Стела царя Меша (відома у XIX столітті як «Моавітський камінь») є чорним базальтовим артефактом, що містить напис, зроблений у IX столітті до н. е. царем Моаву на ім'я Меша.
Стела Меша | |
Дата створення / заснування | 840 до н. е. |
---|---|
Країна | Йорданія |
Місце розташування | d |
Власник | d |
Видання або переклади | d |
Творець | Меша |
Мова твору або назви | d |
Замовник | Меша |
З матеріалу | базальт |
Персонажі | Меша, Омрі, Хамос і Тетраграматон |
У збірках | d |
Інвентарний номер | AO 5066 |
Абетка | палеоєврейське письмо |
Першовідкривач або винахідник | d |
Дата відкриття (винаходу) | 1868 |
Місце відкриття | Дібан |
Ширина | 60 см |
Висота | 100 см |
Товщина | 37 см |
Вертикальна глибина | 60 см |
Стела Меша у Вікісховищі |
Координати: 31°29′56″ пн. ш. 35°47′08″ сх. д. / 31.49888900002777703° пн. ш. 35.785556000027774814° сх. д.
Знахідка
Стелу знайшов ельзаський священик Клайн у серпні 1868 року у Дібані на території сучасної Йорданії. Напис , імовірно, містив понад 35 рядків, з яких перші 30 чудово збереглись, наступні ж за ними рядки мають лише уривки фраз, а принаймні два останні рядки цілком втрачено.
Розміри стели:
- висота — 124 см
- ширина — 71 см
- верхні кути закруглені, дещо звужена до гори.
Нині зберігається у Луврі. Є найбільш ретельним написом, що розповідає про північне Ізраїльське царство. Стела була зведена царем Меша у пам'ять про його перемоги та повстання проти Ізраїльського царства, що його він здійснив після смерті Ахава.
За рік після відкриття артефакту місцеві араби, які довідались, що стелу заберуть, розбили її на численні фрагменти. На щастя, до того зробив зі стели паперовий зліпок (пап'є-маше), що згодом дозволило зібрати й відновити значну частину артефакту.
Напис виконано однією з форм фінікійської абетки, однак має свої особливості. Літера , що часто зустрічається у стелі, відрізняється за формою від традиційного написання.
Література
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Biblia Hebraica Stuttgartensia. Published by Deutsche Bibelgesellschaft. Fifth and revised edition. 1997.
Посилання
- Меши стела // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Louvre collection [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stela carya Mesha vidoma u XIX stolitti yak Moavitskij kamin ye chornim bazaltovim artefaktom sho mistit napis zroblenij u IX stolitti do n e carem Moavu na im ya Mesha Stela Mesha Data stvorennya zasnuvannya840 do n e Krayina Jordaniya Misce roztashuvannyad Vlasnikd Vidannya abo perekladid TvorecMesha Mova tvoru abo nazvid ZamovnikMesha Z materialubazalt PersonazhiMesha Omri Hamos i Tetragramaton U zbirkahd Inventarnij nomerAO 5066 Abetkapaleoyevrejske pismo Pershovidkrivach abo vinahidnikd Data vidkrittya vinahodu 1868 Misce vidkrittyaDiban Shirina60 sm Visota100 sm Tovshina37 sm Vertikalna glibina60 sm Stela Mesha u Vikishovishi Koordinati 31 29 56 pn sh 35 47 08 sh d 31 49888900002777703 pn sh 35 785556000027774814 sh d 31 49888900002777703 35 785556000027774814Foto steli bl 1891ZnahidkaStelu znajshov elzaskij svyashenik Klajn u serpni 1868 roku u Dibani na teritoriyi suchasnoyi Jordaniyi Napis imovirno mistiv ponad 35 ryadkiv z yakih pershi 30 chudovo zbereglis nastupni zh za nimi ryadki mayut lishe urivki fraz a prinajmni dva ostanni ryadki cilkom vtracheno Rozmiri steli visota 124 sm shirina 71 sm verhni kuti zakrugleni desho zvuzhena do gori Nini zberigayetsya u Luvri Ye najbilsh retelnim napisom sho rozpovidaye pro pivnichne Izrayilske carstvo Stela bula zvedena carem Mesha u pam yat pro jogo peremogi ta povstannya proti Izrayilskogo carstva sho jogo vin zdijsniv pislya smerti Ahava Za rik pislya vidkrittya artefaktu miscevi arabi yaki dovidalis sho stelu zaberut rozbili yiyi na chislenni fragmenti Na shastya do togo zrobiv zi steli paperovij zlipok pap ye mashe sho zgodom dozvolilo zibrati j vidnoviti znachnu chastinu artefaktu Napis vikonano odniyeyu z form finikijskoyi abetki odnak maye svoyi osoblivosti Litera sho chasto zustrichayetsya u steli vidriznyayetsya za formoyu vid tradicijnogo napisannya LiteraturaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Biblia Hebraica Stuttgartensia Published by Deutsche Bibelgesellschaft Fifth and revised edition 1997 PosilannyaMeshi stela Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Louvre collection 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi