Proechimys brevicauda (короткохвостий щетинець) — вид гризунів родини щетинцевих, який мешкає в західній Амазонії у південній Колумбії, східному Еквадорі, східному Перу, північній Болівії, а також у верхів'я Ріу Журуа, на заході Бразилії. Цей вид досягає 500 м над рівнем моря біля підніжжя Анд. Проживає в сухих лісах і в змінених людиною лісах, в тому числі з високою щільністю бамбуку, а також на покинутих сільськогосподарських ділянках. У затоплюваних лісах зустрічається менше.
Proechimys brevicauda | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
Підродина: | Echimyinae |
Триба: | Myocastorini |
Рід: | Proechimys |
Вид: | P. brevicauda |
Біноміальна назва | |
Proechimys brevicauda |
Етимологія
Назва походить від лат. Brevis — «короткий» і cauda — «хвіст», таким чином brevicauda — «короткий хвіст».
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 22,2—24 см, довжина хвоста: 11—16,3 см, довжина задньої стопи: 42—53 мм, довжина вуха: 18—24 мм, маса: 143—386 грам.
Опис. Середніх розмірів голчастий щур, тіло струнке, голова вузька, видовжена. Очі великі, темно-коричневі. Вуха голі або з кількома розкиданими короткими волосками, від темно-сірого до коричневого кольору, розмір відносно невеликий, більше довгі ніж широкі, й підняті виступають над маківкою. Вібриси довгі, деякі сягають вух і плечей. Спинне хутро жорстке і щетинисте, щетини помітніші на середині спини, колір рівномірний темно-червонувато-коричневий з домішками темного волосся. Середня лінія спини, як правило, чорнувата. Боки, як правило, блідіші, від сіро-коричневого до жовтувато-коричневого кольору. Однією з найхарактерніших рис цього виду є наявність бічної смуги рудувато-коричневого волосся, яка простягається через підборіддя, горло і черевну область, охоплюючи весь живіт. Область черева сірувато-червона з білуватим відтінком і добре контрастує з боками. Хвіст на вигляд голий, але насправді тонко вкритий волоссям, малим, тонким і розсіяним, яке дозволяє бачити поверхню хвоста. Середній розмір хвоста менший ніж у інших видів роду. Ноги середнього розміру, від кремового до темно-коричневого кольору, кремезні, з короткими пальцями і довгими товстими кігтями. Каріотип, 2n=28.
Поведінка
Веде нічний, наземних і самітній спосіб життя. Їсть насіння і плоди. Коли їжі вдосталь, може зберігати в своєму помешканні пальмові горіхи та тверді фрукти. У меншій мірі харчується грибами, ніжним листям й, можливо, комахами. День проводить у притулку в порожнинах стовбура, в отворах в землі або серед густої рослинності. Мабуть, не мають вираженого піку розмноження, тому самиці можуть народити в будь-який час року. Середній розмір приплоду — 2 (діапазон від одного до чотирьох).
Загрози та охорона
Серйозних загроз для цього виду немає. Цих гризунів вживає в їжу місцеве корінне населення. Гризун проживає у кількох охоронних районах.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- Вебсайт МСОП
- Вебсайт Еквадовського папського католицького університету
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proechimys brevicauda korotkohvostij shetinec vid grizuniv rodini shetincevih yakij meshkaye v zahidnij Amazoniyi u pivdennij Kolumbiyi shidnomu Ekvadori shidnomu Peru pivnichnij Boliviyi a takozh u verhiv ya Riu Zhurua na zahodi Braziliyi Cej vid dosyagaye 500 m nad rivnem morya bilya pidnizhzhya And Prozhivaye v suhih lisah i v zminenih lyudinoyu lisah v tomu chisli z visokoyu shilnistyu bambuku a takozh na pokinutih silskogospodarskih dilyankah U zatoplyuvanih lisah zustrichayetsya menshe Proechimys brevicauda Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Shetincevi Echimyidae Pidrodina Echimyinae Triba Myocastorini Rid Proechimys Vid P brevicauda Binomialna nazva Proechimys brevicauda Gunther 1877 EtimologiyaNazva pohodit vid lat Brevis korotkij i cauda hvist takim chinom brevicauda korotkij hvist MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 22 2 24 sm dovzhina hvosta 11 16 3 sm dovzhina zadnoyi stopi 42 53 mm dovzhina vuha 18 24 mm masa 143 386 gram Opis Serednih rozmiriv golchastij shur tilo strunke golova vuzka vidovzhena Ochi veliki temno korichnevi Vuha goli abo z kilkoma rozkidanimi korotkimi voloskami vid temno sirogo do korichnevogo koloru rozmir vidnosno nevelikij bilshe dovgi nizh shiroki j pidnyati vistupayut nad makivkoyu Vibrisi dovgi deyaki syagayut vuh i plechej Spinne hutro zhorstke i shetiniste shetini pomitnishi na seredini spini kolir rivnomirnij temno chervonuvato korichnevij z domishkami temnogo volossya Serednya liniya spini yak pravilo chornuvata Boki yak pravilo blidishi vid siro korichnevogo do zhovtuvato korichnevogo koloru Odniyeyu z najharakternishih ris cogo vidu ye nayavnist bichnoyi smugi ruduvato korichnevogo volossya yaka prostyagayetsya cherez pidboriddya gorlo i cherevnu oblast ohoplyuyuchi ves zhivit Oblast chereva siruvato chervona z biluvatim vidtinkom i dobre kontrastuye z bokami Hvist na viglyad golij ale naspravdi tonko vkritij volossyam malim tonkim i rozsiyanim yake dozvolyaye bachiti poverhnyu hvosta Serednij rozmir hvosta menshij nizh u inshih vidiv rodu Nogi serednogo rozmiru vid kremovogo do temno korichnevogo koloru kremezni z korotkimi palcyami i dovgimi tovstimi kigtyami Kariotip 2n 28 PovedinkaVede nichnij nazemnih i samitnij sposib zhittya Yist nasinnya i plodi Koli yizhi vdostal mozhe zberigati v svoyemu pomeshkanni palmovi gorihi ta tverdi frukti U menshij miri harchuyetsya gribami nizhnim listyam j mozhlivo komahami Den provodit u pritulku v porozhninah stovbura v otvorah v zemli abo sered gustoyi roslinnosti Mabut ne mayut virazhenogo piku rozmnozhennya tomu samici mozhut naroditi v bud yakij chas roku Serednij rozmir priplodu 2 diapazon vid odnogo do chotiroh Zagrozi ta ohoronaSerjoznih zagroz dlya cogo vidu nemaye Cih grizuniv vzhivaye v yizhu misceve korinne naselennya Grizun prozhivaye u kilkoh ohoronnih rajonah PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena DzherelaVebsajt MSOP Vebsajt Ekvadovskogo papskogo katolickogo universitetu Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi