastrofichno antisanitarnih umovah v tabori postijno lyutuvali dizenteriya tif i pedikuloz i bez kvalifikovanoyi dopomogi pozayak tabirni likari vidmovlyalisya dopomagati predstavnikam inshoyi nacionalnosti v silu svoyih ideologichnih perekonan Leshinska samostijno prijmala pologi v uv yaznenih Piznishe do neyi priyednalisya uv yazneni likari Irena Kinceva ta Irena Byaluvna prichomu ostannya vryatuvala Leshinsku vid smerti koli ta zahvorila na cherevnij tif Zovnishni zobrazhennya Statuya Stanislavi Leshinskoyi v Kostele sv Anni v Vilyanovi pid Varshavoyu Za nakazom golovnogo likarya taboru Jozefa Mengele do travnya 1943 roku vsi novonarodzheni nemovlyata umertvlyalis yih topili v bochci tabirni medsestri Klara akusherka zasudzhena za vbivstvo ditini i Fanni nimecka poviya pislya chogo vikidali tila z baraka Lishinska vidmovilasya pidkoryatisya nakazu Mengele Koli Klara zazhadala shob Leshinska zapisuvala vsih ditej yak mertvonarodzhenih i sama vid nih pozbavlyalasya ta znovu vidmovilasya za sho bula silno pobita Nadali ditej z arijskoyi zovnishnistyu vbivci stali shaditi j vidpravlyali yih v misto Naklo z metoyu denacionalizaciyi Yih rozmishuvali v pritulkah abo vsinovlyuvali nimecki sim yi Dlya togo shob dopomogti materyam znajti svoyih ditej v majbutnomu Leshinska pridumala robiti dityam podobu tatuyuvannya pro yaku ohoronci ne znali Vsogo za chas roboti Leshinskoyi akusherkoyu v Osvencimi Klara i Fanni vtopili blizko 1500 ditej kilka soten ditej buli vidpravleni v Naklo she blizko 1000 pomerli vid golodu holodu ta antisanitariyi U sichni 1945 roku Lishinska z inshimi uv yaznenimi taboru bula zvilnena radyanskimi vijskami Zvilnivshis Leshinska prodovzhila pracyuvati za fahom prosluzhivshi do 1957 roku razom 35 rokiv Cholovik Stanislavi buv ubitij v 1944 roci pid chas Varshavskogo povstannya Yiyi diti vizhili Pro diyalnist Leshinskoyi v Osvencimi stalo vidomo v 1957 roci zi sliv yiyi sina Sama Stanislava svoyimi spogadami pro uv yaznennya v Osvencimi publichno podililasya lishe v 1965 roci poyasnivshi dovge movchannya sturbovanistyu tendenciyami sho vinikayut v polskomu suspilstvi Stanislava rozpovila pro svij dosvid z taboru u svoyij knizi Dopovid akusherki vid Osvencima yaka bula stvorena pislya vihodu na pensiyu u 1957 r Pershe vidannya yiyi spogadiv vidbulosya u Medichnomu oglyadi u 1965 roci Kniga stala kanvoyu teatralnoyi rapsodiyi Oratorske mistectvo Osvencima pid muziku Anni German ta Yezhi Maksimyuka prem yera 1970 roku U 1970 roci Leshinska zustrilasya z kolishnimi v yaznyami Osvencima i yih ditmi yaki narodilisya v tabori Leshinska pomerla 11 bereznya 1974 r vid raku yiyi pohoron vidbuvsya u Lodzi na kladovishi sv Rocha na vulici Zgirskoyi v Radogoshi U 1996 roci yiyi ostanki buli peredani do cerkvi de Leshinsku v ditinstvi hrestili Rodina17 zhovtnya 1916 roku vona vijshla zamizh za Bronislava Leshinskogo 1888 r n U shlyubi narodilosya troye siniv i dochka Dochka Silviya ta sini Bronislav ta Genrik Leshinska Stanislava ye prababuseyu Ganni Levandovskoyi Pam yatNa chest Stanislavi Leshinskoyi nazvani golovna vulicya v Osvencimi vulicya v Lodzi kilka likaren shkil i blagodijnih organizacij v Yevropi Stanislava kandidat na kanonizaciyu v Im yam Stanislavi Leshinskoyi nazvana Krakivska shkola akusheriv u 1983 roku Yiyi obraz takozh poyavivsya na Chashi zhittya i zmini naciyi zroblenij medsestrami v monastiri Yasnoyi Guri yak obitnicya na shistsotu richnicyu prisutnosti chudotvornogo obrazu Bozhoyi Materi pid chas ceremoniyi 3 travnya 1982 roku BibliografiyaMichael Berkowitz The Crime of My Very Existence Nazism and the Myth of Jewish Criminality University of California Press 2007 Aleksander Lasik Auschwitz 1940 1945 central issues in the history of the camp The establishment and organization of the camp Volume 1 Auschwitz Birkenau State Museum 2000 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Midwife at Auschwitz The Story of Stanislawa Leszczynska Seattle Catholic 4 sichnya 2005 Procitovano 12 lyutogo 2016 Stanislawa Leszczynska 1896 1974 pol Procitovano 12 lyutogo 2016 Akusherka koncentracionnogo lagerya WorldWar ru 1 listopada 2006 Procitovano 12 lyutogo 2016 Neizvestnyj Osvencim o chem uzniki lagerya smerti molchali 70 let telekanal Zvezda 27 sichnya 2015 Procitovano 12 lyutogo 2016 Neizvestnyj Osvencim o chem uzniki lagerya smerti molchali 70 let telekanal Zvezda 27 sichnya 2015 Procitovano 12 lyutogo 2016 Stanislawa Leszczynska 1896 1974 pol Procitovano 12 lyutogo 2016 Akusherka koncentracionnogo lagerya WorldWar ru 1 listopada 2006 Procitovano 12 lyutogo 2016 Midwife at Auschwitz The Story of Stanislawa Leszczynska Seattle Catholic 4 sichnya 2005 Procitovano 12 lyutogo 2016 Midwife at Auschwitz The Story of Stanislawa Leszczynska Seattle Catholic 4 sichnya 2005 Procitovano 12 lyutogo 2016 Neizvestnyj Osvencim o chem uzniki lagerya smerti molchali 70 let telekanal Zvezda 27 sichnya 2015 Procitovano 12 lyutogo 2016 Stanislawa Leszczynska 1896 1974 pol Procitovano 12 lyutogo 2016 Stanislawa Leszczynska 1896 1974 pol Procitovano 12 lyutogo 2016 arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 procitovano 6 kvitnya 2020 ul Stanislavy Leshinskoj Wikimapia Procitovano 13 lyutogo 2016 Midwife at Auschwitz The Story of Stanislawa Leszczynska Seattle Catholic 4 sichnya 2005 Procitovano 12 lyutogo 2016 Krakowska Medyczna Szkola Policealna im Stanislawy Leszczynskiej nr 1 Procitovano 12 lyutogo 2016 Stanislawa Leszczynska 1896 1974 pol Procitovano 12 lyutogo 2016 Posilannya Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 23 listopada 2013 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 31 zhovtnya 2017

Дата публікації:
Топ