«Буате́ль» (фр. Boitelle) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана в 1889 році. Сюжет твору розповідає про «вічне кохання» француза до негритянки, що зазнало краху через расову упередженість.
Автор | Гі де Мопассан |
---|---|
Назва мовою оригіналу | фр. Boitelle |
Країна | Франція |
Мова | французька |
Жанр | новела |
Місце | Париж |
Укр. видавництво | Дніпро |
Видавництво | газета |
Видано | 22 січня 1889 |
Перекладач(і) | Людмила Івченкова |
Тип носія | на папері |
Попередній твір | |
Наступний твір |
Історія
Вперше ця новела була надрукована в газеті 22 січня 1889 року. Автор присвятив її художнику . Пізніше Гі де Мопассан включив цей твір до збірки , яка була видана 1899 року. Український переклад твору здійснила Людмила Івченкова. В її перекладі новелу опублікували у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972) і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990).
Сюжет
Антуан Буатель — голова багатодітної родини і сумлінний робітник, але його долі ніхто не заздрить, адже чоловікові доводиться працювати золотарем. На таку роботу Буатель погоджується лише заради дітей. Як він сам визнає, нездарою його зробили власні батьки, які пішли супроти кохання молодого хлопця, після чого щастя йому вже ніколи не посміхалось.
В юнацькі роки Буатель служив солдатом у портовому місті Гаврі. Улюбленою його розвагою були прогулянки набережною, де продавали екзотичних птахів. Та одного разу Антуан побачив там екзотику зовсім іншого ґатунку. Чорношкіра служниця місцевої кав'ярні впала в очі хлопцю, а невдовзі у дівчини знайшлися й інші чесноти: працелюбність, скромність, приязна вдача та ще й невеличкий спадок на додачу, попри те, що вона була сиротою. За три місяці Буатель надумав одружитися, проте за старим звичаєм спочатку вирішив просити благословення у батьків. Зачувши, що дівчина чорна, провінційні селяни навіть не спромоглися уявити її, а тому запросили сина з обранкою на «оглядини». Під час цих гостин дівчина відразу відчула неприязнь, яку намагалася щосили здолати повним послухом, щирою допомогою, вмілим куховарством. Та зашкарублих у расовій упередженості старих ніщо не могло переконати, згоди на шлюб вони не дали.
Дівчина повернулася до Гавру, відтоді Антуан її ніколи не бачив і ніколи не міг забути. Вона пасувала його характеру якнайкраще. Попри те, що згодом чоловік одружився і мав багатьох дітей із відданою дружиною-француженкою, він залишався глибоко нещасним.
Аналіз твору
Новела «Буатель» висвітлює явище так званого вічного кохання, тобто почуття надзвичайної сили, що викликає стійку прив'язаність до об'єкту любові і перевершує силою звичайні закоханості або пересічні сексуальні потяги. Питання про існування вічної любові Гі де Мопассан неодноразово підіймав у своїх творах (наприклад, у новелах «Любов», «Перебивниця стільців», «Щастя») і в усіх відповідав на це питання ствердно. В «Буателі» показаний незвичайний випадок такого почуття, оскільки цьому коханню доводиться долати не соціальну чи класову нерівність, а расові відмінності. Самі молодята впорались з цієї задачею, не надаючи ваги несуттєвим відмінностям і повністю зосередившись на душевних якостях, які виявились у них схожими. Але на шляху до щастя стали забобонні звичаї. Як простолюдин Антуан вихований у відданості волі батьків, тому не бажає їм суперечити, але старі виявились немудрими. Вони так і не змогли подолати упередженості щодо кольору шкіри, навіть не намагаючись приховати нетолерантність до юнки.
Іншим психологічним аспектом цієї новели є питання про відданість власному «я», поглядам, уподобанням. Буатель кориться волі старших і зраджує себе (а заразом і кохану), але розплата за таку зраду неминуча і болюча — абсолютно нездале життя. Опосередковано чоловікові доводиться заплатити за зраду навіть тягарем неприємної професії. Деякі з сучасних психологів у своїх дослідженнях відмічають кореляцію між професійними успіхами та задоволеністю особистим життям, тобто ця сторона новели також відбиває реальність, а не є авторською вигадкою.
Джерела
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 7.
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 582—589.
- Ги де Мопассан Жизнь. Милый друг. Новеллы. — М.: Художественная литература, 1970. — Библиотека всемирной литературы. Серия вторая. Т. 97. — С. 789.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buate l fr Boitelle novela francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidana v 1889 roci Syuzhet tvoru rozpovidaye pro vichne kohannya francuza do negrityanki sho zaznalo krahu cherez rasovu uperedzhenist Buatel AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr BoitelleKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrnovelaMisceParizhUkr vidavnictvoDniproVidavnictvogazetaVidano22 sichnya 1889Perekladach i Lyudmila IvchenkovaTip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvir Div takozh BuatelIstoriyaVpershe cya novela bula nadrukovana v gazeti 22 sichnya 1889 roku Avtor prisvyativ yiyi hudozhniku Piznishe Gi de Mopassan vklyuchiv cej tvir do zbirki yaka bula vidana 1899 roku Ukrayinskij pereklad tvoru zdijsnila Lyudmila Ivchenkova V yiyi perekladi novelu opublikuvali u vidavnictvi Dnipro dvichi u vosmitomnomu zibranni tvoriv Gi de Mopassana 1969 1972 i dvotomnomu vidanni vibranih tvoriv pismennika 1990 SyuzhetAntuan Buatel golova bagatoditnoyi rodini i sumlinnij robitnik ale jogo doli nihto ne zazdrit adzhe cholovikovi dovoditsya pracyuvati zolotarem Na taku robotu Buatel pogodzhuyetsya lishe zaradi ditej Yak vin sam viznaye nezdaroyu jogo zrobili vlasni batki yaki pishli suproti kohannya molodogo hlopcya pislya chogo shastya jomu vzhe nikoli ne posmihalos V yunacki roki Buatel sluzhiv soldatom u portovomu misti Gavri Ulyublenoyu jogo rozvagoyu buli progulyanki naberezhnoyu de prodavali ekzotichnih ptahiv Ta odnogo razu Antuan pobachiv tam ekzotiku zovsim inshogo gatunku Chornoshkira sluzhnicya miscevoyi kav yarni vpala v ochi hlopcyu a nevdovzi u divchini znajshlisya j inshi chesnoti pracelyubnist skromnist priyazna vdacha ta she j nevelichkij spadok na dodachu popri te sho vona bula sirotoyu Za tri misyaci Buatel nadumav odruzhitisya prote za starim zvichayem spochatku virishiv prositi blagoslovennya u batkiv Zachuvshi sho divchina chorna provincijni selyani navit ne spromoglisya uyaviti yiyi a tomu zaprosili sina z obrankoyu na oglyadini Pid chas cih gostin divchina vidrazu vidchula nepriyazn yaku namagalasya shosili zdolati povnim posluhom shiroyu dopomogoyu vmilim kuhovarstvom Ta zashkarublih u rasovij uperedzhenosti starih nisho ne moglo perekonati zgodi na shlyub voni ne dali Divchina povernulasya do Gavru vidtodi Antuan yiyi nikoli ne bachiv i nikoli ne mig zabuti Vona pasuvala jogo harakteru yaknajkrashe Popri te sho zgodom cholovik odruzhivsya i mav bagatoh ditej iz viddanoyu druzhinoyu francuzhenkoyu vin zalishavsya gliboko neshasnim Analiz tvoruNovela Buatel visvitlyuye yavishe tak zvanogo vichnogo kohannya tobto pochuttya nadzvichajnoyi sili sho viklikaye stijku priv yazanist do ob yektu lyubovi i perevershuye siloyu zvichajni zakohanosti abo peresichni seksualni potyagi Pitannya pro isnuvannya vichnoyi lyubovi Gi de Mopassan neodnorazovo pidijmav u svoyih tvorah napriklad u novelah Lyubov Perebivnicya stilciv Shastya i v usih vidpovidav na ce pitannya stverdno V Buateli pokazanij nezvichajnij vipadok takogo pochuttya oskilki comu kohannyu dovoditsya dolati ne socialnu chi klasovu nerivnist a rasovi vidminnosti Sami molodyata vporalis z ciyeyi zadacheyu ne nadayuchi vagi nesuttyevim vidminnostyam i povnistyu zoseredivshis na dushevnih yakostyah yaki viyavilis u nih shozhimi Ale na shlyahu do shastya stali zabobonni zvichayi Yak prostolyudin Antuan vihovanij u viddanosti voli batkiv tomu ne bazhaye yim superechiti ale stari viyavilis nemudrimi Voni tak i ne zmogli podolati uperedzhenosti shodo koloru shkiri navit ne namagayuchis prihovati netolerantnist do yunki Inshim psihologichnim aspektom ciyeyi noveli ye pitannya pro viddanist vlasnomu ya poglyadam upodobannyam Buatel koritsya voli starshih i zradzhuye sebe a zarazom i kohanu ale rozplata za taku zradu neminucha i bolyucha absolyutno nezdale zhittya Oposeredkovano cholovikovi dovoditsya zaplatiti za zradu navit tyagarem nepriyemnoyi profesiyi Deyaki z suchasnih psihologiv u svoyih doslidzhennyah vidmichayut korelyaciyu mizh profesijnimi uspihami ta zadovolenistyu osobistim zhittyam tobto cya storona noveli takozh vidbivaye realnist a ne ye avtorskoyu vigadkoyu DzherelaGi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 7 Gi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 582 589 Gi de Mopassan Zhizn Milyj drug Novelly M Hudozhestvennaya literatura 1970 Biblioteka vsemirnoj literatury Seriya vtoraya T 97 S 789 ros