Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Секулер Ілля Лейзерович (22 червня 1932, Рибниця) — раціоналізатор сільгоспвиробництва, науковець, педагог, поет.
| Секулер Ілля Лейзерович | |
|---|---|
| Народився | 22 червня 1932 (92 роки) Рибниця |
| Країна | Українець |
| Національність | єврей |
| Alma mater | Одеський сільськогосподарський інститут |
| Галузь | Сільське господарство |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
| Відомий завдяки: | Раціоналізатор сільгоспвиробництва |
Біографія
Секулер Ілля Лейзерович народився в місті Рибниця Молдавської РСР, у родині євреїв. Його батько, Лейзер Айзікович, родом з міста Балти Одеської області, був ветеренарним фельдшером, а мати Маріам Мошківна, родом з міста Рибниця, пройшла медичні курси, потім працювала в огородній бригаді. Ілля зростав разом із сестрою Мірою 1937 року народження, яка працювала в Одесі на фабриці з пошиття одягу (1978 року емігрувала до Америки) та молодшим братом Михайлом (1935 р.н., після закінчення Одеського автобудівного технікуму працював механіком автоколони, кранівником, водієм, 1978 року емігрував до Австралії). Зі спогадів батькового брата відомо, що за указом російської цариці Катерини II для заохочення заселення території півдня України по закінченню Російсько-турецької війни кожному бажаючому чоловічої особи безкоштовно надавались три десятини землі.
Спогади Секулера І.Л.: "Прадіда дід, який мав 8 синів, одержав земельну ділянку площею 25 десятин. Перед революцією 1917 року мій дід мав 4 десятини. У двадцятих роках минулого століття була організована сільськогосподарська комуна, де головував старший брат мого батька. Батько ж мій працював ветеринаром у цьому господарстві, що вплинуло на мій вибір майбутньої професії".
Під час війни сім'я Секулерів спочатку евакуювалася на Кавказ, а потім в Середню Азію, де в 1942-1943 рр. у бавовнорадгоспі "Пахтали-Куль" розпочалась трудова діяльність Іллі.
Спогади Секулера І.Л.: "Дитинство пішло поза хмарами киргизьких гір. Ледь виповнилося десять років, прилаштував мене тато до діда Потапа пасти радгоспну отару. Жили ми тоді в узбецькому бавовнорадгоспі. Батька на фронт не взяли через вроджену інвалідність I групи, а з трьох його братів двоє не повернулися з війни, а дружину брата, що пережила війну, фашисти розстріляли як жінку рядянського офіцера. Коли ми, евакуйовані, жили в Узбекистані, я 860 овець ціле літо пас в Киргизії. Мені, єврейському хлопчику з молдавської Рибниці, не було складно звикати до гір. І вовків чомусь не боявся, вівчарка стала моєю захисницею, та й дід Потап жалів мене, наче свого онука".
У 1944 р. сім'я повертається до м. Рибниці,1947 р. переїздить до Могилева-Подільського, а в 1949 р. перебирається до Одеси, де Ілля навчався у вечірній школі, а вдень працював у приміському селі в овочевій бригаді. Через 2 роки (1951) вступив до Одеського сільськогосподарського інституту.
У 1956 році закінчив з відзнакою Одеський сільськогосподарський інститут. Після інституту Іллі Секулеру запропонували навчання в аспірантурі, але він відмовився. Як відміннику, йому дали можливість вибору місця роботи. Молодому агроному хотілося б повернутися в с. Паланку, що в Томашпільському районі де після IV курсу він проходив практику. Однак в обласному управлінні сільського господарства Секулера відрядили на роботу у село Мальчівці Барського району.
У Мальчівцях Ілля познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією Григорівною, яка працювала обліковцем виробничої бригади.
Першим робочим місцем Іллі Секулера став колгосп імені Кірова с.Мальчівці Барського району - обіймав посаду головного агронома. А весною 1957 р. у Іллі Секулера виник конфлікт з районним керівництвом через вимогу пересівати площу озимої пшениці, в чому, на думку молодого фахівця, не було жодної потреби. Час підтвердив компетентність правоти агронома: отриманий врожай становив на той час 27 ц /га при середній врожайності по району 16 ц/га. І.Л. Секулер звернувся до обласного сільгоспуправління, після чого отримав направлення працювати головним агрономом колгоспу ім. Кірова с. Студена Піщанського району, де він працює до 1967 року десять років. Загалом же Ілля Секулер пропрацював на посаді агронома в різних господарствах двадцять років. Свою виробничу діяльність тут поєднує з дослідницькою роботою по рільництву, що дало можливість виявити найбільш ефективні заходи в умовах колгоспу і вирішувати питання про їх запровадження у виробництво. Колгосп стає досліднопоказовим господарством.
У Студеній Ілля Секулер взявся на практиці довести, що цукрові буряки можна вирощувати за новою технологією - без затрат ручної праці. На основному полі, поряд зі звичним обробітком посівів, він закладав дослідні ділянки.
В 1961 році колгосп ім. Кірова було перевелено в ранг дослідно-показового господарства. З 1961 по 1964 роки на його базі працювала обласна школа передового досліду, де здобували практичний дослід головні агрономи усіх районів на чолі з головами районних рад. Вивчати досвід місцевих буряководів і кукурудзоводів приїжджали не лише з усієї області — були також делегації з Російської Федерації, Рибницького району Молдови та Кустанайської області Казахстану.
Ілля Лейзерович згадує: "Ми тоді змагалися з Шляховою, де головою колгоспу був відомий Василь Кавун. Їхні механізатори не раз бували в Студенній. У нас справді можна було чому навчитись. Вперше в Радянському Союзі на площі 30 га ми зібрали по 393 центнери коренів цукрового буряка без затрат людської праці. Це був нечуваний раніше успіх! Наступного року площу збільшили вп'ятеро."
"За десять років моєї роботи в Студеній 10 працівників села були відзначені державними нагородами. Мені перший секретар ЦК Компартії України Петро Шелест вручив іменний годинник",- згадує Ілля Лейзерович.
Секулера часто запрошували на практичні наради і семінари в Ямпільський, Томашпільський і Крижопільський райони, а до нього делегації приїздили з інших республік.
Секулера запросили до Всесоюзного інституту цукрових буряків, де він погоджується зайняти посаду старшого наукового співробітника на Черкащині (1968-1971).
1971 рік працює на Ялтушківській дослідно-селекційній станції.
1978-1992 рр. працює головним агрономом, першим заступником начальника Барського районного сільгоспуправління.
Патенти на винаходи
- "Агрегат для укриття землею безвисадкових насінників цукрових буряків" (2009 р.)
- "Спосіб вирощування насіння цукрових буряків безвисадковим гребеневим методом" (2008 р.)
Авторські видання
- "Що нам дала нова технологія вирощування нових буряків" — Вінницьке обласне книжково-газетне видавництво, 1961. - 16 с
- "Люби свою країну" — Вінниця, 2012. - 104 с; перевидання ТОВ "Ніланд-ЛТД", 2015. - 240 с
Джерела
- Серія "Жива бібліотека" КЗ "Барська районна бібліотека" Краєзнавчий нарис І.Л. Секулер — Бар, 2016
Примітки
- . uapatents.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
- . uapatents.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sekuler Illya Lejzerovich 22 chervnya 1932 Ribnicya racionalizator silgospvirobnictva naukovec pedagog poet Sekuler Illya LejzerovichNarodivsya22 chervnya 1932 1932 06 22 92 roki RibnicyaKrayinaUkrayinecNacionalnistyevrejAlma materOdeskij silskogospodarskij institutGaluzSilske gospodarstvoVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor silskogospodarskih naukVidomij zavdyaki Racionalizator silgospvirobnictvaBiografiyaSekuler Illya Lejzerovich narodivsya v misti Ribnicya Moldavskoyi RSR u rodini yevreyiv Jogo batko Lejzer Ajzikovich rodom z mista Balti Odeskoyi oblasti buv veterenarnim feldsherom a mati Mariam Moshkivna rodom z mista Ribnicya projshla medichni kursi potim pracyuvala v ogorodnij brigadi Illya zrostav razom iz sestroyu Miroyu 1937 roku narodzhennya yaka pracyuvala v Odesi na fabrici z poshittya odyagu 1978 roku emigruvala do Ameriki ta molodshim bratom Mihajlom 1935 r n pislya zakinchennya Odeskogo avtobudivnogo tehnikumu pracyuvav mehanikom avtokoloni kranivnikom vodiyem 1978 roku emigruvav do Avstraliyi Zi spogadiv batkovogo brata vidomo sho za ukazom rosijskoyi carici Katerini II dlya zaohochennya zaselennya teritoriyi pivdnya Ukrayini po zakinchennyu Rosijsko tureckoyi vijni kozhnomu bazhayuchomu cholovichoyi osobi bezkoshtovno nadavalis tri desyatini zemli Spogadi Sekulera I L Pradida did yakij mav 8 siniv oderzhav zemelnu dilyanku plosheyu 25 desyatin Pered revolyuciyeyu 1917 roku mij did mav 4 desyatini U dvadcyatih rokah minulogo stolittya bula organizovana silskogospodarska komuna de golovuvav starshij brat mogo batka Batko zh mij pracyuvav veterinarom u comu gospodarstvi sho vplinulo na mij vibir majbutnoyi profesiyi Pid chas vijni sim ya Sekuleriv spochatku evakuyuvalasya na Kavkaz a potim v Serednyu Aziyu de v 1942 1943 rr u bavovnoradgospi Pahtali Kul rozpochalas trudova diyalnist Illi Spogadi Sekulera I L Ditinstvo pishlo poza hmarami kirgizkih gir Led vipovnilosya desyat rokiv prilashtuvav mene tato do dida Potapa pasti radgospnu otaru Zhili mi todi v uzbeckomu bavovnoradgospi Batka na front ne vzyali cherez vrodzhenu invalidnist I grupi a z troh jogo brativ dvoye ne povernulisya z vijni a druzhinu brata sho perezhila vijnu fashisti rozstrilyali yak zhinku ryadyanskogo oficera Koli mi evakujovani zhili v Uzbekistani ya 860 ovec cile lito pas v Kirgiziyi Meni yevrejskomu hlopchiku z moldavskoyi Ribnici ne bulo skladno zvikati do gir I vovkiv chomus ne boyavsya vivcharka stala moyeyu zahisniceyu ta j did Potap zhaliv mene nache svogo onuka U 1944 r sim ya povertayetsya do m Ribnici 1947 r pereyizdit do Mogileva Podilskogo a v 1949 r perebirayetsya do Odesi de Illya navchavsya u vechirnij shkoli a vden pracyuvav u primiskomu seli v ovochevij brigadi Cherez 2 roki 1951 vstupiv do Odeskogo silskogospodarskogo institutu U 1956 roci zakinchiv z vidznakoyu Odeskij silskogospodarskij institut Pislya institutu Illi Sekuleru zaproponuvali navchannya v aspiranturi ale vin vidmovivsya Yak vidminniku jomu dali mozhlivist viboru miscya roboti Molodomu agronomu hotilosya b povernutisya v s Palanku sho v Tomashpilskomu rajoni de pislya IV kursu vin prohodiv praktiku Odnak v oblasnomu upravlinni silskogo gospodarstva Sekulera vidryadili na robotu u selo Malchivci Barskogo rajonu U Malchivcyah Illya poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Mariyeyu Grigorivnoyu yaka pracyuvala oblikovcem virobnichoyi brigadi Pershim robochim miscem Illi Sekulera stav kolgosp imeni Kirova s Malchivci Barskogo rajonu obijmav posadu golovnogo agronoma A vesnoyu 1957 r u Illi Sekulera vinik konflikt z rajonnim kerivnictvom cherez vimogu peresivati ploshu ozimoyi pshenici v chomu na dumku molodogo fahivcya ne bulo zhodnoyi potrebi Chas pidtverdiv kompetentnist pravoti agronoma otrimanij vrozhaj stanoviv na toj chas 27 c ga pri serednij vrozhajnosti po rajonu 16 c ga I L Sekuler zvernuvsya do oblasnogo silgospupravlinnya pislya chogo otrimav napravlennya pracyuvati golovnim agronomom kolgospu im Kirova s Studena Pishanskogo rajonu de vin pracyuye do 1967 roku desyat rokiv Zagalom zhe Illya Sekuler propracyuvav na posadi agronoma v riznih gospodarstvah dvadcyat rokiv Svoyu virobnichu diyalnist tut poyednuye z doslidnickoyu robotoyu po rilnictvu sho dalo mozhlivist viyaviti najbilsh efektivni zahodi v umovah kolgospu i virishuvati pitannya pro yih zaprovadzhennya u virobnictvo Kolgosp staye doslidnopokazovim gospodarstvom U Studenij Illya Sekuler vzyavsya na praktici dovesti sho cukrovi buryaki mozhna viroshuvati za novoyu tehnologiyeyu bez zatrat ruchnoyi praci Na osnovnomu poli poryad zi zvichnim obrobitkom posiviv vin zakladav doslidni dilyanki V 1961 roci kolgosp im Kirova bulo pereveleno v rang doslidno pokazovogo gospodarstva Z 1961 po 1964 roki na jogo bazi pracyuvala oblasna shkola peredovogo doslidu de zdobuvali praktichnij doslid golovni agronomi usih rajoniv na choli z golovami rajonnih rad Vivchati dosvid miscevih buryakovodiv i kukurudzovodiv priyizhdzhali ne lishe z usiyeyi oblasti buli takozh delegaciyi z Rosijskoyi Federaciyi Ribnickogo rajonu Moldovi ta Kustanajskoyi oblasti Kazahstanu Illya Lejzerovich zgaduye Mi todi zmagalisya z Shlyahovoyu de golovoyu kolgospu buv vidomij Vasil Kavun Yihni mehanizatori ne raz buvali v Studennij U nas spravdi mozhna bulo chomu navchitis Vpershe v Radyanskomu Soyuzi na ploshi 30 ga mi zibrali po 393 centneri koreniv cukrovogo buryaka bez zatrat lyudskoyi praci Ce buv nechuvanij ranishe uspih Nastupnogo roku ploshu zbilshili vp yatero Za desyat rokiv moyeyi roboti v Studenij 10 pracivnikiv sela buli vidznacheni derzhavnimi nagorodami Meni pershij sekretar CK Kompartiyi Ukrayini Petro Shelest vruchiv imennij godinnik zgaduye Illya Lejzerovich Sekulera chasto zaproshuvali na praktichni naradi i seminari v Yampilskij Tomashpilskij i Krizhopilskij rajoni a do nogo delegaciyi priyizdili z inshih respublik Sekulera zaprosili do Vsesoyuznogo institutu cukrovih buryakiv de vin pogodzhuyetsya zajnyati posadu starshogo naukovogo spivrobitnika na Cherkashini 1968 1971 1971 rik pracyuye na Yaltushkivskij doslidno selekcijnij stanciyi 1978 1992 rr pracyuye golovnim agronomom pershim zastupnikom nachalnika Barskogo rajonnogo silgospupravlinnya Patenti na vinahodi Agregat dlya ukrittya zemleyu bezvisadkovih nasinnikiv cukrovih buryakiv 2009 r Sposib viroshuvannya nasinnya cukrovih buryakiv bezvisadkovim grebenevim metodom 2008 r Avtorski vidannya Sho nam dala nova tehnologiya viroshuvannya novih buryakiv Vinnicke oblasne knizhkovo gazetne vidavnictvo 1961 16 s Lyubi svoyu krayinu Vinnicya 2012 104 s perevidannya TOV Niland LTD 2015 240 sDzherelaSeriya Zhiva biblioteka KZ Barska rajonna biblioteka Krayeznavchij naris I L Sekuler Bar 2016Primitki uapatents com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 7 lyutogo 2019 uapatents com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 7 lyutogo 2019