Державний трибунал Польщі (TS) – конституційний орган судової влади в Польщі, головним завданням якого є забезпечення відповідальності вищих органів державної влади та посадових осіб за порушення Конституції чи закону у зв'язку з займаною посадою або в межах компетенції їхньої служби (іншими словами: вчинення конституційного правопорушення) та за злочини загального та казначейства у справі Президента Республіки Польща.
Юрисдикція | Польща |
---|---|
Заснований | з 1 червня 1921 відновлено з 26 березня 1982 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Trybunał Stanu |
Діяв у міжвоєнний період і знову з 1982 р.; наразі він слухав 4 справи.
Історія
1921–1952 роки
Інститут конституційної відповідальності був запроваджений Березневою конституцією, прийнятою в 1921 році, а також був збережений у наступній Квітневій конституції 1935 року. Відповідно до Березневої конституції він складався з першого голови Верховного суду, 8 суддів, призначених сеймом з-поза його групи, і 4 суддів, призначених сенатом. У Квітневій конституції складається з ПП Верховного Суду та шести суддів загальних судів, обраних президентом із числа тих, що вказані в подвійному числі Сеймом і Сенатом. Юрисдикція трибуналу регулювалася державними актами трибуналу 1923 і 1936 років.
Після Другої світової війни, всупереч декларації, що міститься в так звана мала конституція 1947 р., державний трибунал не було відновлено; в конституції 1952 року взагалі не було відповідних норм.
Єдине провадження в Державному трибуналі в міжвоєнний період відоме як справа Чеховича.
З 1982 року
Інститут Державного трибуналу було відновлено лише в 1982 році Законом від 26 березня 1982 року про Державний трибунал від 6 квітня 1982 року. Цей закон разом із наступними змінами є чинним і сьогодні.
Відповідальність перед Державним трибуналом
Лише представники вищих органів державної влади, перелічені у ст. 198 Конституції. Це:
- Президент Республіки Польща - за порушення Конституції чи закону, а також за загальні та фінансові злочини, де ця відповідальність є виключною (президента може покарати лише Державний трибунал),
- Маршал Сейму та Маршал Сенату, який виконує обов'язки Президента Республіки Польща, - за порушення Конституції чи закону,
- Прем'єр-міністр і члени Ради міністрів - за порушення Конституції або закону та за правопорушення, пов'язані з виконуваними ними функціями,
- Президента НБП - за порушення Конституції чи закону,
- Голова Вищої контрольної палати – за порушення Конституції чи закону,
- членів Національної ради з питань телерадіомовлення - за порушення Конституції чи закону,
- керівників міністерств - за порушення Конституції чи закону,
- Головнокомандувач Збройними Силами - за порушення Конституції або закону,
- депутати та сенатори - за порушення заборони на провадження господарської діяльності, яка полягає в отриманні фінансової вигоди від Державного казначейства, та за порушення заборони придбання активів у Державному казначействі або органах місцевого самоврядування.
Рішення про звернення до Державного суду приймається:
- Національні збори:
- щодо Президента Республіки Польща, заява в цій справі має бути підписана принаймні 1/4 (140) членами ZN, і рішення про притягнення Президента до Державного Трибуналу приймається, якщо принаймні 2 /За це голосують 3 (374) члени ДТ.
- Сейм:
- щодо президента та членів Ради міністрів, запит у цьому питанні може бути поданий принаймні 1/4 (115) депутатами або президентом Республіки Польща, а рішення про залучення члена ради міністрів перед Державним трибуналом проводиться, якщо за нього проголосує не менше 3/5 (276) депутатів.
- щодо Президента НБП, Голови Вищої контрольної палати, членів Національної ради з телерадіомовлення та Головнокомандувача збройними силами, подання з цього питання може бути подано принаймні 1/4 ( 115) депутатів або Президента Республіки Польща (за підписом), а рішення про передачу справи до Державного суду приймається абсолютною більшістю голосів за присутності не менше половини законної кількості депутатів у складі. Сейм.
- щодо депутатів подання в цьому питанні може бути подано Маршалком Сейму Республіки Польща, а рішення про притягнення депутата до Державного Трибуналу приймається абсолютною більшістю голосів Сейму.
- Сенат:
- щодо сенаторів клопотання в цьому питанні може бути подано Маршалком Сенату Республіки Польща, а рішення про притягнення сенатора до Державного Трибуналу приймається абсолютною більшістю голосів у Сенаті.
Заява про притягнення до Державного трибуналу також може бути подана парламентським слідчим комітетом щодо Президента НБП, Голови Вищої контрольної палати, членів Національної ради з телерадіомовлення та Головнокомандувача збройних сил, якщо його підтримали не менше 2/3 складу Комітету, за присутності не менше половини його членів. Для того, щоб будь-яка з вищезгаданих суб’єктів була притягнута до Державного Трибуналу, як у випадку заяви, поданої депутатами, вона повинна бути підтримана під час голосування абсолютною більшістю голосів у Сеймі.
Державний трибунал може накласти санкції:
- втрата активних і пасивних виборчих прав ,
- втрата всіх або окремих орденів, нагород і почесних звань,
- заборона займати керівні посади або виконувати функції, пов'язані з особливою відповідальністю в органах державної влади та громадських організаціях,
- позбавлення депутатського мандата (від 2 до 10 років),
- втрата займаної посади, виконання якої пов'язане з відповідальністю перед Державним судом,
- за злочини та податкові правопорушення - покарання та заходи покарання, передбачені законами.
Рішення, винесене Державним трибуналом, є остаточним – у Польщі немає іншого органу, який міг би його скасувати. Крім того, Державний трибунал є єдиним судовим органом, який виносить вироки, за якими Президент Республіки Польща не може помилувати засудженого.
Члени Державного Трибуналу
Склад Державного трибуналу визначено ст. 199 Конституції. Державний трибунал складається з голови, який за посадою є Першим Головою Верховного Суду, 2 віце-голів і 16 членів, які обираються Сеймом поза групою депутатів і сенаторів на термін повноважень Сейму. Заступники голови Трибуналу та не менше половини членів Державного Трибуналу повинні мати кваліфікацію, необхідну для обіймання посади судді.
Відповідно до ст. 200 Конституції, члени Державного трибуналу користуються офіційним імунітетом і привілеєм недоторканності. Жоден член Державного трибуналу не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності або позбавлений волі без згоди Трибуналу. Члени Трибуналу також не можуть бути затримані або заарештовані, за винятком випадків, коли вони були спіймані на місці вчинення злочину і їхнє затримання є необхідним для забезпечення належного провадження. У такій ситуації про затримання має бути негайно повідомлено голову Державного трибуналу, який може розпорядитися про негайне звільнення затриманої особи.
Примітки
- Dz.U. z 1935 r. nr 30, poz. 227 – art. 71.
- Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykładu. Wolters Kluwer. 2020. с. 433–435. ISBN .
Посилання
- Сайт Державного трибуналу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij tribunal Polshi TS konstitucijnij organ sudovoyi vladi v Polshi golovnim zavdannyam yakogo ye zabezpechennya vidpovidalnosti vishih organiv derzhavnoyi vladi ta posadovih osib za porushennya Konstituciyi chi zakonu u zv yazku z zajmanoyu posadoyu abo v mezhah kompetenciyi yihnoyi sluzhbi inshimi slovami vchinennya konstitucijnogo pravoporushennya ta za zlochini zagalnogo ta kaznachejstva u spravi Prezidenta Respubliki Polsha Derzhavnij tribunal PolshiYurisdikciyaPolshaZasnovanijz 1 chervnya 1921 vidnovleno z 26 bereznya 1982 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Trybunal Stanu Diyav u mizhvoyennij period i znovu z 1982 r narazi vin sluhav 4 spravi Istoriya1921 1952 roki Institut konstitucijnoyi vidpovidalnosti buv zaprovadzhenij Bereznevoyu konstituciyeyu prijnyatoyu v 1921 roci a takozh buv zberezhenij u nastupnij Kvitnevij konstituciyi 1935 roku Vidpovidno do Bereznevoyi konstituciyi vin skladavsya z pershogo golovi Verhovnogo sudu 8 suddiv priznachenih sejmom z poza jogo grupi i 4 suddiv priznachenih senatom U Kvitnevij konstituciyi skladayetsya z PP Verhovnogo Sudu ta shesti suddiv zagalnih sudiv obranih prezidentom iz chisla tih sho vkazani v podvijnomu chisli Sejmom i Senatom Yurisdikciya tribunalu regulyuvalasya derzhavnimi aktami tribunalu 1923 i 1936 rokiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vsuperech deklaraciyi sho mistitsya v tak zvana mala konstituciya 1947 r derzhavnij tribunal ne bulo vidnovleno v konstituciyi 1952 roku vzagali ne bulo vidpovidnih norm Yedine provadzhennya v Derzhavnomu tribunali v mizhvoyennij period vidome yak sprava Chehovicha Z 1982 roku Institut Derzhavnogo tribunalu bulo vidnovleno lishe v 1982 roci Zakonom vid 26 bereznya 1982 roku pro Derzhavnij tribunal vid 6 kvitnya 1982 roku Cej zakon razom iz nastupnimi zminami ye chinnim i sogodni Vidpovidalnist pered Derzhavnim tribunalomLishe predstavniki vishih organiv derzhavnoyi vladi perelicheni u st 198 Konstituciyi Ce Prezident Respubliki Polsha za porushennya Konstituciyi chi zakonu a takozh za zagalni ta finansovi zlochini de cya vidpovidalnist ye viklyuchnoyu prezidenta mozhe pokarati lishe Derzhavnij tribunal Marshal Sejmu ta Marshal Senatu yakij vikonuye obov yazki Prezidenta Respubliki Polsha za porushennya Konstituciyi chi zakonu Prem yer ministr i chleni Radi ministriv za porushennya Konstituciyi abo zakonu ta za pravoporushennya pov yazani z vikonuvanimi nimi funkciyami Prezidenta NBP za porushennya Konstituciyi chi zakonu Golova Vishoyi kontrolnoyi palati za porushennya Konstituciyi chi zakonu chleniv Nacionalnoyi radi z pitan teleradiomovlennya za porushennya Konstituciyi chi zakonu kerivnikiv ministerstv za porushennya Konstituciyi chi zakonu Golovnokomanduvach Zbrojnimi Silami za porushennya Konstituciyi abo zakonu deputati ta senatori za porushennya zaboroni na provadzhennya gospodarskoyi diyalnosti yaka polyagaye v otrimanni finansovoyi vigodi vid Derzhavnogo kaznachejstva ta za porushennya zaboroni pridbannya aktiviv u Derzhavnomu kaznachejstvi abo organah miscevogo samovryaduvannya Rishennya pro zvernennya do Derzhavnogo sudu prijmayetsya Nacionalni zbori shodo Prezidenta Respubliki Polsha zayava v cij spravi maye buti pidpisana prinajmni 1 4 140 chlenami ZN i rishennya pro prityagnennya Prezidenta do Derzhavnogo Tribunalu prijmayetsya yaksho prinajmni 2 Za ce golosuyut 3 374 chleni DT Sejm shodo prezidenta ta chleniv Radi ministriv zapit u comu pitanni mozhe buti podanij prinajmni 1 4 115 deputatami abo prezidentom Respubliki Polsha a rishennya pro zaluchennya chlena radi ministriv pered Derzhavnim tribunalom provoditsya yaksho za nogo progolosuye ne menshe 3 5 276 deputativ shodo Prezidenta NBP Golovi Vishoyi kontrolnoyi palati chleniv Nacionalnoyi radi z teleradiomovlennya ta Golovnokomanduvacha zbrojnimi silami podannya z cogo pitannya mozhe buti podano prinajmni 1 4 115 deputativ abo Prezidenta Respubliki Polsha za pidpisom a rishennya pro peredachu spravi do Derzhavnogo sudu prijmayetsya absolyutnoyu bilshistyu golosiv za prisutnosti ne menshe polovini zakonnoyi kilkosti deputativ u skladi Sejm shodo deputativ podannya v comu pitanni mozhe buti podano Marshalkom Sejmu Respubliki Polsha a rishennya pro prityagnennya deputata do Derzhavnogo Tribunalu prijmayetsya absolyutnoyu bilshistyu golosiv Sejmu Senat shodo senatoriv klopotannya v comu pitanni mozhe buti podano Marshalkom Senatu Respubliki Polsha a rishennya pro prityagnennya senatora do Derzhavnogo Tribunalu prijmayetsya absolyutnoyu bilshistyu golosiv u Senati Zayava pro prityagnennya do Derzhavnogo tribunalu takozh mozhe buti podana parlamentskim slidchim komitetom shodo Prezidenta NBP Golovi Vishoyi kontrolnoyi palati chleniv Nacionalnoyi radi z teleradiomovlennya ta Golovnokomanduvacha zbrojnih sil yaksho jogo pidtrimali ne menshe 2 3 skladu Komitetu za prisutnosti ne menshe polovini jogo chleniv Dlya togo shob bud yaka z vishezgadanih sub yektiv bula prityagnuta do Derzhavnogo Tribunalu yak u vipadku zayavi podanoyi deputatami vona povinna buti pidtrimana pid chas golosuvannya absolyutnoyu bilshistyu golosiv u Sejmi Derzhavnij tribunal mozhe naklasti sankciyi vtrata aktivnih i pasivnih viborchih prav vtrata vsih abo okremih ordeniv nagorod i pochesnih zvan zaborona zajmati kerivni posadi abo vikonuvati funkciyi pov yazani z osoblivoyu vidpovidalnistyu v organah derzhavnoyi vladi ta gromadskih organizaciyah pozbavlennya deputatskogo mandata vid 2 do 10 rokiv vtrata zajmanoyi posadi vikonannya yakoyi pov yazane z vidpovidalnistyu pered Derzhavnim sudom za zlochini ta podatkovi pravoporushennya pokarannya ta zahodi pokarannya peredbacheni zakonami Rishennya vinesene Derzhavnim tribunalom ye ostatochnim u Polshi nemaye inshogo organu yakij mig bi jogo skasuvati Krim togo Derzhavnij tribunal ye yedinim sudovim organom yakij vinosit viroki za yakimi Prezident Respubliki Polsha ne mozhe pomiluvati zasudzhenogo Chleni Derzhavnogo TribunaluSklad Derzhavnogo tribunalu viznacheno st 199 Konstituciyi Derzhavnij tribunal skladayetsya z golovi yakij za posadoyu ye Pershim Golovoyu Verhovnogo Sudu 2 vice goliv i 16 chleniv yaki obirayutsya Sejmom poza grupoyu deputativ i senatoriv na termin povnovazhen Sejmu Zastupniki golovi Tribunalu ta ne menshe polovini chleniv Derzhavnogo Tribunalu povinni mati kvalifikaciyu neobhidnu dlya obijmannya posadi suddi Vidpovidno do st 200 Konstituciyi chleni Derzhavnogo tribunalu koristuyutsya oficijnim imunitetom i privileyem nedotorkannosti Zhoden chlen Derzhavnogo tribunalu ne mozhe buti prityagnutij do kriminalnoyi vidpovidalnosti abo pozbavlenij voli bez zgodi Tribunalu Chleni Tribunalu takozh ne mozhut buti zatrimani abo zaareshtovani za vinyatkom vipadkiv koli voni buli spijmani na misci vchinennya zlochinu i yihnye zatrimannya ye neobhidnim dlya zabezpechennya nalezhnogo provadzhennya U takij situaciyi pro zatrimannya maye buti negajno povidomleno golovu Derzhavnogo tribunalu yakij mozhe rozporyaditisya pro negajne zvilnennya zatrimanoyi osobi PrimitkiDz U z 1935 r nr 30 poz 227 art 71 Polskie prawo konstytucyjne Zarys wykladu Wolters Kluwer 2020 s 433 435 ISBN 978 83 8223 214 1 PosilannyaSajt Derzhavnogo tribunalu