Ропенька

Ропенька пол. Ropienka) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 710 осіб (2011).

Село Ропенка пол. Ropienka Координати 49°31′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.517; 22.517Координати: 49°31′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.517; 22.517 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Бещадський повіт Гміна Устрики-Долішні Перша згадка 1513 Населення 710 осіб (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-711 Автомобільний код RBI SIMC 0358339 GeoNames 760337 OSM ↑1748163 ·R (Устрики-Долішні) Ропенка Ропенка (Польща) Ропенка Ропенка (Підкарпатське воєводство)  Ропенка у Вікісховищі

Розташування

Ропенька знаходиться за 13 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 67 км на північний захід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 10 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Історія

Вперше зустрічається в документі 1513 року. Село було шляхецької власності Петра Кміти Собенського, закріпачене за волоським правом. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руського воєводства.

За податковим реєстром 1589 р. село належало Тарлу, були 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі, млин і піп (отже, вже була церква).

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. Село є одним з найдавніших у світі осередків добування нафти, копальні ропи нафтової існували тут вже в 1884 і спричинили приплив до села поляків. У 1888 році село поділялося на Горішню і Долішню частини, належало до Ліського повіту, нараховувалось 81 будинок у селі і 5 у фільварку, 585 мешканців (516 греко-католиків, 38 римо-католиків і 31 юдей), греко-католики належали до парафії Ванькова Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. було адміністративним центром ґміни Ропєнка. На 01.01.1939 в селі було 1130 жителів, з них 810 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 240 поляків (працівники копальні нафти), 40 євреїв і 10 німців.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселено поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	344	55	248	41
Жінки	366	61	217	88
Разом	710	116	465	129

Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці

В селі була греко-католицька філіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1808 року побудови. Належала до парафії Ванькова Ліського деканату УГКЦ Перемишльської єпархії.

У повоєнний час церква розібрана, перевезена в село Ванькова і в 1986 р. там з неї зведений костел.

Постаті

• Іван Волянський (*1926 - †1947) - вояк УПА, вбитий польськими комуністами в таборі Явожно.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 75-76.
3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 59.(лат.)
4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43, 119.
5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ропенка

• Ropienka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 744. (пол.)
• Апокриф руський (пол.)
• Ropienka - galeria zdjęć (пол.)
• Zabytkowa kopalnia ropy naftowej w Ropience (пол.)