Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роуз Елізабет Ліббі Клівленд 13 червня 1846 22 листопада 1918 перша леді Сполучених Штатів з 1885 по 1886 рік під час пе

Роуз Клівленд

Роуз Клівленд

Роуз Елізабет «Ліббі» Клівленд (13 червня 1846 — 22 листопада 1918) - перша леді Сполучених Штатів з 1885 по 1886 рік, під час першого терміну перебування її брата, президента Гровера Клівленда в двох адміністраціях. Президент був холостяком, поки не одружився з Френсіс Фолсом 2 червня 1886 року, через чотирнадцять місяців після свого першого терміну.

Роуз Клівленд
англ. Rose Cleveland
image
Народилася13 червня 1846(1846-06-13)[1][2][3]
Баффало, Нью-Йорк, США
Померла22 листопада 1918(1918-11-22)[1][2] (72 роки)
Баньї-ді-Лукка, Провінція Лукка, Тоскана, Італія
·Іспанський грип і грип
Країнаimage США
Діяльністьполітична діячка, письменниця, вчителька
Галузьальтруїзм[4], історія[4] і література[4]
Знання мованглійська[4]
Посадаперша леді США
Батькоd[3]
Матиd[3]
Брати, сестриГровер Клівленд

Життя та кар'єра

image
Роуз Клівленд

Роуз Елізабет Клівленд народилася у Фейетвіллі, штат Нью-Йорк, 13 червня 1846 року. Відома у своїй родині як Ліббі, Роуз була наймолодшою з дев'яти дітей, народжених Річардом Фаллі Клівлендом та Енн Ніл Клівленд. У вересні 1853 року сім'я переїхала до Голландського патенту, Нью-Йорк, де її батько щойно був призначений пастором пресвітеріанської церкви. Він помер наступного місяця. Роуз тоді було сім років.

Роуз залишилася в Голландському патенті, щоб піклуватися про свою овдову матір. Гроверу Клівленду, старшому брату Роуз, на той момент було 16 років, і він був сповнений рішучості допомогти утримувати свою сім'ю. Він залишив школу і поїхав до Нью-Йорка, щоб працювати вчителем у Державній школі для сліпих. Роуз здобула освіту в семінарії Гоутон у Клінтоні, штат Нью-Йорк, де пізніше стала вчителем, щоб утримувати себе, а також допомагати підтримувати свою овдову матір.

Роуз також викладала в університетському інституті в Лафайєті, штат Індіана, і в школі для дівчат у Мансі, штат Пенсільванія, де вона викладала наприкінці 1860-х років. У семінарії Мансі Роуз була відома своєю сильною особистістю та незалежністю.

Роуз отримала прізвисько в колі своїх друзів у Мансі; вони називали її «Джонні Клівленд», бо зазвичай її знаходили за читанням книги під старим деревом на сусідній фермі. Потім Роуз підготував курс історичних лекцій; одна лекція, зокрема, була присвячена альтруїстичній вірі, яку вона прочитала перед учнями семінарії Гоутон та в інших школах.

У 1880-х роках Роуз повернулася до Голландського патенту, щоб доглядати за своєю хворою матір'ю. У цей час вона викладала в недільній школі та займалася літературою. Коли вона не працювала таким чином, вона присвятила себе старій матері в садибі Голландський патент до смерті матері в 1882 році. Після смерті Енн Ніл Клівленд Роуз залишилася одна в садибі, відомому як "Бур'яни".

Роуз продовжувала викладати недільну школу та читати лекції. В одній з лекцій про альтруїстичну віру вона заявила: «Ми не можемо торкнутися людства в цілому, окрім того, як ми торкаємося людства окремо. Ми робимо світ кращим завдяки нашим конкретним стосункам, а не через нашу туманну, загальну добру волю. Кожен з нас повинен знайти справжнього партнера, когось, хто розуміє і цінує нас, когось, чия віра в нас виявляє наші найкращі зусилля. Наше найглибше прагнення до визнання — щоб інші люди нас пізнали такими, якими ми є насправді».

Роки Білого дому

Коли її старший брат Гровер Клівленд став 22-м президентом Сполучених Штатів у березні 1885 року, Роуз прийняла на себе обов'язки першої леді і прожила в Білому домі п'ятнадцять місяців. Вона підтримувала свого брата під час його інавгурації і була його господинею під час його холостяцького життя в Білому домі.

Під час свого раннього перебування на посаді першої леді Роуз отримала на першій сторінці розмову New York Times про свою появу під час її другого прийому в Білому домі. Газета повідомила, що міс Клівленд була одягнена в сукню з чорного атласу, а сукню повністю з іспанського мережива. Атласний ліф був низьким і без рукавів, а прозоре мереживо відкривало плечі та руки. Роуз Клівленд не повністю вписувалася у вашингтонський вищий світ. Говорили: «Роуз Клівленд була синьою панчохою, більше зацікавлена в наукових заходах, ніж у розвагах з кабінетними дружинами та іноземними високопоставленими особами». Роуз була інтелектуалкою, і вона вважала за краще читати лекції, а не розважати, але вона обов’язково виконувала свої обов’язки першої леді як послугу своєму братові.

Коли президент Клівленд одружився з , Роуз покинула Білий дім і почала освітню кар'єру. Вона стала директором університетського інституту Лафайєта, штат Індіана, письменницею і лекторкою, а також редакторкою чиказького журналу Literary Life.

Пізніші роки

image
Еванджелін Маррс Віппл

У віці 44 років вона почала лесбійські стосунки з багатою вдовою Еванджелін Маррс Сімпсон з відверто еротичним листуванням. Тон їхніх листів охолонув, коли Єванджелін вийшла заміж за єпископського єпископа з Міннесоти Генрі Бенджаміна Віппла, незважаючи на протести Клівленд.

image
Англійське кладовище, Баньї-ді-Лукка, Італія

Після смерті Віппла в 1901 році дві жінки відновили свої стосунки і врешті-решт, у 1910 році, переїхали до Баньї-ді-Лукки в Італії, щоб жити там разом. Вони ділили будинок з англійською ілюстраторкою і художницею . Роуз померла вдома 22 листопада 1918 року о 7:32 вечора під час пандемії грипу 1918 року. Її поховали там на англійському цвинтарі, а Еванджелін також поховали поруч із Роуз на тому ж цвинтарі 12 років потому.

Праці

  • Rose Elizabeth Cleveland works at Hathi Trust
  • Rose Elizabeth Cleveland works at archive.org

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1069427349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  6. . firstladies.org (англ.). . Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  7. The Passion of Rose Elizabeth Cleveland Hardy, Rob 28.1 (2007) pp. 180–193, 207
  8. American President A Reference Resource. Rose Cleveland, Frances Cleveland
  9. Lillian Faderman, Odd Girls and Twilight Lovers: A History of Lesbian Life in Twentieth-Century America, Penguin Books Ltd, 1991, p. 32
  10. Brockwell, Gillian (20 червня 2019). A gay first lady? Yes, we've already had one, and here are her love letters. The Washington Post. Процитовано 21 червня 2019.
  11. Solly, Meilan (21 вересня 2019). New Book Chronicles First Lady Rose Cleveland's Love Affair With Evangeline Simpson Whipple. . Процитовано 21 червня 2019.
  12. Evangeline Marrs Simpson Whipple (1 вересня 1930). Evangeline Whipple. In honor of the people. Процитовано 7 вересня 2016.
  13. New Book Chronicles First Lady Rose Cleveland’s Love Affair With Evangeline Simpson Whipple Smithsonian Magazine
  14. Rose Elizabeth Cleveland: First Lady and Literary Scholar by Sirpa Salenius

Подальше читання

  • Hardy, Rob. "The Passion of Rose Elizabeth Cleveland." New England Review 28.1 (2007): 180, 193, 207
  • Lillie, Lucy C. "The Mistress of the White House." Lippincotts Monthly Magazine 1887: 81–94
  • "Society Stars." Boston Daily Globe (Mar 14 1886): 4.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rouz Elizabet Libbi Klivlend 13 chervnya 1846 22 listopada 1918 persha ledi Spoluchenih Shtativ z 1885 po 1886 rik pid chas pershogo terminu perebuvannya yiyi brata prezidenta Grovera Klivlenda v dvoh administraciyah Prezident buv holostyakom poki ne odruzhivsya z Frensis Folsom 2 chervnya 1886 roku cherez chotirnadcyat misyaciv pislya svogo pershogo terminu Rouz Klivlendangl Rose ClevelandNarodilasya13 chervnya 1846 1846 06 13 1 2 3 Baffalo Nyu Jork SShAPomerla22 listopada 1918 1918 11 22 1 2 72 roki Banyi di Lukka Provinciya Lukka Toskana Italiya Ispanskij grip i gripKrayina SShADiyalnistpolitichna diyachka pismennicya vchitelkaGaluzaltruyizm 4 istoriya 4 i literatura 4 Znannya movanglijska 4 Posadapersha ledi SShABatkod 3 Matid 3 Brati sestriGrover Klivlend Mediafajli u VikishovishiZhittya ta kar yeraRouz Klivlend Rouz Elizabet Klivlend narodilasya u Fejetvilli shtat Nyu Jork 13 chervnya 1846 roku Vidoma u svoyij rodini yak Libbi Rouz bula najmolodshoyu z dev yati ditej narodzhenih Richardom Falli Klivlendom ta Enn Nil Klivlend U veresni 1853 roku sim ya pereyihala do Gollandskogo patentu Nyu Jork de yiyi batko shojno buv priznachenij pastorom presviterianskoyi cerkvi Vin pomer nastupnogo misyacya Rouz todi bulo sim rokiv Rouz zalishilasya v Gollandskomu patenti shob pikluvatisya pro svoyu ovdovu matir Groveru Klivlendu starshomu bratu Rouz na toj moment bulo 16 rokiv i vin buv spovnenij rishuchosti dopomogti utrimuvati svoyu sim yu Vin zalishiv shkolu i poyihav do Nyu Jorka shob pracyuvati vchitelem u Derzhavnij shkoli dlya slipih Rouz zdobula osvitu v seminariyi Gouton u Klintoni shtat Nyu Jork de piznishe stala vchitelem shob utrimuvati sebe a takozh dopomagati pidtrimuvati svoyu ovdovu matir Rouz takozh vikladala v universitetskomu instituti v Lafajyeti shtat Indiana i v shkoli dlya divchat u Mansi shtat Pensilvaniya de vona vikladala naprikinci 1860 h rokiv U seminariyi Mansi Rouz bula vidoma svoyeyu silnoyu osobististyu ta nezalezhnistyu Rouz otrimala prizvisko v koli svoyih druziv u Mansi voni nazivali yiyi Dzhonni Klivlend bo zazvichaj yiyi znahodili za chitannyam knigi pid starim derevom na susidnij fermi Potim Rouz pidgotuvav kurs istorichnih lekcij odna lekciya zokrema bula prisvyachena altruyistichnij viri yaku vona prochitala pered uchnyami seminariyi Gouton ta v inshih shkolah U 1880 h rokah Rouz povernulasya do Gollandskogo patentu shob doglyadati za svoyeyu hvoroyu matir yu U cej chas vona vikladala v nedilnij shkoli ta zajmalasya literaturoyu Koli vona ne pracyuvala takim chinom vona prisvyatila sebe starij materi v sadibi Gollandskij patent do smerti materi v 1882 roci Pislya smerti Enn Nil Klivlend Rouz zalishilasya odna v sadibi vidomomu yak Bur yani Rouz prodovzhuvala vikladati nedilnu shkolu ta chitati lekciyi V odnij z lekcij pro altruyistichnu viru vona zayavila Mi ne mozhemo torknutisya lyudstva v cilomu okrim togo yak mi torkayemosya lyudstva okremo Mi robimo svit krashim zavdyaki nashim konkretnim stosunkam a ne cherez nashu tumannu zagalnu dobru volyu Kozhen z nas povinen znajti spravzhnogo partnera kogos hto rozumiye i cinuye nas kogos chiya vira v nas viyavlyaye nashi najkrashi zusillya Nashe najglibshe pragnennya do viznannya shob inshi lyudi nas piznali takimi yakimi mi ye naspravdi Roki Bilogo domuKoli yiyi starshij brat Grover Klivlend stav 22 m prezidentom Spoluchenih Shtativ u berezni 1885 roku Rouz prijnyala na sebe obov yazki pershoyi ledi i prozhila v Bilomu domi p yatnadcyat misyaciv Vona pidtrimuvala svogo brata pid chas jogo inavguraciyi i bula jogo gospodineyu pid chas jogo holostyackogo zhittya v Bilomu domi Pid chas svogo rannogo perebuvannya na posadi pershoyi ledi Rouz otrimala na pershij storinci rozmovu New York Times pro svoyu poyavu pid chas yiyi drugogo prijomu v Bilomu domi Gazeta povidomila sho mis Klivlend bula odyagnena v suknyu z chornogo atlasu a suknyu povnistyu z ispanskogo merezhiva Atlasnij lif buv nizkim i bez rukaviv a prozore merezhivo vidkrivalo plechi ta ruki Rouz Klivlend ne povnistyu vpisuvalasya u vashingtonskij vishij svit Govorili Rouz Klivlend bula sinoyu panchohoyu bilshe zacikavlena v naukovih zahodah nizh u rozvagah z kabinetnimi druzhinami ta inozemnimi visokopostavlenimi osobami Rouz bula intelektualkoyu i vona vvazhala za krashe chitati lekciyi a ne rozvazhati ale vona obov yazkovo vikonuvala svoyi obov yazki pershoyi ledi yak poslugu svoyemu bratovi Koli prezident Klivlend odruzhivsya z Rouz pokinula Bilij dim i pochala osvitnyu kar yeru Vona stala direktorom universitetskogo institutu Lafajyeta shtat Indiana pismenniceyu i lektorkoyu a takozh redaktorkoyu chikazkogo zhurnalu Literary Life Piznishi rokiEvandzhelin Marrs Vippl U vici 44 rokiv vona pochala lesbijski stosunki z bagatoyu vdovoyu Evandzhelin Marrs Simpson z vidverto erotichnim listuvannyam Ton yihnih listiv oholonuv koli Yevandzhelin vijshla zamizh za yepiskopskogo yepiskopa z Minnesoti Genri Bendzhamina Vippla nezvazhayuchi na protesti Klivlend Anglijske kladovishe Banyi di Lukka Italiya Pislya smerti Vippla v 1901 roci dvi zhinki vidnovili svoyi stosunki i vreshti resht u 1910 roci pereyihali do Banyi di Lukki v Italiyi shob zhiti tam razom Voni dilili budinok z anglijskoyu ilyustratorkoyu i hudozhniceyu Rouz pomerla vdoma 22 listopada 1918 roku o 7 32 vechora pid chas pandemiyi gripu 1918 roku Yiyi pohovali tam na anglijskomu cvintari a Evandzhelin takozh pohovali poruch iz Rouz na tomu zh cvintari 12 rokiv potomu PraciRose Elizabeth Cleveland works at Hathi Trust Rose Elizabeth Cleveland works at archive orgPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1069427349 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 firstladies org angl Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 4 chervnya 2018 The Passion of Rose Elizabeth Cleveland Hardy Rob 28 1 2007 pp 180 193 207 American President A Reference Resource Rose Cleveland Frances Cleveland Lillian Faderman Odd Girls and Twilight Lovers A History of Lesbian Life in Twentieth Century America Penguin Books Ltd 1991 p 32 Brockwell Gillian 20 chervnya 2019 A gay first lady Yes we ve already had one and here are her love letters The Washington Post Procitovano 21 chervnya 2019 Solly Meilan 21 veresnya 2019 New Book Chronicles First Lady Rose Cleveland s Love Affair With Evangeline Simpson Whipple Procitovano 21 chervnya 2019 Evangeline Marrs Simpson Whipple 1 veresnya 1930 Evangeline Whipple In honor of the people Procitovano 7 veresnya 2016 New Book Chronicles First Lady Rose Cleveland s Love Affair With Evangeline Simpson Whipple Smithsonian Magazine Rose Elizabeth Cleveland First Lady and Literary Scholar by Sirpa SaleniusPodalshe chitannyaHardy Rob The Passion of Rose Elizabeth Cleveland New England Review 28 1 2007 180 193 207 Lillie Lucy C The Mistress of the White House Lippincotts Monthly Magazine 1887 81 94 Society Stars Boston Daily Globe Mar 14 1886 4

Дата публікації:
Топ